Види аудіювання. Навчальне аудіювання тексту

ТЕМА. Різновиди аудіювання. Аудіювання тексту 

МЕТА. Ознайомити учнів з різновидами  аудіювання, з його особливостями, як одного з видів мовленнєвої діяльності; поглибити навички аудіювання, вчити  учнів  адекватно сприймати на слух; розвивати вміння користуватися різними видами аудіювання; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зорову і слухову пам'ять, увагу, логічне мислення; сприяти розвитку навичок активно слухати; виховувати кращі людські якості.

ТИП УРОКУ: урок формування вмінь та навичок.

ОБЛАДНАННЯ. Тексти для аудіювання, тестові завдання, презентація.

 

                                                    ХІД УРОКУ

І. Загальнокорекційний етап.

1. Організаційна підготовка учнів до праці (привітання, перекличка).

2. Нервово-психологічна підготовка до уроку.

 

• Усміхніться одне одному, подумки побажайте успіхів на цілий день.

Для того щоб впоратися на уроці із завданнями, будьте старанними і уважними. Хочу, щоб після сьогоднішнього уроку ви стали добрішими, мудрішими, людянішими.

 

 ІІ. Основний етап.

1. Перевірка домашнього завдання.
2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

 

• Прочитайте прислів’я.

Говори  мало, слухай багато, а думай ще більше.

Слухай тисячу разів, а говори один раз.

Більше слухай, а менше говори.

• Що їх об’єднує?
• Сформулюйте тему  уроку.

 

ІІІ. Підготовча частина.  

1.  Вступна бесіда «Навіщо людині слухати?»

 

–    Чи може людина обійтися без слухання?

–    Для чого людині необхідне вміння слухати?

–    Що, на вашу думку, означає «вміти слухати»?

 

   2) Складання схеми – пам’ятки.

Я слухаю для того, щоб…

                                            Отримувати нові знання.

                                            Спілкуватися.

                                            Виконувати певні дії.

 прохання.

 насолоду.

 

3. Вправа «Слухай уважно — відповідай»

(Учитель пропонує послухати одне запитання, яке інтонує по-різному. Учні повинні відповісти стверджувально та заперечно, враховуючи зміст питання.)

- Ти вчора готувалася до уроку української мови?

- Ти вчора готувалася до уроку української мови?

- Ти вчора готувалася до уроку української мови?

- Ти вчора готувалася до уроку української мови?

- Ти вчора готувалася до уроку української мови?

• Запишіть тему уроку.

- Яке відношення має слухання до теми уроку?

4.Формуюча частина.

• Актуалізація опорних знань.

Мовленнєва діяльність існує в чотирьох видах:

– говоріння – люди щось комусь говорять;

– слухання – когось слухають;

– читання – читають написане чи надруковане кимось;

– письмо – пишуть про щось комусь.

 

• Вкажіть вид мовленнєвої діяльності.

Розмова,  лист, віповідь на уроці, робота з підручником, слухання аудіозапису, розв’язання задачі, ознайомлення зі змістом книги, заповнення бланка, відповідь біля дошки, слухання  пояснень вчителя, телефонна розмова.

-  Як ви гадаєте, яким видом мовленнєвої діяльності люди найчастіше послуговуються в житті і чому? (метод «Займи позицію»).

- За останніми науковими даними, час, що витрачається на чотири види мовленнєвої діяльності людини, розподіляється таким чином: аудіювання — 45 %, читання — 6 %, говоріння — 30 %, письмо — 9 %¹.

Аудіювання — один з чотирьох видів мовленнєвої діяльності, сутність якого полягає у сприйманні на слух мовлення, його розумінні.

Виділяють декілька видів аудіювання, кожен з яких має свої особ­ливості та сферу використання:

Глобальне аудіювання — це усвідомлення лише загального змісту повідомлення. Мета – зрозуміти текст в цілому.

Докладне (детальне) аудіювання — це повне усвідомлення всіх елементів повідомлення. Мета – зрозуміти всі подробиці прослуханого.

       Критичне аудіювання — вимагає висловлення власної думки з приводу почутого. Мета – погодитись чи не погодитись, висловити своє ставлення до почутого.

 

• Тестове завдання «Види аудіювання».

