Збірник текстів для переказів в початкових класах

 

 

 

 

 

 

 

 

Збірник текстів для переказів в початковій школі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основними видами роботи над розвитком зв’язного мовлення учнів початкових класів є перекази. Перекази навчають учнів логічно і звязно викладати думки, сприяють збагаченню лексичного запасу, закріпленню граматичних знань, правописних навичок, розвивають усне і писемне мовлення.

Передбачається проводити перекази за текстами різного типу мовлення: текст-опис, текст-розповідь, текст-міркування. Види текстів для переказів різноманітні. У початкових класах перекази класифікуються так:

• За способом виконання – усні і письмові;
• За обсягом і змістом початкового тексту – детальні і стислі, вибіркові і творчі;
• За ступенем участі учнів у передачі змісту – колективні, напівсамостійні, самостійні;
• За типом мовлення – описи, розповіді, міркування.

Кожен з них має свої особливості і навчальну мету. Детальний переказ передбачає передачу змісту прослуханого чи прочитаного близько до тексту зі збереженням його лексичних особливостей. Для детальних переказів добираю тексти невеликі за розміром, цікаві і пізнавальні, з чіткою сюжетною лінією.

Завдання стислого переказу – навчити учнів висловлювати свої думки та почуття стисло, лаконічно, чітко. Такий текст учні читають самостійно! Доцільно разом з планом записати кілька речень.

Головна мета усних і письмових вибіркових переказів – навчити учнів ділити текст на частини, визначати найістотніше. Для вибіркових переказів добираю такий текст, в якому розповідається про два чи більше фактів. Такому переказу передує і вибіркове читання, і бесіда за змістом окремих частин.

Суть творчого переказу полягає в тому, що разом з відтворенням змісту прочитаного учні виконують певні завдання творчого характеру. План до таких переказів даю готовий. Творчі перекази можна класифікувати так:

1. Переказ зі зміною особи;
2. Переказ від імені героя;
3. Переказ із творчим доповненням до тексту;
4.  Переказ із введенням уривку;
5.  Переказ зі зміною обставин подій;
6. Доповнення переказу шляхом поширення речень, добору прикметників, однорідних членів речення;
7. Відновлення деформованого тексту;
8. Переказ зі зміною часових форм дієслова;
9. Поширений переказ за поданим коротким сюжетом тощо. Набувають поширення перекази за мультфільмами, кіно- і телепередачами.

Яку підготовчу роботу слід провести перед написанням переказів? Необхідно насамперед проаналізувати зміст і структуру дібраного тексту. Вибрати з нього ті речення і словосполучення, які учні повинні запам’ятати для правильної передачі змісту, потім провести орфографічний аналіз тексту. Це словникова робота, що є складовою частиною кожного уроку української мови.

Індивідуальний переказ проводжу після колективного. Вимагаю від учнів висловлюватися краще, повніше, вживати образні вислови.

У 3-4 класах у складанні переказів учням надається більше самостійності. Замість запитань у 3 класі вчитель дає тільки план. У 4 класі план учні складають самі. Доцільно відводити 2 уроки; перший – на підготовчу роботу(складання плану і усний переказ), другий – на написання.

Обговорення написаних переказів – важливий компонент навчання. Повинні бути аналіз робіт, виявлення позитивних якостей і недоліків, редагування. Таке повторне повернення до тексту – важливий крок до розвитку усного та писемного мовлення.

Можна на свій розсуд скоротити обсяг текстів, використати лише ті завдання, які найбільше відповідають поставленій меті, підготовці класу тощо.

Лисичка і зайчик

Лисичка і зайчик – лісові звірі. Вони зовсім різні. Носик у лисички довгий і тоненький, а в зайчика короткий і кругленький, як ґудзик. У лисички очі хитрі, а в зайчика лякливі. У лисички маленькі вушка, а в зайчика великі, довгі вуха. Шубка у лисички – сестрички золотиста, а в зайчика – улітку сіренька, а взимку біленька. У лисички лапки однакові, а в зайчика передні короткі, а задні довші. Коли він біжить вниз, то перевертається. Хвостик у лисички довгий, пухнастий, а в зайчика маленький і куций.

І. За малюнками діти описують лисицю і зайця.

ІІ. Аналіз правопису слів: ґудзик, шубка, улітку, узимку, униз.

ІІІ. До поданих іменників дібрати прикметники: ніс, очі, вуха, хвіст, лапки, шубка.

