Узагальнений краєзнавчий матеріал "Шляхи модернізації промислового комплексу Веселівської об'єднаної територіальної громади"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шляхи МОДЕРНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ВЕСЕЛІВСЬКОЇ ОБ'ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАРОДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СЕЛИЩА

 

1.1. Формування промислового комплексу в к. ХІХ ст.

 

 Для формування цілісної картини розуміння особливостей формування промислового комплекса Веселівської об’єднаної територіальної громади, звичайно, необхідно знати всі етапи в історичній ретроспективі. Адже неможливе планування майбутнього без вивчення основ утворення, розвитку, аналізу  промислової інфраструктури на різних часових проміжках.

Ознайомлення з архівними матеріалами історії селища, дає підстави стверджувати, що розвиток промислової галузі у нашому краї викликаний необхідністю переробки сільськогосподарської продукції. Найбільш актуальним для сільського населення в умовах ведення натурального господарства поставала проблема переробки зернових. Тому в першу чергу з’явились мукомельні підприємства, насамперед вітряні млини. Їх кількість постійно зростала. До середині XIX століття число млинів у Веселому досягло 10 одиниць. Зростала кількість населення та їх заможність, що викликало потребу в будівельних матеріалах. Звідси і необхідність в їх масовому виробництві. Тому в 70-х роках організована робота двох цегельних заводів, де використовувались місцеві копалини глини високої промислової якості.

Свій розвиток отримали і  кустарні майстерні чоботарів, швачок [Матеріали Веселівського районного архіву]. Але увага до переробної промисловості на нашій території була постійна. Тому підтвердження наступні приклади. Наприкінці ХІХ століття запрацювала олійниця у селі Веселе.              Цікаво, що дана олійниця і паровий млин побудовані на кошти позико-ощадного товариства, яке було створено  Веселому у 1876 році.

 До цього часу на території колишнього заводу «Продтовари» ще знаходиться одна з цих будівель (олійниця). [«Веселівська громада» О.О. Федоров, О.О. Федорова, стр. 130]

 Але перепис населення дає підставу стверджувати, що місцевість була чисто сільськогосподарського призначення, Так в користуванні Веселівської земельної громади перебувало 17 204 десятин землі і на одну ревізську душу припадало по 12 десятин землі [Матеріали Веселівського районного архіву].

 Слід зазначити, що, хоч Веселе являло собою велике волосне село Мелітопольського повіту, але в середині 70-х років 19 століття воно мало будинки, вкриті лише соломою або очеретом.

 

1.2. Розвиток промислових підприємств у І половині ХХ ст.

 

  На початку ХХ сторіччя селище має паросткові приклади кооперації праці. А навесні 1918 року у Веселому виникла перша трудова артіль, яка об’єднала декілька десятків, в основному, бідняцьких сімей [Веселівський район: Розділ ІІ: Пам’ятки історії., стр. 87].

 Проіснувала вона не довго. Одразу, в  середині квітня Веселе окупували німецько-австрійські війська. У листопаді 1918 року під натиском більшовиків кайзерівські війська відступили і мешканці перейшли на організацію праці в нових умовах.

 7 березня 1923 року був організований Веселівський район Мелітопольського округу. Така подія дала серйозний імпульс подальшому розвитку селища.

 У 1926 році у Веселому працювало 7 парових і 13 вітряних млинів. Розпочав роботу  маслозавод [«Веселівський край: минуле і сьогодення» Голота В.Ю., Федоров О.О., стр. 161].

  1931 році була створена перша у районі МТС. Її механічний парк налічував спочатку 26 тракторів, а через  пару років тракторний парк збільшився у три с половиною рази. Одночасно з цим у районі вперше з’являються  електрозварювальні і газозварювальні установки для ремонтних цілей.

 Період окупації в Другу світову війну відзначається стагнацією перших паростків промислового виробництва. Після звільнення в жовтні 1943 року Веселого від німецько-фашистських окупантів наші люди одразу ж взялися за відновлення народного господарства. Як свідчать архівні документи тих часів, вже через півмісяця в райцентрі запрацював державний млин. Для перших післявоєнних років характерно організація промислових артілей, метою яких стало виготовлення для потреб населення різних металевих виробів.

 Подією для Веселого став початок роботи пункту заготівлі зерна в 1952 році, який через п’ять років  реорганізований у Веселівський елеватор. Подальшого розвитку набуло зростання матеріально – технічної бази колгоспів на території району, але більше яскравих прикладів будівництва, окрім створення  райпромкомбінат, до середини 60 років ХХ сторіччя не відзначається [«Веселівський край: минуле і сьогодення» Голота В.Ю., Федоров О.О., стр. 167].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ ДО 90-Х РОКІВ ХХ СТ.

 

2.1. Формування промислового комплексу в 60-80 роках ХХ ст.

 

Вивчаючи зміст сторінки на Вікіпедії про нашу об’єднану територіальну громаду, впадають в очі скупі рядки тексту про сучасну промисловість нашого регіону. Коротке повідомлення, що промисловість смт. Веселого має слабку мережу промислових об’єктів, і відзначається, що промисловість Веселого представлена лише двома підприємствами: ВАТ «Веселівський завод «СЗМ» (підприємство харчової переробної промисловості) та ЗАТ «Продмаш-Веселе». Та 2 лютого 2018 року здано в експлуатацію сонячну електростанцію потужністю 16 тисяч кВт.

