Велика Британія в першій половині ХІХ ст.

Тема. Велика Британія в 1815-1847 роках

Мета. Охарактеризувати основні ознаки економічного життя Великої Британії в 1815-1847 рр. та перехід Британії до політики вільної торгівлі; визначити основні ознаки політичного й суспільного життя Великої Британії в 1815-1847 рр., назвати причини і наслідки парламентської реформи в Англії, чартистського руху; порівняти політику консерваторів та лібералів;

Формувати вміння учнів проводити порівняльний аналіз політичних течій;

Виховувати повагу до минулого.

Основні поняття: промислова революція, політична реакція,»гнилі містечка» парламентська реформа, чартистський рух, торі, віги, хартія, білль.

Історичні діячі. Королева Вікторія, Ч.Грей, Ловетт, Гарні.

Основні дати: 1831 р. – перша парламентська реформа;

1838 р. – перша чартистська хартія;

4 лютого 1839 р. – у Лондоні відкрився перший чартистський з»їзд;

1840-1842 р. – нове піднесення чартизму;

1848 р. – завершення ІІІ етапу чартизму.

Обладнання. Карта, комп»ютер підручник, додатковий матеріал.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

      По закінченню епохи наполеонівських війн і революційних потрясінь для Європи було дуже важливим відновити економіку і зміцнити громадянський мир на континенті. В Англії в цей час відбуваються зміни, які призводять до встановлення відносної стабільності в суспільстві, триває становлення правової держави і громадянського суспільства. До середини ХІХ ст. у країні зміцнився парламентський режим, який сприяв утвердженню громадянського миру, перевага віддавалася політиці реформ.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

- Повідомлення теми та завдань уроку

План

1. Модернізація економіки

2. Політичне та суспільне життя Великої Британії

3.Початок правління королеви Вікторії

4.Чартистський рух

1. Модернізація економіки

- Вступна бесіда

-  Запитання

1. В якій країні було здійснено найбільшу кількість винаходів?
2. Як називається процес заміни ручної праці машинною?
3. В якій галузі застосовувалася більшість винаходів?
4. Які наслідки матиме поява нових винаходів?
5. Як, на вашу думку, змінилося становище робітників?

Вчитель робить висновок

 Робота в групах

Учитель пропонує учням утворити групи. Кожна група вибирає собі питання для вивчення. На основі матеріалів учні готують групове повідомлення з обраного питання.

1-а група. Промислова революція в Англії.

2-а група. Розвиток шляхів сполучення.

3-а група Розвиток торгівлі.

4-а група. Становище робітників.

 Учитель пропонує учням прочитати документи, відповісти на запитання.

ТЕКСТ 1. ПРОМИСЛОВА РЕВОЛЮЦІЯ.

« До середини ХІХ ст. в Англії завершився промисловий переворот. Всі нові технічні винаходи і різноманітні машини почали використовуватися на головних стадіях виробничого процесу в усіх основних галузях англійської промисловості. Добре оснащене машинною технікою текстильне виробництво – в першу чергу бавовняне – посідало передові позиції. Проте швидкими темпами, особливо в 30-40-і роки, зростало важка промисловість, зокрема машинобудування. Засновувалися фабрики і спеціальні фірми з виробництва верстатів, цілих систем машин, різних механізмів. Англія не тільки обладнала власні фабрики машинами різних типів, але й почала їх вивозити: за 1826-1850 рр. експорт машин збільшився ніж у 6 разів. До середини століття фабричне виробництво машин запанувало над виготовленням їх вручну.

             Удосконалені сільськогосподарські знаряддя дозволили поглибити оранку, ширше застосовувати дренажні роботи, добрива та інші досягнення агрономії».

Запитанні і завдання

1). Назвіть галузі промисловості Англії, в яких відбувся промисловий переворот.

2). Назвіть основні галузі промисловості англійського виробництва.

3). Спробуйте сформулювати поняття «промислова революція».

4). Які зміни у промисловості вплинули на розвиток сільського господарства?

