ЗМІСТ

 

ВСТУП                                                                                                                4

Розділ І                                                                                                               

ІНСТУМЕНТАРІЙ  ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

 В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ        8

Розділ ІІ

Розробки уроків історії з використанням   інноваційних технологій                                                                                                  17

 

     2.1. Розробки уроків історії України для 7-их класів

           з теми  «Русь-Україна».                                                                          17

 

2.   Розробки уроків історії України  для  10-их класів

       з теми «Українська революція»                                                          29

 

Висновок                                                                    53                                                                                    

 

Література                                                                                              54                                                                                                                              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Інтеграція – є однією з найперспективніших інновацій, яка здатна вирішити чисельні проблеми освітянської системи. Звичайно, система інтегративного навчання ще недостатньо опрацьована, а тому неоднозначно сприймається багатьма педагогами. Її повне теоретичне обґрунтування та запровадження у практику навчання – справа майбутнього. Але вже сьогодні є очевидним, що інтегративне навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності вчителів та учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Інтеграція зобов'язує до використання різноманітних форм викладання, що має вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Вона стає для всіх її учасників – і вчителів, і учнів, і батьків, і адміністрації – школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети.

Сучасна педагогічна наука вважає інтеграцію одним із головних дидактичних принципів, який у цілому визначає організацію освітніх систем. Таке її розуміння дозволило науковцям висунути нову освітню парадигму. В трактовці О.Я.Данилюка вона звучить наступним чином: оскільки існуюча освіта предметоцентрична, тобто реалізується принцип внутріпредметної інтеграції, а інтеграція складає основу будь-якої освітньої системи, перехід освіти у сучасних умовах на якісно новий рівень, по суті, є рух від внутріпредметної до міжпредметної інтеграції. Такий перехід передбачає не зміну, а доповнення одного принципу іншим. Автор спрогнозував подальші перспективи використання інтегративної основи в навчанні, що дозволить у майбутньому  сформувати якісно нову систему – інтегральний освітній простір, який надбудується над предметною системою і повністю збереже її у якості своєї функціональної основи .  

Тому сьогодні ще з більшою актуальністю постала проблема вибору напряму побудови та розмежування навчального матеріалу. Серед їх різноманіття з вирішенням проблем інтегративного навчання пов’язані три основні напрями побудови навчання: педоцентричний, предметоцентричний, змішаний.

Педоцентричний напрям базується на ідеях ліквідації навчальних предметів та запровадженні комплексності як універсальної системи. На цій підоснові існують такі системи навчання як проблемно-комплексна та модульна. Другий напрям заснований на непохитному існуванні предметного принципу, де інтеграція є засобом розв’язання проблем у структурі змісту окремих предметів. Змішаний напрямок ґрунтується на положенні про діалектичну взаємопов’язаність предметоцентризму і інтеграції, які є взаємообумовленими. Предметоцентризм є зовнішня форма внутріпредметної інтеграції. Змішаний напрям передбачає поєднання предметного та інтегративного навчання, де інтеграція виступає як шлях модернізації освіти, посиленням її теоретичних основ на базі загальнонаукових ідей.

В останні роки, з розвитком теорії та практики використання інтегративного підходу, зусиллями науковців та педагогів-практиків запроваджується система інтегративно-предметного навчання. Її принципами є: орієнтація навчання на сьогоденні вимоги суспільного розвитку, формування цілісної системи знань, єдиної картини світу, наукового світогляду, поєднання інтегративного й диференційованого підходів до навчання, безперервність освіти та її вихід на рівень професійної освіти .

Перспективи розвитку інтегративно-предметного навчання закріплені  у “Державному стандарті базової і повної загальної освіти”, де зазначені не окремі предмети, а освітні галузі. Це означає, що вперше за тривалий час нормативний документ орієнтує на інтеграцію змісту, на можливість гнучкої варіативної організації змісту. Освітня галузь “Суспільствознавство” складається з структурних компонент: історія рідного краю, історія України, всесвітня історія, право, мораль, економіка, філософія, громадянська освіта, тобто визначені елементи інтеграції знань про суспільство. Загальними змістовними наскрізними лініями освітньої галузі є людина-людина, людина-суспільство, людина-природа – стержневі ідеї можливої інтеграції. Зрештою освітня галузь “Суспільствознавство” в основній школі є логічним продовженням і поглибленням суспільствознавчого змісту освітньої галузі “Людина і світ” базової школи.

Сьогодні в школах України проходять апробацію декілька інтегрованих курсів, де компонентами інтеграції виступають соціогуманітарні знання. Для початкової школи складені інтегровані програми: “Я і Україна. Навколишній світ”, “Мистецтво”. В старшій школі вивчаються курси: “Практичне право”, “Ми – громадяни”, “Громадянська освіта”, “Основи філософії”, “Людина і світ”, “Людина і суспільство”. Опрацьовується інтегрований курс “Історія мистецтв як культурний текст”.

Творчість вчителів виявляється в створенні і проведені інтегрованих уроків, де поєднуються різнопредметнісоціальногуманітарні знання з історії та права, філософії та права, громадянського права та релігії й знання з різних освітніх галузей: історії та літератури, історії та географії, історії та алгебри, історії та природознавства, економіка та математика.

В Україні сформувалася ціла низка наукових напрямків у вивченні теоретичних основ інтеграції. Провідними з них є: напрямок методологічного обґрунтування проблем інтеграції С.У.Гончаренко, Ю.І.Мальований, О.В.Сергєєв; напрямок визначення структури інтегрованих знань Т.М.Усатенко; дослідження системологічних аспектів інтеграції О.І.Джулик, Є.Б.Яворський; проблеми інтегративних процесів в освіті І.М.Богданова; розробка шляхів упровадження інтеграції в навчальний процес Л.В.Вичорова, Т.О.Горзій, О.Т.Проказа, Є.М.Романенко; інтеграція елементів контролю в модульному навчанні Л.І.Джулай;  інтеграція теоретичних і виробничих аспектів навчання Т.Д.Якимович; імовірнісно-статистичні аспекти інтеграції В.Й.Якиляшек; інтеграція у ступеневій освіті Ю.Ц.Жидецький; взаємозв’язки інтеграції та диференціації В.Ф.Моргун; психологічні аспекти інтеграції Т.Г.Яценко; формування системи знань - дидактична інтегрологія І.М.Козловська.

Теорія інтеграції знань опрацьовується на філософському, концептуальному рівнях та має вихід в практику навчання. Не можна не згадати, що Україна має більш ніж десятирічний досвід інтегрованого викладання соціогуманітарних знань в межах комплексної системи навчання поч. ХХ ст. В ці часи була сформована система комплексного вивчення знань. Соціогуманітарні знання опановувалися в межах інтегрованого курсу “Суспільствознавство”. Це був великим за змістом і насиченістю матеріалу курс, де інтегрувалися знання з громадянської, економічної та політичної історії, економіки, культури, знання з організації господарської діяльності, розвитку промисловості, політичні, ідеологічні знання тощо. З точки зору наукової актуальності, період комплексного інтегрованого навчання початку минулого століття  повинен стати предметом подальших всебічних вивчень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І

ІНСТУМЕНТАРІЙ  ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

 

   Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик М.С.Грушевський. За короткий час в Україні створено нову цілісну систему викладання історії України та Всесвітньої історії, повністю оновлено зміст та структуру історичної освіти. Вона повністю звільнена від ідеологічних, вузько класових підходів і поглядів на розвиток суспільства, оцінювання минулого та перспективи майбутнього.

