Від зародження козацтва, до сьогодення

 

 

Виховнана година

12 жовтня 2017 року

 

 

 

 

 

 

ВІД ЗАРОДЖЕННЯ КОЗАЦТВА

ДО СЬОГОДЕННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель історії – Клєр Ірина Георгіївна

 

 

Сценарій проведення виховного заходу

до Дня Захисника України

 

Тема: Від зародження козацтва до сьогодення

 

Мета: ознайомити дітей з традиціями козаків; вчити  здорового   способу    життя; допомогти учням усвідомити, що здоров’я – це великий дар не тільки для людини, але й для всього суспільства; розкрити значення здорового способу життя; нагадати корисні звички, які допоможуть зміцнити здоров’я. Формувати в дітей свідоме ставлення до історії свого  народу; розширити знання учнів про козаків; розвивати кругозір, пам’ять, мовлення дітей. Сприяти усвідомленню учнями необхідності бути гідними синами України; прагнути стати сильними, здоровими, розумними; домогтися створення дружнього колективу.

Обладнання та оформлення: роздрукований матеріал, оформлений куточок, мольберн з практичною частиною, музичні записи, відео мавтеріали, ілюстративний матеріал, комп’ютер; проектор, портрети гетьманів України,

 

Хід заходу

 

Ведуча 1. У всьому світі – кожен зна:

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона єдина –

Це наша славна Україна!

         Не забувай Шевченка слів

Про горду славу козаків.

Не забувай, що ти дитина

         Землі, що зветься Україна.

Ведичий 2. Улюблена Богом перлина                                    

 Для всіх українців одна

 Козацька моя Україна.

 Хлібів золотих сторона

 

Негодами лютими бита

 Віками ти йшла до мети.

 Тобі в небі зорею світити

 І волю і долю знайти.

 

 

Гімн України                                                                              

 

Ведуча 1                                                                                            

Добрий день вам, люди добрі!

Щиро просим до господи!

Раді вас у нас вітати,

Щастя та добра бажати!

 Ведучий 2

За шляхами, за дорогами,

За Дніпровськими порогами,

За лісами за високими

Наші прадіди жили.

Ведуча 1

Мали Січ козацьку сильну,

Цінували волю вільну.

І Вкраїну свою рідну,

Як зіницю, берегли.

 

Ведучий 2

Наша мандрівка – в історію давню і близьку, хотілося б поєднати розповідь про славну Січ Запорозьку з тими піснями і думами, що їх складав народ про своїх героїв, своїх богатирів, а почнемо з легенди ...

 Ведуча 1 Колись дуже-дуже давно Бог запросив до себе дітей різних народів, щоб обдарувати їх до свята. Зібралося тут багато люду та всім знайшовся подарунок.Аж тільки тоді помітив Господь, що в обшарпаній одежині стоїть ще одна дитина і гірко плаче. Це була українська дитина, яка, соромлячись свого вигляду, боялася підійти ближче. Зажурився Господь – усе ж всім роздав. Захмарилося його чоло та згодом проясніло, і подарував він українській дитині найцінніший скарб – пісню, ту пісню, що ніхто її ще так не співав, ту пісню, що й досі береже в душі український народ.

 
Пісня «Про Україну»   (Відео з піснею)                                                         

 

Вірш «Україна я маленька»     (учениця 6 – А класу Ноздріна Анна)                             

 

Українка я маленька,
Україна - моя ненька,
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.

Українка я маленька,
Українці батько й ненька,
На Вкраїні родилася,
В свою маму удалася.

Вірна дочка я народу,
Бо з козацького я роду,
Щиро я свій рід кохаю,
Роду іншого не знаю.