Але з розповідей своїх батьків, на уроках курсу « Історія рідного краю», під час навчальних екскурсій по різноманітним промисловим об’єктам нашого населеного пункту, в мене давно склалась думка, що такий жалюгідний стан сучасної промисловості далекий від потенційних можливостей території. Адже ще зовсім свіжий приклад  діяльності та високої продуктивності промислових підприємств в недалекому минулому, не вичерпаний кадровий ресурс для зміни ситуації на краще.

Поставивши перед собою завдання зрозуміти масштаби промислової галузі Веселівщини в десятиліття перед встановлення незалежності України, в підсумку підійшла до зовсім несподіваних висновків. Переді мною розкрився яскравий і напрочуд позитивний приклад прояву справжнього менеджменту, якщо можна сказати, по радянському. Так в 1965 році до керівництва району на посаду першого секретаря Веселівського райкому партії призначено Кириченка Олексія Нестеровича  [Веселівський район: Розділ ІІ: Пам’ятки історії., стр. 90]. Це справді легендарна людина для нашого краю. Офіцер – прикордонник в минулому, людина, що безмежно любила свою маленьку батьківщину, в короткий термін, спираючись на допомогу свого брата, що працював в вищому ешелоні керівництва України, зумів звернути увагу до нашого району цілого ряду союзних міністерств: промисловості будівельних матеріалів, машинобудування для легкої і харчової промисловості і побутових приладів; місцевої промисловості, м’ясної та молочної продукції,меліорації і водного господарства; місцевої промисловості тощо. Як наслідок, сільськогосподарський район за два десятиріччя надбав славу не лише високими врожаями зернових культур, розгалуженою системою поливу земельних площ, а став потужним осередком промисловості в Запорізькій області.

Вивчення архівних документів, бесіди з працівниками промислових підприємств минулого, ознайомлення з рідкими літературними джерелами, що висвітлюють промислову сторінку минулого нашого краю, мною сформований чималий список промислових об’єктів Веселівщини. Мої дослідження привели до висновку, що лише в самому смт. Веселому функціонувало, щонайменше, 17 промислових підприємств, що, навіть на кінець 80-х років минулого століття, було значною цифрою для звичайного сільськогосподарського району.

Що важливо, продукція промисловості була не лише сільськогосподарського спрямування. Вироби місцевої  промисловості використовувались на залізничному транспорті, на промислових та житлових будівлях, в водному господарстві та побуті, машинобудуванні, грузоперевезеннях, для автомобільних доріг. А перелік продукції харчової промисловості навіть вражає – знамените «веселівське» вершкове масло, сухе знежирене та згущене молоко, квас, мінеральна та солодка газована вода, хліб та хлібобулочні вироби, високоякісна пшенична мука, крупи семи найменувань, консервовані овочі та фрукти, олія, соки, морси, копчені ковбаси, гуски, курки і качки.

Для розуміння масштабів та широти діяльності промислових підприємств, було складена коротка характеристика їх діяльності, де подаються види продукція чи робіт і кількість працюючих робітників в 1986 році. Ось цей перелік.

 

ПМК – 243

Вид діяльності – укладання зрошувальних каналів

Кількість працюючих -243 робітника

ПМК – 129

Вид діяльності – будівництво промислових об’єктів

Кількість працюючих-54 робітника

Районне дорожне будівельно-ремонтне управління

Вид діяльності – укладання асфальтових покрить автомобільних доріг, обслуговування доріг місцевого та державного значення

Кількість працюючих-67 робітників

Райавтодор

Вид діяльності –ремонт асфальтових доріг в селищі та надання  послуг грузового транспорту

Кількість працюючих-46 робітників

Завод будівельних матеріалів

Вид діяльності – виготовлення рядової будівельної та клінкерної  цегли

Кількість працюючих-123 робітника

Завод продовольчих товарів (див. дод. №5, 6)

Вид діяльності – випічка хліба та хлібобулочних виробів, мінеральні та солодка газовані води, квас, олія

Кількість працюючих-94 робітника

Завод господарчих товарів

Вид діяльності – металеві цільнозварні бочки, металеві гнуті паркани, пічні совки , дверні петлі

Кількість працюючих-105 робітників

Завод «Продмаш»

Вид діяльності – технологічного устаткування для харчової та молочної промисловості

Кількість працюючих- 495 робітників

 

Комбікормовий завод (див. дод. №1, 2)

Вид діяльності – зберігання зернових, виробництво комбікорму,переробка сільськогосподарської продукції (круп, олії, муки)

Кількість працюючих-65 робітників

 

Завод «СОМ» (див. дод. №3, 4)

Вид діяльності – сухе знежирене молоко, вершкове масло

Кількість працюючих - 86 робітників

Завод «Світлофор» (див. дод. №14)

Вид діяльності – малогабаритна зборка вузлів для залізничних семафорів

Кількість працюючих - 78 робітників

Асфальтний завод

Вид діяльності – виробництво асфальту для будівництва автомобільних доріг

Кількість працюючих - 23 робітника

Консервний завод радгоспу «Лучистий»

Вид діяльності – консервування фруктів та овочів, виготовлення соків та морсів.

Кількість працюючих - 56 робітників

Райагробуд

Вид діяльності – будівництво житлових будинків

Кількість працюючих - 85 робітників

Ковбасний цех колгоспу ім.Фрунзе

Вид діяльності – виготовлення ковбас та мясних копченостей

Кількість працюючих - 15 робітників 

Гідролізний цех райсільгосптехніки

Вид діяльності – ремонт паливної апаратури, полімерне покриття металевих деталей

Кількість працюючих -24 робітника

 

 

Птахофабрика

Вид діяльності – вирощування домашніх птахів, кролів, виробництво яєць

Кількість працюючих - 135 робітників.