Окреслимо  деякі підходи до організації викладання історії в школі. Велике значення під час вивчення курсу історії мають вступні уроки.Учитель не лише ознайомлює школярів зі змістом і завданням курсів, підручниками, а знаходить можливість для національного і патріотичного виховання. Обов’язково слід розповісти про становище українських земель у той чи інший історичний період, споконвічне прагнення українського народу до свободи, незалежності, власної держави, визначити хронологію курсу та найбільш важливі проблеми. Учні 5-7 класів маютьзрозуміти, що таке історія і чим займаються історики. Під час викладання історичних дисциплін передусім потрібно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про різні історичні події та суспільні явища, які визначали епоху і є основними, найсуттєвішими для її розуміння; постійно розвивати вміння й навички учнів щодо роботи з історичними фактами, які дають узагальнену картину минулого; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучості руху суспільства по шляху історичного прогресу. Важливим інструментарієм історичного пізнання на цьому етапі вивчення історії стануть шкільні підручники, посібники, хрестоматії з історії, історичні атласи, контурні карти, збірники дидактичних вправ, зошити з історії тощо. Велика увага повинна бути приділена наскрізним історичним поняттям, таким як: історичні джерела, держава, монархія, республіка, демократія, релігія, матеріальна та духовна культура.

Практикою доведено, що високу ефективність мають уроки, на яких використовуються прийоми коментованого читання підручника, робота з текстами підручників та посібників, історичними документами, малюнками, дидактичними вправами. Зустрічі з історією не можуть обійтись без звернення до історії рідного краю. Діти повинні розуміти не лише загальні історичні процеси, а й уміти локалізувати їх. Запропонована мною модель вивчення історії рідного краю може мати такий вигляд:

 

Історична доба	Головні події в історії України	Основні події в історії рідного краю

 

Знання, які здобувають учні, переходячи з класу до класу, повинні розширювати їхнє логічне мислення, розвивати вміння та навички історичного пізнання. Цей новий етап роботи потрібно реалізувати під час викладання історичних курсів у 8 та 9 класах. Необхідно розкрити перед учнями великий шлях, пройдений Українським народом, від гетьманської держави до національно-державницьких ідей другої половини ХIХ ст. Вивчення історії України збігатиметься із загальним контекстом Всесвітньої історії. Для обох курсів буде логічним звернутися до таких історичних понять:індустріальне суспільство, соціальна структура суспільства, національно-визвольна війна, соціальна революція, технічний прогрес, гуманізм, національно-культурне відродження. Школярі повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, вміти самостійно працювати із різноманітними джерелами інформації, готувати доповіді та виступати перед однокласниками.

Плануючи роботу з учнями 10-11 класів,учитель орієнтується на розвиток логічного мислення старшокласників, їхні вміння і навички самостійної роботи. Уроки різних типів – шкільні лекції, семінари, конференції, диспути, практикуми, міжпредметні уроки – повинні посісти в навчальному процесі пріоритетне місце.

На мій погляд, буде доцільним проводити конференції старшокласників за темами, які містять найбільші обсяги навчального матеріалу і є соціально-політично важливими для розуміння всього курсу. В 10 класі можна запропонувати тему : “Українська революція і боротьба за збереження державної незалежності України1917-1920 рр.”.

Епіграфом до цієї конференції можуть стати слова з пісні “За Україну” (Слова М.Вороного. мелодія  Ярославенка).

Ганебні пути

Ми вже порвали

І зруйнували царський трон!

З-під ярем,

Із тюрем,

Де був гніт,

Ми йдемо на вільний світ!

За Україну, за її долю,

За честь і волю, за народ!

 

Орієнтовні питання цієї конференції можуть бути такими:

• початок української революції;
• Центральна рада та її суспільно-політична діяльність (1917 р.).
• Проголошення незалежності України.
• ЗУНР – українська держава в Східній Галичині.
• Держава П.Скоропадського та українська революція.
• Діяльність урядів Директорії УНР.
• Проголошення Соборності України.

Видатні політичні діячі та герої визвольної боротьби українського народу.Історичне значення української революції та національно-визвольної боротьби в 1917-1920 рр.

У 11 класі буде цікаво провести учнівську конференцію на тему: “Україна в роки другої світової війни”.

Питання для обговорення старшокласниками можуть бути такі:

• радянсько-німецькі договори 1939 р. й українські землі;
• напад нацистської Німеччини на СРСР. Оборонні бої літа-осені 1941 р. на території України.
• Плани нацистської Німеччини щодо України, гітлерівський “новий порядок”.
• Рух Опору нацистському режиму в Україні: його багатоскладовий та суперечливий характер.
• Визволення України від німецько-фашистських загарбників.
• Наші земляки – видатні учасники II Світової війни.
• Роль і внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини.
• Історичне значення перемоги над нацизмом для майбутнього України.

Під час вивчення курсів історії України та Всесвітньої історії важливо сформувати у старшокласників національні, міжнаціональні та загальнолюдські цінності. У зв’язку з цим потрібно звернутися до історичних понять та термінів: крах тоталітаризму і перемога демократії, тенденція посилення європейської інтеграції, еволюційне просування демократичних країн до соціально-орієнтованого громадянського суспільства.

У поєднанні з історичним поняттям “Державність України” все це дає можливість сформувати у старшокласників цивілізаційний погляд на історію і суспільство, яке може бути визначено такою оцінкою: “Я – громадянин України, Я – громадянин Європи, Я – громадянин Світу”.

Розробляючи календарне і тематичне планування, учителю історії доцільно буде побудувати викладання історії України і всесвітньої історії, використовуючи міжпредметні уроки. Зокрема це можливо при вивченні теми “Культура...”. Вивчаючи тему “Культура...”, на міжпредметних уроках історії України та всесвітньої історії можна досягти динамічного сприйняття учнями цілісної картини розвитку культури у світі, а разом з тим виділити визначний внесок Українського народу у скарбницю світової культури. Досвідчені вчителі можуть провести міжпредметні уроки за схемою: історія України – всесвітня історія – українська література – зарубіжна література, що сприятиме створенню єдиної системи знань про суспільних розвиток людства на певному етапі. Досить ефективним буде проведення міжпредметних уроків при вивченні тем, пов’язаних зі становленням індустріального і постіндустріального суспільства та тем, які розкривають суспільні та політичні рухи в країнах Європи і Україні у ХIХ-ХХ ст. Це допоможе сформувати в учнів цілісне уявлення відносно соціально-економічного і політичного розвитку світу, дасть розуміння загальних закономірностей суспільного розвитку і національних особливостей розвитку країн, що є основою для формування в учнів системи знань про світовий розвиток, виховання в них почуття причетності до розвитку людської цивілізації і відповідальності за майбутнє Української держави і нашого народу. Раціональним буде використання на цих уроках різних форм систематизації навчального матеріалу. Запропонуємо деякі з них:

 

 Суспільно-політичні рухи (революції, повстання) у світі

 

Роки	Причини	Соціальні групи, які приймали участь	Події (Етапи)	Історичне значення	Основні поняття

 

Соціально-економічний розвиток країн... I пол. ХIХ ст.

 

Назва країни	Фактори, що сприяли розвитку	Фактори, що стримували розвиток	Соціальні та економічніперетворення	Історичне значення	Основні поняття

 

Запропоновані таблиці можна використовувати при проведенні різних типів уроків з історії України і всесвітньої історії. Заповнюючи таблиці, можна організувати різноманітні форми роботи на уроці: роботу з документом, статистичною інформацією, систематизацію навчального матеріалу, поданого вчителем під час проведення шкільної лекції з урахуванням вікових особливостей учнів та навчальних можливостей класу.

Іншим видом систематизації навчального матеріалу є структурно-логічні схеми, які поєднують в собі як текстовий, максимально ущільнений (і відповідно опрацьований) матеріал і наочно-логічну його структуру. Спочатку вчитель повинен пояснити зміст і особливості будови схеми-таблиці та організувати роботу учнів зі структурування окремих частин навчального матеріалу, що забезпечить створення в школярів певних уявлень про принципи структурування і відбору матеріалу. Наступна фаза (при сформованості навичок їх розуміння і використання)  передбачає подачу “чистої” графічної структури, яка вимагає її заповнення текстом в процесі самостійної роботи учня з підручником, збірником документів та іншими джерелами. Третій рівень – самостійної творчої роботи – передбачає створення учнем авторського варіанту структурно-логічної схеми, який після публічного захисту, обговорення і доповнення може бути прийнятий за основу його однокласниками.