ВИДИ АУДІЮВАННЯ

1. ГЛОБАЛЬНЕ           А) ПОВНЕ  УСВІДОМЛЕННЯ ВСІХ    

                                        ЕЛЕМЕНТІВ

2. ДЕТАЛЬНЕ              Б) ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО    

                                       ПОЧУТОГО

3. КРИТИЧНЕ              В) УСВІДОМЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ЗМІСТУ

                                       ПОВІДОМЛЕННЯ

 

• Отже, ми впевнилися, що аудіювання — дуже важливий вид мовленнєвої діяльності, який потребує спеціальних умінь і відповідно спеціальної роботи над їх формуванням. Цим ми і займемося на сьогоднішньому уроці.  А текстами нам слугуватимуть притчі.

• Притча —  невелике усне оповідання  повчального характеру про якусь життєву пригоду. Притча - це коротенька розповідь, яка вчить нас мудрості, це історія, наповнена змістом.

Для чого потрібно читати притчі? Відповідь проста: вони дозволяють задуматися над своїм життям, своїми цілями і бажаннями. Вони не нав'язують точки зору, висновки, не диктують, як треба жити. В притчах ви лише знайдете міркування про можливі наслідки тієї або іншої поведінки.

 

• Читання тексту притчі вчителем.

 

                                             ТРИ СИТА

       Один чоловік запитав у Сократа:
– Знаєш, що зробив  твій друг?
– Зачекай, – зупинив його Сократ, – просій спочатку те, що збираєшся   сказати, через три сита.
– Три сита?
– Перш, аніж що-небудь говорити, потрібно це тричі просіяти. Спочатку через сито правди. Ти впевнений, що це правда?
– Ні, я просто чув це.
– Значить, ти не знаєш, це правда чи ні. Тоді просій через друге сито – сито доброти. Ти хочеш сказати про мого друга щось хороше?
– Ні, навпаки.
– Виходить, – продовжував Сократ, – ти збираєшся сказати про нього щось погане, але навіть не впевнений в тому, що це правда. Спробуємо третє сито – сито необхідності. Чи так вже необхідно мені почути те, що ти хочеш розповісти?
– Ні, в цьому немає необхідності.
– Отже, – підсумував Сократ, – в тому, що ти хочеш сказати, немає ні правди, ні доброти, ані користі. Навіщо тоді говорити? 

 

• Повторення правил виконання тестових завдань.
• Виконання тестових завдань.

1. Про кого хотів розказати Сократові чоловік?

    а)  Про друга;

    б)  про брата;

    в)  про сусіда.

2. Вкажіть правдиве твердження:

а) Сократ розповів про три сита.

б) Сократ вислухав чоловіка.

в) Сократ не захотів розмовляти.

3) Продовжіть фразу Сократа: «Перш, аніж що-небудь говорити,  

   потрібно це тричі просіяти. Спочатку через сито…»

    а) сито добра;

    б) сито правди;

    в) сито необхідності.

4) Яке прислів’я відповідає змісту притчі?

а) Книга вчить, як на світі жить.

б) Знаєш — кажи; не знаєш — мовчи.

в) Від теплого слова і лід розмерзає.

          5) Останнє речення притчі:

      а) «Повтори, що я сказав».

      б) «А тепер розповідай».

      в) «Навіщо тоді говорити?»

6) Чого навчає нас ця притча?

      а) Ніколи не обманювати;

      б) спілкуватися з мудрими людьми;

                в) говорити людям лише правдиві, позитивні, необхідні слова.

• Самоперевірка.

 

• Бесіда (критичне аудіювання).

• Чи правильно те, що Сократ першим назвав сито правди?
• Який висновок можна зробити, прослухавши цю притчу?

 

                               Фізкультхвилинка

 

• Читання тексту вчителем.

                                    СИЛА СЛОВА

    Жили - були маленькі жабенята. Вони вирішили організувати змагання. Іх метою було вибратись на вершину гори.
Зібралось багато глядачів, які хотіли подивитись на ці змагання і посміятись над їхніми учасниками...

