Вибір та обґрунтування теми проекту. Вимоги до проектованого виробу

Тема: Вибір та обґрунтування теми проекту. Вимоги до проектованого виробу.             

Мета: Формувати уявлення про  вимоги до проектованого виробу. Вчити  планувати  роботи з виготовлення проекту, працювати з інформаційними джерелами, визначати кращі ознаки у кожному зразку, добирати малюнок, інструменти.

Виховувати акуратність та наполегливість в роботі, цікавість, активність. Прищеплювати любов до праці.

Розвивати творче мислення,  просторову уяву, вміння аналізувати, порівнювати. Сприяти розвитку предметних компетентностей (вміння та навички).

Методи навчання: пояснювально – ілюстративний метод, дослідницький, бесіда, робота в парах, інтерактивна гра («найкращій журналіст»).

Очікувані результати. Учні добирають виріб та малюнок для його оздоблення, складають план роботи з виготовлення виробу, добирають інструменти для роботи.

Основні поняття. Історія виникнення аплікації, послідовність виготовлення аплікації, вимоги до проектованого виробу, інструменти для роботи.

Дидактичні матеріали: довідкова література.

Обладнання: голки. Нитки, шпильки, сантиметрова стрічка,ножиці, наперсток, крейда.

Тип уроку: Комбінований.

Хід уроку.

Організаційний момент.

Перевірка присутності учнів, їх готовності до уроку, створення емоційного настрою на урок. Урок починається з того, що вчитель підходить до учня і говорить йому комплемент (ти мені подобаєшся, бо ти добрий), учень кладе руку на плече сусіда і говорить йому комплемент.

Актуалізація опорних знань.

• Перелічіть основні вимоги до об’ємної аплікації?
• Матеріали, які створюють об’єм в аплікації?
• Яких правил безпечної роботи слід дотримуватися при виконанні аплікації?

Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Сьогодні на уроці ми з вами виберемо тему проекту. Сформулюємо вимоги до проектованого виробу. Будемо вчитися планувати роботу з виготовлення аплікації. Попрацюємо з інформаційними джерелами, виберемо малюнок для створення аплікації, інструменти та матеріали.

Мотивація навчальної діяльності. Демонстрація виробів оздоблених об’ємною аплікацією

Повідомлення теоретичного матеріалу.

                                        Історія виникнення аплікації.

           Для того щоб оздобити одяг, побутові речі, люди з давніх – давен виконували аплікацію. Аплікація виникла понад дві тисячі років тому, коли кочівники прикрашали свій одяг, предмети домашнього вжитку, взуття, упряж і житло візерунками із шматків шкіри, хутра, повсті, берест. Основними матеріалами в давнину були шкіра тварини і вовна. Пізніше для оздоблення почали використовувати різні тканини (вовну, шовк, оксамит), хутро, шнури, тасьму, бісер, лелітки(блискучі кружальця). Кравці та ткачі виготовляли смуги тканин, вишитих орнаментів, які нашивали на одяг. Яскравими аплікаціями з оксамиту, сукна та шкіри оздоблювали шатра, господарський інвентар. У ХVI столітті аплікації була улюбленим декоративним елементом. Найчастіше ними прикрашали облачення священнослужителів, наприклад, ризи, балдахіни, і навіть використовували для оформлення інтер'єру, аплікацією прикрашали покривала, подушки, фіранки тощо.

     З давніх-давен аплікацію використовують для прикраси народних костюмів. Їх нашивали на спідниці, сарафани, кожухи, туфлі, головні убори. Використовуючи при цьому гарні нитки, намистинки, стеклярус, бісер, перли.

Техніку кравецької аплікації широко використовували в Давньому Єгипті, а пізніше – в інших країнах.

           Модними були льняні туніки з нашитими медальйонами – аплікаціями. Сюжети медальйонів були різні: зображення місцевих чи грецьких богів, диких звірів, рослинні, а пізніше християнські мотиви, їх виготовляли в техніці подібний до сучасного гобелена. А які чудові візерунки із сукна і шкіри прикрашали і прикрашають одяг карпатського населення: корсети, фартухи, спідниці, свитки, кожухи, а в деяких селах – і рушники. Гарно вони доповнюють і сучасне вбрання - свитки, кептарики тощо.

           Аплікація є найбільш простим та доступним видом декоративного мистецтва. Аплікація – це накладання, наклеювання, нашивання на основний фон окремо вирізаних частин будь якого малюнка: мотивів із тканини, шкіри або інших матеріалів. Аплікацією можна ефективно прикрасити виріб під час оновлення одягу (закрити аплікацією місце плями, потертості, пошкодження). І сьогодні аплікацією прикрашають найрізноманітніші за призначенням вироби: одяг, речі для дому та відпочинку. Часто застосовують аплікацію і при оформленні інтер’єру.

           Великої популярності аплікація набуває в часи рицарства. Війни, турніри обумовлювали появу родових знаків  - гербів. Герби повинні були бути видними з двох боків, що привело до розвитку вишивки аплікацією. Король Сицилії Рожер ІІ вивіз із Візантії серед полонених вправних ткачів та вишивальниць. Однією із особливостей сицилійських вишивок є використання техніки аплікації. Великою популярністю користувалися так звані «вирізні сицилійські сукна». Виконання аналогічних вишивок розповсюдилось по всій Італії. Особливо визначалися іспанські аплікації – вирізні узори із оксамиту на фоні атласу.

