Василь Биков.Альпійська балада.

Підготувала. Вчитель зарубіжної літератури. Млиновецького НВККарпець М. Г. В. В. Биков «Альпійська балада». Особливості сюжету і композиції повісті, риси жанру балади в ній.

Народний письменник В. Биков прожив нелегке життя . Його твори по праву можна віднести до світових шедеврів прози ХХ ст.. А його життєву позицію можна визначити трьома словами: СОВІСТЬ, ДОСТОЇНСТВО (ГІДНІСТЬ), МУЖНІСТЬ. В його творах не багато батальних сцен, основна увага автора зосереджена на відчуттях пересічного солдата. Дивним здається на перший погляд поєднання війна – зустріч; війна – кохання. Саме про це писав В. Биков. В його творах головною є не подія війни, а людська реакція на цю подію. Одним із таких творів є «Альпійська балада».

Василь Биков згадував: «Це сталося наприкінці війни в Австрійських Альпах. Тут був глибокий тил німецького рейху і тут, як повсюди в його тилу, було багато працюючих на війну промислових підприємств, в тому числі всіляких таборів. Одного разу ми зайняли якесь містечко і чекали нової команди. Довжелезна колона артполку завмерла на вуличці. І раптом біля однієї з дальніх машин на очі потрапила дівчина – худорлява, чорноволоса, в смугастій куртці і темній спідниці. Вона перебирала поглядом обличчя бійців і заперечно хитала головою. «Хто є Іван?», - запитувала вона. Звісно, Іванів у нас було багато, але ні один з них не здався їй тим, кого вона шукала. Ми запитали, якого саме Івана вона розшукує. Дівчина розповіла приблизно таке, що вона італійка з Неаполя, звати її Джулія. Рік тому, влітку 44-го, під час бомбардування воєнного заводу, вона втекла в Альпи, де зустріла російського військовополоненого. Кілька дні вони блукали в горах, голодні та холодні, перейшли гірський хребет і одного туманного ранку «напоролись» на поліцейську засідку. Її схопили і знову кинули до табору, а що сталося з Іваном, вона не знає. Я згадав цю історію через 18 років, коли почав літературну діяльність і тоді я написав все те, що ви прочитали в «Альпійські баладі»».

Відтворення тексту за ілюстраціями до повісті.

Василь Володимирович Биков народився 19 липня 1924 року в бідній селянській родині в с. Бички Ушацького району Вітебської області. Навчався на скульптурному відділенні Вітебського художнього училища. Коли почалася війна, Бикова направили в інженерний батальйон, на будівництво оборонних укріплень, потім брав участь у важких боях на Південно-Західному фронті, після закінчення Саратовського піхотного училища воював на 2-му і 3-му Українських фронтах. Двічі поранений. Батьки отримали повідомлення про його загибель. З діючою армією пройшов Румунією ,Болгарією, Угорщиною, Австрією; старший лейтенант, командир взводу полкової, потім – армійської артилерії. Демобілізований в 1947 році. Працював у Гродно. З 1947 року друкується. З 1972 по 1978 роки – секретар Гродненського відділення Спілки письменників Білорусії. Весною 1989 року обраний депутатом З’їзду народних депутатів СРСР. У 1990 – 1993 роках – президент об’єднання білорусів світу «Батьківщина». Покинув Білорусь в кінці 1997 року. Спочатку на запрошення ПЕН – центру (організація, яка займається захистом прав творчої інтелігенції) у Фінляндії проживав у околицях Хельсінкі, потім отримав запрошення ПЕН – центру ФРН, переїхав до Німеччини.

Автор змушує читачів не відриваючись слідкувати за розвитком подій, переживати разом з героями і співчувати їм. В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка . Він родом з Білороусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його ,зробила сильним і витривалим. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі.

Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням)

Складання таблиці «Реалістичне та романтичне у творі»Романтичне. Реалістичне. Звернення до вічних ідеалів кохання і красиІсторична тема, трагізм. Зображення конкретних історичних обставин, з якими співвіднесені вчинки героїв. Драматичний діалог (зображення романтичного двомир’я: почуття, бажання людини перебувають в протиріччі з оточуючою дійсністю.

Сюжетні ліній в повісті Дві сюжетних лінії Перша – минуле Івана Терешка, його участь у боях, поранення, госпіталізація, втечі з концтабору, оточення й полон; друга – колізії втечі з табору і кохання Івана й Джулії).

В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешко . Він родом з Білороусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; селянська праця загартувала його ,зробила сильним і витривалим. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі.

Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням

Теперішнє і минуле у творі – лист героїні, яка залишилась жити, – поневіряння білоруського солдата й італійської дівчини під час втечі з концтабору. Художній час – час, відтворений у літературному тексті в якому події можуть розгортатися послідовно, відбуватись одночасно, або ж повертатися в минуле.

Особливості композиції твору. Твір складається із 24 розділів; також лист – замість епілогу; вставні частини – 4, в яких розповідається про те, як Іванові вдалося здійснити втечу з табору; вставка – сон Івана (він символічний); спогади про дівчину свого друга та про невдалі втечі з табору.

Повість – прозовий жанр описово – оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя; більше подій і діючих осіб, ніж в оповіданні- Чи є «Альпійська балада» повістю? Якщо так, то доведіть.- Вчитаймось в назву – «Альпійська балада». Чому «Альпійська» - зрозуміло – за місцем розвитку подій. А про що говорить поняття «балада»?Балада - жанр ліро-епічної поезії, фантастичного, історико - героїчного або соціально - побутового характеру з драматичним сюжетом.

Рефлексія «Рефлексивний екран». Сьогодні я дізнався… Мене вразило те, .... Я завжди пам’ятатиму … Урок дав мені для життя …

Домашнє завдання:-Дібрати цитати до характеристики образів Івана та Джулії.- Дати письмову відповідь на запитання «В чому ви вбачаєте завдання письменника, який пише про війну?»