Узагальнюючий урок з теми «Числівник»

  Тема уроку.Узагальнюючий урок з теми «Числівник»

  Мета уроку:

систематизувати та узагальнити знання учнів з теми    «Числівник»; закріпити вміння розпізнавати числівники з-поміж інших частин мови, які можуть мати числове значення; удосконалювати вміння правильно відмінювати числівники та вживати їх; розвивати мовлення та логічне мислення, уміння працювати з науковими джерелами, розвивати творчі здібності; виховувати почуття любові до своєї рідної землі.

Тип уроку: урок-знайомство з рідним  селом

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

Позитивна установка на роботу.

ІІ.Мотиваційний етап.

У краях, де трави зеленіють,

Розкинулось моє село,

Де ніжні далі голубіють,

Де зорі росяні рясніють,

І ранки миються зелом.

Устимівка в Полтавськім краї

Щедра людьми і врожаями,

Що ростять, як сонце, хліб,

Протягом довгих, безсонних діб,

Славиться творцями-трударями!

           Це рідний наш край. Край золотих пшениць, зелених баштанів, край степових криниць, калинових гаїв і замріяних верб, тополиний край, край золотого поля і блакитного неба.Із самого райцетру широка степова дорога сірою стрічкою веде до Устимівки. Мов казковий оазис на світлому тлі безкрайніх ланів зеленіє один з найкращих в Україні наш Устимівський дендропарк! Дорога... Вона привела нас у рідне село.

  Ми сьогодні на уроці, повторюючи все про числівник, повернемось у минуле і пройдемо стежками сьогодення, наводячи цифри і факти біографії нашого села.

      І так, приступаємо до презентації домашнього завдання і побачимо, як ми змогли взяти участь у спільному проекті «Чи знаєте ви, що...»

       Перед тим, як надати слово « Краєзнавцю», повідомляю, що всі слухачі в зошити виписують числівники з усіх повідомлень, які прозвучать, для наступної роботи з ними. Прошу до слова « Краєзнавця».

«Краєзнавець». Чи знаєте ви, чому наше село називається Устимівка?

Наше село назване на честь пана Устимовича, який одержавши в спадок від батька, відставного офіцера гусар, землі побудував маєток і гос-   подарював. Це було в ІІ половині ХІХ століття. Саме пан Устимович зайнявся створенням саду-парку, завозив, багато подорожуючи, із різних країн екзотичні рослини, дерева, кущі. Устимівська ДСР, якій підпорядковані угіддя парку, встановила пам’ятний знак на честь 100-річчя заснування дендропарку, в травні 1983 року.У цьому році, влітку, устимляни відсвяткували 125-у річницю парку.

  Учитель. Слово надаємо «Географу»

  Село Устимівка розкинулось по обидва боки річки Сухий Кагамлик. Свій початок річка бере в сусідньому Семенівському районі. Мілка, заросла очеретом, схожа на болото. А колись по ній широкій та глибокій баржі ходили. Водозбір її був 375 кв.км, а довжина 72км. Несе вона свої води в Круменчуцький ройон. Село займає площу  337,8 га землі, налічує 771              чоловік населення.

Учитель. До слова запрошуємо «Біолога»

  А чи знаєте ви, що Устимівський дендропарк нараховує 489 видів, різновидів садових форм, сортів і гібридів. У колекції парку за географічним походженням нараховується 139 видів представників Північної Америки, 137 Європи, 30 Криму і Кавказу, 15 Сибіру, 14 Середньої Азії, 38 Далекого Сходу, 30 Китаю і Гімалаїв. 66 із них мають гібридне походження, сотня видів трав’янистих рослин. Безперечно! Устимівський дендропарк є цінним зразком садовопаркової архітектури і важливим об’єктом природозаповітного фонду Полтавської області. Постановою Ради Міністрів України від 22 липня 1983 року наш ботанічний сад одержав статус заповідника.

Учитель. А тепер заслухаємо «Літературознавця»

  А чи знаєте ви, що з 1950 по1992 роки в нашому селі жив і працював письменник, лауреат Державної премії імені Т.Г.Шевченка – Ф.К.Роговий. Народився він 27 серпня 1925 року в селі Пугачівка Градизького району на Полтавщині. Ще кілька дат із його біографії. 1943рік—був відправлений на примусові роботи до Німеччини. У 1957 році закінчив Харківський педінститут. Протягом восьми років працював у обласній газеті «Комсомолець Полтавщини». У 1973році вийшла перша збірка оповідань «Провідини». А далі у 1982 році—роман «Свято останнього млива», 1984—повість «Серце прагне любові», 1987-й—роман «Поруки для батька». В березні 1992року став лауреатом Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка за роман «Свято останнього млива», а 4 травня цього ж року перестало битися його натруднжене, зболене серце.Свій вічний спочинок Феодосій Кирилович знайшов на сільському кладовищі.

Учитель.Настав час підрахувати і визначити найкращого знавця числівників на слух. Хто ж записав скільки числівників? (Відповіді учнів, визначення лідера).

Завдання:

1. Пояснити написання числівників: 100-річчя, тридцять, 1983, 66.
2. Розподілити виписані числівники на 3 групи: прості, складні, складені.
3. Провідміняти числівники: сто двадцять п’ята, 375, 1925.
4. Гра «Аукціон». Назвати якнайбільше прислів’їв і приказок, до складу яких входять числівники.(Презентація домашнього завдання).
5. Словотвірний бар’єр. Утворіть зі сполучень цифр і слів складні прикметники: 125 міліметрів, 155годин, 140 років, 421 відро, 375 літрів.
6. Морфологічний бар’єр. Запишіть цифри словами: 199,8 4/5, 100-й, 5, 6, 1945.
7. Фразеологічний бар’єр. Поставити числівники у потрібній формі. (П’ятий) колесо до воза, сидіти в (чотири) стінах, бракує (сьомий) клепки, бути на (сьомий) небі, заблукати між (три) сосон, не вміти (два) слів стулити,  за (сім) замками, (восьмий) диво світу.
8. Словесний малюнок. Спробуйте уявити маєток пана Устимовича в ботанічному саду за його життя.Теперішній вигляд вам відомий. Усно опишіть його.
9. Поетична хвилинка. (Учитель виразно читає вірш)

Рідне село

Існує безліч сіл прекрасних-

Великих, радісних і щасних.

Та село рідне—лиш одне,

Такого більш нема ніде.

Тут особливий захід сонця,

Яскраві вогники-віконця,

Духмяний легіт шовесни

І лист багряний восени.

 Наталя С.

V.Підведення підсумків уроку.

Самооцінювання за шкалою від 1 до 12 роботи на уроці.Пояснити, чому саме така оцінка?

Продовжити речення: На уроці я навчився (лась)...

Звучить грамзапис пісні «Моє село» Р.Кириченко.

VІ.Домашнє завдання. Написати твір-опис «Моє рідне село».