   Змагання почались. Ніхто не вірив, що жабенята зможуть забратись на вершину. З усіх сторін лунало:«Це дуже складно!!! Вони ніколи не досягнуть цієї вершини», «Гора для них занадто висока».
Маленькі жабенята почали падати. Один за одним.
Деякі намагались підстрибнути все вище і вище. Але юрба все одно кричала: «Жоден не зможе цього зробити». Ще більше жабенят падало з висоти на землю. Тільки одне підіймалось все вище і вище.
І, доклавши зусиль, одне-єдине добралось до вершини. Всі поцікавились, як йому це вдалося? Де в нього знайшлося сили не впасти з висоти?
     Але жабеня-переможець виявилось глухим... Воно не чуло, що глядачі не вірили в його сили!
    Ніколи не слухайте людей, що хочуть передати тобі свій песимізм та поганий настрій! Вони забирають у тебе віру у власні сили! Не забувай про силу слова!!! Думай лише про хороше!

 

• Виконання тестових завдань.

1. З якою метою жабенята організували змагання?

а) Аби вибратись на вершину гори;

б) добігти до річки;

в) стрибнути якнайвище.

     2) Що кричала юрба?

              а)  «Підтримаймо їх!»           

              б) «Жоден не зможе цього зробити».

              в) «Це складно, але можливо».

      3) Жабеня-переможець  виявилося…

              а) сліпим;

              б) глухим;

              в) німим.

      4) Звідки в жабеняти  знайшлися сили не впасти з висоти?

              а) Воно було найсильнішим з-поміж усіх;

              б) Воно не чуло, що глядачі не вірили в його сили!

              в) Його підштовхували інші жабенята.

5) Синонімом до слова песимізм є слово…

     а) впевненість;
     б) хитрість;

     в) безнадія.

6) Щоб досягати  мети потрібно…

     а) турбуватися про свою безпеку;

     б) багато працювати над собою;

     в) думати лише про хороше!

 

• Взаємоперевірка.

 

• Словникова робота.

Песиміст  — це людина, яка не вірить у краще майбутнє; в усьому вбачає найгірші, темні сторони.

Песимізм — безнадія, зневіра.

Позитивний —  який заслуговує схвалення; який дає бажані, потрібні результати.

 

• Бесіда (критичне аудіювання).

- Чому варто слухати людей, які пророкують нам негаразди, нещастя?

- Чого вчить нас ця притча? (Слово має силу).

 

• Слово вчителя.

Слід пам’ятати, що слово – це велика сила, яка може приголубити людину, розрадити, розчулити, підняти їй настрій, захопити і повести на подвиг, але може й образити, розчарувати, принизити, просто знищити, завдати такої душевної рани, що годі впоратись.

 

ІІІ. Заключний етап.

1. Підведення підсумків та оцінювання.

• Є такі  види мовленнєвої діяльності…
• Слово аудіювання означає…
• Існують такі види аудіювання…
• Аби запам’ятати текст, інформацію, людині необхідні… (увага, зосередженість, пам'ять…)
• Навички аудіювання можуть знадобитися для того, щоб …

 

• Слово вчителя.

- Аудіюванн – це один із шляхів пізнання навколишнього світу,  основне джерело отримання знань, засіб здобуття інформації. Уміти відібрати та запам'ятати потрібні відомості, а потім їх використати — необхідна умова представника будь-якої творчої професії (гуманітарної чи технічної). Йдеться про неповторювану інформацію, почути яку можливо лише раз.    

   Аудіювання -  це  основа спілкування. В умінні слухати виявляється повага людини до співрозмовника, її вихованість і культура. Людина, яка вміє слухати, краще розуміє іншого й швидше досягає мети спілкування.

2. Пояснення домашнього завдання (Скласти план тексту «Сила слова», переказати).

• А зараз будемо отримувати естетичну насолоду від слухання.

3. Релаксація. Перегляд відеоролика.
4. Приведення в порядок робочих місць.
5. Створення установки на відпочинок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            

                                   Які люди живуть в місті?

                                                 Філософська притча

 

Це було давним-давно. Але ця історія до сих пір жива.
Один сивий чоловік сидів біля входу в одне східне місто. До старого підійшов юнак і запитав:

– Я жодного разу тут не був. Скажить мені, а які люди живуть в цьому місті?

Старий відповів йому питанням:

– А які люди були в тому місті? У тому, з якого ти пішов?
– Це були егоїстичні і злі люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти!
– Що ж. Не пощастило тобі. І тут ти зустрінеш точно таких же людей, – відповів йому старий.
– Що ж, піду подивлюся на місто.

