Вечір японської культури

Вечір японської культури

«Краплі дощу,

у кожній з яких віддзеркалюється світ»

Хруленко Тетяна Володимирівна,

                                                              педагог-організатор

Первомайської  загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №17

 ім. Миколи Вінграновського

Вечір японської культури

«Краплі дощу, у кожній з яких віддзеркалюється світ»

Мета: Ознайомити учнів зі своєрідністю японської культури, розвивати навички виразного читання, усного малювання та асоціативного мислення; виховувати повагу до культури інших народів, вміння бачити красу природи і речей.

(Музика)

На сцені на стулі сидить хлопчик з книгою і бормоче:

-«  На всохлу гілку сів ночувати  крук… На всохлу гілку сів ночувати  крук…».

 ( Встає, ходить по сцені, закриває вуха руками, піднімає очі)Лотім зупиняється і кидає книгу)

 Цілий час уже вчу, а нічого не можу вивчити! Вчителька сказала, що це- японський вірш Хокку, здається…Чи хакку…

Та звідки ж я знаю!  Японія…Ну де  вона, та Японія? Далеко! Я ніколи там не був, і скоріш за все, ніколи і не буду! І навіщо мені ця Японія!

( Із зали вибігають хлоці – ніндзя, хватають його.  Потім говорять:

1 воїн

- Ти сказав, що тобі зовсім не цікава Японія?  А що ти про неї знаєш?

2 воїн

- Тільки що ти образив нас і нашу давню країну своїм невіглаством! Ми не прощаємо образ!!

Хлопчик( бормоче):

- Я не хотів… Вибачте мене… Я справді не хотів! Але я не знаю, яка вона, Японія!

1 воїн

_ Ось тому, ми давні воїни - ніндзя прийшли за тобою! Ми забираємо тебе з собою в Японію!  Ти поїдеш і зрозумієш все сам!

Відео№1 (без звука)

Ведучий: На сером- зелень, золото на красном, -

И неизменна, и многообразна,

На кончике копья сотворена, -

Арена экзотических историй,

Где в каждой точке в спину дышит море, -

Моя невероятная страна.

Ведуча: Здесь долг - всерьез, романы - понарошку,

Здесь рис сажают, как у нас картошку.

Взгляни на эти ровные ряды, -

Наверно, это дело тренировки.

Ведучий:  Здесь летом солнце жарит, как в духовке, -

Искать прохладу в древние сады

Пойдем, и, если выпадет удача,

Нам тень прекрасной Оно-но Комачи**

Споет свои бессмертные стихи.

Ведуча: Страна, которой ни учесть, ни смерить,

Страна цикад, шоссе и криптомерий,

И гор, и вод, - на грани двух стихий, -

Она уже стоит в сияньи рампы,

Отринувшая вымыслы и штампы,

И ждет тебя. От моря до небес,

-   こんにちは    Конніті  ва!   (Добрий день!)

( Відео№1)

Ведучий:  Японці  називають  свою країну Ніппон, країною висхідного сонця. тому, що вона першою вітає світло вранішнього сонця.  Навіть на прапорі Японії, на білому фоні розташовано червоне сонце - як символ світла, багатства і достатку. Японский прапор, называется Хіномару.

Ведуча: І герб Японії - жовта хризантема - то ж символізує сонце.

Японський архіпелаг налічує понад 3400 островів, включаючи незаселені. Протяжність архіпелагу із заходу на схід становить в найширшому місці більше 1000 кілометрів. Найвища гірська вершина - Фудзі - 3776 метрів. Населення сконцентровано в основному на просторі навколо Токіо і вздовж смуги узбережжя Тихого океану і налічує 126,65 млн. чоловік.

 ( Музика)

Учениця:  Державна мова-японська, писемність – більше  5000 ієрогліфів! Японска мова унікальна,   дуже складна і не входить до жодної   мовної  групи світу!

Учениця:  : - Японія – практично  едина імперія у світі! Імператор країни Акіхіто - символ єдності держави та нації, який походить від Богині Сонця

Учень:  Країна  здорових людей із самим високим рівнем тривалості  життя!

Учениця: Країна з найвищим рівнем розвитку, з новітніми електронними технологіями, гігантськими мегаполісами.

Учениця:  Країна, що живе у гармонії з природою

Всі: Це- Японія!