ІУ. Напишіть переказ, доповнивши кінець оповідання за планом.

План

1. Про яких звірів розповідається?
2. Який ніс у звірят?
3. Які очі та вушка у них?
4. Якого кольору шубка?
5. Які у них лапки, хвіст?
6. Чим живляться звірі?

***

Ігор із Сашком гралися на вулиці. Першим побачив дим Сашко і побіг дзвонити пожежникам. Із будинку почувся дитячий плач. Ігор висадив шибку і стрибнув у кімнату. Дим виїдав очі. Язики полум’я хапали за руки. Серед вогню й диму Ігор побачив маленького хлопчика і виніс його через вікно на подвір’я. Та в хаті залишився ще один малюк. Ігор знову кинувся в полум’я. паморочилось у голові. Боліла нога. Допоміг йому винести малюка старший брат Віктор.

За кілька хвилин приїхали пожежники. Із вогнем було покінчено.

І. Про кого йде мова в оповіданні? Що помітили хлопці? Хто подзвонив пожежникам? Що зробив Ігор? Кого він знайшов серед вогню і диму? Чому Ігор повернувся в палаючу кімнату? Як він почувався? Хто допоміг хлопцеві?

ІІ. Які дієслова допомогли вам краще зрозуміти дії хлопчиків?

ІІІ. Напишіть переказ за поданим цитатним планом. Доберіть заголовок.

План

1. «Ігор із Сашком гралися на вулиці».
2. «Сашко побіг дзвонити пожежникам».
3. «Ігор висадив шибку».
4. «Серед вогню і диму знайшов маленького хлопчика».
5. «Ігор знову кинувся в полум’я».
6. «Із вогнем було покінчено».

Бризки веселки

Одного разу нахилилася веселка до річки, щоб води набрати. Аж тут чує, соловейко на калині тьохкає – заливається. Заслухалася, замріялася, та й незчулася, як загубила трохи своїх кольорів. Упали ті кольори додолу та й перетворилися на півники. Тому веселка у травні завжди над квітниками, півників вишукує. Та хіба визбирає, коли їх стільки наросло?

І. Чому так названо текст? Для чого веселка нахилилась до води? Що загубила веселка? На що перетворилися ці кольори? Чому веселка над квітниками повисає?

ІІ. Аналіз правопису слів: тьохкає – заливається, незчулася, додолу, тому-то, визбирає.

ІІІ. До поданих дієслів доберіть слова, близькі за значенням: тьохкає - …, незчулася - …, повисає - …, визбирає - … .

ІУ. Напишіть детальний переказ за планом.

План

1. Нахилилась веселка над водою.
2. Заслухалась соловейка.
3. Веселка загубила кольори.
4. У травні вишукує півників.

Сиві волоски

Два тижні Олеся хворіла. Від її ліжка ні на секунду не відходила мама.

Коли небезпека минула і  Олесі стало легше, мама лягла біля дочки і заснула.

Прокинулася мама, Олеся питає її:

• Мамо, чому в твоєму волоссі з’явилося так багато нових сивих волосків?
• Біда посріблила,- відповіла мама.
• Мамусю, - сказала Олеся, -  яку ж тепер тобі зробити радість, щоб зникли ці срібні волоски?

(за В.Сухомлинським)

І. Хто піклувався про Олесю під час її хвороби? Чому мамине волосся посивіло? Про що мріяла дівчинка, коли одужала?

ІІ. Аналіз правопису слів: ні на секунду не відходила; біда посріблила.

ІІІ. До поданих дієслів доберіть із тексту слова, протилежні за значенням: заснула - …, зникли - … .

ІУ. Перекажіть розмову мами і Олесі.

Козуля

1. Жінка звернула з дороги і пішла за козулею. Козуля привела жінку до глибокої ущелини. Внизу дзюрчав потік. У воді борсалося маленьке козеня.
2. Жінка здивувалась. Дикі кози дуже обережні і полохливі. Козуля хвилювалась і благально дивилась розумними очима на жінку.
3. Жінка зійшла вниз, взяла на руки козеня й пустила до матері. Вдячні тварини зникли в лісовій гущавині.
4. Лісовою дорогою йшла жінка. Раптом поперед неї вискочила козуля. Подивилась на жінку й зникла. Через кілька хвилин знову з’явилася.

І. Робота над змістом.