Юнак пішов далі до міста.

Трохи згодом, інший юнак наблизився до старого, та задав таке ж саме питання:

– Я тут ні разу не був. Скажить мені, будь ласка, які люди живуть в цьому місті?

Старий подивився на юнака, усміхнувся, та відповів:

– А скажи, синку, які люди були в тому місті, звідки ти прийшов?

– Мені приємно відповісти на ваши запитання, діду. О, це були добрі, гостинні і благородні люди. У мене там було багато друзів, і мені нелегко було з ними розлучатися. Мені так не хотілося йти.

– О як! Пощастило тобі! Ти знайдеш таких же людей і тут, – з посмішкою відповів старий.
– Велике спасибі вам, діду. Дай Бог вам здоров’я на довгі роки! Піду, та подивлюся на це місто!

Купець, який неподалік поїв своїх верблюдів, чув обидві розмови. І, як тільки юнак пішов, він звернувся до старого з докором:

– Як ти можеш так кидати слова на вітер? Ти ж дав дві різних відповіді на одне запитання. Та й хто ти такий, щоб обговорювати людей в цьому місті?

Старий мовчки вислухав купця і відповів:

– Сину мій! Мені приємно, що ти прийняв так близько до серця сенс моїх слів. Бачу, тобі не байдуже те, що люди говорять один одному.

Але мої слова не були сказані просто так.

Кожен носить свій світ у своєму серці. Той, хто в минулому не знайшов нічого доброго в тих краях, звідки він прийшов, і тут не знайде нічого. Навпаки ж, той, у кого були друзі в іншому місті, і тут теж знайде вірних і відданих друзів. Яке у людини оточення – така ж людина.

Так, ти маєш рацію, питання були однакові, але люди були різні.

     Іншими словами, на соточують ті і такі люди, що є в нас самих. Ми не можемо розпізнати в людях те, що нам самим не знайомо.                               

Виконання тестових завдань.

1. Біля входу в одне східне місто сидів

а) сивий мудрець;

б) немічний дідусь;

в) кремезний чоловік.

 

2. Героями притчі є

а) два юнаки, купець, мудрець;

б) 2 мудреці, юнак, купець;

в) 2 купці, мудрець, юнак.

 

3. Обох юнаків старий питав

а) «Які люди були там, звідки ти прийшов?»

б) «Куди прямуєш?»

в) «Що змусило тебе лишити свій дім?»

 

     4) Що запитували юнаки?

а) Які люди живуть в цьому місті?

б) Як увійти в місто?

в) Чи можна тут оселитися?

 

4. Які слова можна використати для характеристики чоловіка?

а) Ввічливий, добрий;

б) Мудрий, розсудливий;

в) Милосердний, чесний.

 

5. Фразеологізм КИДАТИ СЛОВА НА ВІТЕР означає

а) говорити необдумано;

б) кричати на вулиці;

в) іти проти вітру. 

 

5)Яке прислівя найточніше виражає основну думку притчі?

А)

 

6) Купець чув обидві розмови. І, як тільки юнак пішов, він звернувся до старого з докором:

А)

 

Чому на однакові питання мудрець дав різні відповіді?

А) сказав неправду

Б) люди були різні.

В) обговорював людей в цьому місті

 

 

6.Що збентежило купця?

А) на одне і теж питання дано різні відповіді

Юнаки непішли в місто про яке питали

 

Мудре

 

 

 

 

СИЛА СЛОВА

Жили - були маленькі жабенята. Вони вирішили організувати змагання. їх метою було вибратись на вершину башні.
Зібралось багато глядачів, які хотіли подивитись на ці змагання і посміятись над їхніми учасниками...
Змагання почались.
Ніхто не вірив, що жабенята зможуть забратись на вершину башні.
З усіх сторін лунало:
«Це дуже складно!!! Вони ніколи не досягнуть цієї вершини».
«Башня для них занадто висока».
Маленькі жабенята почали падати. Один за одним.
Деякі намагались підстрибнути все вище і вище. Але юрба все одно кричала:    «Жоден не зможе цього зробити». Ще більше жабенят падало з висоти на землю. Тільки одне підіймалось все вище і вище.
І, доклавши зусиль, одне єдине добралось до вершини. Всі поцікавились, як йому це вдалося?
Де в нього знайшлося сили не впасти з висоти?
Але жабеня-переможець виявилось глухим... Воно не чуло, що глядачі не вірили в його сили!
Ніколи не слухайте людей, що прагнуть передати тобі свій песимізм та поганий настрій! Вони забирають у тебе віру у власні сили!
Не забувай про силу слова!!! Думай лише про хороше!