Таким чином, лише кількість працюючих робітників на промислових підприємствах смт. Веселого складало 1794 робітника. Якщо врахувати те, що в 1989 році в смт. Веселе мешкало 12 290 людей,  число працюючих досягало 5 тисяч. Звідси можна вважати, що в промисловій галузі Веселого було задіяно більше 30% працюючого населення, що підтверджує високий рівень промислового розвитку в регіоні.

В подальших розділах подається наочний приклад функціонування декілька різнопланових промислових підприємств. Сучасна доля їх різна. Так завод господарчих товарів припинив своє існування [Веселівський район: Розділ ІІ: Пам’ятки історії., стр. 99-100], завод «Продмаш» майже тридцять років перебуває в процесі стагнації, завод СОМ, навпаки зараз вважається успішним підприємство, а Сонячна електростанція «ГЕС Солар Парк Веселе» –яскравий приклад появи нового промислового об’єкта. Наводжу і приклади зародження об’єктів малого бізнесу, абсолютно нетрадиційного як для сільської місцевості.

 Нам, для чіткого уявлення перспектив розвитку промисловості, цікавий процес вивчення факторів успішності діяльності промислових підприємств. Чому, в одних і тих же умовах, результати фінансової діяльності промислових підприємств різні? Як знайти процвітаючий шлях бізнесу?

 

  2.2 Завод господарчих товарів

 

 Веселівський Райпромкомбінат, організований 24 серпня 1954 року. Основною діяльністю Райпромкомбінату планувалося випуск культурно-побутових товарів, товарів  господарського призначення. [«Судьба завода» П.Н. Кузьмінов, стр. 8-16]

  Вже через рік було освоєно виробництво цементно-пісочної черепиці. Ще через рік – і металевої черепиці. Того ж року був збудований перший в районі цегельний завод, потужністю 1,5.млн. шт. цеглин. Саме із цеглин цього заводу у 1963-1965 роках збудовані цехи заводу господарчих товарів.

 З’ясовано, що у 1959 році на Мелітопольському заводі  ім. Мікояна, де виготовляли металеві бочки, розпочався випуск пральних машин. Саме якраз після цього було дано дозвіл на передачу технології виробництва бочок у  смт Веселе. Згодом у приміщенні колишньої Веселівської МТС було розпочато заварювання металевих бочок. А через рік їх виробництво перейшло у заново збудовані цехи нового заводу на східній околиці селища Веселе.

 16 червня 1965 року Веселівський районний промисловий комбінат реорганізовано у Веселівський завод господарських товарів.

 В кінці  60-х років проведена корінна реконструкція виробництва бочок. Внаслідок продуктивність праці зросла у 2,5 рази. Вже на початку 70-х років завод став провідним, найбільш механізованим підприємством системи місцевої промисловості області.

 Дуже важко вирішувались питання забезпечення заводу металом. Але й вони були вирішені. Завод виробляв понад 100 тисяч бочок щорічно.

 В 90-х роках відбулися корінні зміни у діяльності підприємства. На базі заводу зареєстровано орендне підприємство «Труд», яке через рік реорганізовано в закрите акціонерне товариство «Труд».

 На жаль, доводиться писати про завод у минулому часі. Бо сьогодні цього підприємства уже не існує. 17.10.2005 завод  було ліквідоване, як банкрут.

Нові керівники не знайшли ринки збуту. Переслідуючи почуття, далекі від патріотичних, скориставшись можливістю власного збагачення, нові господарі  просто продали обладнання на металлобрухт, а промислові будівлі на розбір.

2.3 Завод «Продмаш»

 Завод був створений 20 травня 1971р. на базі Ордену Червоного Прапору заводу продовольчого машинобудування ім. Воровського в
м. Мелітополь.

 По рішенню місцевих організацій на землях 4,95 га колгоспу ім. Фрунзе, на колишніх фермах, була створена філія від заводу ім. Воровського, названий спочатку механічна ділянка, потім, 13.02.1975р.,  він був перейменований у Веселівський завод  «Продмаш». Спочатку філія була розташована в одному із будинків свиноферми, де були установлені 9 токарних та 3 свердлувальних верстатів, два електрозварювальних поста для початкового випуску продукції - котли водогрійні пічного опалення приватних будинків. Механічна філія, нині Веселівський завод «Продмаш» , входив до об’єднання «Мелітополь-продмаш».

 Загальна площа території заводу сягала 18 га. Площа забудови зайнятими будівлями та спорудами 78100 кв.м., основа корпусу 40000 кв.м.

У пристосованих приміщеннях одночасно в 1975 році будувались виробничі об’єкти, головний корпус,  котельна,  насосні і компресорні станції, інженерні споруди. Завод випускав комплектуючі вироби, вузли та деталі для лінії розливу.