(На дошці записано записаний деформований текст. Учні читають його самостійно. Аналізують прочитане. За допомогою вчителя встановлюють послідовність подій.)

ІІ. Усний переказ за поданим планом.

ІІІ. Колективний аналіз правопису слів: попереду, ущелина, внизу, дзюркотів.

ІУ. Напишіть переказ за поданим планом, відновіть деформований текст.

План

1. Із ким зустрілася жінка в лісі?
2. Куди повела її козуля?
3. Що там побачила жінка?
4. Що вона зробила?

Першокласниця

До школи поспішали дві дівчинки, дві першокласниці – Надійка і Катруся. Тільки – но  дівчатка підбігли до переходу, а назустріч їм – дідусь. Він обмацував попереду себе дорогу довгим сучкуватим ціпком.

• Давай допоможемо йому, - сказала Надійка подрузі. - Він зовсім не бачить.
• Та ти що! Ми ж запізнимося на урок, - відповіла Катруся й побігла уперед. А Надійка постояла мить і рішуче підійшла до дідуся:
• Дозвольте, я переведу вас на той бік вулиці.
• От спасибі тобі, - сказав дідусь і слухняно повернув за Надійкою. Ступивши на тротуар, він зупинився.
• Рости здорова й щаслива, - сказав дідусь і побрів далі, мацаючи ціпком дорогу. Надійка помчала до школи. Тим часом почався урок і вчителька робила перекличку.
• А де Надійка? – запитала вона. Глянула на Катрусю. Дівчинка встала, знизала плечима.
• Вона переводить через дорогу
• Вона переводить через дорогу якогось чужого дідуся. Катруся хотіла ще щось сказати, але цієї миті відчинилися двері і до класу вбігла захекана Надійка. Вона привіталася і винувато заклякла біля порога.
• Вибачте, Маріє Іванівно, я запізнилась, бо…
• Знаю, знаю. Сідай за парту. Твій вчинок добрий і милосердний. Спасибі тобі від усього класу.

І. Куди поспішали дівчатка? Кого вони зустріли на дорозі? Чому дідусь потребував допомоги? Як вчинили дівчатка? Як пояснила Катруся відсутність подруги? Як вчителька оцінила вчинок Надійки?

ІІ. До дієслова «йти» доберіть дієслова, близькі за значенням.

ІІІ. Напишіть стислий переказ за планом і опорними словами.

План	Опорні слова
До школи. Зустріч з дідусем. Надійчина допомога. Дівчинка спізнилась на урок. Подяка вчительки.	поспішали, підбігли, обмацував ціпком, не бачить, побігла вперед, підійшла, побрів, переводить, вбігла, заклякла, сідай, спасибі

Квіти весняного світла

Жила злюща мачуха. Вона страшенно не любила нерідних дітей. Наприкінці зими вона вигнала з дому сиріт. Стоять бідні сирітки, мерзнуть на вітрі, оплакують свою гірку долю. Аж гульк – із-за косогору вийшла ніжна красуня Весна, а за нею – променисте Сонечко. Пригріли, приголубили вони сиріт материнською ласкою. А ті розцвіли чарівними весняними квітами. З того часу щовесни …

І. Визначте жанр тексту (казка, оповідання, легенда).

ІІ. Чому  зла мачуха вигнала дітей із дому? Хто зігрів бідних сиріт? На які квіти перетворилися діти?

ІІІ. Аналіз правопису слів: нерідних, наприкінці, аж гульк, із-за косогору, щовесни.

ІУ. Напишіть переказ, закінчіть текст власною думкою.

Грамота пішохода

Не можна бігти під час переходу вулиці. Ви можете не помітити машину. А водій не встигне загальмувати. Не кричіть на вулицях. Не відвертайте увагу водіїв. Не грайтеся на проїжджій частині вулиці.

І. Чи відповідає назва тексту його змісту? Про які правила поведінки тут розповідається? Які ще правила безпечної поведінки на дорогах ви знаєте? Чи доводилося вам колись порушувати ці правила?

ІІ. Колективний аналіз правопису не з дієсловами.

ІІІ. Напишіть переказ, доповніть текст за змістом.

***

Ніколи не запізнюйся до школи. Не ображай менших, ніколи не сварися з товаришами. У класі не галасуй, розмовляй напівголосно. По коридору не бігай, ходи спокійно, не штовхайся. Коли хочеш відповісти, не вигукуй, а піднеси руку.

І. