"Від Королівства сербів, хорватів і словенців до Югославії". Презентація

Сікірина Л. В

Держава на Балканському півострові. Створена 1 грудня 1918 року в результаті об'єднання Сербії, Чорногорії та Держави словенців, хорватів і сербів. Прапор Герб

Об'єднання

Створення Югославії Восени 1918 р. південнослов’янські землі Австро-Угорщини були охоплені селянським рухом, а в армії та на фронті відбувалися революційні виступи. За такої ситуації 5-6 жовтня 1918 р. у Загребі (Хорватія) на нараді представників різних партій з усіх південнослов’янських земель Австро-Угорщини було утворено Народне віче словенців, хорватів і сербів. Воно проголосило своєю метою "об’єднання всіх словенців, хорватів і сербів у народну, вільну й незалежну державу". Було оголошено про розрив усіх відносин із Габсбурзькою монархією і про створення суверенної Держави словенців, хорватів і сербів (Держава СХС). Народне віче стало верховним органом влади.

Утворення Королівства СХС Королівство сербів, хорватів і словенців(із 1929 р. – Королівство Югославія) Внаслідок переговорів між делегацією Народного віча та урядом Сербії 1 грудня 1918 р. було підписано угоду про створення єдиної південнослов’янської держави — Королівства сербів, хорватів і словенців (Королівства СХС). До його складу згодом увійшла Чорногорія.

Король Александр з членами королівської родини

Видовданська конституція Королівство СХС конституювалось як парламентарна монархія. 28 червня 1921 р., в день святого Вида (Видовдан) — день пам’яті битви на Косовому полі, Установча скупщина прийняла конституцію. Королю надавалися значні права, в тому числі право разом із скупщиною (парламентом) здійснювати законодавчу владу. Домінуюче становище у країні здобула сербська еліта, яка зайняла майже всі адміністративні посади в країні.

Національна проблема У 20-ті рр. в Королівстві було проведено аграрну реформу, яка на деякий час послабила гостроту земельного питання. Почала розвиватися промисловість, але країна залишалась аграрною, хоча деякі райони Словенії та Хорватії були економічно розвиненими. У 1927-1928 рр. національний конфлікт досяг найбільшої гостроти. 20 червня 1928 р. під час бурхливої дискусії у скупщині лідера опозиції С.Радича було поранено, а двох інших парламентаріїв від опозиції вбито. Загострення національних відносин спонукало короля Александра до встановлення особистої влади. Карикатура на королівську диктатуру

6 січня 1929 р. Александр опублікував маніфест, згідно з яким у країні ліквідовувалася парламентська монархія, скасовувалася Видовданська конституція, розпускалися Народна скупщина і всі партії та організації, які проводили антидержавну політику. Король перебрав на себе всю повноту влади. У жовтні 1929 р. держава дістала назву Королівство Югославія.

1930 р. Югославію охопила економічна криза. Промислове виробництво скоротилося наполовину, а ціни на сільськогосподарську продукцію — вдвічі. У 1934 р. національний доход порівняно з 1929 р. складав 46,5%. У 1931 р. Франція надала Югославії значний кредит за умови послаблення монархічної диктатури.

У жовтні 1934 р. в Марселі усташі, діючи згідно з розробленим у Німеччині планом "Тевтонський меч", убили короля Александра і французького міністра закордонних справ Барту. Останніми словами короля були: "Бережіть Югославію!" У зовнішній політиці Югославія дотримувалася союзу з Францією, входила до Малої Антанти і Балканської Антанти (Югославія, Греція, Румунія, Туреччина). Найбільш напружені відносини склалися в неї з Італією та Болгарією. Після смерті Александра королем став його син Петар ІІ (11 років), а регентом — принц Павел.

У 1935 р. уряд очолив М.Стоядинович. У 1937 р. Стоядинович уклав договір із Болгаріє Король надав право формувати уряд Д.Цветковичу (лютий 1939 р.). 6 серпня 1939 р. новий керівник уряду підписав угоду з лідером хорватського руху В.Мачеком про створення Хорватської самостійної адміністративної одиниці. ю та Італією 26 серпня 1939 р. новий керівник уряду підписав угоду з лідером хорватського руху В.Мачеком про створення Хорватської самостійної адміністративної одиниці. Пронімецька політика Цветковича мала наслідком приєднання Югославії до Троїстого пакту фашистських держав — Німеччини, Італії та Японії.

27 березня 1941 р. стався переворот. Було усунуто регента принца Павела та уряд Цветковича, а Петара ІІ короновано. Створювався уряд національної єдності на чолі з Д.Симовичем. Це був проанглійський державний військовий переворот, під­триманий демократичною опозицією. Заколотники уклали союзницький договір з СРСР. Це докорінно ламало плани А.Гітлера.

6 квітня 1941 р Роздратований Гітлер вирішив напасти на Югославію, навіть якби довелося відкласти напад на СРСР. 6 квітня 1941 р. німецькі війська вдерлися на територію Югославії та Греції. 10 квітня Хорватія проголосила незалежність. Між Італією та Хорватією було укладено договір, за яким Італія визнавала територіальну цілісність Хорватії, а Хорватія зобов’язувалася не мати флоту і пропускати італійські війська через її територію. З частини території Сербії було створено маріонеткову Сербську державу. Решту території Югославії було поділено між Болгарією, Угорщиною, Німеччиною та Італією. Але південнослов`янські народи не змирилися з поневоленням, розпочавши партизанську боротьбу, домінуючою силою в якій були комуністи на чолі з Й.Броз Тіто.  

З маніфесту короля до сербо-хорвато - словенського народу. 6 січня 1929 р. Мої сподівання та сподівання народу, що розвиток нашого внутрішнього політичного життя принесе порядок країні та зміцнить її, не виправдалися. Парламентський лад і всі по­літичні погляди дедалі більше виказують свої негативні властивості, від яких народ і держава зазнають самих лише збитків. Замість того, щоб розвивати і зміцнювати дух національної й державної єдності, парламентаризм у тому вигляді, яким він є зараз, починає спричиняти духовну дезорганізацію й національний розбрат. Мій священний обов’язок берегти всіма засобами національну єдність держави. Я впевнений, що цієї відповідальної години всі — серби, хорвати і словенці — зрозу­міють це щире слово свого короля і що вони вірно служитимуть мені у моїх подальших прагненнях, спрямованих цілковито лише на найскоріше здійснення такого устрою управління й такої організації держави, що найкращим чином відповідатимуть загальним потребам народів і державним інтересам. Внаслідок цього я вирішив і постановив,  що Конституція Королівства сербів, хорватів і словенців від 28 червня 1921 р. втратила свою чинність. Усі закони країни залишаються в силі доти, доки вони не будуть скасовані моїм указом. Якщо знадобиться, то в майбутньому буде оприлюднено таким же чином нові закони. Скупщина, обрана 11 вересня 1927 р., розпускається.

Запам’ятайте дати: 1 грудня 1918 р. ­ Створення Королівства сербів, хорватів і словенців. 1921 р. ­ Видовданська конституція. 1929 р. ­ Проголошення Королівства Югославія. 5 квітня 1941 р. – Договір про дружбу і співробітництво між Югославією та СРСР.

Дякую за увагу! Сікірина Л. В ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 10 Мирноградської міської ради