 Таким чином, завод «Продмаш» у Веселому із 1982р. по 1991р. був спеціалізованим заводом з випуску технологічного устаткування для харчової та молочної промисловості, єдиним в СРСР. Продукція відправлялась в усі республіки країни, а також на експорт..
Слабкий менеджмент заводу 90 - років, не зумів переорієнтуватись на нову продукцію, обмежується лише дрібним ремонтом сільськогосподарських машин. Промислові будівлі зберегли, але не можуть завести інвестора із за великих власних грошових запитів по використанню наявних виробничих активів [«Веселівська громада» О.О. Федоров, О.О. Федорова, стр. 133]

 

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОМИСЛОВОСТІ (СЬОГОДЕННЯ)

 

 3.1. Завод сухого знежиреного молока

 

 Як приклад становлення промисловості, показова діяльність виробництва сухого знежиреного молока, який вступив в дію у 1972 році. Спочатку  потужність складала  2,6 тонни сухого молока і 1,8 тонни масла за одну зміну. Високоефективна система управління якістю продукції дозволили колективу підприємства, на якому працювало до 120 осіб, домогтися добрих виробничих показників. Плани із виробництва тваринного масла та сухого знежиреного молока систематично виконуються, виробничі потужності зростають практично вдвічі [«Веселівська громада» О.О. Федоров, О.О. Федорова, стр. 132]

 І тому продукція  заводу стає добре відомою  не тільки у регіоні і країні, а й за кордоном. Так,  сухе знежирене молоко експортувалося у Прибалтику, Білорусію і навіть на Кубу. Родзинкою виробництво постає  масло вершкове, надзвичайно якісне по своїм смаковим показникам.

 На сьогоднішній день продукція заводу більш різноманітна: згущене та пастеризоване молоко, сухе молоко, масло, різноманітні сорти м’яких та твердих сирів.

Вдалий менеджмент, власники заводу стали не лише монополістами, а й надійними партнерами в місцевого населення  в реалізації молочної сировини.

 

3.2. Сонячна електростанція «ГЕС Солар Парк Веселе»

 

Вже в умовах децентралізації влади, територіальна громада змогла привернути на свою територію майже 400 тисяч грн. додаткових щорічних податків.

Для всіх нас є гордістю, що на території громади, в західній її частині, працює сонячна електростанція. У будівництво «ГЕС Солар Парк Веселе» потужністю 16 МВт інвестори вклали 16 мільйонів євро. При цьому 10,5 мільйона є банківською позикою. Показово, промисловий об'єкт з'явився на місці покинутого ще в 1990 році промислового майданчика консервного заводу, перетвореного у звалище.

Реалізувати такий солідний інвестиційний проект вдалося завдяки розумній позиції керівництва Веселівської ОТГ. Зі слів гендиректора ТОВ «Солар Парк Підгородне», в громаді інвестору чітко пообіцяли і, саме головне, дотримали слова, в сприянні оперативного рішення необхідних бюрократичних питань та допомогу у підготовці відведення земельної ділянки. За словами фахівця, на даний момент в громаді набагато простіше підготувати всі необхідні документи для відкриття станції.

Створення електростанції пройшло в стислі терміни: у вересні 2017 року тут почалося будівництво, а в лютому наступного станція вже почала свою роботу (див. дод. №11)

В результаті компанія реалізувала свої бізнес-плани, а територіальна громада залучила великі інвестиції і реалізувала свої інтереси: 22 робочих місця, 16 місцевих співробітників служби охорони вирішують питання подолання безробіття. Важливими для території є надходження до місцевого бюджету (в тому числі плата за оренду 18 гектарів землі) і розвиток інфраструктури селища. На першому етапі бізнесмени упорядкували прилеглу територію станції, осучаснили електропідстанцію Веселого для потреб роботи станції.

Станція поки працює практично вже рік. Для порівняння з аналогічною станцією в Підгородне Дніпропетровської області, в Веселому виробляється енергії більше. Це пов'язано з тим, що Веселе знаходиться географічно південніше. При діючому «зеленому» тарифі інвестиції окупляться через 5-5,5 років (див. дод. №12)

Інвестори задоволені роботою ГЕС в Веселому і розглядають можливість будівництва нової електростанції, як варіант, знову на території громади, але вже на східній частині селища.

 Успішність проекту полягає в тому, що бізнесмени скористались низькою орендною платою за землю, вдалим розташуванням виробничих площ в межах населеного пункту, зацікавленістю місцевою владою в будівництві.

 

 3.3. Комунальне підприємство «Башук»

 

Яскравий приклад успішності в фінансовому плані, стало власне  комунальне підприємство громади -  КП «Башук», на якому з 2016 року виготовляють тротуарну плитку й асфальтобетонну суміш для ремонту доріг (див. дод. №13)

 В 2016 році за кошти громади придбано рециклер для виготовлення асфальтної суміші, який дозволяє за півгодини виробляти 800 кілограмів продукції (в тому числі з використанням старого асфальту). Висока якість робіт по ремонту асфальтного покриття місцевих доріг забезпечується укладання трьох замісів на заздалегідь підготовлену ділянку дороги.              Роботи ведуться з практично з весни до пізньої осені. В 2018 році відремонтовано близько 11-ти тисяч квадратних метрів дорожнього покриття, і цього року планується зробити не менше.

 За кошти громади придбано і передано в користування комунальному підприємству і технологічна лінія по випуску тротуарної плитки. У 2018 році оновлено не менше шести тисяч квадратних метрів пішохідних доріжок. Рівняючись на європейські стандарти, не залишені поза увагою і місцеві велосипедисти, для яких на відремонтованих тротуарах розмічені велодоріжки.

 Отримані обігові кошти дають можливість розвернути тепер на виробництві виготовлення і таких важливих дрібниць, як стовпчики для дорожніх знаків і кришки каналізаційних люків. Готуються до встановлення оглядові кільця для водогону.

В сезон на цих роботах зайняті до 25 місцевих мешканців. Що важливо, таким чином залишилась в минулому практика залучення до таких робіт немісцевих підприємств, з їх низькою якість робіт, відсутністю відповідальності. Та й кошти циркулюють всередині громади.

