ВИБІР ВИРОБУ ТА ВІЗЕРУНКА ДЛЯ ВИШИВАННЯ

Тема: ВИБІР ВИРОБУ ТА ВІЗЕРУНКА ДЛЯ ВИШИВАННЯ

Мета:

• навчальна: забезпечити засвоєння учнями знань із послідовності підго­товки й виготовлення вишитого виробу та способів перенесення візерун­ка вишивки на тканину; формувати уміння планувати роботу, вибирати спосіб перенесення малюнка і виконувати перенесення (за потребою);
• розвивальна: сприяти розвитку пізнавальних інтересів учнів, навичок групової роботи;
• виховна: виховувати культуру праці, повагу до традицій українського побуту, бажання працювати, створювати вироби власними руками, до­брозичливість до товаришів.

Обладнання, матеріали та наочність: тканина, зразки вишитих виробів, схеми розміщення вишивки на квадраті, прямокутнику, малюнки для вишивання хрестиком та гладдю, матеріали й пристосування для пе­ренесення візерунка вишивки на тканину, пам'ятка «Подорож Країною Майстринь-вишивальниць».

Об'єкт праці: виріб для вишивання.

Тип уроку: застосування (закріплення) знань, вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

• Перевірка наявності учнів; підготовленості їх до уроку, наяв­ності робочого одягу.
• Створення позитивного емоційного настрою учнів.

 Тренінгова вправа «Весела квітка»

Учням пропонується обрати одну з пелюсток. На зворотному боці кожної пелюстки написано прислів’я. Усно відповідаючи, що воно означає, учень прикріплює пелюстку до «серединки квітки», яка розташована на дошці. У результаті утворюється весела усміх­нена квітка. Підсумовуючи означену діяльність, учитель наголо­шує на тому, що створена власноруч квітка символізуватиме розквіт майстерності учнів, їхню наполегливу діяльність з виготовлення ви­шитого виробу й успішний результат.

Орієнтовні прислів'я для роботи

• Аби руки і охота — буде зроблена робота.
• Балаканиною роботи не зробиш.

• Терпінням і працею всього добудеш.
• Добра праця ніколи не пропадає.
• Із працею радість, а з безділлям — смуток.
• Зробиш спішно, то й вийде смішно.
• Кожна робота легка, коли охоче її робиш.
• Людська праця — не дурниця, розкидатись не годиться.
• Майстра по роботі видно.
• Робота мучить, зате годує й учить.
• Якщо будеш трудитись, тоді й буде чим ділитись.
• Чим більше науки, тим розумніші руки.

ІІ. ВИЯВЛЕННЯ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Учитель звертає увагу учнів на прислів’я «Чим більше науки, тим розумніші руки» й пропонує питання з та завдання.

1. Які лічильні шви вам відомі?
2. Чому вони називаються лічильними?
3. Знайди пару:

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Саме лічильні шви ви застосовуватимете в процесі виготовлення вишитого виробу: серветки, рушничка, листівки для поздоровлення, картини тощо. Сподіваюся, що попередньо проведе­ні вами дослідження, спрямовані на вибір виробу для вишивання, були вдалими, і з допомогою рідних та друзів ви вже визначили кра­щі ідеї для реалізації. Отже, «не лінуйся, дівонька, вишивати, буде чим» людей здивувати! Та спершу давайте ще раз обговоримо ваш вибір і розпочнемо «Подорож Країною Майстринь-вишивальниць».

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

• Тема уроку — «Вибір виробу та візерунка для вишивання».

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Народна мудрість учить, що, вирушаючи у подорож, перед довгою дорогою треба присісти ненадовго та все ретельно об­міркувати. Давайте й ми дослухаємось до цієї поради. Діти, хочу нагадати вам відоме прислів’я: «Як роботу розпочнеш, так її й за­кінчиш», тобто для того, щоб отримати потрібний результат, насам­перед необхідно чітко продумати та спланувати свої дії. Адже саме планування надає змогу вибрати правильні методи й технологічну послідовність під час виготовлення нових виробів. Отже, якщо ви навчитеся планувати свою роботу, це дасть можливість цілком ре­алізувати свій творчий задум. Учитися планувати ми будемо за до­помогою наступної Пам’ятки.

Пам'ятка «Подорож Країною Майстринь-вишивальниць»

Любий друже! Запрошуємо до Країни Майстринь-виши­вальниць, які чудово розуміються на послідовності роботи з виготовлення вишитого виробу та нададуть тобі гарні пора­ди. Отже, щоб твоя діяльність була успішною, радимо дотриму­вати наступного алгоритму:

1. Обери виріб для виконання практичної роботи. Обґрунтуй свій вибір.

• Банк ідей

• Виріб для дому
• Виріб для себе
• Виріб для гімназії
• Виріб-подарунок

• Запиши результати обмірковування.