ТЕКСТ 2. ТРАНСПОРТНЕ СПОЛУЧЕННЯ

« З розвитком фабричного капіталізму було нерозривно пов»язане  залізничне будівництво. Паровоз був винайдений Дж.Стівенсоном в 1814 р. Будівництво першої у світі залізниці Стоктон-Дарлінгтон завершилося у 1825 р., потім була побудована велика дорога Ліверпуль – Манчестер (1829), а за 1835-1849 рр. довжини шляхів збільшилася з 540 км. До 9,5 тис. км. Внутрішній ринок країни, що склався в результаті промислової революції, отримав міцний сполучний остов. З появою пароплава(Винайдений американцем Р.Фултоном 1807 р.) з»явилася можливість активно використовувати мережу каналів».

Запитання

1). Як називалася перша англійська залізниця?

2). Як будівництво залізниць впливало на торгівлю?

ТЕКСТ 3. РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ.

« Успіхи виробництва сприяли збільшенню експорту. Вивезенні продукції з Англії на зовнішні ринки зросло за 1830-1849 рр. більш ніж у 4 рази. Зауважимо, що поруч з текстильними товарами значну частку експорту складала тепер продукція важкої промисловості. Підйом економіки був тісно пов»язаний з розквітом науки».

Запитання

• Які галузі промисловості набували розвитку?

ТЕКСТ 4.  СТАНОВИЩЕ АНГЛІЙСЬКИХ РОБІТНИКІВ.

« до середини століття населення країни налічувало вже 21 млн чоловік, причому швидкий приріст жителів припав на  другу чверть століття ( з 1801 р. в Англії регулярно проводилися переписи населення). Неухильно зростало промислове населення: до 1851 р. воно становило вже близько 43%. Під тиском великого капіталу і великого землеволодіння відбувався інтенсивний процес пролетаризації ремісників, дрібних фермерів, уцілілих на той час селян. Осіб найманої праці налічувалося до середини століття вже 5 млн, що разом із членами сімей становило більшість населення країни.

       Аграрна криза 1815 р., згодом економічні кризи 1816 і 1819 рр., 1836-1838 рр. завдали глибоких потрясінь англійському суспільству. Бідність і відчай охопили трудящих. Безробітні, за свідченням сучасників, «заповнили всю країну від краю до краю». Перші виступи народу відбулися вже 1815 р., у подальші роки заворушення збільшувалися: страйки, посилення «злочинного духу», протести проти дії «хлібних законів», «голодні бунти», створення протизаконних тред-юніонів…»

ТЕКСТ 5. ЗМІНИ У СТАНОВИЩІ АНГЛІЙСЬКИХ РОБІТНИКІВ.

« У цьому економічному перевороті винахід машин був особливо важким для пролетаріату. Машини скорочували попит на робочі руки, викидали людей з роботи, а створення безробітної маси призводило до зниження заробітної платні. До того ж машини не тільки скорочували кількість робітників, але й давали можливість фабрикантам і заводчикам замінювати працю дорослого робітника дитячою і жіночою працею.

   Поява пролетаріату, що супроводжувалося безробіттям та бідністю, ставила в державному житті Європи нове питання про поліпшення становища робітників і викликала з боку пролетаріату спроби впливати на державне життя, яке перебувало в руках буржуазії».

Запитання

1). Чим була спричинена зміна становища англійських робітників?

2). Як змінилося становище англійських робітників після промислового перевороту?

3). Як робітники відстоювали свої права?

4). Яких змін вимагали робітники?

(Учні презентують результати групової роботи)

- Робота з поняттями

(На моніторах висвічується визначення поняття)

 Промислова революція – глибокі зміни у техніці промислового виробництва, зумовлені застосуванням машин, а також їх економічними та соціальними наслідками.

(Визначення записується в зошит)

2)Політичне та суспільне життя Великої Британії

 - Розповідь учителя

Після завершення наполеонівських війн у Європі розпочалася доба політичної реакції 1815-1830 рр. Ті, хто в попередні роки втратили власність і владу, тепер намагалися їх повернути. Однак ці спроби зустріли опір і призвели до нових революцій 1830-1848 рр. У Європі сформувалися революційна та еволюційна моделі суспільного розвитку, кожна з яких мала чимало прихильників. Тогочасна Велика Британія засвідчувала можливість розвитку суспільства без революційних заворушень.