( Відео№3 без звука))

Ведучий:  Японці дбайливо ставляться до традицій, шанують і дотримуються їх. На свята і урочисті події життя надягають національний одяг – Кімоно. Кімоно однакове як для чоловіків, так і для жінок, відрізняються вони тільки за кольором.

Ведуча: Кімоно нагадує собою Т-подібний халат. Його довжина може різнитися. Одяг закріплюється на тілі поясом обі, який розташований на талії. Замість європейських гудзиків використовують паски і мотузочки.

Ведуча: Дуже серйозно і трепетно ​​японці ставляться до мистецтва. Діти малюють багато. У школі малювання викладається з 1 по випускний клас і ведеться практично щодня. Щоб досягти вершин майстерності, малювати необхідно кожен день.

Ведучий  ( Показує скриньку).

 Ведуча: Що це за скринька?

Ведучий: Це скринька чарівних японських казок.

І зараз ми пропонуємо вашій увазі одну із них

«Дірка в сьодзі»

( Музика)

( Виступ учнів 5-Б класу)

 Ведуча: Величезна кількість  свят супроводжує японців при зміні пір року і на різних життєвих етапах  Та найбільш популярне і відоме в Японії – це  свято «Цвітіння сакури».

Ведучий Сакура - особливий вид японської вишні - зацвітає вона ранньою весною. Білі, рожеві, махрові квіти з'являються раніше листя. Сакура в японців користується великою любов'ю і шануванням.

Ведуча: Готуються міста до свята заздалегідь хоч свято це і загальне, але точної дати не має. Вони навіть складають календар цвітіння сакури, щоб помилуватися цим дивом у різних куточках країни.

 Слідом за весною воно  рухається з півдня на північ. Сповіщають про нього по телевізору. Сакурою милуються всюди. «Вона настільки здійснена і горда, - стверджують японці, -що пелюстки її опадають свіжими на землю, щоб в'янення не зворушило їх краси».

 Ведучий: Поет X століття. Кі-но Цураюкі писав:

 «Туман весняний, для чого ти приховав

 Ті вишні, що закінчили цвітіння

 На схилах гір?

 Не блиск нам тільки милий,

Ведуча: В японській поезії пора цвітіння сакури асоціюється з молодістю, з швидко про літаючою  красою людини, яка залишає тільки прекрасні спогади.

 Сакура, ще вчора ти полонила красою!

А сьогодні сумно спостерігати,

як опадають твої пелюстки ...

Занадто довго дивився!

До вишневих квітів непомітно

 Я пристав душею.

 Облетіли ... Залишилася одна

 Печаль неминучою розлуки. Сайзі

Але щовесни чудова сакура розквітає знову, приносячи радість і надію

Ведучий: Запрошуємо і вас, шановні друзі, полюбуватися цвітінням сакури.

( Відео№4)

Ведучий: Японія просто потопає в біло-рожевій піні квіток сакури. Це неймовірно красива пора!

-А зараз будьте уважні Як називається мистецтво, про яке розповідається у вірші?

(Відео №5 без звука)

Берет японец ветку вишни

В жемчужно-розовом цвету,

Срезает все, что видит лишним

Что нарушает красоту.

И острый нож кромсает, мучит

 Ведуча: Живую зелень, нежный цвет.

Но он становится все лучше,

 Неповторимый тот букет.

Исполненный такого чувства,

Что не добавить ничего.

 Произведение искусства,

Дитя жестокости его.

 Он как японская картина.

Ведучий: Ікебана - мистецтво аранжування букета - це мистецтво вимагає багаторічного навчання. Ікебана призначена для неквапливого споглядання.

Японський танець

 На сцені з’являються дівчата з ляльками

(Відео №6)

Учениця:   :-  3 березня кожного року в Японії відзначають свято Хіна- Мацурі - День дівчат або  ляльок. В будинках, де є дівчата, влаштовують виставки багато одягнених ляльок , це справжні витвори мистецтва з кераміки у розкішному одязі з шовку.  Ляльки Хіна не передбачені  для повсякденних ігор, зазвичай  їх виставляють в центральній кімнаті дому на спеціальній поличці  і просто декілька  днів  ними милуються

В цей  день дівчатка  в святкових  кімоно, ходять одна до одної  в гості, дарують подарунки, пригощаються  солодощами. (Розповідь супроводжується відеорядом)

Ведуча:  Немов нитка дорогоцінних перлин простягнулася з глибини століть низка немеркнучих скарбів літературної спадщини Країни сонця, що сходить.  В новому потоці часу, який виніс на поверхню історії нових героїв і нові імена.