• Яке призначення твого виробу?
• За який час ти плануєш його виготовити?
• Які матеріали є в наявності?
• На якому обладнанні та з якими інструментами ти вже можеш працювати?

• Сформулюй мету й очікувані результати діяльності. (Наві­що ти хочеш виготовити цей вишитий виріб.)
• Проведи дослідження, спрямовані на вибір виробу для ви­шивання. (Зроби на чернетках зарисовки майбутнього виро­бу, покажи їх друзям, учителям, рідним. Поцікався їхніми думками, запиши позитивні й негативні відгуки, а також нові пропозиції.)
• Визнач кращі ідеї для реалізації у власному проекті.
• Укажи назву твого вишитого виробу.

(Цю частину роботи було запропоновано на попередньому уроці як домашнє завдання. Діти повідомляють результа­ти досліджень, спрямованих на вибір виробу для вишивання, та продовжують ознайомлення з Пам’яткою.)

2. Розроби узор для вишивання, визнач техніки виконання, його кольорову гаму та місце розташування візерунка на виробі. (Цю вказівку виконуватимуть на уроці під час прак­тичної роботи.)
3. Підготуй тканину й нитки для виготовлення та оздоблення вибраного об’єкта праці. За потреби продекатируй тканину. Перевір нитки на стійкість фарбування.
4. Визнач розмір тканини для вишивання, не забудь про при­пуски на оброблення краю. Переведи обраний малюнок на тканину (для вільних швів) або розподіли тканину на ква­драти 10x10 ниток (для лічильних швів).
5. Обметай зрізи тканини простою швейною ниткою чи оброби краї клеєм ПВА.
6. Натягни тканину на п’яльці. (Цю частину роботи учні ви­конуватимуть самостійно, готуючись до наступного уроку, тому на цьому уроці слід приділити увагу способам переве­дення малюнків на тканину.)
7. Визнач середину тканини та послідовність виготовлення узору.
8. Під час вишивання використовуй потрібну техніку вико­нання.
9. Остаточно оброби виріб. За потреби зроби: обробку краю ви­шивки, прання, прасування, виведення плям.
10. Проконтролюй та оціни виготовлену вишивку.
11. Підготуйся до презентації виробу, оздобленого вишивкою.

• П'ять способів переведення малюнків на тканину

Учитель. Який із них вибрати, залежить від кольору тканини (світла або темна) і особливостей її поверхні — фактури (гладка або ворсиста).

Крім того, враховується техніка вишивання (за рахунком ни­ток чи за вільним контуром вишивки). Почнемо з найпростішого способу.

1. Переведення малюнка через копіювальний папір

Так переводять малюнки на гладенькі тканини будь-якого ко­льору: для світлої тканини беруть темний копіювальний папір, для темної — світлий (жовтий, червоний). Бажано мати набір кольорового копіювального па­перу. Оскільки копіювальний папір бруднить тканину, то для білої тканини краще використа­ти папір жовтого чи зеленого ко­льору, тобто такий, який не за­лишає яскравого масного сліду.

На добре пропрасовану тканину кладуть копіювальний через копіювальний папір

глянцевою (блискучою) стороною вниз і зверху приколюють малюнок. щоб у процесі роботи рисунок не зсунувся. Контури ри­сунка акуратно обводять гостро заструганим олівцем (тканина по­винна лежати на твердій поверхні), пам’ятаючи, що в процесі ви­шивання виправити викривлення ліній контура набагато важче.

2. Переведення малюнка «припорохом» через трафарет

«Припорохом» через трафарет переводять малюнок на ткани­ну будь-якого кольору і фактури, у тому числі й на бархат.

Спочатку готують трафарет. На м’яку підстилку кладуть чистий аркуш паперу і на нього — малю­нок. Потім шилом або голкою про­колюють контур малюнка через кожні 2 мм. Трафарет готовий, за­лишилось зняти з нього опуклості від проколів. Для цього достатньо протерти трафарет наждачним па­пером. Потім змішують машин­не масло або гас із зубним порош­ком (замість порошку можна взяти синьку або сажу) і одержують су­міш, схожу на густу сметану. Ватяний тампон, щільно обгорнутий тканиною, змочують у суміші і протирають увесь малюнок по про­колу. Розчин проходить крізь дірочки, залишаючи відтак контури малюнка.

3. Переведення малюнка методом прошивання за допомогою цело­фану, кальки або цигаркового паперу

Такий спосіб переведення використовують для темних ворсових тканин. Насамперед перемальовують малюнок з паперу на цело­фан (авторучкою) або прозорий папір, потім накладають малюнок на тканину, закріпляють булавками і по контуру прострочують на швейній машині або прошивають швом «уперед голку». Потім папір акуратно відривають. Недоліком цього способу є те, що лінія конту­ру малюнка пунктирна.