           У курсі історії України та всесвітньої історії учні зустрічають чимало історичних образів. Тільки в курсі вітчизняної історії учень має виявити знання історичних портретів, зокрема князів, гетьманів, керівників національно-визвольного руху, політичних діячів, видатних представників суспільного і культурного відродження.

Часто це не можна зробити тільки за шкільними підручниками, тому велика увага надається самостійній роботі, використанню довідкової, документальної та історико-публіцистичної літератури.Для всебічного висвітлення історичних персоналій рекомендується:

• ознайомитися з найважливішими біографічними даними.
• Простежити процес становлення особистості в конкретному соціально-історичному середовищі.
• Виявити історичні умови, що відіграли роль у формуванні поглядів, якостей особи.
• Дослідити участь історичної особи в суспільному житті.
• Визначити, інтереси якої соціальної групи, класу, політичної сили відбивала історична особа в своїй діяльності.
• Виявити вплив конкретної історичної особи на окремі галузі життя чи суспільно-політичні процеси.
• З’ясувати морально-психологічні якості історичної особи.
• Показати коло однодумців і соратників історичної особи.
• Визначити історичну роль особи та її вплив на певну сферу життя суспільства.

У методиці викладання історії вироблено низку прийомів, які допоможуть учням відновити чи збагатити свої знання з хронології.

Насамперед – це складання хронологічних таблиць. Учні пишуть у хронологічній послідовності дати і назви подій, що допомагає закріпити їх у пам’яті.У ході уроку вони повинні вивчити мінімум обов’язкових дат, щоб, спираючись на них, уміти визначити в часі факти, історичні події.Важливо не стільки механічно запам’ятати дату і подію, а й логічно пов’язати їх з характеристикою історичного явища та епохою. У загальному вигляді це можна зробити за схемою:

 

Дата

Зміст подій

Історична оцінка

 

Підручники та посібники – найважливіше джерело знань. Форми роботи з ними можуть бути різними, зокрема:

а)  виписування короткого змісту головних історичних подій;

б) вибір назв, імен, дат, пов’язаних з певними подіями;

в) складання текстових і хронологічних таблиць;

г) складання складних і простих планів;

д) робота з поняттями і термінами;

є) аналіз історичних документів, репрезентованих у підручнику.

Важливе місце у вивченні історії займає локалізація подій на історичній карті. Формування у школярів навичок локалізації подій потребує системного підходу і послідовності. Розробляючи власну програму навчання учнів роботи з історичною картою, учителю необхідно врахувати певні моменти, зокрема:

5 класи

Основна увага приділяється формуванню первинних уявлень про історичну карту шляхом знайомства з настінною картою. Навчання того, як потрібно показувати на карті території держав, міста, напрямки військових походів, річки тощо. Використання завдань з елементами гри: а) здійснити уявну подорож на карті і розповісти про те, що могли в цей час побачити; б) на карті позначені декілька місць, у яких відбувалися вивчені учнями історичні події. Шляхом розігрування визначається, хто з учнів про які з них розповідатиме. Учень отримує підготовлену вчителем карту –  “дороговказ”, яка допомагає йому відповідати; в) поступово розпочинається навчання роботи з контурною картою. Учні отримують від вчителя виготовлену на комп`ютері карту-основу із завданням до неї.

6-7 класи

Формуються подальші вміння орієнтації в історичному просторі та часі шляхом роботи з контурною картою-карткою. Картки становлять  систему, з якої учень фактично складає наприкінці року спрощений власний атлас. Учні, окрім підручника, при роботі користуються атласами історичних карт для 6-7 класів. Серед завдань є як репродуктивні, так і аналітичні: виконання завдань за масштабом карти, аналіз змін у кордонах та територіях країн, порівняння змін, які відбувалися протягом визначеного часу на тій  самій території .

8-9 класи

Перевага надається аналітичним завданням. Використовуються атласи зі всесвітньої історії для 8 класу та історії України для 9 класу. Серед завдань є й такі:  користуючись атласом, самостійно виконати контурну карту за завданнями, заданими вчителем.                                      

10-11 класи

     Уміння, якими володіють учні, дозволяють їм самостійно виготовляти карти-схеми (розподілу сфер впливу, змін кордонів, територіальних надбань та ін.). Учні вільно використовують карту, ілюструючи свої розповіді про військові події, політичний розвиток країн світу.

Історична освіта має активно сприяти формуванню гармонійно розвинутої і цілісної особистості, здатної до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

Безпосередньо вчителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

 

Кінцевою метою самостійної роботи учнів над текстом підручників і посібників, а також різноманітною історичною літературою є узагальнення навчального матеріалу, знаходження зв’язків, формування уміння робити висновки.

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ.

Розробки уроків історії

 з використанням інноваційних технологій

 

  2.1. Розробки уроків історії України для 7-их класів

УРОК 1.

ТЕМА. Виникнення і розвиток  Русі-України

Мета. закріпити та поглибити знання учнів з історії виникнення та розквіту  Русі-України. Узагальнити основні поняття та події. Оцінити знання учнів з теми. Розвивати вміння ідентифікувати історичні явища за їх типовими ознаками. Виховувати культуру спілкування, повагу до нашої історії.

Тип уроку: урок-КВК, урок контролю та корекції знань, умінь і навичок.

Обладнання: карта "Русь-Україна ІХ – ХІ ст.”, паперові звитки із завданнями, картки з кросвордами, портрети князів.

Очікувані результати. Після цього уроку учні:

        навчаться застосовувати набуті знання на практиці;

        удосконалять навички вирішення проблемних завдань;

        навчаться займати й відстоювати власну позицію;

        розвинуть вміння ідентифікувати історичні явища за їх типовими ознаками.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Учніділяться на команди, оголошуються правила КВК.

Постановка проблемного завдання уроку: яка булла соціальна суть Русь-Україна – феодальна, рабовласницька чи родоплемінна?

ІІ. Гра.

Учитель. Отже, у нас майже все готово для того, щоб розпочати змагання: у нас є команди, капітани. Але ми поки що не знаємо, як наші команди називаються. Для того, щоб це дізнатися, ми проведемо перший конкурс – "Розшифруй назву команди”. А зробити це ви зможете тоді, коли правильно розв’яжете запропоновані кросворди – назву своєї команди ви прочитаєте у виділеному рядку.

Команди розв’язують кросворди: 

1. Слов’янський бог грози (Перун).
2. Руський літописець, автор "Повісті минулих літ” (Нестор).
3. Житло ченця (Келія).
4. Одна з перших православних церков на Русі (Десятинна).
5. Кочові народи, які часто нападали  на східні кордони Русі (Печеніги).
6. Легендарний засновник Києва. (Кий).

 

    

1. Друге прізвисько "тестя Європи (Мудрий).
2. Друга  назва  Херсонесу,   місто   в якому охрестився Володимир (Корсунь).
3. Малюнок, нанесений на сиру  штукатурку (Фреска).
4. Злиток срібла вагою 200гр (Гривня).
5. Князь,  якого  запросили  кияни  в 1113 році на київський стіл (Мономах).
6. Хронологічно  послідовний  запис історичних подій (Літопис).

У зашифрованих стрічках кроссворда учні читають назви своїх команд – "Поляни” та "Русини”.

Учитель.Другий конкурс наших змагань – розминка. Проведемо  його у форм ігри "Міцний ланцюжок”. Кожен гравець обох команд отримує завдання – пояснити суть поняття. Якщо гравець виконує завдання – залишається сидіти, не виконує – встає, тобто ланцюжок "рветься”. Команда отримує кількість штрафів рівну кількості "розривів ланцюжка”.

Терміни для команди "Поляни”: натуральнее господарство, феодалізм, реформи, християнство, зовнішня політика, фреска, закупи, політична роздробленість.

Терміни для команди "Русини”: міжусобн івійни, повинності, полюддя, православ’я, внутрішня політика, літопис, уділ, дружина.

(Кількість понять підбираєтьсявідповідно до кількостідітей).

Учитель.Наступний конкурс називається "Аукціон загадок”. Відгадавши загадку, ви можете "купити” для команди 1 бал.