Розквітай прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя,
Хай лунає мова солов’їна
Пісня неповторная твоя

 

Ведуча 1. Сьогодні ми з вами помандруємо козацькими стежками. Славна і багатаісторія нашого народу. Героїчну сторінку в неї вписали славні запорожці, степові рицарі, оборонці української землі. Тож згадаймо про козаків, які колись безкрайніми степами вітром літали, шаблями ворогів змітали, на чайках по Дніпру гуляли, Крим руйнували. В Стамбул завертали.Пройшло все: одна слава зосталась і слава та не вмре, не поляже, пролицарство козацьке вам сьогодні розкаже.

 

Ведучий 2.                                                                                                

Діти, а хто такі козаки?

 

Учениці 6 – А класу Андрусенко Марія та  Куркчі Юлія

 

Що говорить вам козак,

це крилате горде слово.

Чом завжди буває так,

що світлішає від нього?

Козаки - це вільні люди.

Козаки безстрашні всюди.

Козаки - борці за волю,

За народну щастя й долю.

 

Козак – це людина чесна і смілива

Найдорожче йому – Батьківщина!

Козак – слабому захисник.

Цінити побратимство звик!

Козак – усім народам друг.

Міцний, лицарський в нього дух!

Козак – це той, хто за освіту,

Хто любить пісню і молитву!

Козак вкраїнську любить мову,

Додержить завжди свого слова!

 

 Ведуча 1. Дякуємо вам діти! Давайте сьогодні ми з вами дізнаємося  про історію виникнення українського козацтва.

 

Учениці 10 – Б та 11 – Б класу Фока Катерина, Барабаш Олександра  розповідають про історію виникнення українського козацтва, традиції, звичаї козаків та як приймали до казаків.

 

 

 

Учениці 6 – А класу розповідають вірш «Ми козацького роду діти» Жилка Софія  и Моржецька Софія                                             

 

- За дніпровими порогами,
за південними дорогами;
За степами, за широкими,
наші прадіди жили,
Мали Січ козацьку сильную,
цінували волю-вільную,
Україну свою рідную,
як зіницю берегли!
Ми є діти українські.
Український славний рід,
Дбаємо, щоб про нас маленьких і великих
Добра слава йшла у світ.
Дітей, гостей, всіх присутніх.
Зі святом вітаємо.
Всім здоров’я і щастя бажаємо.
Нехай у кожній хаті,
Сум не ховається,

Завжди ясне сонце усміхається.

 

 

Учениця 10 – Б класу Челнокова Дар’я   розповідає про зовнішній                                                                                 вигляд козаків

 

Вірш «Епоха козацька» розповідають учениці 6 – А класу Онищенко Марія та  Свистунова Кіра

 

Козацька доба – то є світла епоха,

Коли українці орлами літали.

Нікого вони не боялись нітрохи,

Від них вороги у бою відступали.

Козацтво – то світла сторінка у книзі,

Що наші діди написали шаблями.

Хоч кров’ю скропилась, полита сльозами,

Та світлом Христа засіяла над нами.

Було козакам воювати за віщо –

За ними стояла кохана Вкраїна.

Жаль, мертва настала пізніше тут тиша:

Занепад Вкраїни назвали «Руїна».

Єднаймося ж, браття, у дружну родину,

Щоб разом розправити Вольниці крила,

Щоб в злагоді жити і батьку, і сину,

Піднявши до Світла і щастя вітрила!

 

 

Відео матеріал про незалежну Україну

 

Учень 11 – Б класу Березкін Олексій розповідає про відомих гетьманів України

 

 

Учні 6-х класів розповідають вірші про козацьку добу та виконують практичну частину заходу.                                                                                       

 

Булава  Лепська Ірина
Булава – це влади знак, 
Що втрима в руках не всяк. 
До тієї булави 
Треба, друже, голови! 
В кошового булава 
Рік всього в руках була. 
А тоді на Раді він 
Звіт тримав з усіх сторін: 
Що зробити встиг за рік 
Цей шановний січовик. 

Бунчук Стецова Анастасія
Триметрова чорна паля 
Зверху кулю мідну мала, 
А під нею – кінський хвіст 
Та ще кілька довгих кіс, 
Ця військовая святиня – 
Перемоги берегиня. 
Ніс її в бою бунчужний, 
Щоб козачий стан був дружний: 
Де бунчук – там кошовий 
Кіш веде на правий бій. 

