Михайло Іванович Фоменко – вихованець сумської футбольної школи «Спартак». Виступав за команди «Спартак» (Суми) (1966-69), «Зоря» (Ворошиловград) (1970-1971), «Динамо» (Київ) (1972-1978) . Він провів 24 матчі за збірну СРСР, 5 матчів – за олімпійську збірну СРСР. Володар Кубка Кубків, Суперкубка, триразовий чемпіон СРСР, дворазовий володар Кубка СРСР, срібний призер чемпіонату Європи 1972 року, бронзовий призер Олімпіади 1976 року. Тренував команди «Десна» (Чернігів), «Кривбас» (Кривий Ріг), «Гурія» (Ланчхуті), «Рашид (Багдад), збірну Іраку, «Автомобіліст» (Суми), «Динамо» (Київ), «Верес» (Рівне), збірну Гвінеї, «ЦСКА-Борисфен» (Київ), «Металіст» (Харків), «Металург» (Запоріжжя), ЦСКА (Київ), «Таврія» (Сімферополь), «Салют» (Бєлгород). З 2012 по 2016 рік очолював збірну України, яку вперше в історії вивів у фінальну стадію чемпіонату Європи.
Номер слайду 3
Душков Валерій Олексійович у 1970-их роках виступав у клубах « Таврія» (Сімферополь) та «Салют» ( Бєлгород). З 1980 по 1984 роки був граючим головним тренером охтирского «Нафтивика». З 1984 році повністю зосередився на тренерській діяльності в «Нафтовику». З 1992 по 1997 роки тричі з перервами очолював краснопільський « Явір» . Також тренував клуби «Нива» (Тернопіль) «Темп-Адвіс» (Хмельницький), ФК «Вінниця», «Прикарпаття» (Івано-Франківськ), «Металург» (Запоріжжя), «Аль-Тхадді» (Бенгазі) та «Спартак» (Суми). У січні 2006 року він прийняв пропозицію Михайла Фоменка стати помічником головного тренера в сімферопольській «Таврії», працював тренером збірної України.
Номер слайду 4
Борис Михайлович Шуршин з шістнадцяти років виступав за команду «Авангард» (Білопілля) в чемпіонаті Сумської області. У другій половині 70-х років захищав кольори сумського «Фрунзенця» і київського СКА. У складі армійців зі столиці України здобув дві срібні і одну бронзову медалі чемпіонатів УРСР. Протягом шести років виступав за команди з Дніпроперровщини: нікопольський «Колос» і «Дніпро». ускладі команди з «Метеору» — учасник чотирьох чемпіонатів у вищій лізі, провів шість матчів у Кубку УЄФА 1985/86 (проти східнонімецького «Вісмута», нідерландського ПСВ і югославського «Хайдука»). З 1987 по 1995 рік захищав кольори охтирського «Нафтовика». Чемпіон УРСР 1990 року і фіналіст кубка УРСР наступного сезону. Учасник першого чемпіонату України і третій призер турніру команд першої ліги в сезоні 1992/93. Всього за команду райцентра Сумської області провів 325 лігових матчів, забив 71 м'яч.
Номер слайду 5
Василій Іванович Єрмак народився 7 січня 1961 року. Вихованець місцевого футболу, разом із старшим братом Анатолієм на початку 1980-х років стає постійним гравцем основи «Нафтовика» у складі якого провів 483 матчі, в тому числі у чемпіонатах СРСР (Друга ліга): 245 матчів, забив 9 м'ячів; у чемпіонатах України: 238 матчів, забив 3 м'ячі. Також у активі Василя 4 матчі у Кубку СРСР, 17 матчів у Кубку УРСР (забив 1 м'яч) та 19 матчів у Кубку України. Після завершення кар'єри гравця став одним із тренерів ФК «Нафтовика», з 2002 по 2006 роки був головним тренером клубу «Явір» Краснопілля. У 2007 році повернувся до Охтирки та є одним із тренерів ДЮСШ «Нафтовик-Укрнафта».