Загадки:       

1) Усе життя провів в походах,

На битву, як на свято йшов.

Та на Дніпровських на порогах

Свою геройську смерть знайшов.

Хан з його черепа зробив

І золотом прикрасив чашу,

Якого князя хан розбив? –

Чекаю відповідь я вашу! (Святослав).

 

2) Жона. Вдова. Княгиня. Мати…

Яку ти мужність осягла?!

Як високо змогла піднятись

І влади велич вознесла!

Тобі вдалось зміцнить державу,

Намітить християнству путь,

Творить земні славетні справи,

Цього не вправі ми забуть. (Княгиня Ольга).

 

 

3) Він був грозою Царгороду,

Прибив свій щит там на  врата

І вигідну уклав угоду –

Йшла дань на руські всі міста.

Але пророцтво волхви склали,

Що від коня свого помре.

Сміявся, бо не знав що з черепа змія ужалить.

Давно було це, та легенда ще живе. (ОлегВіщий). 

4) Нову христову віру дав

І срібну гривну карбував,

На Бузі місто збудував,

Один – три призвіська він мав.

То, хто ж така оця людина,

Яку так славить Україна? (Володимир Великий).

4) Іменнявінпрекраснеемав

І ним себе прославив,

Такожзаконивін писав

Для Руськоїдержави.

Для європейськихкоролів

Він тестем був і сватом,

На різнихмовах говорив,

Та щелюбивчитати.

Про кого мову я веду?

Про кого відповідь я жду? (Ярослав Мудрий).

Учитель оголошує конкурс "Домашнє завдання” (малюнок за вибором: одяг жителів Київської Русі, предмети побуту, обмундирування дружинника і т.п.). Організовується виставка "Вернісаж  Русі-України”.

Учитель.Наступний конкурс називається "Реставрація документу”. Уявіть собі, що до нас потрапили стародавні сувої, на яких частково пошкодився текст. Вам, як знавцям історії, доручили реставрувати їх, тобто відновити текст і встановити, яку подію описав літописець.

Учитель роздає командам паперові звитки з текстом.

Текст для команди "Поляни”:

"…І зажадав ………., щоб вони данину дали на 2 тисячі кораблів: по 12 грн. на чоловіка, а в кораблі було по … мужів. І згодилися ………. на це, і стали миру просити, щоб не пустошив ……………. землі . І зажадав ………..щоб …………..давали уклади на руські городи – спершу на ………, а тоді на ……………., і на …………….., і на Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч, і на інші городи.” (907 рік. Угода князя Олега з візантійським імператором).

Текст для команди "Русини”:

"…………….повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому увозу на ручай і дванадцяти мужів приставив …………його. Потім ……………..послав посланців своїх по всьому городу говорячи: "Якщо не з’явиться хто завтра на ………., то мені той …………..буде”.

І, це почувши, люди з радістю йшли. А назавтра вийшов ……………. з попами на …………….і…………… людей. І, це зробивши, повелів він робити…………..і ставити їх на місцях, де ото стояли………….

(988 рік. Хрещення Володимиром Русі).

 

Учитель.Шостим конкурсом наших змагань буде гра "Герой – дата – подія”.

Умови гри: учитель називає ім’я героя (князь, літописець, воєвода) – перша команда називає дату, пов’язану з цим ім’ям, а друга команда називає подію, котра відбулася в цей рік. 

Наприклад: 

   Через певний проміжок часу команди міняються ролями.

 Учитель.Наступне завдання сьогоднішніх змагань – розв’язання кросворду "Виникнення та розквіт  Русі-України”. 

Завдання кросворду:

1. Перший князь Русі – України з династії Рюриковичів. (Олег).
2. Назва грошей, які карбував Володимир. (Гривня).
3. Ім’я князя, якого називали тестем Європи. (Ярослав).
4. Ім’я князя, який Русь охрестив. (Володимир).
5. Родоначальник династиї Рюриковичів. (Рюрик).
6. Державне утворення полян з центром у Києві. (Куявія).
7. Старший син Святослава. (Ярополк).
8. "Мати міст руських”. (Київ).
9. Земельна власність, якою можна було вільно розпоряджатися. (Вотчина).
10. Один із двох братів, що княжили в Києві до приходу Олега. (Аскольд).
11.  Його брат. (Дір).
12. Тимчасовий правитель держави замість монарха. (Регент).
13. Слов’янські племена, які мешкали у межиріччі Дністра й Прута. (Тиверці).
14. Перший митрополит-русич у Київській Русі. (Іларіон).
15. Автор літопису "Повість минулих літ”. (Нестор).
16. "………..правда” – перша збірка руських законів. (Руська).
17. Річка, на якій Ярослав остаточно переміг свого брата Святополка. (Альта). 

Учитель. Настав час конкурсу капітанів.

Капітанам пропонується вирішити проблемне питання уроку: яка булла соціальна суть Русі – України  – феодальна, рабовласницька чи родоплемінна?

(Питання вирішується  шляхом методу "Прес” або дискусії). 

ІІІ. Підведення підсумків. Оцінка учнівських досягнень.

ІV. Домашнє завдання. Учням даються індивідуальні завдання в залежності від результатів роботи на уроці. 

 

 

УРОК 2

 

 

 

ТИП УРОКУ :  урок засвоєння нових знань

 

 

Структура уроку :

                   І. Організаційний момент (1-2хв.)

                   ІІ. Мотивація навчальної діяльності (1-2 хв.)

                   ІІІ. Вивчення нового матеріалу (30-35хв.)

                   ІV. Закріплення матеріалу . ( 5 хв. )

V. Інструктаж з домашнього завдання (2-3хв.)

 

 

 І. Організаційний момент.

 

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності .

      Вчитель .

      --   Раннє середньовіччя —- це період зародження у Європі фео­дального суспільства, який характеризувався виходом на полі­тичну арену нових станів: феодалів, які були панівною верствою суспільства, і залежних селян. Згодом відбувається становлення  феодальних держав, які за своєю суттю були монархіями. Чи за такою ж схемою відбувався розвиток державності у східних слов'ян?  Яким був політичний устрій Київської Русі за перших князів? Які стани населення тут проживали? Як було розвинуте господарство в Київській Русі ?  На ці питання ми спробує­мо відповісти на сьогоднішньому уроці.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу .

 

1.  ПОЛІТИЧНИЙ устрій  Русі-України .

Розповідь вчителя  .

--  Політичний устрій давньоруської держави в IX—Xст. можна  схарактеризувати як ранньофеодальну монархію. Очолював державу великий князь київський.  Він керував спільно з князівською радою .  Таким чином обговорювалися питання зовнішньої політики (оголошення війни, укладення миру або союзу з іншими державами), а також внутрішньополітичні проблеми (прийняття нових законів, розгляд судових cпpaв, тощо). Якщо запропоновані князем шляхи розв'язання якоїсь проблеми не знаходили підтримки на раді, тоді він виносив її на всенародне обговорення, скликаючи загальні збори ropoдян --  віче.  Віче також могло скликатися з ініціативи народних мас або дружинників із метою заміни князя, захисту від нападників тощо. Таким чином, віче не було постійно діючим органом влади в державі й скликалося для розв'язання окремих питань.  Племінні князівства зберігали певну автономію.  Місцеві князі перебували в залежності від київського князя.  Вони сплачували йому данину й залучалися як союзники для участі в походах..

 

2. СОЦІАЛЬНИЙ  устрій  Русі - Улраїна.

Розповідь вчителя  .