 - Робота з термінами та поняттями

(На моніторах висвічується визначення поняття)

Політична реакція – активний опір прогресу в суспільно-політичному житті з метою збереження та зміцнення старих порядків, які вже віджили.

(Визначення записується в зошит)

Завершення наполеонівських війн відкрило перед Великою Британією епоху, коли вона на тривалий час посіла провідні позиції у світовій політиці, стала економічним і фінансовим центром, зразком ліберального суспільства. На початку ХІХ ст. завершилося формування Об»єднаного королівства Великої Британії, яке утворилося внаслідок об»єднання Англії з Шотландією(1807 р.) та Ірландією(1808 р.) За формою правління це була спадкова обмежена монархія.

На екранах висвічується схема державного устрою Великої Британії.

Державний устрій Великої Британії

Виконавча влада                   Законодавча влада              Судова влада

  Першоджерелом влади в країні вважався король. Однак його влада в прийнятті законів обмежувалися згодою парламенту, у питаннях управління – згодою міністрів, яких призначав парламент, у судових питаннях – вироками незалежних суддів. За королем визнавалася також вища виконавча влада. Законодавча влада належала двопалатному парламенту, що складався з палати лордів, місця яких успадковувалися, і палати громад, депутати якої обиралися.

   Виконавчу владу разом із королем поділяв уряд(кабінет міністрів), який формувала партія, що перемогла на виборах до палати громад. Лідер цієї партії ставав прем»єр - міністром. У країні діяли дві партії – торі та віги, які сформувалися наприкінці 18 ст. і вели суперництво між собою. Партія торі представляла інтереси землевласницької аристократії(лендлордів) та англіканського духівництва, партія вігів – фінансово-промислових кіл і пов»язаного з ними нового дворянства.

       Загального виборчого права в країні не було, існував високий майновий ценз. Близько 24 млн населення не мали права голосу. Існували також так звані «гнилі містечка»(поселення, де залишилося 10-15 жителів), що посилали своїх депутатів до парламенту, і нові промислові міста(Бірмінгем, Манчестер), які взагалі не мали депутатських місць.

    У 1783-1830 рр. англійський уряд очолювали торі, а в 1830-1841 рр. – віги. З ініціативи торі в 1815 р. було прийнято так звані «хлібні закони», за якими заборонялося ввезення зерна до країни, якщо ціна на нього знижувалася. Цей захід захищав високі прибутки землевласників, перешкоджаючи зниженню ціни на хліб, і погіршував становище більшості населення, яке страждало від дорожнечі на продукти харчування. Ці закони були тимчасово призупинено в 1817 р. через хвилю масових протестів. Уряд торі одночасно припинив дію законів про недоторканість особи і став заарештовувати учасників мітингів. В 1819 р. торі провели через парламент 6 законів, які в країні називали « актами для затикання рота». За ними влада отримала право забороняти збори з кількістю понад 50 осіб, масові процесії.

       У 1824-1825 рр. торі скасували заборону на створення робітниками тред-юніонів (професійних спілок)  й ототожнення страйків із кримінальними злочинами. Торі вважали, що своєю політикою захищають країну від нестабільності. Однак на парламентських виборах 1830 р. перемогли віги, лідером якої був Чарльз Грей.

      В 1832 році віги провели парламентські реформу. Грей вважав, що Велика Британія зможе уникнути революції тільки завдяки реформі. За цією реформою «гнилі містечка» позбавлялися 143 депутатських мандатів, які передавалися промисловим містам, густонаселеним сільським районам, Шотландії та Ірландії. Кількість виборців збільшилася за рахунок зниження майнового цензу. Ця реформа започаткувала компроміс між земельною аристократією та фінансово-промисловими колами, які отримали можливість більше впливати на політичне життя країни.

        В 1833 р. віги прийняли закон про скасування рабства в англійських колоніях. Того ж року було прийнято фабричний закон, який обмежував тривалість робочого дня для дітей на ткацьких фабриках. В 1834 р. було прийнято закон про бідних, за яким скасовувався податок із підприємців на утримання бідноти, ліквідовувалася допомога незаможним з боку церковних громад та створювалися будинки для бідних, умови життя в яких нагадували тюремні.