* * *

Весла. Притча “Думай та роби”.

Човняр перевозив мандрівника на інший берег на дуже красивому човні.
Подорожній зауважив, що не бачив досі такого красивого човна. Та раптом він помітив якісь надписи на веслах. На одному веслі було написано: «Думай», а на другому: «Роби».

– Красивий в тебе човен, – сказав мандрівник. – А навіщо такі написи на веслах?

– Дивись, – посміхаючись, сказав човняр. І почав гребти тільки одним веслом, з написом «Думай».

Човен почав кружляти на одному місці.

– Бувало, я думав про щось, розмірковував, будував плани … Але нічого корисного це не приносило. Я просто кружляв на одному місці, як цей човен.

Човняр перестав гребти одним веслом і почав гребти іншим, з написом «Роби». Човен почав кружляти, але вже в інший бік.

– Бувало, я кидався в іншу крайність. Робив щось бездумно, без планів. Багато сил і часу витрачав. Але, в підсумку, теж кружляв на місці.

– Ось і зробив напис на веслах, – продовжував човняр, – щоб пам’ятати, що на кожен помах лівого весла повинен бути помах правого весла.

А потім показав на красивий будинок, який височів на березі річки поблизу церкви:

– Дивись! Цей будинок я побудував після того, як зробив на веслах ці написи.

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!

 

 

 

 

 

Притча про камінь

Опубліковано admin Сбт, 31/05/2014 - 22:49

Колись жив один чоловік, у якого було велике бажання порадувати Бога, він молився день і ніч, поки одного разу Голос небесний не сказав йому: «Я хочу, щоб ти пішов і штовхав той камінь».

Цей чоловік прокинувся наступного ранку натхненним і побіг, щоб знайти величезний камінь.

Він почав штовхати його, але нічого не відбувалося, він намагався зіштовхнути його весь день.

Наступного дня він зробив те ж саме, але камінь не зрушився ні на один сантиметр. Він продовжував так штовхати цей камінь протягом трьох місяців, поки одного разу він не зневірився і не перестав штовхати.

У цю ніч йому приснився сон, і Голос Небесний запитав його:

- «Чому ти перестав штовхати?»,

- «Нічого не сталося, камінь не зрушився», відповів чоловік.

- «Нічого не сталося?

Подивися на себе!

Подивися, наскільки ти став наполегливим і сфокусованим.

Подивися наскільки сильними стали твої м'язи.

Ти вже не та людина, якою ти був, коли почав штовхати цей камінь.

Крім того, Я не говорив тобі зрушити цей камінь; Я сказав тобі штовхати його. Я сам зрушу камінь, коли прийде час».

Продовжуйте штовхати ваш камінь. Він зрушиться в правильний момент, в ідеальний час, коли ви найменше цього очікуєте.

І чудові речі вже відбуваються з вами, навіть якщо ви їх ще не помічаєте.

«Все, що може рука твоя, те і роби!»

(Книга Проповідника глава 9:10)

Навіть якщо вам не відразу видно результати ваших зусиль, це не означає, що вони дійсно є марними.

 

 

Одного разу компанія з декількох жаб пробиралася через ліс. Раптово дві з них впали у глибоку яму. Інші жаби зібралися навколо ями і стали кричати двом бідолахам, що стан їх цілком безнадійний.

Проте, жаби вирішили пропустити ці слова повз вуха і щосили намагалися вистрибнути з ями.

Незважаючи на їхні зусилля, товариші, що стояли на краю ями, умовляли їх здатися і переконували, що їм ніколи не вибратися нагору.

Зрештою одна з жаб, що видряпувалася з ями, послухалася інших і здалася, впала на дно і розбилася на смерть. Але друга продовжувала стрибати з останніх сил, при цьому ті, що залишилися нагорі, не припиняли кричати й радити їй припинити свої страждання і просто померти.