-- Першими феодалами були князі  —  власники земель,  сіл, містечок, їхні маєтки постійно. зростали за рахунок привлас­нення общинної землі різними шляхами. Звичайно, після утво­рення держави й приєднання нових  земель київський князь не міг сам управляти всіма своїми землями, тому скоро став жалувати їх за службу «луччим людям»  — дружинникам або своїм родичам. Так з'являвся клас дрібніших феодалів, яких називали боярами.   Вони спочатку були тимчасовими держателями землі, але мали можливість її викупити і стати довічними власниками.  Велике значення мала в той час військова дружина князя, яка здійснювала збирання данини й судові функції.  Верхівка дружини була панівним прошарком держави.  За допомогою дружини князь зміцнював свою владу над  населенням

Найчисленнішим соціальним станом Київської Русі були вільні селяни-общинники, яких називали смердами. Вони сплачували власникам земель данину спочатку хутром, зерном, медом а потім — грішми. У процесі захоплення феодалами общинних земель частина вільних смердів стають залежними. Найгірший стан серед залежних селян займали холопи .

 

 

3. ГОСПОДАРСТВО  Русі-Україна .

Робота з текстом підручника

       --  Назвіть основні заняття  населення Русі - Україна.

       --  Які заняття були допоміжними ?

 

  Робота з текстом підручника

       --  Які системи обробки землі існували у слов’ян ?

       --  Що вирощували селяни ?

 

 Робота з текстом підручника

       -- Як було розвинуто скотарство ? Що розводили слов’яни ?

 

Робота з текстом підручника

     --  Як ви гадаєте , яке з допоміжних занять відігравало більш важливу роль ?

     --  Скільки видів ремесел існувало у слов’ян ?

     --  Які з них були найбільш поширені ?

 

Робота з текстом підручника

    --  Значну роль в господарстві  Русі- України  відігравала торгівля .

    --  Що ввозили слов’яни ?

    --  Що вивозили слов’яни ?

    --  Які були промисли у слов’ян ? 

 

ІV. Закріплення матеріалу

V. Інструктаж з домашнього завдання .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.           Розробки уроків історії України  для  10-их класів

 

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

 

Цикл уроків з теми  «Українська революція»

 

 

УРОК 1 (6)                 

Тема. Початок української революції.

Мета:

1. Охарактеризувати ситуацію в Україні на передодні  та початок революції, утворення Центральної Ради, її склад, програму, створення армії.

2. Формувати вміння працювати з історичними документами, аналізувати історичний матеріал, робити неупереджені висновки.

3. Виховувати почуття гідності за історичне минуле, шану та повагу до наших пращурів, любов до батьківщини.

Тип уроку:   засвоєння нових знань і вмінь.

Форма уроку: засвоєння нових знань

Методичне забезпечення: карта, атласи, контурна карта, підручник.

 

Література: 

1. Турченко Ф.Т. Новітня історія України, 4.І (1914-1939) 10-кл., К. –2002.- §9-10.

 

2. Алексєєв Ю.М. Історія України . К., Л – 2002, Р.6: с. 143-166                   

 

3.Бойко О.Д. Історія України П.К., -2001 – Р.11: с. 321-371    

 

4. Новітній довідник : історія України, К. – 2006: с. 488-521.

 

5. Нагаєвський І. Історія української держави ХХ століття К. – 1994.

 

6. Реєнт О. Українська революція. К. – 1996.

 

7.   Винниченко В.К. Відродження нації. К. – 1990.

 

8.   Середницька Г.В. Історія України 10 клас. ОК. К. – 2001: с. 14-112.

 

9.   Дорошенко Д. Історія України. 1917-1920 – Ужгород – 1932, Т. 1 Доба УР – С. 43

 

ПЛАН ЗМІСТУ УРОКУ

1. Україна напередодні 1917 року. Початок революції.
2. Утворення Центральної Ради, її склад, політична програма.
3. Початок створення армії. Вільне козацтво.

 

Хід уроку

І. Організаційний етап уроку

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Вступне слово вчителя.

  Очікуванні результати уроку:

Після цього уроку ви зможете:

• пояснити зміст ключових термінів та понять, знатимете основні дати;
• розповідати про причини та початок української революції;
• коли і за яких обставин утворилась УЦР та якою була її політична програма;
• як почалася українізація, армія;
• коли і за яких обставин  виникло вільне козацтво.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Проблемне запитання: чи носила революція національно-демократичний характер?

1.      Україна напередодні 1917р. Початок революції

Самостійна робота за підручником.

 

Бесіда:

• які процеси розпочалися в Україні внаслідок Лютневої революції  в Росії;
•  двовладдя;
• охарактеризувати програми основних українських національних партій, які діяли в 1917 році (та загальноросійські);
• проаналізувати політичний курс більшовиків в Україні;
• у чому суть програми  РСДРП (б) з національного питання.

 

Робота в зошиті: пояснити дату 27.02.1917 р.

 

Робота над формуванням понять і термінів:

       Криза соціально-економічна, Лютнева буржуазно-демократична революція, тимчасовий уряд, Установчі збори, національно-визвольний рух (усно повторити), автономія, федерація (записати).

 

2.      Утворення Центральної Ради, її склад, політична програма. 

Робота в групах

 (картки із завданнями)

І ГРУПА

• Коли і за яких обставин створено ЦР?
• Чиї інтереси вона відстоювала?
• Як ставилася до тимчасового уряду?

 

Робота в зошиті: пояснити дату З-Н.З. 1917 р.

Випереджальне завдання:

повідомлення «Історичний портрет М.Грушевського»

 

 

 

ІІ ГРУПА

 

Робота з історичним документом «Перша відозва ЦР «До українського народу»

9 (22) березня 1917 р.

• Коли з’явився і чому присвячений цей документ?
• Що він проголошував?
• Кого і до чого він закликав7
• Яку інформацію про створення ЦР він містить?

 

ІІІ ГРУПА

Робота з історичним документом «Резолюція Мітингу українського населення Києва 19 березня (1 квітня) 1917 р. ».

• Хто автор документа?
• Чи можна йому довіряти?
• Для чого створено документ?
• Кого і до чого він закликає?
• Яку нову інформацію щодо ситуації в Україні він надає?
• Чи підтверджує він інша джерела?

 

Запитання до опонентів (група 1): чи збігається позиція учасників мітингу з позицією УЦР? Чому?

 

3.Початок створення армії. Вільне козацтво.

 

Робота в парах:  опрацювати текст і дати відповідь на запитання.

• Які були причини виникнення Вільного козацтва?
• Як були побудовані ці формування?
• Які завдання вони перед собою ставили?

 

Випереджальне завдання:

       Історичний портрет "М. Міхновський".

 

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів. Бесіда за проблемним завданням.

 

 VІ. Підсумки уроку.

Учитель аналізує і оцінює діяльність учнів на уроці.

 

VІІ. Домашнє завдання:

• вивчити текст §9,10, опрацювати поняття;
• підготувати історичний портрет В.Винниченка;
• почати складати таблиці революційних подій:

 

№ п/п	Дата	Подія	Зміст

 

 

УРОК 2 (6)                 

Тема.  Проголошення автономії України. Наростання політичної боротьби в  Україні у липні-жовтні 1917р. (2 год.)

Мета:

1. Схарактеризувати політичну ситуацію та боротьбу політичних партій за вплив на населення , обставини, за яких було проголошено І і ІІ Універсали; причини, що викликали анархію  Україні.

 2. Формувати вміння працювати з історичними документами, робити неупереджені висновки, навички співробітництва.         

 3. Виховувати почуття гідності за історичне минуле України.                                                 

 

Тип уроку:   засвоєння нових знань і вмінь.

Форма уроку: комбінований

Обладнання:  карта України, атласи, контурна карта, підручник.

Особа  в історії: В.Винниченко.

Основні дати (на дошці):

    6-8 (19-21) квітня 1917 р. - Український національний конгрес.

    5(18) червня 1917 р. -  ІІ Всеукраїнський військовий з’їзд.

   10 (23) червня 1917 р. - І Універсал

    15 (28) червня 1917 р. - створено Генеральний секретаріат.

    3 (16) липня 1917 р. - ІІ Універсал.

    4 (17) серпня 1917 р. - тимчасова інструкція для Генерального секретаріату тимчасового Уряду на Україні.

    4/5 (17/18) липня 1917 р. - збройний виступ самостійників проти Тимчасового Уряду.

    8-15 (21-28) вересня 1917 року - з’їзд народів Росії.

