«Великодні дзвони» година духовності

«Великодні дзвони»

година духовності

Мета: Ознайомити учнів з історією виникнення Великодніх свят; розвивати інтерес і виховувати повагу до звичаїв, традицій українського народу; навчати писанкарству.

Обладнання: Біблія, ілюстрації з писанками, ескізи розпису писанок ( символічні знаки), приладдя для розпису яєць.

1. Виступи дітей.

Вдягла весна мережанку сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вищіх, до церковних позолот.

 

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

 

Великдень  всіх нас на гостини просить,

Малює сонце, полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить,

Христос воскрес!

 

(подає товаришеві писанку)

 

Воістину воскрес!

І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми:

Всі: Христос воскрес!(Тричі).

 

2. Слово вихователя ГПД.

Переважно на квітень припадає найголовніше християнське свято Пасха або Великдень. Це величне свято світлого воскресіння Христа, який приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував їх своїми стражданнями. Можливо хтось із вас знає, коли виникло і що означає слово Великдень? Це свято дуже - дуже  давнє. Колись воно відзначалось в один і той самий день, 14 дня місяця писане. Саме слово «пасха» грецького походження і в перекладі означає « страждати».

3. Ознайомлення цитатами з Біблії.

А зараз ми звернемося до святої книги – Біблії. І познайомлять нас з нею учні старших класів:

А) Згідно з Біблією урочистий в їзд Христа в Єрусалим, вигнання Ним крамарів із храму, його пророцтва і зростаючий впливввввв на людей викликали великий гнів первосвящеників і фарисеїв. Зрозумівши, що духом Христос сильніший, вони порадились у домі Кайяфи й вирішили «хитрістю взяти Христа і вбити його»( Євангеліє від Матвія 26:3).

Б) Розпочинався тиждень перед Пасхою – великим святом давньоєврейського народу. Ще у вівторок Христос відкрив, учням, що через два дні Його розіпнуть (Євангеліє від св.. Матвія 26:2).

В) А в четвер виявив бажання востаннє на землі відзначити Пасху разом з ними. Приготувавши все необхідне , учні зібрались у вказаному Христом місці. (Євангеліє від Луки 22:14).

Г) Являючи приклад глибокого смирення, Ісус помив ноги своїм учням і, знаючи що «час його близько», відкрив присутнім, що серед них є зрадник. (Євангеліє віл св.. Луки 22:14).

Д) Після вечері Христос, щоб зміцнитись душею, молився в Гефсиманському саду. Тут його й схопили вартові, приведені Іудою,  що продав учителя за 30 срібних монет і вказав на нього ворогам поцілунком (Євангеліє від св.. Іоана 19:13).

Є) У п’ятницю у шостій годині , Ісус у багряниці й терновому вінку поніс свій хрест на Голгофу, де був розп ятий поруч з розбійниками. ( Євангеліє від св.. Іоана,19:17).

Ж) Прошовши достойно , як і належить Сину Божому, всі тортури, душевні й тілесні, Христос помер на скелі того дня й був похований у новому склепі. Вхід до склепу завалили каменем і приставили варту. У неділю вранці Марія і Марія Магдалина прийшли до склепу, щоб змастити мертве тіло , і побачили відсутній камінь і двох янголів, що сповістили їм про воскресіння Христове.(Євангеліє від св.. Луки 24:7).

4. Слово вихователя ГПД.

Пам'ять про мученицьку смерть Христа й радість з приводу його воскресіння і складають основний зміст новозавітної Пасхи .

5.Вірш «Великодній привіт»  ( читають учні)

Христос воскрес! Усе радіє.

Сміється сонечко з небес.

Прозора річечка синіє –

Христос воскрес! Христос воскрес!

 

В траві фіалки зазіхають,

І пролісок тремтить увесь,

Розквітла яблунька , аж сяє –

Христос воскрес! Христос воскрес!

 

Пташки співають в полі, в лісі,

І дзвонить дзвін, аж до небес,

Де білі хмарки розпливлися –

Христос воскрес! Христос воскрес!

 

6. Великодні звичаї.

Вихователь ГПД.

Про  Великодні звичаї нашого народу послухайте розповіді своїх товаришів.

1 учень. «Вербний тиждень».

     Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. Він найбільш відповідальний у ритуальний у ритуальній практиці посту. Найважливіший день Вербного тижня –Четвер. Його називають Страсним, Чистим або Живним. Колись був звичай пекти три паски-сонцю, покійним, живим. То саме першу паску пекли в четвер, другу – в п’ятницю, а третю в суботу. У вербну неділю святять вербу в церкві і нею хльоскають друзів , дітей, промовляючи:          « Верба б є , не я б ю, за тиждень – Великдень, уже недалечке червоне яєчко».

                     

 

2 учень. «Страсна п’ятниця».

     Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви, а це, звичайно буває коло другої години по полудні. Повернувшись із церкви. Родина , зазвичай. Сідає до столу обідати. Обід у страсну п’ятницю – пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться капустою, картоплею, огірками … Ні шити , ні прясти в Страсну п’ятницю не можна. Великий гріх - рубати   дрова. В п’ятницю печуть паски. Поки паска не посвячена , їсти її не можна – гріх! За народним віруванням кажуть : « Хто співає у Страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати».

3 учень. « Великодня субота»

     У Великодню суботу роблять крашанки. Здебільшого фарбують в червоний, жовтий, синій ,зелений і золотий кольори. Не годиться робити  чорні крашанки , бо вони нагадують про кров « лукавого». Перше фарбоване яйце зберігають і , як треба, підкорюють ним хворого на пропасницю.