           На зміну аплікації із тканини приходить аплікація із паперу. Пов’язана вона була з початком виготовлення паперу. Найбільш популярними рахувалися чорні силуети вирізані із паперу. Цікаві роботи в цій галузі французького художника Анри Матісса. Вирізаючи окремі фігури і форми, міняючи кольори та фони, Матісс створив ряд колоритних робіт: образ Ікара, персонаж казки Ш.Перро «Червона шапочка».

           Розповідь учителя супроводжується демонстрацією презентації, матеріалів готових робіт.

Діти розглядають вироби, оздоблені аплікацією

Отже, аплікація з текстильних і нетканих матеріалів застосовується у різних сферах діяльності людини:

• для оздоблення одягу, предметів домашнього вжитку;
• для створення декоративних виробів;
• для ремонту та оновлення одягу — за її допомогою можна замаскувати шов чи зношене місце.
• у оформленні вітрин, афіш, реклам;
• у театрі – оформлення сцен, декорацій, ескізів;
• у проектуванні – створення ескізів одягу, аксесуарів, ескізів інтер’єрів;
• у швейній промисловості – використання аплікаційних деталей на одязі, аксесуарах;
• у художніх творах – як самостійний вид мистецтва.

Підсумок вчителем.

           Вибір цієї теми дозволить нам з вами створити чудові речі як для оформлення одягу, так і для створення побутових речей.

Практична робота.

Вступний інструктаж. Завдання практичної роботи: скласти послідовність виготовлення виробу, вибрати малюнок для створення проекту,підібрати інструменти для роботи.

Давайте разом подумаємо в якій  послідовності ви будете  виготовляти  аплікацію (мозковий штурм)?

Діти, працюючи в парах, складають послідовність виготовлення об’ємної аплікації.

Послідовність виготовлення аплікації:

•       Вибір сюжету.
•       Вибір розміру.
•       Створення ескізу.
•       Підготовка шаблонів.
•       Підбір кольорової гами.
•       Підбір матеріалів.
•       Розкрій деталей.
•       Складання аплікації.
•       Оздоблення.

Записати послідовність виготовлення аплікації в зошит.                                

Фізкультхвилинка:

 Руки в боки.

Нахилились вперед

Нахилились назад.

І направо, і наліво,

Щоб нічого не боліло.

Раз, два, три, чотири –

Набираємося сили.

Нахилились, повернулись,

До товариша всміхнулись.

           Після визначення об'єкту проектування слід зайнятися творчим процесом. Однак більш продуктивною творча діяльність буде тоді, коли буде використаний досвід інших людей, які працювали в такому ж напрямку. Найкраще  вирішити дану проблему допоможуть різноманітні малюнки, фото, схеми та інша графічна інформація, інтернет.

Зразки виробів.

Зразок №1

Зразок №2

Зразок №3

Зразок № 4

                                                                Зразок №5

Зразок №6

 Учні аналізують зразки, вносять творчі елементи.

Наведемо орієнтовний перелік вимог до виробів

       функціональність

       естетичність

       мала кількість деталей

       міцність конструкції

       наявність оздоблення

       зручність у використанні (ергономіка)

       відповідність традиціям

       оригінальність форми

       оригінальність конструкції

       довговічність

       доступність конструкційних матеріалів

       мала собівартість

       безпечність у використання

       простота виготовлення

       простота з'єднань деталей

                                   Добір інструментів.

          Голки. Ручні голки для шиття й вишивання можуть мати різну товщину. Залежно від товщини випускають голки 12 номерів. Найтонша голка – № 1, а найтовща – № 12. Вишивальні голки мають велике овальне вушко, у яке легко затягувати нитку.

Голку добирають відповідно до тканини і операції, яку виконують. Тоншими голками шиють на тоненьких, м'яких тканинах, а товщими – на товстих і грубих.

Наперсток використовують для того, щоб легко було проколювати тканину і не поранити під час шиття пальці. Наперстки бувають різних розмірів. Надівають наперсток на середній палець правої руки. Він повинен щільно прилягати до пальця, але не стискати його.

Ножиці. Під час шиття й вишивання застосовують різні за розмірами ножиці. Великими ножицями розкроюють тканину. Ножицями середнього розміру обрізають кінці ниток. Маленькими ножицями підрізають нитки тканини при вишиванні мережок, вирізають отвори в тканині. Ножиці мають легко закриватися і добре різати по всій довжині леза.

Сантиметрова стрічка – це стрічка із гнучкого тонкого матеріалу завдовжки 150 см з поділками через кожні 0,5 см. Сантиметровою стрічкою вимірюють довжину тканини, розміри деталей чи фігури людини.

Шпильки – металеві стрижні з гострим кінцем з одного боку й голівкою – з другого. Їх використовують для сколювання деталей при розкроюванні, пошитті та проведенні примірки.

Крейда кравецька – загострений шматочок крейди, яким виконують обкрейдовування викрійок на тканині. Можна скористатися також тонким шматочком мила – обмилком.

Закріплення знань учнів. «Гра найкращій журналіст». Учням пропонується скласти запитання, які стосуються вивченого матеріалу. Їх записують на аркуші паперу, які складають у коробочку, а далі  кожен по черзі дістає запитання та відповідає на нього.

Рефлексія.

Закінчити речення.

Я знаю…

Я не впевнений…

Я не знаю…

Мені сподобалось…

Підсумок уроку. Оцінювання знань та вмінь учнів, мотивація оцінок, аналіз типових помилок.

Домашнє завдання: Підготувати інструменти і матеріали для виготовлення об’ємної аплікації.