 

Прапор Пилипенко Богдан
Прапор Війська Низового – 
Це святиня із святинь. 
Скрізь трималась кошового 
Найсвятіша з Берегинь. 
Усього Коша відвага 
Поєдналася у нім. 
Бойова Січі звитяга 
В’ється в небі голубім. 

Отаман кошовий Прінь Олександра
Попереду всього війська 
Виступає отаман. 
Чи далеко бій, чи близько, 
В ньому він найстарший пан. 
Він суддя всім і товариш, 
Батьком козаки зовуть. 
Кошових багато знаєм, 
Що дали в майбутнє путь 
Волелюбній Україні – 
Нашій рідній Батьківщині. 

Писар Арабаджи Слава
Писар мудра є людина. 
Пише дома й на чужині, 
Він і писар, і поштар, 
Має пера й каламар. 
Має кілька інших мов, 
Всім потрібен знов і знов. 

Одяг Кузнецова Софія
Жупан, сорочка, гарний шлик – 
Це лицарский святковий лик – 
Ще поясок шовковий, 
Парадні все обнови. 

Оселедець 
Оселедець – не рибина, 
А козацькая чуприна. 
Він за вухо зачіпався 
Та під шапкою ховався. 
 

Шапки козацькі  Жук Костянтин
Шапки околиці зі смушки мали, 
Та різні денця шили в кожнім курені. 
Тютюн, кресало й люльку в них складали 
Та шанували в ми
Шабля 
Шабля – лицарю сестриця, 
З нею він в бою, мов криця. 
Зброя честі козака 
Гарна і дзвінка яка! рний час і на війні. 

Вуса Стецова Анастасія
Вуса — гордість козака, 
Ними й ворога зляка. 
Не носили бороди 
Наші лицарі-діди. 

Кінь Арабаджи Слава 
Кінь козацький – вірний друг – 
Знає весь Великий Луг, 
Козака не підведе, 
Не покине він ніде. 
Та траплялося і так, 
Коли хусткою козак 
Рот зав’язував коню. 
Як гадаєте, чому?! 
Щоб він часом не заржав 
І не викрив усіх справ. 
 

Гопачок Сапаров Михайло 
Гоп-гоп, гопачок, 
Затанцює козачок! 
Танець хвацький, 
Дуже вправний, 
І веселий, і забавний. 
На дозвіллі і в поході. 
Козаку стає в пригоді. 
Та не тільки це танок, 
А й військовий ще урок. 
Це мистецтво звуть отак: 
Славний бойовий гопак. 

Чайка Стьопкін Богдан
Очерет трима з боків 
Чайку – човен козаків. 
Тому чайка легко йде, 
Не черпне води ніде. 
Півня має на боку, 
Щоб кричав «Кукуріку!», 
Час козацтву сповіщав 
Та злих духів відганяв. 
 

Курінь Маслак Павло
На Січі жило козацтво 
В довгих хатах-куренях. 
Розміщалось усе братство 
В тридцяти восьми житлах. 
В курені були ікони, 
Ясна зброя на стіні, 
Не палили там ніколи. 
Був порядок в курені. 
Та курінь – не лише хата, 
А військовий ще загін. 
В ньому козаків багато – 
Сотень шість бійців мав він. 
 

Хортиця Лукяненко Дмитро 
Байда – Дмитро Вишневецький – 
Хортицьку Січ заснував. 
Сили збирав він для герців, 
Кликав хоробрих до лав. 
Хортиця – серце козацьке, 
Це є колиска Січі. 
Тут промовляли багацько 
Стріли, пищалі й мечі. 

