Великий голод в Україні 1932-1933 років

Тема  уроку: Великий голод в Україні 1932-1933 років.

 

Мета  уроку:  поглибити знання учнів про трагічні події 1932-1933 років, розкрити  причини та наслідки одного з найбільших злочинів сталінського режиму проти українського народу;

                        розвивати вміння працювати з додатковою літературою,

висловлювати   власну точку зору,виступати перед аудиторією;

                        виховувати непримиренність до насильства, повагу, турботу,

співчуття до людей, які пережили страхіття голодомору.

Обладнання: книжкова виставка, музичні записи, фотознімки, дитячі малюнки.

В кабінеті встановлено книжкову виставку: народна книга    меморіал«Голодомор1933».; С.Дяченко «Жах»,К., «Столиця», 1991; збірник свідчень,спогадів, доповідів та статтів виголошених та друкованих у пресі в 1983 році на відзначення 50-ліття голоду в Україні в 1932-33 роках « Великий голод  в Україні 1932-33», Каканада,1988 та інші.

Стіл застелений рушником,на ньому лежить хліб,квіти,свічки.

Звучить мелодія.

На українському цвинтарі.

              (Уривок).

Червона метелиця…Зойк,голосіння

Пронизують ранки криваво - густі,

Стою на скорботній моїй Україні,

Розп’ятий  Москвою на чеснім хресті.

 Довкола могили,могили,могили.

В могилах країна нещасна моя.

 О,доле святая,подай мені сили,

Щоб міг досказати несказане я.

Вогненнеє слово,що серце стискає.

Бо падаєм, гинемо в лютій тюрмі.

Рятунку ,ж немає,немає,немає,

А вийти із пекла не можем самі…

                    (Олекса Гай-Головко,1933р.)

Слово вчителя : буває почуєте від чужих,а часом і від своїх таку думку,що багато говоримо з приводу 90-ліття голоду в Україні. Що ж, кажуть, стільки років пройшло, багато чого сталося в світі за цей час та й не треба перебільшувати значення цього явища. Так, сталося чимало. Голод в Україні 1932-1933 роках є однією з найвагоміших подій за всю історію нашого народу. Сьогодні на уроці ми спробуємо дати оцінку цього явища, назвати причини голоду, подивитись на цю подію з різних точок зору. Але не зважаючи на те, які висновки ви зробите наприкінці уроку, ви повинні пам’ятати що тим голодом і терором, який його супроводив, було знищено майже одну чверть українського народу. Слід, що залишив цей погром на народному організмі, мабуть ще й достатньо не усвідомлений.

Учень:  « Літа 7441 від створіння світу (літа 1933) від Різдва Христового був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суши, ні потопу, ані моравиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу: старих, молодих, і дітей, іще не народжених – у лонах матерів. До книги буття українського народу, якщо таку книгу буде колись написано». Таким епіграфом починає вступну статтю « Духовна руїна» до книги – меморіалу «Голод -33»  журналіст Лідія Коваленко. У передмові до цієї книжки зазначається «Наше видання – це і цвинтар пам’яті, і поминальник, і енциклопедія горя та смутку. Трагедія народу, висповідана голосом людей – мучеників. Книга народної пам’яті , де люди звіряються , виважують, свідчать, де правда історії озивається в тисячах людських доль».

 Доля була невблаганною: в автомобільній катастрофі загинуло славне подружжя – Лідія Коваленко і Володимир Маняк. А їхнє дітище- книга – меморіал «Голод -33» - побачило світ. Посмертно митцям присвоєно звання Лауреатів Державної премії ім. Т.Г.Шевченка.

Учень : Василь Барка, представник української діаспори у США, який сам пережив голод і бачив  на власні очі жахи канібалізму, написав у 1958 –1961 роках  роман «Жовтий князь», не тішачи себе надією, що цей твір буде видрукуваний в Україні. Письменник створив символічний образ Жовтого князя, демона зла, який несе з собою руйнацію і спустошення, сіє муку і смерть серед людей. За мотивами роману творче об’єднання «Земля», яке діяло на Київській кіностудії імені Олександра Довженка, в 1992 році створило фільм «Голод - 33». Це була перша спроба українського кінематографу розповісти про геноцид, внаслідок якого український народ зазнав мільйонних жертв.

Учень: у 1991році побачила світ кіноповість «Жах» про голод 1933 створена  Сергієм Дяченком. Автор збирав матеріали багато років, а кіноповість  писав наприкінці 1988-го–початку 1989 року. В ті часи годі було й думати про звичайний шлях фільму  до екрана – цензура успішно «зарізала» б його,адже сам факт  голодомору заперечувався. Було вирішено піти іншим шляхом – звернутися до народу і діяти разом з ними. Документальний матеріал вдалося надрукувати в журналі. Люди прийняли сценарій, і стали фінансово допомагати створенню кінофільму… Головний герой кіноповісті – хлопчик Івасик, тому багато подій передано очима дитини. Це розповідь, перш за все, про долю дітей під час голодомору -  бо саме діти були, на жаль,найчисленнішими та найневиннішими жертвами геноциду.

Учень: у видавництві «Молодь» 1991 року вийшла книга українського літератора  Олександра Міщенка « Безкровна війна ». Він записав свідчення тих кому довелося пережити голод. Олесь Гончар у передмові до цієї книги писав : « Свої записи автор назвав дуже вдало, адже то була справді безкровна, нерівна, людоморська війна проти цілого народу, такого працьовитого, мирного і цілком безвинного. Вирішено було голодом виморити його, винищити розбратом, ворожнечею, розруйнувати спільність людську фізично і духовно. Вимирали цілі ж села не будь - як, а за стратегічним диявольським розрахунком, адже треба було підірвати саме коріння нації».