    26 (7) вересня 1917 р. - Корніловський заколот.

 

Література: 

 

1. Турченко Ф.Т. Новітня історія України, 4.І (1914-1939) 10-кл., К. –2002.- §11-14.

 

2. Алексєєв Ю.М. Історія України Н Пд С. К., Л – 2002, Р.6: с. 143-166                   

 

3.Бойко О.Д. Історія України П.К., -2001 – Р.11: с. 321-371    

 

4. Новітній довідник : історія України, К. – 2006: с. 488-521.

 

5. Нагаєвський І. Історія української держави ХХ століття К. – 1994.

 

6. Реєнт О. Українська революція. К. – 1996.

 

7.Винниченко В.К. Відродження нації. К. – 1990.

 

8.Середницька Г.В. Історія України 10 клас. ОК. К. – 2001: с. 14-112.

Ключові поняття, терміни: універсал, автономія, федеративна республіка, унітарна республіка.

 

Хід уроку

І. Організаційний етап уроку.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Робота з поняттями і датами.

Індивідуальна робота - розв’язати кросворд.

Фронтальна робота - пояснити дати.

Робота в парах:

1. Назвати партії, що діяли в Україні після повалення самодержавства, як вони ставилися до майбутнього України.
2. Визначити причини української революції.
3. Схарактеризувати політичне становище  в Наддніпрянській Україні в березні-травні 1917 р.
4. Довести, що події 1917 р. в Україні мали характер національно-демократичної революції.
5. Роз’яснити обставини, мету, статус УЦР та її діячів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Вступне слово вчителя.

  Очікуванні результати уроку:

Після цього уроку ви зможете знати:

• які політичні партії та під якими гаслами  почали навесні 1917 р. боротьбу за вплив на населення;
• які основні ідеї було відбито у змісті І Універсалу УЦР;
• яким був склад та функції  Генерального секретаріату;
• як реагували в Україні і Росії на зміст ІІ універсалу УЦР;
• коли і за яких обставин  відбувся виступ самостійників та чому він зазнав поразки;
• у зв’язку з чим з’явилась та яким був зміст Тимчасової інструкції для Генерального секретаріату.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Проблемне запитання: 

у чому виявились прорахунки Української Центральної  Ради?

 

1. Політичні партії і боротьба за вплив на населення.

 

Самостійна робота за підручником та презентація результатів.

Заповнити порівняльну таблицю.

 

Назва партії	Час виникнення	Ставлення до політичної долі України	Вирішення аграрного питання	Соціальна опора партії

 

2. І Універсал УЦР

Розповідь учителя. Учитель пояснює, чому було прийнято І універсал та чому він спричинив ентузіазм українського населення, які політичні сили  були в опозиції І Універсалу та чому?                                     

 

Робота з документами

З І Універсалу УЦР "До українського народу на Україні й поза Україною сущою":

• хто і коли створив документ?
• у зв’язку з якими подіями?
• що проголошує документ?
• чи можемо ми вважати це проголошенням автономії України? Які положення?
• які ще політичні кроки передбачає документ?

 

3.      Утворення Генерального секретаріату.                      

 

Випереджальне завдання:

повідомлення учнів:

1. Утворення Генерального секретаріату.
2. Історичний портрет В.Винниченка.

 

Дискусія: яке значення мало створення Генерального секретаріату з точки зору розбудови української державності.

Питання 4, 5, 6 розглядається в групах

 

І ГРУПА (4)

    ІІ Універсал УЦР:

1. Чому ІІ Універсал УЦР можна вважати компромісом  з обох сторін.
2. Чому реакція на цей документ українського населення була іншою, ніж після підписання І Універсалу?
3. Які  наслідки він мав для ЦР?
4. Чи мала ЦР можливість не підписувати такий документ? Чому?

 

Робота з  документом ІІ Універсалу УЦР:

• з якими обставинами пов’язане створення документу?
• якими є його основні положення (порівняти їх з положеннями  І Універсалу)?
• чи можна його вважати новим етапом у розбудові української держави? Чому?
• як ви думаєте, кого не задовільнив цей документ? Чому?

 

 

ІІ ГРУПА

(5)

Збройний виступ самостійників.                                                                                    

1. Чого домагалися самостійники?
2. Чому УЦР рішуче виступила проти них?
3. Як би ви реагували на такі події?
4. Які наслідки мав такий виступ для української держави? що народжувалося? Чому?

 

ІІІ ГРУПА

(6)

Тимчасова інструкція Генеральному секретаріату Тимчасового Уряду на Україні:

1. Чого домагався Тимчасовий Уряд за допомогою інструкції?
2. Чи повина була УЦР погодитися з нею?
3. Чи могла вона не погодитися?
4. Якими були б наслідки того чи іншого рішення?
5. Чому позиції УЦР наприкінці літа 1917 р. послабли?
6. Чи було це пов’язано це зі складом УЦР?

 

Робота з документом Тимчасової інструкція Генеральному секретаріату Тимчасового Уряду на Україні.

• Чому з’явився цей документ?
• Хто були його автори?
• Чому автори надали йому форму інструкції? для кого вона призначена?
• Яку інформацію містить?
• Чому цей документ спричинив обурення українського населення?
• Чиїм органом став Генеральний секретаріат за цим документом?
• Яка територія залишалась під контролем УЦР, а які території були втрачені?
• Чому Тимчасовий Уряд відібрав саме ці території?

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

1. Робота над проблемним завданням.
2. Повторити поняття.

 

 

 VІ. Підсумки уроку.

Учитель аналізує і оцінює діяльність учнів на уроці.

 

VІІ. Домашнє завдання:

• вивчити матеріал §11-14.                 
• продовжувати складати таблицю революційних подій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 3 (6)                 

Тема.  Проголошення УНР

Мета:

1. Розширити уявлення учнів про хід державотворчого процесу в Україні періоду жовтня-листопада 1917 року, схарактеризувати основні ідеї ІІІ універсалу.                                                                                                                                                                                                         

2. Розвивати логічне і історичне мислення школярів, формувати практичні навички роботи з історичними документами, вміння проаналізувати.

 3. Виховувати в учнів почуття патріотизму, інтерес і повагу до історії своєї держави.                 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форма уроку: комбінований

Методичне забезпечення:  карта України, атласи, підручник

Основні дати (на дошці):

З поясненням записувати дати у відповідний час при розгляді конкретного питання.

20 жовтня (2 листопада) 1917 р.  – ІІІ Всеукраїнський військовий з’їзд.

28 жовтня (10 листопада) 1917 року – арешт членів Київської робітничо-солдатської ради.

31 жовтня (13 листопада )1917 р. – переговори штабу Київського військового округу з ЦР.

7 (20) листопада 1917 р. – ІІІ Універсал УЦР про утворення УНР як федеративної одиниці Російської республіки.

 

Література: 

1. Турченко Ф.Т. Новітня історія України, 4.І (1914-1939) 10-кл., К. –2002.- §15-16.

 

2. Алексєєв Ю.М. Історія України Н Пд С. К., Л – 2002, Р.6: с. 143-166                   

 

3.Бойко О.Д. Історія України П.К., -2001 – Р.11: с. 321-371    

 

4. Нагаєвський І. Історія української держави ХХ століття К. – 1994.

 

5. Реєнт О. Українська революція. К. – 1996.

 

6.Винниченко В.К. Відродження нації. К. – 1990.

 

7.Середницька Г.В. Історія України 10 клас. ОК. К. – 2001: с. 14-112.

План.

1. Підсумки виборів до установчих зборів та політика УНР в умовах загострення конфлікту з Росією.
2. Встановлення контролю Центральної ради над Києвом.
3. Третій Універсал і проголошення УНР.
4. Внутрішня та зовнішня політика ЦР.

 

Хід уроку

І. Організаційний етап уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Індивідуальне завдання –

 Пояснити дати:

3 (16) липня 1917р.,

4-5(17-18) липня 1917 р.,

26 серпня (7 вересня) 1917 р.,

8-15 (21-28) вересня 1917р.