 Таким чином, реальний фінансовий поштовх з боку громади для власного комунального підприємства створив всі передумови високоефективного функціонування промислового об’єкта важливої будівельної галузі.

 

 3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю «АзовАвтоАтелье»

 Прикладом побудови взаємовигідних відносин з бізнесом є наступний промисловий об’єкт малого бізнесу.

 Показові слова власника підприємства по ручному складанні спорткарів Василя Кірєєва: «Якщо у підприємця є бажання організувати малий бізнес, то громада надає йому зелену вулицю. Я не перший рік в бізнесі і знаю, скільки проблем може виникнути при оформленні документів на рівні міста, області, столиці. У Веселому я навіть уявити не можу, хто може у мене вимагати хабар»

 У ТОВ «АзовАвтоАтелье» вручну збирають репліки знаменитих спорткарів LotusSeven, CobraShelby 427 і CobraShelby Concept (див. дод. №7).

 Кілька років тому він вирішив зайнятися дрібносерійного виробництва спортивних машин – і не деінде, як у Веселому.

Перший автомобіль CobraVesele збирався досить довго. Для цього необхідно було підготувати креслення, побудувати прес-форми для ліплення зі скло-пластика кузовних панелей, відшліфувати навички зварювання «заліза» і зовнішніх деталей, домовитися з гальванічним заводом, щоб довести все до необхідного результату.

Перший вийшов вдалим. Для нього характерна витонченість, маневреність та інші високі технічні якості. В подальшому з’явилися ще дев’ять автомобілів.

В даний час «АзовАвтоАтельє» здатне збирати щонайменше чотири машини в рік. При цьому до складальних робіт вже залучено п’ять місцевих спеціалістів високого рівня кваліфікації. Постійно збільшуються відрахування в місцевий бюджет (див. дод. №8)

  Наразі, спільно з керівництвом громади розглядається питання виділення земельної ділянки та інвестування в будівництво промислових площ майбутнього цеху виготовлення ексклюзивних марок автомобілів.

 

3.5. Компанія «Хімічні авіаційні технології»

Ще в недалекому майбутньому здається неможливим, але вже сьогодні можна розповідати про діяльність на території  Веселівської громади компанії «Хімічні авіаційні лінії» (див. дод. №9)

Основним напрямом промислової діяльності компанії є випуск літальних апаратів. Виготовленням одного апарата протягом шести місяців переймається 25 висококваліфікованих майстрів своєю справи (див. дод. №10)

 Родзинка підприємства полягає ще і в тому, що тут ще і навчають авіації нове покоління пілотів. На підприємстві є і льотна академія, курсантами якої мешканці України та навіть з закордону.

Керівник компанії  є Віталій Яригін, який в минулому був  інспектором ДАІ. А в 1995 році  змінив свою професію на штурвал літака. Оволодівши навиками пілота, через пару років налагодив ціле виробництво літальних апаратів. Місце для запуску виробництва вибрав за порадою керівництва громади. Ділянка землі біля села Широке, тепер це територія  Веселовської об’єднаної територіальної громади. Зараз тут знаходиться цілий цех по виробництву літаків для сільського господарства.

Вартість авіамашини, залежно від комплектації, складає від 150-ти до 250-ти тисяч доларів. На підприємстві є і льотна академія. Літаки запорізького підприємства підкорили не лише українське небо. Їх можна побачити і над Кубою. Зараз йдуть переговори про постачання в Казахстан.

Компанія є справним платником податком. Сприятливий для ведення бізнесу клімат в умовах співпраці з громадою дає можливість для розширення виробничих площ та зростання суспільного продукту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ ВЕСЕЛІВСЬКОЇ ОТГ

 

4.1. Завдання ОТГ в розбудові промислового потенціалу

 

Звідси можна зробити висновок, що керівництво об’єднаної територіальної громади, якщо прагне поліпшити добробут своїх громад, повинно чітко розуміти, що задля досягнення успіху їх зусилля потрібно  бути більш продуманими, стратегічними, планованими, амбітними та інноваційними.

Розвиток промислової сфери безпосередньо сприяє економічному розвитку території і  є пріоритетом, двигуном і ресурсом процесу змін.

В разі, коли економіка перебуває в стані певного занепаду, необхідно приділяти увагу, в першу чергу, вирішенню проблем економічного розвитку. Розвиток без економіки неможливий. Створенням додаткової вартості займається бізнес. І тому повинно прийти розуміння, що чим кращі умови для розвитку бізнесу, то кращими є умови для місцевого розвитку громади.

Загалом, успішність сталого розвитку залежить від успішності місцевого економічного розвитку, особливо від умов, у яких перебуває бізнес. Давно відомо, що філософія будь-якого бізнесу однозначна – максимізація прибутків. За своєю природою бізнесу не характерне опікування створенням суспільного продукту, хвилювання за екологію чи раціональне використання невідтворюваних ресурсів, турбота про соціально незахищених людей чи широке меценатство. Однак слід пам’ятати, що при зростанні  якості життя, розвитку економіки, сприятливий діловий клімат та доброзичливе середовище сприяють формуванню культури життя, праці та відпочинку, орієнтованої на сталий розвиток. Високоприбутковий бізнес в сфері промисловості справно сплачує податки, бере на себе соціальну, відповідальність, меценатствує, створює суспільний продукт, дбає за якість життя громади, екологію та безпеку.