І ось, вклавши в останній стрибок всю свою душу, жаба вискочила з ями! Коли вона віддихалась, інші обступили її та запитали: «Молодець, але що ж ти нас не послухала?»

Жаба знаками показала, що була глуха. Весь цей час вона думала, що її товариші підтримували і підбадьорювали її, зібравшись навколо ями.

Слова і думки інших людей надають на нас великий вплив. Задумайтеся про це, перш ніж давати комусь поради. Але і чужі слова не беріть на віру, завжди дотримуйтесь до своєї мети, не звертаючи уваги на недоброзичливців.

 

 

 

 

             Які люди живуть в місті?

Філософська притча

Це було давним-давно. Але ця історія до сих пір жива.
Один сивий чоловік сидів біля входу в одне східне місто. До старого підійшов юнак і запитав:

– Я жодного разу тут не був. Скажить мені, а які люди живуть в цьому місті?

Старий відповів йому питанням:

– А які люди були в тому місті? У тому, з якого ти пішов?
– Це були егоїстичні і злі люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти!
– Що ж. Не пощастило тобі. І тут ти зустрінеш точно таких же людей, – відповів йому старий.
– Що ж, піду подивлюся на місто.

Юнак пішов далі до міста.

Трохи згодом, інший юнак наблизився до старого, та задав таке ж саме питання:

– Я тут ні разу не був. Скажить мені, будь ласка, які люди живуть в цьому місті?

Старий подивився на юнака, усміхнувся, та відповів:

– А скажи, синку, які люди були в тому місті, звідки ти прийшов?

– Мені приємно відповісти на ваши запитання, діду. О, це були добрі, гостинні і благородні люди. У мене там було багато друзів, і мені нелегко було з ними розлучатися. Мені так не хотілося йти.

– О як! Пощастило тобі! Ти знайдеш таких же людей і тут, – з посмішкою відповів старий.
– Велике спасибі вам, діду. Дай Бог вам здоров’я на довгі роки! Піду, та подивлюся на це місто!

Купець, який неподалік поїв своїх верблюдів, чув обидві розмови. І, як тільки юнак пішов, він звернувся до старого з докором:

– Як ти можеш так кидати слова на вітер? Ти ж дав дві різних відповіді на одне запитання. Та й хто ти такий, щоб обговорювати людей в цьому місті?

Старий мовчки вислухав купця і відповів:

– Сину мій! Мені приємно, що ти прийняв так близько до серця сенс моїх слів. Бачу, тобі не байдуже те, що люди говорять один одному.

Але мої слова не були сказані просто так.

Кожен носить свій світ у своєму серці. Той, хто в минулому не знайшов нічого доброго в тих краях, звідки він прийшов, і тут не знайде нічого. Навпаки ж, той, у кого були друзі в іншому місті, і тут теж знайде вірних і відданих друзів. Яке у людини оточення – така ж людина.

Так, ти маєш рацію, питання були однакові, але люди були різні.

                                     

Знайдеться той, хто не згоден

Батько зі своїм сином і мулом в полуденну спеку подорожував по курних провулках міста. Батько сидів верхи на мулі, а син вів його за вуздечку.

– Бідний хлопчик, – сказав перехожий, – його маленькі ніжки ледь поспівають за мулом. Як ти можеш ліниво сидіти на мулі, коли бачиш, що хлопчисько зовсім вибився з сил?

Батько прийняв його слова близько до серця. Коли вони завернули за ріг, він зліз з мула і велів сину сісти на нього. Незабаром зустрівся їм інший чоловік. Гучним голосом він сказав:

– Як не соромно! Малий сидить верхи на мулі, як султан, а його бідний старий батько біжить слідом.

Хлопчик дуже засмутився від цих слів і попросив батька сісти на мула позаду нього.

– Люди добрі, бачили ви щось подібне? – Заголосила жінка, що йшла їм на зустріч. – Так мучити тварину! У бідного мула вже провисла спина, а старий і молодий ледарі сидять на ньому, начебто він диван, бідна істота!

Не кажучи ні слова батько і син, осоромлені, злізли з мула. Щойно вони зробили кілька кроків, як зустрівся їм старий дід і почав насміхатися з них:

– Чого це ваш мул нічого не робить, не приносить ніякої користі і навіть не везе когось з вас на собі?

Батько сунув мулу повну пригорщу соломи і поклав руку на плече сина.