Учитель: про страшні муки й переживання українського народу в 1932-1933 роках відомо не так багато. Деякі з творів ви називали. Але скільки ще залишилось « білих плям», не відкритих таємниць, не написаних сторінок. Не сьогодні це сказано : « Час народжуватись і час помирати, час руйнувати і час будувати, час розкидати каміння, час збирати його… Час говорити! І сьогодні ми будемо говорити про голодомор в Україні 1932-1933 років від імені історії, від імені сучасників, від імені нащадків». Ми з вами створили комісію по розслідуванню голодомору в Україні у 1932-1933 роках. Комісія складалась з декількох груп, які вивчали таки питання: причини голодомору, наслідки  голодомору, відповідальність за голодомор. Пропоную заслухати комісії.

 Доповідають клени комісії, які вивчали причини голодомору. (Учні на основі вивченого матеріалу, роботи з додатковим джерелами інформації розкривають питання. Добре, коли  це питання розкривають з різних точок зору,а саме з точки зору партійної номенклатури та простого українського народу). Бажано, щоб діти використали і створені ними таблиці на основі вивченого ними матеріалу, які б доводили,що це був справжній голодомор (дод.1). Зроблені висновки,члени комісії оформлюють письмово і передають голові комісії для оприлюднення наприкінці уроку.

 Слово надається членам комісії, які вивчали питання наслідків голодомору.(Також, важливу роль відіграє використання учнями унаочнення (дод.№2)). Зроблені висновки,члени комісії в письмовому вигляді передають голові комісії, для подальшого оприлюднення.

 До слова запрошуються представники третьої групи, які розглядали питання відповідальності за це явища. Зроблені висновки члени комісії передають голові комісії. Голова комісії оприлюднює висновки (дод.№3).

Учитель : підводить підсумок уроку.

 

                    «1933»

Український збіджений народе!

Україно - мати січова!

Де твої знамена і клейноди?

Де твоя державна булава?

 

 Тільки й чути – гупання кайданів

В Соловках, в Сибіру, в Колимі.-

То козацька нація гетьманів

Гине у московському ярмі.

 

Щезло все в голодному пожарі:

Матері і діти з голоду всі мруть.

Божевільні люди на базарі

Людське м’ясо людям продають.

 

Вже давно не чути серед степу

Клекоту орлиного вгорі.

Славу про Хмельницького й Мазепу

Не співають сиві кобзарі.

 

 

Де поділись - усмішка весела

І купальні вогнища дівчат?

Де поділись українські села

І садки вишневі коло хат?

 

Щезло все.. і всюди на руїні

Бенкетують п’яні вороги.

Українці ж мруть на Україні,

На Байкалі, в холоді тайги…

 

Ні – ми ще повстанемо, як хмара.

Ні – ми ще ударимо, як грім!

І коли за все приходить кара ,

То якої ж кари треба їм?

         ( Олекса Веретенченко, з записів Дмитра Чуба).

Звучить пісня Т. Петриненко «Молитва за Україну».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1

 

  СРСР                    УСРС                        РСФСР та інші

  Республіки

__________________________________________________________________

 

Збіжжя зібрано                            37,6                        9,54                              27,72

(млн..тонн)

 

Віддано державі                            18,40                     6,40                              12,00

(млн..тонн)

 

Залиш. селянам                              18,86                     3,11                              15,72  

(млн..тонн)

 

Залиш. на га кг                              206,4                    150,5                            212,4

 Кільк. семян на га                                                       2                                  1

Залиш. кг зерна                                                           75,25                            212,4

 

Висновок: українському селянинові припадало менш половини в порівняні з російськими.

Нормою голоду вважається, якщо є менше 200 кг зерна на особу на рік.

Україна мала жити однією третьою з половиною голодової норми і потому почався голод.

        

 

Додаток  №2

 

А).                                                 

                                      1926 рік                    1959 рік                        % зросту

__________________________________________________________________

 

Росіяни                          77,8                          114,1                            146,6%

Українці                        37,2                          37,2                               0%

     ( дані про населення, на основі перепису населення у 1959 році).

 Висновок: голод 1932-1933рр. дав драматичні наслідки зменшення населення України.

Дослідження 80-х років встановили число тотальних витрат українців в наслідок голоду – 7 млн. чоловік.

 

Б).

Стан власності             % померлих                   % у кол-                  % в індивід.

до революції                     від голоду                      госпах                  господарства

_________________________________________________________________

 

бідні                                  33,7                                77,5                              22,5   

середні                              57,6                                 62,3                             37,7

багаті                                8,7                                                                       100,00

_________________________________________________________________

РАЗОМ                           100,00                                61,9                              38,1

Висновок: ця таблиця доводить, що голод в Україні був скерований проти класу селян, не залежно від їх стану власності.

( інформація надатна  з журналу « Вісті українських інженерів ».Ч.1-2,1984 р).

 

 

Додаток №3

 

Висновки по розслідуванню голодомору в Україні в 1932 -1933 роках.

 

1.Причини голодомору:

   а) вивезення зерна з України урожаю 1933року, не залишаючи хліборобам   зерна ні на харчування,ні на посів;

     б) колективізація;

     в) розкуркулення;

     г) страх перед відродженням української нації;

     д) відплата за спротив та збройну боротьбу українського народу в 1917 -1920 роках та  за небажання українського народу сприйняти комуністичну ідеологію.