 

 Фронтальне завдання  - пояснити терміни і поняття Універсал ЦР, «самостійники», корніловський заколот,  «Демократична нарада», з’їзд народів Росії.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Вступне слово вчителя.

  Очікуванні результати уроку:

Після цього уроку ви зможете знати:

• яку політику проводила УЦР в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим Урядом;
• чому наприкінці жовтня в Україні розгорнулася боротьба за владу.Які сили брали в ній участь;
• за яких обставин було встановлено повну владу УЦР в Києві;
• чому було прийнято і які положення містить ІІІ Універсал УЦР;
• якою була внутрішня та зовнішня політика УЦР в жовтні-листопаді

1917 р

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

РОБОТА  ГРУПАХ

 

І ГРУПА (1)

   Підсумки виборів до Установчих зборів та політика УЦР в умовах загострення конфлікту з Росією:

1. Чому УЦР ухвалила рішення про скликання Всеукраїнських установчих зборів.
2. Якою була позіція Тимчасового Уряду щодо таких зборів.
3. Яку роль відігравав ІІІ Всеукраїнський військовий з’їзд у підготовці до зборів.
4. Як підсумки виборів характеризували політичне становище в Україні.

 

ІІ ГРУПА

(2)

Встановлення контролю ЦР над Києвом:

1. Як більшовики намагалися поширити на Україну?                                                                

2.Хто протистояв їхнім намірам?

3. Як поставилась УЦР до більшовиків одразу після повстання в Петрограді? Чому згодом ставлення змінилось?

4. Внаслідок яких подій була встановлена влада УЦР у києві?

 

ІІІ ГРУПА (3)

ІІІ Універсал. Проголошення УНР:

1. Аалізуючи текст ІІІ Універсалу складіть таблицю: які питання і яким чином передбачалось вирішувати.
2. Чи погоджуєтесь з висновком авторів щодо змісту ІІІ універсалу «… він продемонстрував, що лідери ЦР залишались під впливом ідеологічних увлень, викладених у програмах українських соціалістичних партій, і на той час виявились не готовими  до проголошення самостійності України? Поясніть свою думку.
3. Визначте історичне значення ІІІ Універсалу.

ІV ГРУПА

(4)Внутрішня і зовнішня політика ЦР.

• Якими були перші законодавчі акти УНР?
• Чи характеризують вони її як демократичну країну? Чому?
• В чому виявилась слабкість політики УЦР після ІІІ Універсалу?
• До яких наслідків це могло призвести?

 

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Самостійна робота.

Скласти розгорнутий план відповіді на питання "досягнення і прорахунки ЦР".

 VІ. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя.

VІІ. Домашнє завдання:

• вивчити текст підручника §15-18.                 
• продовжити складати хронологічну таблицю з періоду "Україна в 1914-1936 рр.".
• Письмово спрогнозувати "Якби ч був членом уряду УЦР, я б запропонував здійснити такі заходи після прийняття ІІІ Універсалу."(Викласти свою програму дій).

 

 

УРОК 4 (6)                 

Тема.Війна Радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР.

Мета:

1. Розкрити взаємовідносини між ЦР і більшовицькою Радою, які привели до війни Радянської Росії проти УНР, що завершилась проголошенням суверенної УНР. Показати, що терпиме ставлення керівництва ЦР до практичних дій більшовиків фактично приводило до руйнування української держави та встановлення влади більшовиків.                     

2. Розвивати в учнів навички роботи з історичними документами, навички прогнозуваня.                                                  

3. Виховувати школярів в дусі патріотизму, національної свідомості, патріотизму.                     

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь учнів.

Форма уроку: комбінований з елементами інтеракції.

Методичне забезпечення:  карта України, атласи, підручник

Основні дати (на дошці):

4 (17) грудня 1917р. - маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради.

4-6 (24-25) 1917 року – Всеукраїнський з’їзд робітничих солдатських депутатів.                

11-12 (24-25) грудня 1917 р. – створено Народний секретаріат.                     

25 грудня (7 січня) 1917 р. –загальний наступ більшовицьких військ на Київ.                                                     

9 (22) січня 1918 р. - прийняття ІV Універсалу.

16 (29) січня 1918 р. - трагедія під Крутами.

26 січня (8 лютого) 1918 р. - більшовики захопили Київ.

Література: 

1. Турченко Ф.Т. Новітня історія України, 4.І (1914-1939) 10-кл., К. –2002.-

§17-19-21.

2. Алексєєв Ю.М. Історія України Н Пд С. К., Л – 2002, Р.6: с. 143-166                   

3.Бойко О.Д. Історія України П.К., -2001 – Р.11: с. 321-371    

4. Нагаєвський І. Історія української держави ХХ століття К. – 1994.

5. Реєнт О. Українська революція. К. – 1996.

6.Винниченко В.К. Відродження нації. К. – 1990.

7.Середницька Г.В. Історія України 10 клас. ОК. К. – 2001: с. 14-112.

8. Пометун О.І., Гунан Н.М. Новітня історія України, 10 клас, К. - 2003- с. 67-81.

Новітний довідник історії України - Київ - 2006 - с. 488-521. 

План.

1. Ультиматум російського Раднаркому та початок війни більшовиків із ЦР.

2. Похід більшовицьких військ на київ. Бій під Крутами.

3. Четвертий Універсал та проголошення незалежності УНР.

4. Зміст та методи першої спроби радянізації України та її провал.

5. Регіональні "республіки".    

6. Ставлення населення до політичних сил в Україні.

 

Хід уроку

І. Організаційний етап уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь  учнів.

1. "Мікрофон": власна програма дій члена уряду УНР.

2. "Займи позицію":  Досягнення і прорахунки ЦР.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Вступне слово вчителя.

  Очікуванні результати уроку:

Після цього уроку ви зможете знати:

• чим був спричинений ультиматум більшовицького уряду ЦР;                     
• за яких обставин та якими подіями розпочалася війна Радянської Росії проти УНР;
• коли і як було проголошено радянську владу в Харкові;
• як відбувався похід більшовицьких військ на Київ;          
• коли і за яких обставин відбувся  бій під Крутами;          
• яким був зміст ІV Універсалу УЦР;
• коли і за яких обставин  було встановлено більшовицький режим в Україні;
• чому виникли і де існували регіональні "республіки";
• як ставилося українське населення до різних політичних сил.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Проблемне завдання: чи можна вважати, що терпиме ставлення керівництва ЦР до практичних дій більшовиків фактично призвело до руйнування української держави

РОБОТА  В  ГРУПАХ

І ГРУПА (1)

   Ультиматум російського Раднаркому та початок війни більшовиків із ЦР:

Робота з документами:

а) "З ультиматуму  Раднаркому 4 (17) 1917 р.

• Які фрази документа свідчать про рішучі настрої більшовиків щодо УЦР? чим зумовлені такі настрої?
• Які події передували ультиматуму РНК.
• Пояснити чому ЦР: відкликала українську частину з фронту, тим самим викликавши звинувачення  у дезорганізації фронту; розброювала радянські війська; пропускала через територію України війська до О.Каледіна.
• Чи могла ЦР виконати умови ультиматуму і залишитися при владі?

 

б) із доповіді Генерального секретаріату УНР на ультиматум Раднаркому

 (5(18) грудня1917р.)

• Як  Генеральний секретаріат відповів на ультиматум?
• Чим він пояснив його відхилення?
• Що мав на меті радянський уряд, звертаючись х Маніфестом?
• Чому УЦР розцінила Маніфест як втручання у внутрішні справи України?
• Якою була відповідь бідьшовиків? Чому?
•  Чому більшовики наполягали на проведені Всеукраїнського з’їзду рад?
• Яка причина змусила УЦР погодитись на проведення  такого з’їзду?
• Чому частина делегатів з’їзду покинула Київ?

ІІ ГРУПА

(2)

Похід більшовицьких військ на Київ

• Чому більшовики розпочали свій наступ саме у другій половині грудня?
• Чим можна пояснити швидке просування  більшовицьких військ  по території України?
• За яких обставин сталася трагедія під Крутами?
• Які думки, почуття викликає у вас цей трагічний епізод?