 Рівень відповідальності бізнесу перед суспільством за сталий розвиток опирається, в першу чергу, на його дохідність, стабільність та захищеність. Звідси можна зробити певний висновок, розвиток промисловості як категорії бізнесу– це процес певних змін у місцевій системі територіальної громади, який призводить до покращення якості життя зараз і в майбутньому, це партнерство інтересів громади, підприємницьких кіл та органів місцевого самоврядування для підвищення добробуту кожного члена громади і всіх загалом. Тому, коли йдеться про планування сталого розвитку у громаді в найкращому його прояві, то в першу чергу слід розуміти, що мова йде про планування місцевого економічного розвитку із орієнтацію на три складові – соціальне благополуччя, рівний доступ всіх жителів до публічних послуг, охорони здоров’я, чистоти довкілля, екологічної безпеки та захищеності.

 При розробці планів сталого розвитку промисловості слід опиратися на наступні базові постулати:

1. Промисловий розвиток створюється та забезпечується бізнесом.

2. Робочі місця формують добробут громади і впливають на зростання як індивідуальних доходів мешканців, так і на зростання сукупного суспільного продукту.

3. Місцева влада та громадські організації створюють умови для розвитку бізнесу.

4. Розвинута промислова інфраструктура є головним елементом конкурентоспроможності громади.

5. Якісні послуги, що надаються  громадою бізнесу, є головним елементом конкурентних переваг.

6. Ефективне управління громадою забезпечується системним менеджментом (планування, організація, мотивація, контроль), місцевими ресурсами, співпрацею зацікавлених осіб.

4.2. Інвентаризація активів громади

Громада має зробити інвентаризацію своїх активів: природних, виробничих людських ресурсів. В межах виявлених джерел інформації, я здійснила спробу проведення відповідної роботи і сформувала наступний перелік передумов для розробки стратегії промислового розвитку.

Передумови:

1. Трудові ресурси:

•                   наявність досвідчених спеціалістів минулих років з різноманітних робітничих спеціальностей (слюсарі, монтажники, токарі, складальники, токарі, фрезерувальники, будівельники, зварювальники тощо);
•                   діяльність професійного аграрного ліцею з ліцензованими робітничими спеціальностями (водії, механізатори, слюсарі, бухгалтери, кухарі, плодоовочеводи), та можливістю розширення списку робітничих спеціальносте в залежності від потреби виробництва;

- належний рівень якості викладання навчальних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах ( гімназія, чотири ЗОШ І-ІІІ ст);

- високий відсоток спеціалістів з вищою технічною освітою, що є випускниками відповідних інженерних спеціальностей Таврійської Державного агротехнічного університету.

 

     2. Правові засади:

- громада повинна мати стратегічний план розвитку своєї території. Вона має попіклуватися про просторове планування – генеральний план розвитку всієї території;

- розробка та затердження коротко- та довготермінових планів розвитку промисловості Веселівської об’єднаної територіальної громади;

- затвердження сучасної містобудівної документації  Веселівської ОТГ;

- створення власного інвестиційного паспорту – документа,  який допоможе переконати інвестора робити бізнес саме тут;

- має бути також генеральне планування інвестиційних майданчиків.

 

 

     3. Місцеві природні ресурси :

- родовища червоної  глини для виробництва високоякісної цегли;

- джерела Корніївського реліктового родовища мінеральної води (26 км від смт. Веселе);

- високотоварне сільськогосподарське виробництво;

- значні площі засіву олійних культур.

 

     4. Транспортна інфраструктура:

- пряме залізничне сполучення до м. Одеса, м. Дніпрорудне, м. Запоріжжя, м. Мелітополь;

- пряме автомобільне сполучення (36 км) до річної переправи через річку Дніпро в м. Камянка до м. Нікополь;

- пряме автомобільне сполучення до річкового порту в м. Дніпрорудне;

- пряме автомобільне сполучення до м. Мелітополь – 50 км, м. Запоріжжя -
120 км, м. Бердянськ – 165 км;

 

5. Виробничі будівлі, на базі яких можливе функціонування нових промислових об’єктів (див.перелік промислових підприємств)

 

6. Залучення вітчизняних та зарубіжних інвесторів:

- власні кошти бізнесу;

- кошти Державного фонду регіонального розвитку для малого та середнього бізнесу;

- інвестиції компанії «Агрінол», засновником якої є депутат України по нашому виборчому округу Валентиров С.В. (виконання передвиборчої програми);

- інвестиційний проект з ТОВ «Соцінновація», виробником мінеральної води, безалкогольних та йодованих напоїв;

- підтримка економічного розвитку об’єднаної громади в рамках реалізації програми «U-LEAD з Європою»;

- залучення коштів Європейського Союзу в рамках укладеної партнерської угоди з територіальною громадою м. Раквере (Естонія).

 

4.3. Програма промислового розвитку ОТГ

 

Здійснивши інвентаризацію своїх активів: природних, виробничих, трудових ресурсів, автором дослідження вноситься пропозиція по розвитку промислового потенціалу в ОТГ.

Наявні передумови соціальної інфраструктури, транспортного сполучення, корисних копалин, кліматичних умов  для відтворення промислового потенціалу та його розвиток в світлі сучасних технологій.

Для обґрунтування даного вибору по кожному промисловому об’єкту надається перелік наступних критеріїв:

•                   промислові площі;
•                   найменування продукції;
•                   наявність матеріального ресурсу;
•                   джерела інвестицій;
•                   транспортна складова;
•                   кількість створених робітничих місць;
•                   орієнтовне відрахування в місцевий бюджет ( складається з наступних складових: податок на прибуток підприємств (10% до обласного бюджету); - податок на доходи фізичних осіб (75 %); - акцизний податок (5% з роздрібної торгівлі); - екологічний податок (80%); - рентна плата (за використання природних ресурсів місцевого значення) - мито (в частині що зараховується до місцевих бюджетів).

