Тема. Відбивання світла. Закони відбивання.
Плоске дзеркало
Мета уроку: формування уявлень про відбивання світла та закони відбивання, про утворення зображень у плоскому дзеркалі.
Тип уроку: комбінований урок.
Обладнання: прилад для демонстрації законів оптики, плоскі дзеркала, лінійки, транспортири, аркуші паперу, картон або пластина пінопласту, шпильки, скріпки.
План уроку
1. Організаційний етап
2. Актуалізація знань учнів.
3. Мотивація навчальної діяльності
4.Повідомлення теми й мети уроку
5.Вивчення нового матеріалу
Відбивання світла. Дзеркальне та розсіяне відбивання.
Закони відбивання.
6. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу
7. Підсумок уроку. Рефлексія
8. Домашнє завдання
ЗМІСТ УРОКУ
Вітання, перевірка присутніх, заповнення карток настрою.
Учитель: Здрастуйте! Хлопчики й дівчатка, сідайте. Перш ніж ми розпочнемо наш урок давайте перевіримо готовність до а тепер пропоную вам заповнити картки настрою (додаток 1).
У картках, які я вам роздала поставте мітку у строчці На початку уроку під тією картинкою, яка відповідає вашому настрою зараз.
Розповідь учителя (повторення вивченого)
Давайте пригадаємо:
3.Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Кожного дня, нас оточують різні фізичні процеси, які ми спостерігаємо в навколишньому середовищі. Ми можемо не задумуватися над причинами їх виникнення, не можемо їх пояснити. Серед таких явищ процес відбивання світла.
На сьогоднішньому уроці ми з вами і з’ясуємо, яким чином відбувається процес відбивання світла.
4.Повідомлення теми й мети уроку
Запишіть тему сьогоднішнього уроку.
Світло «годує» і розум і серце. 90% інформації, яку ми здобуваємо про світ за допомогою відчуттів, ми отримуємо за допомогою зору. Ми можемо спостерігати красу природи, читати, милуватися шедеврами мистецтва-картинами, скульптурами, кінофільмами, розглядати зоряне небо завдяки тому що ми бачимо предмети. Але ж далеко не всі фізичні тіла є джерелами світла. Чому ми бачимо тіла?
5.Вивчення нового матеріалу
Вчитель: 1.Як «поводитиметься» світловий промінь, який падає на поверхню якогось тіла?
Учень: Світловий промінь буде відбиватися від поверхні якогось тіла.
Вчитель: Це твердження нам допоможе підтвердити демонстраційний дослід.
На приладі для демонстрації законів оптики встановлюємо плоске дзеркало та спостерігаємо відбивання вузького пучка світла. Потім на поверхню дзеркала кладемо по черзі смуги білого та чорного паперу.
Вчитель: Чим відрізнялися три ситуації, які ви спостерігали?
Відбивання світла від гладенької поверхні є дзеркальним (вузький пучок світла після відбивання залишається вузьким). Відбивання світла від шорсткої поверхні є розсіяним (вузький пучок світла після відбивання розсіюється в різних напрямах).
Білий папір відбиває практично стільки ж світла, скільки відбиває дзеркало. Проте характер відбивання в цих випадках суттєво відрізняється. А от чорний папір відбиває лише кілька відсотків світла, що падає на нього.
Кращим прикладом дзеркальної поверхні в природі є поверхня спокійної води. А відбивання світла від переважної більшості тіл є розсіяним. Саме завдяки розсіяному відбиванню світла ми можемо бачити одне одного, бачити будівлі, дерева, тварин...
Вчитель: А які об'єкти на нічному небі ми можемо бачити завдяки розсіяному відбиванню світла?
Учень: На нічному небі ми можемо бачити Місяць, різні зірки, планети, сузір я, комети та різні штучні супутники Землі.
Вчитель: Згодна. А тепер проведемо ще спостереження.
Повернувшись до приладу для демонстрації законів оптики, робимо спробу спостерігати відбитий вузький пучок світла на білому аркуші, який утворює певний кут з площиною оптичного диска. Потім звертаємо увагу учнів на те, як змінюється напрям відбитого пучка внаслідок зміни напряму пучка, що падає на дзеркало. Після обговорення результатів демонстраційних дослідів формулюємо закони відбивання.