ІІІ ГРУПА (3)

 

ІV Універсал ЦР та проголошення незалежності УНР.

Робота з документами

ІV Універсал ЦР22(9) січня 1918 р.

• Які основні ідеї  містить текс Універсалу?                                    
• В чому він розвиває текст попередніх документів УЦР?
• Яке його значення?
• Які обставини підштовхнули лідерів УЦР до підготовки ІV Універсалу та проголошення незалежності України?
• Чому цей момент не спричинив  ніяких реальних змін у житті українського суспільства? Як ві ставитесь до цієї події?

 

 

ІV ГРУПА

(4)Зміст та методи першої спроби радянізації України та її провал.

•  Чим був зумовлений і в чому виявився " Червоний терор" ?
• Визначити та схарактеризувати  основні напрямки  політики "радянізації" .
• Дати розгорнуту характеристику  більшовицького режиму.
• Яким було його соціальне спрямування?
• Які верстви українського населення могли його підтримати? Чому?

V ГРУПА

(5)    Регіональні республіки.

• Ким і чому було ініційоване створення регіональних радянських "республік"?
• Коли і чому їх було знищено?

VІ ГРУПА

(6)   Ставлення населення до політичних сил в Україні.

• Які верстви населення підтримували  національні політичні сили?

 

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Метод "Прес"          Розв’язання проблемного питання.

 VІ. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя. Аналіз та оцінка діяльності учнів на уроці.

VІІ. Домашнє завдання:

• вивчити текст підручника §17-21.                 
• продовжити складати хронологічну таблицю з періоду

 "Україна в 1914-1936 рр.".

• Враховуючи ставлення населення до різних політичних сил в Україні, спрогнозувати варіанти дальшого розвитку подій (письмово).                          

 

УРОК 6 (6)      

 

Тема. Тематичне оцінювання  за темою "Українська революція" 

Мета:

1. Провести тематичне оцінювання знань, як кінцевий етап оцінювання знань з теми.                                                          

 2. Надати можливість учням продемонструвати набуті вміння і навички.

3. Проявити доброзичливість і об’єктивність у тематичному оцінюванні знань учнів.                                   

Тип уроку:    урок перевірки знань, умінь, навичок.

Методичне забезпечення: карта, атласи.

Хід уроку

І. Організаційний етап уроку.

ІІ. Тематичне оцінювання.

Вступне слово вчителя, робота в групах.

І. (3б.)

А. Дати визначення понять:

1 група.       

Лютнева революція, радянізація, федерація.

2 група.

Червоне козацтво, українізація армії, універсал.

3 група.

Червона гвардія, вільне козацтво, автономія.

 

Б. Тести:

1 група.

1. Лідером самостійників був:

• Міхновський М.;
• С. Петлюра;
• С. Єфремов.

2 група.

1. На чолі більшовицьких військ, які вступили до Києва 26 січня 1918 року, стояв:

• М. Муравйов;
• В. Антонов-Овсієнко;
• Ю. Медвєдєв.

3 група.

1. У бою під Крутами загоном київських студентів та гімназистів командував:

• Є. Коновалець;
• сотник Омельченко;
• К. Прісковський.

1 група.

2. Тимчасова інструкція Генеральному секретаріату Тимчасового уряду на України передбачала:

• автономію України;
• місцеве самоврядування;
• повну незалежність України.

2 група.

2. Студентів, які загинули під Крутами, було перепоховано на:

• Байковому кладовищі;
• Аскольдовій могилі;
• Лисій Горі.

3 група.

2. Столицею Донецько-Криворізької республіки було місто:

• Донецьк;
• Харків;
• Криворіжжя.

 

1 група.

3. Українська ЦР була утворена:

• 3-4 березня 1917р.;
• 6-8 квітня 1917р.;
• 10 червня 1917 р.

 

2 група.

3. Перші підрозділи Вільного козацтва з’явилися:

• Лютий 1917 р.;
• навесні 1917р.;
• січень 1918р.

 

3 група.

3. Збройний виступ самостійників проти ЦР  відбувся:

• 15 червня 1917 р.;
• 4-5 липня 1917 р.;
• 4-6 грудня 1917р.

ІІ. (3б.)

Характеристика історичної особи.

1 група - М. Грушевський.

2 група - В.Винниченко.

3 група - М.Міхновський.

ІІІ. (3б.)

Скласти простий план:

1 група - встановлення більшовицького режиму.

2 група - політика УЦР в умовах загострення конфлікту з Росією.                 

3 група - політичні партії в боротьбі за вплив на населення.

ІV. (3б.)

Написати ессе:

1 група - чому більшовицька влада почала своє існування в Україні з "Червоного терору"

2 група - чому більшовики намагалися створювати не національні, атериторіальні утворення.

3 група - чи можна вважати, що більшість гасел, під якимивстановлювалася радянська влада, були популістськими.

 

 ІІІ. Підсумки уроку.

 Аналіз та оцінка роботи учнів на уроці.    

 

ІV. Домашнє завдання:

1. Виконати роботу над помилками.

2. Індивідуальні завдання (випереджальне) "Історичний портрет

 П. Скоропадського".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Вище описані інноваційні підходи до вивчення історії є актуальні. Бо саме використання їх на практиці допомагає вчителю підвищити мотивацію учнів, більш раціонально побудувати процес навчання й таким чином досягти більш гарантованих результатів педагогічної діяльності. Це й зумовлює необхідність самому вчителю постійно вчити, творити й розвиватись.

Самі ці технології допомагають учням не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяють розвитку їх особистісних якостей, дають змогу розвинути  в учнів потребу в самопізнанні, саморозумінні, самореалізації, що допоможе їм у майбутньому знайти своє місце в житті, допомагають готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших.

Особливо хочу підкреслити, що для впровадження цих технологій не потрібно ніяких додаткових умов, що створюються у школах спеціально для опанування новітніх технологій. Єдина необхідна умова для роботи – це бажання вчителя працювати творчо, по-сучасному, що сприяє досягненню найбільш позитивних результатів складного процесу навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Баханов К.О. Методичний посібник з історії України. 7 клас. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. – К.: Генеза, 2001. – 296 с.: іл.

2. Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи з історії України (методичний посібник для вчителів) – К.: Генеза, 1996 . – 208 с.

3. Смирнов С.Г. Задачник по истории средних веков: Для средних учебных заведений. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: МИРОС – Междунар. отношения, 1995. – 288 с.: ил.

4. Смирнов С.Г. Задачник по истории Росии: Учебное пособие для средней школы. – 2-е изд., перераб. – М.: МИРОС – Междунар. отношения, 1995. – 208 с.

5. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 160 с.: іл.

6. Баханов К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі: Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя: Просвіта, 2002. – 108 с.: іл.

7. Бойко О.Д. Історія України. Тести. Запитання. Завдання. – К.: Видав.центр “Академія”,1998. – 256 с.

8. Історія України від найдавніших часів до початку ХХ ст.: Запитання. Відповіді. Методичні рекомендації. / М.Г. Тараненко, Ф.Л. Левітас. – К.: Магістр–S, 1999. –160 с.

9. Сучасний учитель та сучасний урок (методичні рекомендації щодо вивчення історії України  та всесвітньої історії вшколі).: укладач Левітас Ф. Л. – 2-е видання, стереотипне. – К.: КМІУВ імені Б. Грінченка, 2002

 

10. Турченко Ф.Т. Новітня історія України, 4.І (1914-1939) 10-кл., К. –2002.

 

        11. Алексєєв Ю.М. Історія України . К., Л – 2002

 

12. Бойко О.Д. Історія України П.К., -2001

 

      13. Новітній довідник : історія України, К. – 2006

 

       14.  Нагаєвський І. Історія української держави ХХ століття К. – 1994.

 

      15. Реєнт О. Українська революція. К. – 1996.

 

        16. Винниченко В.К. Відродження нації. К. – 1990.

 

 17. Середницька Г.В. Історія України 10 клас. ОК. К. – 2001