Таким чином пропонується в стратегічний план розвитку промислового комплексу Веселівської громади включити для реалізації наступні об’єкти:

1.               Завод «Продмаш» – розлив мінеральних масел різного призначення.

Промислові площі – наявні виробничі площі заводу.

Найменування продукції – масла моторні, для автотракторних дизелів

суднові, для малої техніки, ланцюгові масла, трансмісійні, компресорні, трансформаторні.

Наявність матеріального ресурсу – потреба в придбанні або монтаж раніше використаних на базовому підприємстві ліній розливу масел.

Джерела інвестицій - інвестиції компанії «Агрінол».

Транспортна складова – залізничне сполучення з морськими портами м. Одеса, м. Бердянськ, річковим портом в м. Дніпрорудне, м. Запоріжжя

Кількість створених робітничих місць – 90 робітників.

Орієнтовне відрахування в місцевий бюджет – податок з фізичних осіб –1,5 млн грн, інші податки – 1 550 тисяч грн..

 

2.               Завод будівельних матеріалів -  виготовлення цегли.

Промислові площі – будівництво модульного приміщення за проектом і партнерством інженерно-промислової група PLINFA.

Найменування продукції – рядова будівельна та клінкерна цегла.

Сировинна база – мінеральні родовища червоної глини в безпосередній близькості від земельної ділянки заводу.

Наявність матеріального ресурсу – потреба в будівництві модульного приміщення та технологічної лінії по виробництві різних видів цегли.

Джерела інвестицій - залучення коштів Європейського Союзу в рамках укладеної партнерської угоди з територіальною громадою м. Раквере (Естонія).

Транспортна складова – залізничне та транспортне сполучення з усіма районними та обласним центром Запорізької області.

Кількість створених робітничих місць – 85 робітників.

Орієнтовне відрахування в місцевий бюджет – податок з фізичних осіб –2,2 млн грн,  інші податки – 3 550 тисяч грн.

 

3.               Комбікормовий завод  -  переробка зернових культур на комбікормовому заводі.

 Промислові площі – виробничі потужності недіючого комбікормового заводу.

Сировинна база – продукція місцевих виробників сільськогосподарської продукції.

 Найменування продукції: крупа пшенична шліфована 3-х номерів,

крупа ячна 3-х номерів, крупа перлова 3-х номерів, горох лущений цілий і колотий, пшоно, крупа кукурудзяна 3-х номерів.

 Наявність матеріального ресурсу – придбання в лізинг лінії для виробництва круп (Крупоцех «Бриг»).

 Джерела інвестицій – кооперативне фінансування ТОВ «СВК Фрунзе» та місцевих фермерів.

Транспортна складова – розгалужена система автомобільних доріг в об’єднаній територіальній громаді.

 Кількість створених робітничих місць – 25 робітників.

Орієнтовне відрахування в місцевий бюджет - податок з фізичних осіб – 350 тисяч грн, інші податки – 550 тисяч грн.

 

4.               Завод «Світлофор» - обгрунтоване виробництво пелетних брикетів та гранул  із лушпиння соняшника, соломи, лузги.

Промислові площі- наявні 4 виробничі споруди загальною площею 3 450 м².

Найменування продукції - пелетні брикети та гранули

Наявність матеріального ресурсу – потреба в придбанні технологічної лінії виробництва паливних гранул.

Джерела інвестицій – кошти  Державного фонду регіонального розвитку для малого та середнього бізнесу.

Сировинна база – продукція місцевих виробників сільськогосподарської продукції

Транспортна складова – мінімальна близькість від залізничної станції Нововеселе, з наявністю окремою діючої залізнодорожньої гілки на території підприємства.

Кількість створених робітничих місць – 70 працівників.

Орієнтовне відрахування в місцевий бюджет – податок з фізичних осіб – 1млн 50 тисяч грн, інші податки – 650 тисяч грн..

 

5.               Завод «Продтовари» -  виробництво мінеральної води.

Промислові площі – промислові будівлі заводу «Продтовари»

Найменування продукції – мінеральна слабогазована вода.

Сировинна база – Корніївське джерело мінеральної води ( 26 км).

Наявність матеріального ресурсу – потреба в технологічній лінії розливу води, придбання або оренда танк-контейерів для перевезення мінеральної води.

Джерела інвестицій – залучення коштів ТОВ «Соцінновація», що має досвід виробництва мінеральної води в географічно сусідньому  смт. Мирне Мелітопольського району.

Транспортна складова – автомобільні шляхи до джерела води, залізнична станція Нововесела, автомобільне сполучення до м. Запоріжжя та м. Мелітополь.

Кількість створених робітничих місць – 23 робітника.

Орієнтовне відрахування в місцевий бюджет - податок з фізичних осіб – 400 тисяч грн, інші податки – 450 тисяч грн..

6.               Завод для переробки сміття.

Промислові площі – наявні приміщення ПМК – 243 та виробничий полігон діючого сміттєзвалища (два об’єкта знаходяться за межами населеного пункту в безпосередній близькості).

Найменування продукції – шлакоблоки, компост, брикети кольорових і чорних металів, скло-порошок, агломерат, крихту-ПЕТ.

Наявність матеріального ресурсу – придбання і доставка комплексу ММК-100 «Під ключ».

Сировинна база – величезні звалища накопиченого роками побутового та промислового сміття, можливість організації роздільного збору в селищі та навколишніх населених пунктах.

