"Узагальнення вивченого з фразеології"

 

                                    Брейн-ринг

 

Тема: повторення й узагальнення вивченого з фразеології.

 

Мета: узагальнити знання з теми «Фразеологія»; розвивати творчу індивідуальність та спостережливість; навчити цінувати красу та багатство рідної мови.

 

Епіграф уроку:

 

  У голову—як у торбу: що покладеш, те будеш мати.

                                    Народна мудрість.

 

Клас поділений на дві команди.

1. Запитання до капітанів (завдання на уважність і кмітливість). Учитель читає вірш Г. Бойка. Капітани повинні знайти усі вжиті у ньому усталені звороти, пояснити їхнє значення.

 

Грались ми з Рябком кудлатим,

Посварилися із братом.

Брат мовчав, і я мовчав,

А дідусь обох повчав:

--Так до бійки недалеко!

Що це ви розбили глека?...

Братик плачучи сказав:

--Глека я не розбивав…

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже, зрозумій.

Ми були біля криниці,

З неї я хотів напиться,

Нахиляюсь, гнуся, пнусь…

До води ж не дотягнусь.

А дідусь мій: -- Що? Попив?

Шилом патоки вхопив?

Знов мені не зрозуміло:

Тут—ні патоки, ні шила!

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

 

Очікувані відповіді капітанів:

 Розбити глека—посваритися.

Шилом патоки вхопити—обдурити.

 

2. Пояснити значення фразеологізмів (по 1 балу за кожну відповідь).

 

Заробити на сіль до оселедця (нічого не заробити).

Вилами по воді писано (навряд чи так буде).

Підвести під монастир (поставити когось у незручне становище).

Чужим руками жар загрібати (користуватись плодами чужої праці).

 

3.Хто про що думав.

Вчитель називає слово, а учасники пригадують фразеологічні звороти з цим словом (1 бал за кожен).

Язик (спинити язик, прикусити язика, розпустити язика, ламати язик, молоти язиком, язик свербить, гострий на язик…).

Вухо (влипнути по вуха, й за вухом не свербить, нам’яти вуха, пропускати повз вуха…).

 

3. Дібрати якомога більше синонімів-фразеологізмів до поданих слів.

Холодно ( морозом по тілу дере, хоч вовків ганяй, що й собаку не вдержиш, циганський піт проймає, клацати зубами, кров застигає в жилах…).

Працювати ( гріти чуба, гнути спину (горба, хребет), рвати жили, мозолити руки, тягти лямку, докладати зусиль, обливатися потом…).

 

4. Знайти третє зайве.

 

Котові на сльози, крапля в морі, хоч греблю гати.

Намастити п’яти салом, як мокре горить, дати ногам знати.

 

5. Продовжити прислів’я.

Вченому—світ,а…(невченому тьма).

На те щука в річці, щоб…(карась не дрімав).

Рідна сторона—мати, а…(нерідна—мачуха).

Ледачий двічі робить, а…(скупий двічі тратить).

 

6. Капітани команд обмінюються ілюстраціями до фразеологізмів. Команда відгадує, який фразеологізм проілюстровано.(малюнки додаються).

 

7. Оцінювання домашнього завдання.

 

   Учням було запропоновано довідатись про походження  фразеологізмів: за ніс водити, зарубати на носі, залишитися з носом, де раки зимують.

Член команди намагається пояснити походження фразеологізмів (по 2 на команду).За це завдання кожна команда може отримати по 4 бали.

 

Очікувані коментарі.

 

На дорогах Середньої Азії ще й зараз можна зустріти величезного верблюда, який покірно слідує за провожатим, інколи зовсім маленьким хлопцем. Тварина змушена йти слідом, бо її ведуть за ніс—тягнуть за мотузку, прив’язану до кільця, вправлені в ніздрі. Згодом словосполучення за ніс водити почали вживати в переносному значенні.

 

У фразеологізмі зарубати на носі слово ніс означає «бирка для записів». Колись неграмотні люди носили пам’ятну дощечку або паличку, на якій робили зарубку, яка й звалася носом (від дієслова носити). Щоб про щось не забути, зарубували на носі, тобто робили на дощечці відповідну позначку.

 

У словосполученні залишатися (повернутися) з носом слово ніс вживалося у значенні «хабар». У старі часи без подарунка чиновникові годі було сподіватися на позитивне вирішення будь-якої справи. Подарунок називали приносом, або носом. Коли від подарунка відмовлялися—відвідувач залишався з носом—ставало зрозуміло, що справу програно.

 

Де раки зимують—відомо. На дні річки чи озера, зарившись у мул, проводять вони зиму. Чому ж тоді іноді ми чуємо, як розгнівана людина говорить: «Я йому покажу, де раки зимують!» Нам не зрозуміло. А колись це була страшна, зрозуміла кожному, погроза. Колись однією з найулюбленіших страв на обідах російських поміщиків були свіжі раки. А де їх взяти взимку? Там, де вони зимують, тобто дістати зі ставка. Тому й примушували селян у лютий мороз лізти у крижану воду, пірнати на дно багато разів. Часто селян змушували добувати взимку раків за яку-небудь провину. Страшне це було покарання—показати, де раки зимують.

 

Журі оцінює відповіді команд. Учитель тим часом пропонує учням прослухати запис вірша Д. Білоуса.

 

Гриць катався на льоду,

Не спитавши мами,

Та й потрапив у біду:

Шурхнув з ковзанами.

Мамин гнів хлоп’я мале

Пам’ятає й досі:

«Бить не битиму, але

Зарубай на носі!»

Дивно це було сприймати

Хлопцеві малому:

«Як? На носі зарубать?

Ще й собі самому?»

Може, нині смішно вам

В теплім дружнім колі.

Гриць тепер сміється й сам,—

Гриць давно вже в школі.

У гурток він став ходить

І знайшов розгадку:

Ніс походить від носить

В даному випадку!

Бо носили в правіки

За собою всюди

Палички і дощечки

Неписьменні люди.

І як ми в записники

Все заносим з вами,

Так вони—на дощечки,

Звані в них носами.

Отже, вираз виник там,

А зберігся й досі.

Це, читачу, й ти затям,

Зарубай на носі!

 

8. Творчий конкурс.

 

Команди розігрують діалоги з життя, складені на основі фразеологізмів (за артистизм і змістовність—максимум 10 балів).

 

Зразок діалогу

     Контролер: Ваш квиток! Ви що їдете зайцем?

Пасажир: А чому ви на мене дивитесь вовком?

Контролер: А вас що—не всі вдома?

Пасажир: А ви що—гість на цьому світі?

Контролер: У вас що—клепки не вистачає?

Пасажир: А у вас, мабуть, зайві є?

Контролер: Та ви що—хворий?

Пасажир: А ви що—лікар?

 

9. Підбиття підсумків.

     10. Домашнє завдання.

Повторити вивчене з теми «Фразеологізми», підготуватись до тестування.