4. Переведення малюнка на тканину за допомогою світлового ящика

На дно звичайного дерев’яного ящика ставлять настільну елек­тричну лампу і накривають ящик склом. На скло кладуть малюнок, на нього — прозору тканину, для надійності скріпляють їх шпиль­ками, вмикають світло й обводять контур малюнка гострим м’яким олівцем (М-2М).

5.Переведення малюнка за допомогою компресного паперу

Тканину кладуть на тверду поверхню, накривають компрес­ним папером вощаною стороною вниз, зверху розміщують малюнок і скріплюють усі три шари шпильками. Потім обводять малюнок олівцем, звільняють тканину і на ній кольоровим світлим олівцем посилюють зображення.

Складніше скопіювати узор із готової вишивки. Вишитий узор перезнімають так: готовий виріб накривають склом, на нього кла­дуть прозорий папір, фіксують краї клейкою стрічкою і обводять контури узору олівцем. Якщо немає прозорого паперу, узор із тка­нини переводять «бабусиним» способом: кладуть на узор непрозо­рий лист паперу, закріплюють по краях шпильками і труть по па­перу алюмінієвою ложкою, поки не з’явиться контур узору. Папір знімають і поправляють переведений контур олівцем, звіряючись з оригіналом.

VI. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

  Бесіда

• Скажіть, будь ласка, як підібрати тканину, нитки та візерунок

для вишивання?

(Спочатку треба визначитись:

• який виріб будеш вишивати;
• обрати вид орнаменту (рослинний, рослинно-геометричний, зооморфний, геометричний) та його кольорове рішення;
• зробити ескіз композиції виробу на папері;
• графічно зобразити види швів на ескізі композиції;
• для вишивання лічильними швами бажано взяти канву, для вишивання вільними швами можна використати однобарвне полотно. Тканину бажано продекатирувати, а нитки переві­рити на міцність фарбування.)

    Фізкультхвилинка

     Розведіть їх в боки.

     Плесніть, діти, кілька раз,

     За роботу — все гаразд.

VІІ. ФОРМУВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ

ПРАКТИЧНА РОБОТА «ВИБІР ОРНАМЕНТУ ДЛЯ ВИШИВАННЯ ВИРОБУ»

1. Аналіз завдань практичної роботи

1. Розробити узор для вишивання, визначити техніки виконан­ня, його кольорову гаму та місце розташування візерунка на виробі, зробити ескіз композиції виробу на папері (див. дода­ток Банк ідей).

Методична порада. Можна запропонувати різнорівневі завдання: створення композиції з використанням ілюстрацій різних орнаментів методом аплікації, у техніці «колаж», з поєднанням аплікації та зарисо­вок олівцями, створення композиції олівцями, з опорою на моделі-ана- логи, створення ексклюзивної композиції з використанням досвіду своєї родини.

2. Скласти технічний опис майбутнього виробу, оздобленого ви­шивкою (вид виробу — рушничок, серветка, листівка, карти­на тощо) за планом:

• якої форми виріб;
• краї оброблені... швом;
• для композиції вибрані... шви;
• які орнаменти використані;
• у якій гамі кольори;
• які додаткові шви використані у вишивці тощо.

2. Забезпечення необхідними інструментами та матеріалами
3. Правила безпечної праці, організація робочого місця та санітар­но-гігієнічні вимоги під час виконання завдань практичної роботи
4. Самостійне виконання завдань практичної роботи

Учитель. Щоб вишивка була гарною, необхідно правильно роз­містити її на виробі (серветці, доріжці тощо), а форми й розміри її повинні гармоніювати з формою й розмірами виробу.

Узор вишивки має бути і не занадто маленьким, і не дуже ве­ликим, розміщувати його потрібно перш за все на тій частині, яка більше привертає до себе увагу.

Якщо узори симетричні, то не можна допускати зміщення еле­ментів вгору чи вниз, вліво чи вправо.

Саме тому орнаментальну смугу на виробах слід вишивати з се­редини рапорту й середини малюнка.

5. Контроль учителя з метою виявлення недоліків у знаннях та вмін­нях учнів
6. Поточний інструктаж (індивідуальний, груповий, якщо необхідно)
7. Підбиття підсумків практичної роботи:

•   демонстрування кращих робіт;
•   аналіз недоліків у результатах роботи та шляхи їх усунення;
•   оцінювання результатів практичної роботи.

VII.РЕФЛЕКСІЯ

• Чи виправдались ваші очікування і сподівання?
• Що винесли для себе особисто з уроку:

• для розвитку розуму;
• для практичної майстерності;
• для духовного удосконалення?

VIII.МОТИВАЦІЯ ОЦІНОК ЗА УРОК, ВИСТАВЛЕННЯ ЇХ У ЖУРНАЛ, ЩОДЕННИКИ

IХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Підготувати тканину й нитки для виготовлення та оздоблення вибраного об’єкта праці (див. Пам’ятку пп. 3-6, стор. 122-123).

Х. ПРИБИРАННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