4 учень. «Ніч на Великдень» .

      До нашого часу зберігся звичай в ніч під Великдень розпалювати вогонь. Його розпалюють десь на горбі за селом або на майдані під церквою, щоб  вогнище було видно на все село, а ще краще – щоб його можна було бачити  і в сусідніх селах. Для цього вогню вважалося добрим зрізати в лісі суху вербу або сухий дуб – «бо в сухому дереві нечиста сила ховається»… У Великодню ніч спати не лягають, а якщо й сплять, то де-небудь притулившись, бо стелити ліжко не годиться - « щоб нечиста сила не приснилась». Стараються, щоб світло не гасло , а горіло цілу ніч – «бо янголи над світлом літають».

5 учень.

Неодмінний атрибут Великодніх свят – писанки. Історія писанок сягає в далеке минуле і зв’язана з ритуалом величання споконвічного закону весняного відродження життя на землі. Писанку як символ сонця і відродження, знають усі народи світу. На пасхальні свята люди дарували один одному варені червоні яйця. Цей звичай, згідно з переказами, завдячує своєму початкові святій Марії Магдалині, яка піднесла Тиберію в дар червоне яйце з привітанням «Христос воскрес!»

Яйце править подвійну роль :т воно є символом гробу і виникнення життя на землі, а червона фарба знаменує наше відродження кров ю Господньою.

Слова вихователя ГПД.

     Так чому ж саме яйце возвеличували і розмальовували наші предки? Найперше яйце возвеличували наші предки? Найперше яйце – за легендою – мало всередині не жовток з білком , а зародок цілого світу.

Розмальовані яйця – писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ці орнаменти не звичайними малюнками, а таємними знаками, пов’язані з магічними обрядами. Писанки, до речі, не можна було писати в той час, коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка – символ добра й сонця.

 Зараз я розповім Вам що позначають де які символи.

Розгадка символів.

Сонце.

Бог-це світло, тому сонце є символом Бога (Христа).

Колесо.

Знак найвищого спокою з напруженою силою, завершення досконалості, образ Вічності Божої. Символ безсмертя й майбутнього небесного існування, образ безмежної Божої любові.

Хрест.

Символ Всесвіту; знак чотирьох сторін світу, чотирьох темпераментів. Хрести - це святий знак вилуплення.

Трикутник.

Символ вогню, безсмертності та чоловічої й материнської сили. У християнстві- це символ Пресвятої Трійці. Із вписаним у середині колесом – це символ Божого ока.

Дерево життя.

Символ небесної осі й скарбниці життя; безперервно відновлюваної природи. Дерево – це поняття всього доброго й вартісного; це образ Божої Мудрості.

Колосся

Колосся й зерно – є уособленням предків, святою їжею. У християнстві колосся символізує Воскресіння, таїнство Христа й Божого царства.

Дубовий листок.

Дубовий листок символізує силу богів погоди. У святому Письмі дуб є святим знаком повноти життя Божого люду й символ Божої справедливості.

                        

Вихователь ГПД пропанує пограти у гру « Символіка фарб».

      Діти підходять до столу , беруть по одному  розфарбованому паперовому  яєчку. Спочатку намагаються вгадати , що позначає цей колір , а потім перегортають його  та читають , що позначає фарба яким воно розмальоване .

1.Червона фарба означає радість життя, любов, для молодих – надію на  одруження.

2.Жовта присвячена сонцеві, зорям і місяцеві, в господарстві – урожай, тепло, приріст покоління.

3.Зелена символізує весну, воскресіння природи, багатство рослинного й тваринного світу.

4. Червона з білим означає пошану до духів, подяку за охорону від злих сил. Кілька фарб, 4-5 одночасно, означають родинне щастя, мир, любов.

5. Чорна означає багно, надра землі, трясовину, чорного крука, чорну ворону, бурю, негоду, нещастя.

6. Чорна з білим – жалоба, пошана до духів, подяка за охорону .

7. Бронзова фарба – матір-земля, її врожай, щедрість для людини.

 

    

 Вихователь ГПД.

     У православному храмі служба починалася у півночі. В ранці після богослужіння усім прихожанам роздавали яйця.

Ще до схода сонця у кожній хаті накривали святкові столи. І не дивлючісь на добробут, кожна родина намагалась зробити цей стіл обільним та розкішним. Увесь тиждень  їли досита , відпочивали та ходили у церкву на богослужіння.

     В ранці дзвонили  дзвони. Дзвін – це свято. Тому, що увесь піст не було чути дзвонів . А у Великдень кожен міг стати дзвонарем – нікому у церкві не відмовляли. 

У Великдень ходили до хворих та бідних. У в’язниці в’язням приносили частування.

      Не можна не згадати про великодні розваги: катання яєць, биття яєць , шукання схованих яєць . У ці ігри грали діти та молодь.

Ось в мене є кошик з яйцями , я вважаю вам пограти .

Гра «Биття Яєць».

Але в цьому кошику  лежали не тільки варені яйця , а ще й паперові.

Візьмемо фарби та розмалюємо  їх, використовуючи отриманні знання .

 

                                          Виставка «Писанок».     Вироби з солоного тіста .       Вихователь ГПД:

Світлі і радісні дні Хрестового Воскресіння знову приходять на землю України. Одвічне , як людське прагнення до гармонії, краси і радості.

Зі святом Вас ! З Великоднем !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бахмутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

 № 5 з профільним навчанням

 

 

«Великодні дзвони»

година духовності

 

             

 Розробила:

                                                                   вихователь ГПД

                                                                   Бамбуля Г.Ю.

 

м. Бахмут