 

 

Учень 10 – А класу Чернов Данило розповідає про сучасну Калімуську паланка 

Ведучий 2. В історії українського народу було неповторне і легендарне явище - Запорозька Січ. Усе своє життя запорозькі козаки поклали на те, щоб боронити люд український від сваволі іноземних загарбників, дбали про те, щоб у цій боротьбі зажити лицарської слави. Героїчні козацькі подвиги, їхня самовідданість, самопожертва, високий патріотизм і національна самосвідомість засвідчили віковічне прагнення українського народу до свободи та незалежності. Отож на довгі часи був і залишається запорозький козак ідеалом українського воїна - лицарем честі і мужнім захисником вільної держави.

Де́нь Украї́нського коза́цтва — свято України. Відзначається щорічно 14 жовтня в день святої Покрови Пречистої Богородиці. Покрова Пресвятої Богородиці було для козаків великим святом, оскільки їхню церкву було присвячено Діві Марії. Коли вони бажали обрати нових членів старшини, то збиралися саме у цей день.

День українського козацтва відзначається в Україні згідно з Указом Президента України від 07.08.1999 № 966/99 в день свята Покрови Пречистої Богородиці 14 жовтня. Президент України, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, визначив цю дату своїм указом.

 

Ведуча 1

 Світ у сяйві, не впізнати

Саду і городу:

То Покрова - світле свято

Нашого народу!

То Покрова землю вкрила

Щедрими плодами,

Розпростерла ніжні крила

Стала понад нами.

  Грає осінь кольорова,

Пахнуть груші,сливи,

Усміхається Покрова

До дітей щасливих.

  Встала в небі зоря вечерова

Та й за руки веде зірченят

Будь здорова Козацька Покрово!

Найдавніше з осінніх свят!

 

 

Ведучий 2                                                                                                            

14 жовтня наша країна буде також відмічати і День Захисника Вітчизни.

День Захисника Вітчизни – це свято мужнього воїна і визволителя, прекрасного сім’янина і продовжувача роду, порадника і друга. Скільки чоловічих життів забрала у нас Друга світова війна!   

Ведуча 1

Скільки мужніх, сміливих воїнів і зараз захищають нашу рідну країну.

Ведучий 2

І хто знає, які біди і пригоди доведеться пережити нашим майбутнім  солдатам. Адже не встигнемо озирнутися, як оці маленькі хлопчики стануть солдатами. Вони будуть берегти мир на планеті. Вони стануть справжніми чоловіками!

 

Учениця 6 – Б класу Кріпак Дар’я  розповідає вірш «Славні мужі мого народу»                                                                                              

Звання високе – чоловік,

І захисник людського роду.

Несіть ви гордо з віку в вік,

Славні мужі мого народу!

 Захисник – наша слава!

Захисник – наша гордість!

Ти надія держави

Й легендарна хоробрість!

 Благословенна й радісна  година

Безсмертна буде в пам’яті віків,

Сьогодні славить вся країна

Своїх синів, батьків, чоловіків.

 

 

 

Ведучий  2                                                                                                  

Шановні гості та всі присутні в цій залі! Дозвольте мені сьогодні поздоровити Вас з Днем Українського козацтва! Нехай вже давно минули дні Запорізької Січі, але козацтво існує, як живиться в кожній людини прагнення до вільного та незалежного життя.

 

Ведуча 1

У глибині душі кожного українця живе козак: воїн, який нічого не боїться і за рідну землю без роздумів віддасть своє життя. Отже всіх ще раз вітаю зі святом, і бажаю міцного козацького здоров'я, незламної волі до перемоги та патріотичного духу, який допоможе долати будь-які перешкоди!

 

 

 

Слово надається нашим сьогоднішнім гостям.

 

Ведучий 2

Ось і закінчилося свято,

Хотілося б вам усім побажати

Добра і злагоди, й краси,

Щоб для України ви росли.

Ведуча 1

Хай вам щастить завжди й у всьому,

Не піддавайте серце злому.

Хай Бог нам усім допомагає

І рідний край оберігає !

На цьому наше свято закінчено. До побачення!