   В 1835 р. віги провели через парламент муніципальну реформу, за якою право участі у виборах до органів місцевого самоврядування отримали всі платники податків.

3) Початок правління королеви Вікторії

      В 1837 р. королевою Великої Британії стала Вікторія (1837-1901), правління якої увійшло в історію як «вікторіанська доба».

(На екранах висвічується портрет королеви Вікторії)

- Звучить повідомлення учня про життєвий шлях королеви

 Саме на цей період припало завершення формування парламентської двопартійної системи. Партію торі від 30-х рр.. ХІХ ст. стали називати консервативною, а партію вігів – ліберальною.

       В 1841 р. на парламентських виборах перемогли консерватори. Своєю політикою вони намагалися довести, що прагнуть захистити інтереси людини праці. Вони заборонили працю жінок і дітей на шахтах, обмежили тривалість робочого дня для жінок на фабриках 12 годинами.  В 1846 р. скасували «хлібні закони».

       Трагічною сторінкою тогочасної Великої Британії став голод 1845-1847 рр. в Ірландії. Він був викликаний «картопляною хворобою» і наступним неврожаєм картоплі – основного продукту харчування пересічних ірландців.  Від голоду та масових епідемій загинуло близько 1 млн осіб. Одна сьома частина населення залишили острів і переселилися переважно до США.

      У цей період тривало формування Британської колоніальної імперії. Британія закріпила контроль над Канадою та своїми колоніальними володіннями, що залишились в північній Америці. Відбулась колонізація Австралії та Нової Зеландії, розпочалося захоплення Південної Африки. Ці території ставали переселенськими колоніями.

        В 1839-1842 рр. відбулася британо-китайська «опіумна війна». Вона була спричинена конфіскацією китайською владою опіуму, який англійські купці нелегально завозили з Китаю. Здобувши перемого у війні, Велика Британія примусила Китай підписати перший нерівноправний договір і відкрити для торгівлі з іноземцями кілька власних портів

      На середину ХІХ ст. Велика Британія стала власником найбільшої

колоніальної імперії.

4) Чартистський рух.    

- Слово вчителя

 На цей період становище робітників залишалося важким. В 1836-1838 рр. Англію охопила чергова криза надвиробництва, яка супроводжувалася падінням цін на товари, неврожаї призвели до  подорожчання хліба вдвічі. Дані чинники зумовили активізацію робітничого руху. Основною метою робітничого руху був вплив на законодавчу діяльність парламенту. Свої вимоги робітники висловили в хартіях (грамотах), які вони збиралися передати до парламенту. Таким чином рух дістав назву «чартизм» ( від англ. сл. – хартія – важливий історичний документ)

• Робота з термінами та поняттями

( На екрані висвічується визначення поняття. Визначення записується в зошит).

ЧАРТИЗМ – (від англ.. – хартія) – перший масовий народний рух за виборчу реформу у Великій Британії, який розпочався в 1836 р.

Чартисти виступали виключно за мирні, законні засоби досягнення своєї мети: проведення публічних мітингів, підготовку петицій до парламенту.

Основними причинами виникнення чартистського руху були:

• промислові кризи 1825 і1836 рр. , що призвели до зростання безробіття й значного погіршення становища робітників;
• обурення законом «Про бідняків» і впровадження робітних будинків;
• поширення ідей про необхідність запровадження загального виборчого права для реалізації економічних інтересів народу

(На екрані висвічуються причини виникнення чартизму)

- Робота зі схемою

Учитель пояснює суть чартистського руху, використовуючи схему.

ЧАРТИЗМ

В 1836 році група висококваліфікованих робітників і ремісників на чолі з Вільямом Ловеттом створила «Лондонську асоціацію робітників», що мала домагатися поширення виборчих прав на робітників. Керівники організації вважали, що успіх залежить у першу чергу від освіченості робітників, тому асоціація вбачала своє завдання у «поширенні знань». Майже одночасно з «Лондонською асоціацією робітників» у 1837 р. виникла « Демократична асоціація», що об»єднувала промислових пролетарів, а також найбідніше населення лондонських передмість. Її організатором і керівником був талановитий журналіст, у минулому робітник, Дж. Гарні.