Джерела інвестицій - підтримка економічного розвитку об’єднаної громади в рамках реалізації програми «U-LEAD з Європою»;

Транспортна складова – перевезення сміття забезпечується по місцевим автомобільним шляхам транспортом фінансово комунального підприємства «Арус».

Для загального розуміння підходів розробки  стратегічного плану, на прикладі останнього об’єкта були проведені певні розрахунки. На відкриття заводу з переробки сміття  потрібно інвестувати близько 2 300 000 гривень:

•                   Підготовка майданчика — 250 000 грн.
•                   Придбання і доставка комплексу ММК-100 «Під ключ» — 2 200 000 грн.
•                   Підключення електроенергії — 25 000 грн.
•                   Реєстрація бізнесу, узгодження, дозволи — 60 000 грн.
•                   Інші витрати — 50 000 грн.

Потенційний оборот сміттєпереробного підприємства складе 146 400 гривень на місяць або 1 756 800 на рік.

Для розміщення виробництва буде орендовано земельну ділянку площею 35 соток за пільговою ставкою. Відстрочка по орендних платежах складе 2 роки.

Щомісячні витрати по бізнес плану складуть 101 тисячу гривень, щорічні — 1 212 тис.гривень.

Чистий прибуток за підсумками місяця роботи складе 57 005 гривень. Рентабельність переробного підприємства дорівнює 56%. Окупність вкладень, з урахуванням періоду на розкрутку бізнесу, настане через 46 місяців роботи.

Звичайно бізнес – план кожного підприємства має більш деталізований вигляд, але наведені розрахунки дають уявлення про загальні підходи до виваженого планування плану розвитку промислового комплексу території. І навіть такі поверхові розрахунки розкривають величезний потенціал, який в умовах децентралізації органів місцевого самоврядування необхідно швидко і в повному обсязі використовувати. Адже навіть загальні підрахунки вказують, що реалізація такого стратегічного плану дасть додатково більше 300 додаткових робочих місць, а значить і додаткові відрахування в місцевий бюджет (щонайменше 7 млн грн на рік). І це при тому, що власні надходження громади складає біля 20 млн грн. А це все добробут як  громади в цілому, так і кожного її мешканця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 На основі зібраної та проаналізованої в дослідницькій роботі інформації можемо зазначити:

 1. Веселе до 90-х років ХХ ст. мало розгалужену промислову інфраструктуру.

 2. Веселівські промислові підприємства мали широкі зв’язки із підприємствами не тільки Радянського Союзу, співпрацювали із науковими республіканськими установами.

 3. Таке явище, як безробіття практичне було відсутнє, адже Веселівський центр зайнятості виник у 1992 році, і зараз на його обліку знаходиться 560 осіб.

 4. Процес зміни державного устрою вніс свої корективи в промисловий комплекс нашого краю. Зникли консервний завод, завод господарчих товарів, цегляний завод, завод продовольчих товарів, комбікормовий завод тощо.

 5. Не дивлячись на  глибокі деструктивні процеси в промисловості селища, на сьогоднішній день збережено досить перспективний потенціал. Діючі підприємства: завод «СОМ», «Продмаш»,  невеликі підприємства по виробництву ексклюзивних літаків та автомобілей, тротуарної плитки та асфальту.

 Але, на жаль, є велика кількість проблем. Серед них можемо відокремити:

1. Недостатня кількість підприємств щоб забезпечити роботою веселівців, в результаті чого прослідковується масовий відтік молоді.

2. Не використовуються можливості для облаштування виробництв по переробці сільськогосподарської продукції.

3. Без належного зберігання руйнуються наявні виробничі будівлі недіючих промислових підприємств.

4. Залишається без застосування місцеві родовища корисних речовин та матеріалів.

 Тож про цю проблему слід продовжувати говорити, щоб не тільки зберегти те,  що залишилося і має славну історію, а й відродити промисловість нашого краю.

Для цього даними дослідженнями окреслено шлях створення дієвої програми стратегічного розвитку промислового комплексу Веселівської об’єднаної територіальної громади на найближчу перспективу.

І, без сумніву, маючи всю об’єктивні передумови, така програма, зусиллями керівництва громади, депутатського корпусу Веселівської селищної ради, небайдужими і дуже талановитими пересічними місцевими мешканцями буде реалізована в найближчій перспективі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. «Судьба завода» П.Н. Кузьмінов;
2. «Веселівська громада» О.О. Федоров, О.О. Федорова;
3. «Веселівський край: минуле і сьогодення» Голота В.Ю., Федоров О.О.;
4. Матеріали Веселівського районного архіву;
5. Веселівський район: Розділ ІІ: Пам’ятки історії.
6. Вікіпедія.
7. «Путівник по реформах» – інформаційно-аналітичний сайт про хід 17 ключових реформ в Україні,08.06.2018

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

Комбікормовий завод

(дод. №1)

(дод. №2)

 

 

 

Завод сухого знежиреного молока

 (дод.№3)

(дод. №4)

 

 

 

 

 

Завод продтоварів

(дод. №5)

(дод. №6)

 

 

 

 

 

 

Товариство з обмеженою відповідальністю «АзовАвтоАтелье» (дод. №7)

(дод. №8)

 

 

 

Компанія «Хімічні авіаційні технології»

(дод. №9)

(дод. №10)

 

 

 

 

 

Сонячна електростанція «ГЕС Солар Парк Веселе»

(дод. №11)

(дод. №12)

 

Модуль цегляного заводу

 (дод. №13)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завод «Світлофор»

(дод. №14)