ЗАПИС У ЗОШИТ. Закони відбивання
Промінь падаючий і промінь відбитий лежать в одній площині з перпендикуляром до поверхні в точці відбивання.
Кут відбивання світла дорівнює куту падіння.
Плоске дзеркало
Вчитель: Коли ми дивимось у дзеркало або на поверхню спокійної води, або інших тіл бачимо не просто відбите світло (як при погляді на освітлений білий аркуш). Ми бачимо зображення свого обличчя або якихось предметів! Як утворюються ці зображення?
Перш за все треба розібратися: за якої умови пучок променів, що потрапляє до наших очей, викликає уявлення про світну точку? Відповідь проста: треба, щоб продовження цих променів перетинались в одній точці (див. рисунок). Тоді саме в цій точці ми побачимо світну точку.
Побудуємо хід довільного променя, що вийшов з точки А та зазнав відбивання від плоского дзеркала. Використовуючи закони відбивання світла, можна довести: продовження відбитого променя обов'язково пройде через точку А1, яка розташована в «задзеркаллі» симетрично до точки А відносно площини дзеркала (див. рисунок).
Отже, коли пучок відбитих від дзеркала променів потрапляє нам в очі, ми сприймаємо ці промені як такі, що вийшли з точки Ах1 Таким чином, у точці Аг ми бачимо зображення точки А, як показано на рисунку.
ЗАПИС У ЗОШИТ Зображення, утворені перетинанням продовжень променів, називають уявними.
Скоро ви познайомитесь і з іншим типом зображень: дійсними зображеннями, які утворені перетинанням самих променів.
З безлічі таких точок складається зображення будь-якого предмета, що перебуває перед дзеркалом.
Зображення предмета в плоскому дзеркалі є уявним. Його розмір дорівнює розміру предмета, зображення розташоване симетрично до предмета відносно плоскості дзеркала.
6.Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу
1.Інтерактивне експрес - опитування. Метод «ТАК - НІ»
В кінці тесту слід звернути увагу на питання, які учнями були погано засвоєні.
2.Експрес –тест Час: 1 хв.
Взаємоперевірка в парах ( варіанти відповіді – на дошці)
1) Кут падіння
А) α
Б) β
В) φ α β
Г) немає вірної відповіді φ
2) Кут відбивання
А) α Б) β
В) φ Г) немає вірної відповіді
3) Закон відбивання світла (математичний запис)
А) α ≠ β Б) α = β
В) α = φ Г) немає вірної відповіді
4)Кут падіння світлового променя 300. Чому дорівнює кут відбивання?
А) 600 Б) 300
В) 150 Г) немає вірної відповіді
5) Кут між падаючим і відбитим променем 600. Чому дорівнює кут падіння?
А) 300 Б) 600
В) 900 Г) немає вірної відповіді
6) Який з представлених рисунків є правильним?
А) Б) В) Г)
7. Підсумок уроку. Рефлексія
Прийом «Ромашка»
На столі вчителя лежить ромашка, на кожній «пелюстці» якої написано запитання. Учні по черзі відривають пелюстки, зачитують запитання та відповідають.
Орієнтовні запитання:
Що ж наш урок підходить до завершення. У тій атмосфері й обстановці, у якій ми сьогодні працювали, кожен із вас почувався по – різному. І зараз мені хотілося б, щоб ви оцінили на скільки комфортно вам було на цьому уроці і чи сподобалось вам те, чим ми сьогодні займалися. Візьміть, будь – ласка, картки настрою та відмітьте ту клітинку, яка вам підходить.
Творчі завдання (для охочих):
1.Виготовити з пластиліну моделі молекул кисню, вуглекислого газу, води;
2.Підготувати повідомлення «Дифузія в природі і техніці», «Броунівський рух»
Додаток 1
|
Картка «Настрою» |
||||
|
|
|
|
|
|
радісний |
діяльний |
пригнічений |
поганий |
роздратований |
|
На початку уроку |
|
|
|
|
|
По закінченню уроку |
|
|
|
|
|