        У промислових районах Півночі боротьбу за виборче право вів ірландець Фергюс О»Коннор, що створив робочу організацію «Великий північний союз»

    У 1838 р. В.Ловетт від імені «лондонської асоціації робітників» опублікував проект закону про виборчу реформу – «Народну  хартію»

Основні вимоги  «Народної хартії»:

• Надання права голосу всім чоловікам з 21 року;
• Країна мала бути поділеною на 200 виборчих округів із приблизно рівною кількістю населення; кожен округ обирав до парламенту одного депутата;
• Щорічні вибори всіх депутатів парламенту;
• Таємне голосування при виборах депутатів;
• Скасування майнового цензу для виборців;
• Оплата діяльності депутатів.

По всій країні проходили мітинги, учасники яких схвалювали «Хартію» і збирали підписи під вимогою впровадження її в життя.

  У 1839 р. на численних мітингах збиралися підписи під першою петицією. У липні 1839 р. «Хартія» була представлена Палаті общин з 1млн. 200 тис. підписів та розглядалася в парламенті, однак була відхилена більшістю голосів депутатів.

   У відповідь на це в Бірмінгемі почався страйк. Він закінчився кривавим зіткненням страйкарів з поліцією. З обох боків було багато вбитих. Відбувалися масові арешти й судові процеси. Наприкінці 1839р. 380 чартистів, у тому числі керівники руху, були засуджені до тюремного ув»язнення. Цим закінчився перший етап чартистського руху.

   Друга петиція чартистів була представлена парламенту 2 травня 1842 р. Вона торкалася багатьох злободенних соціальних питань і більш послідовно виражала інтереси трудящих. Парламент знову відхилив петицію. Страйк робітників, що розпочався, не став загальним: у ньому не взяли участь робітники центральних і південних графств. Уряд знову вдався до репресій. Після поразки страйку почався спад чартистського руху.

     4 квітня 1845 р. до парламенту була представлена третя петиція. На день подачі петиції до парламенту планувалася грандіозна демонстрація чартистів. Уряд оголосив демонстрацію незаконною, до столиці стягувалися війська й важка артилерія. Палата общин оголосила всі підписи підробленими й відмовилася розглядати документ.

    Після невдалих спроб збройних виступів у 1848 р. чартистський рух на тлі певного поліпшення становища трудящих пішов на спад і незабаром припинив своє існування.

     Британська влада змушена була піти на демократичні реформи.

Скасування «хлібних законів» у 1846 р. та, найголовніше, закон 1847 р., що встановив 10-годинний робочий день для жінок і дітей, були наслідками виступів чартистів.

   Чартистський рух сприяв формуванню громадянського суспільства

ІУ. Закріплення нових знань

Дидактична гра « Незакінчені речення»

1. Глибокі зміни у техніці промислового виробництва – це…
2. Першоджерелом влади в країні вважався - …
3. Партія, що представляла інтереси землевласників називалася -..
4. Партія, що представляла інтереси фінансово-промислових кіл називалася - …
5. Поселення, де залишилося 10-15 жителів називалися…
6. Закони, що прийняли торі називалися - …
7. Лідером партії вігів був - …
8. Лідером Лондонської асоціації робітників був - …
9. Правління королеви Вікторії ввійшло в історію під назвою - …
10. Перший масовий народний рух за виборчу реформу називався…

Відповіді:

1.Промислова революція;

2. Король;

3. Торі;

4. Віги;

5. «Гнилі містечка»;

6. «Хлібні закони»;

7. Чарльз Грей;

8.  Ловетт;

9. «Вікторіанська доба»

10. Чартизм.

У. Підсумки уроку.

В результаті проведеного уроку учні повинні з»ясувати такі моменти:

 - Англія була найбільш промислово розвинутою країною;

 - промисловий переворот і високі темпи індустріалізації спричинили нове явище – кризу надвиробництва;

 - боротьба за парламентську реформу була покликана запобігати революційному вибуху;

 - чартизм став новою формою боротьби за права робітників.

УІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати конспект і текст підручника.
2. Заповнити таблицю «Політика англійських урядів 1815-1847 рр.»