 Ведучий:   Сьогодні ми зупинимося на японській поезії. Здавна в Японії високо цінувалося танка і хоку .

Танка, дослівно "коротка пісня", зародилася в надрах народного епосу в глибоку давнину. Її досі читають наспівно, дотримуючись певної мелодії. Танка - це всього п'ять віршів. У першому і третьому п'ять складів, у кожному з інших по семеро, для танка характерна непарність. Кінцевої рими немає, її з надлишком замінює найтонша оркестровка, перекличка співзвучності на початку та в середині вірша..

  Ведуча:  Хоку – трирядковий вірш, який має сталу форму, у ньому немає рими, але є ритм. Кожний рядок в оригіналі має постійну кількість складів: у першому рядку їх п’ять, у другому – сім, у третьому – знову п’ять.

   Ведучий:   Японська поезія глибоко споріднена з японським живописом. До речі, чимало віршів було створено на сюжети картин, що вже існували. Нерідко траплялося й навпаки: вишукані поезії надихали художників взятися за пензель.

   Ведучий:   Ми пропонуємо вам на мить стати художниками, поринути в світ японської поезії і змалювати картини, що постануть у вашій увазі під час прослуховування хоку і танка,.

( Музика)

1.  Наситити очі

Луною ще не встиг я ...

Схилилася до заходу.

Тікайте геть, гребені гір,

Щоб їй ніде було сховатися!

2. Кожного разу я сумував,

Що красою вишневих квітів

Чи не упився вдосталь,

Але ніщо не зрівняється

З сумом мені в цю ніч.

3.Тільки вітер дихне,

Покине біла хмарка

Вершину гори.

Невже до того байдуже,

Кохана, серце твоє!

4. Вирішила сама --

Перестану хоча б на час

Зустрічатися з тобою.

Але вранці так гірко слухати,

Як птахи крилами б'ють ...

Ведуча:  Японія – як ви вже зрозуміли, це не просто країна, а куточок раю зі своєрідною культурою, традиціями і кулінарними шедеврами, які не перестають захоплювати туристів, що  побували на теренах цієї дивовижної цивілізації.

Ведучий: Неможливо Японію уявити без чайної церемонії.( Звертається до хлопчика) -Пригощайся.

 В Японії  чай - не просто напій, а ціла  національна традиція і є одним з видів мистецтва Японії!  Цьому складному мистецтву навчають в спеціальних школах по всьому світу. 

(Відео №7 без звука)

(Відео чайна церемонія)
Ведуча:   Японська  мудрість говорить: « Свіжий чай подібен до бальзаму».

Сенс японської чайної церемонії  не в тому, щоб пригостити  гостя чаєм,а відпочити або насолодитися  красою  оточуючого світу. Мета її – допомогти  людям відпочити від усього, досягти внутрішньої рівноваги, відчути свою єдність з цілим світом.  На деякий час учасникам церемонії прийдеться забути про все і повністю присвятити  себе цілющому напою.. . .

Ведучий: Ну що, тобі сподобалося в Японії?

Хлопчик. – Так. Я навіть вивчив хоку на японській мові.

                  Фуруикэ я

               Кавадзу тобикому.

                  Мидзу – но ото

Сидзукаса я
  ива – ни симииру
  сэми – но – коэ.

Хлопчик. Ви знаєте, мені навіть  не хочеться прощатися  з цією країною!

Ведуча: А ми і не прощаємося!

А   запрошуємо  всіх  на Свято  паперових ліхтариків.!  Це  ще одна національна японська традиція.

Ведучий:В цей день тисячі  людей выходять на вулицю, запалюють паперові ліхтарі і бажають один одному миру,здоров’я, багатства та благополуччя. Побажаємо ми цього всім вам.

Фінальний вихід з ліхтариками

(Відео №8)

Список використаних джерел::

1.https://naurok.com.ua 

2.osvita.ua

3.metodportal.com/node/

4.shkola.ostriv.in.ua/publication/

5.https://movlitslav.jimdo.com/.

6.romcbkr.ck.ua/.

7.poradum.com.ua