ВИБОРИ. ПРИНЦИПИ ВИБОРЧОГО ПРАВА. РЕФЕРЕНДУМ

Термін «вибори» означає процес, у результаті якого певна спільність людей шляхом голосування, формує державний орган  чи заповнює вакантну виборну посаду, який має право під час виконання своїх функцій виступати від імені певної спільноти людей. 

Вибори здійснюються завдяки виборчому праву:

•      Активне виборче право – право обирати

•      Пасивне виборче право – право бути обраним (балотуватись)

У ст.71 закріплено положення про те, що вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Принцип загальностівиборів означає – всі громадяни, які на день виборів досягли 18 років, мають право голосу. Рівень загальності залежить від двох умов: 1)      віковий ценз – виборче право за досягненням певного віку;

2)       ценз осілості – проживання громадян у країні протягом певного строку.

Пряме виборче право – громадяни віддають свої голоси безпосередньо «за» чи «проти» кандидата на виборну посаду будь-якого рівня.

Таємне голосування – передбачає недопустимість будь-якого нагляду і контролю за волевиявленням виборців.

Рівність виборчого права – реалізація принципу: «один виборець – один голос». Вільнівибори – недопустимість будь-якого тиску на виборців з метою примусити їх голосувати не відповідно до своїх переконань.

Виборча система – це спосіб, у який розподіляються депутатські мандати між кандидатами на ці посади залежно від результатів голосування.  Таких способів декілька:

1)     мажоритарна система – в основі лежить принцип більшості: обраним вважається той кандидат, який одержав встановлену законом більшість голосів. На практиці застосовується три різновиди цієї системи: 

а)мажоритарна система абсолютної більшості – обраним вважається той кандидат, який набрав абсолютну більшість голосів, тобто більше половини(50% + 1 голос) від загальної кількості поданих і визнаних дійсними по даному виборчому округу голосів виборців. Передбачає проведення другого туру.

б)мажоритарна система відносної більшості – обраним вважається той кандидат, який набрав більше голосів, ніж кожен з інших кандидатів окремо.

в)мажоритарна система кваліфікованої більшості – переможець повинен одержати обумовлену більшість голосів, яка перевищує половину голосів(2/3, 3/4,4/4) виборців. Застосовується рідко.

2)     пропорційна виборча система – вимагає розподіляти депутатські мандати між виборчими об’єднаннями пропорційно кількості голосів, поданих за кожний список. У більшості країн запроваджений прохідний відсоток голосів, який має отримати партія, щоб кандидати від неї отримали депутатські мандати.  3) змішана(мажоритарно-пропорційна) виборча система – поєднує елементи обох систем.

  Останнім часом поширення набуває абсентеїзм – неявка частини виборців на виборці дільниці для голосування. Має негативні наслідки. Для визначення виборів необхідна участь певної кількості зареєстрованих виборців.  У деяких країнах участь громадян у виборах розглядається не як їх право,  а як обов’язок.

 Референдум -  це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з метою вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя. 

 Всеукраїнський референдум – призначається Президентом України за ініціативою народу(2/3 області України і по 100 тис. підписів у кожній на підтримку референдуму).

           Проведення референдуму не допускається щодо прийняття законопроектів:

- про податки; - про бюджет; - про амністії.

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ. ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Політична партія – це зареєстроване згідно із законом добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, яке має на меті сприяння формуванню й вираженню політичної волі громадян і яке бере участь у виборах та інших заходах.

Партійна система – політична структура, що утворюється із сукупності політичних партій різних типів з їх стійкими зв’язками і взаємовідносинами між собою, а також з державою та іншими інститутами влади.

Опозиція – організоване об’єднання громадян, що протидіє будь-якій владі.

Громадська організація – це об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національнокультурних, спортивних та інших спільних інтересів.

ОЗНАКИ ПАРТІЇ                           СПІЛЬНЕ                     ОЗНАКИ ГРОМАДСЬКОЇ                                                                                                   ОРГАНІЗАЦІЇ