– Що б ми не робили, – сказав він, – обов’язково знайдеться хтось, хто з нами буде не згодний. Я думаю, ми самі повинні вирішувати, що нам робити.

 Інший раз корисніше, не слухаючи чужих порад, слідувати своїм шляхом за своїм планом. Адже своє життя проживаємо ми, а не сторонні порадники.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИДИ АУДІЮВАННЯ

1 ГЛОБАЛЬНЕ           А) ПОВНЕ  УСВІДОМЛЕННЯ ВСІХ           

                                           ДЕТАЛЕЙ, ПОДРОБИЦЬ.

2 ДЕТАЛЬНЕ              Б) ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСНОГО

                                          СТАВЛЕННЯ ДО   ПОЧУТОГО

3 КРИТИЧНЕ              В) УСВІДОМЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО 

                                          ЗМІСТУ  ПОВІДОМЛЕННЯ

 

ВИДИ АУДІЮВАННЯ

1 ГЛОБАЛЬНЕ           А) ПОВНЕ  УСВІДОМЛЕННЯ ВСІХ           

                                           ДЕТАЛЕЙ, ПОДРОБИЦЬ.

2 ДЕТАЛЬНЕ              Б) ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСНОГО

                                          СТАВЛЕННЯ ДО   ПОЧУТОГО

3 КРИТИЧНЕ              В) УСВІДОМЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО 

                                          ЗМІСТУ  ПОВІДОМЛЕННЯ

 

ВИДИ АУДІЮВАННЯ

1 ГЛОБАЛЬНЕ           А) ПОВНЕ  УСВІДОМЛЕННЯ ВСІХ           

                                           ДЕТАЛЕЙ, ПОДРОБИЦЬ.

2 ДЕТАЛЬНЕ              Б) ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСНОГО

                                          СТАВЛЕННЯ ДО   ПОЧУТОГО

3 КРИТИЧНЕ              В) УСВІДОМЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО 

                                          ЗМІСТУ  ПОВІДОМЛЕННЯ

 

 

ВИДИ АУДІЮВАННЯ

1 ГЛОБАЛЬНЕ           А) ПОВНЕ  УСВІДОМЛЕННЯ ВСІХ ЕЛЕМЕНТІВ

2 ДЕТАЛЬНЕ              Б) ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО    

                                       ПОЧУТОГО

3 КРИТИЧНЕ              В) УСВІДОМЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ЗМІСТУ

                                       ПОВІДОМЛЕННЯ

 

 

ВИДИ АУДІЮВАННЯ

1 ГЛОБАЛЬНЕ           А) ПОВНЕ  УСВІДОМЛЕННЯ ВСІХ ЕЛЕМЕНТІВ

2 ДЕТАЛЬНЕ              Б) ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО    

                                       ПОЧУТОГО

3 КРИТИЧНЕ              В) УСВІДОМЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ЗМІСТУ

                                       ПОВІДОМЛЕННЯ

 

 

ВИДИ АУДІЮВАННЯ

1 ГЛОБАЛЬНЕ           А) ПОВНЕ  УСВІДОМЛЕННЯ ВСІХ ЕЛЕМЕНТІВ

2 ДЕТАЛЬНЕ              Б) ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО    

                                       ПОЧУТОГО

3 КРИТИЧНЕ              В) УСВІДОМЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ЗМІСТУ

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Уміння слухати не менш важливе, ніж уміння говорити. Якщо людина тільки вдає, що слухає, а сама відволікається і думає про своє, вона може не почути щось дуже важливе і навіть образити співрозмовника». 2. Запропонуйте учням виконати Завдання 1 у Роздавальних матеріалах для учнів. Запитання для обговорення: • Хто з дітей уважно слухає, а хто — ні? Як ви це зрозуміли? Уміння слухати — це чути те, що кажуть не перебивати                                 ПОВІДОМЛЕННЯ

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Слухай тисячу разів, а говори один раз.

Більше слухай, а менше говори.
Закройте, пожалуйста, глаза. Подумайте о слове, его значении в жизни каждого из вас. Каким оно должно быть? Что оно должно нести нам? Какими качествами наделяться?

– Откройте глаза. Об этом мы сегодня и будем размышлять на нашем уроке мудроречия. Вы согласны?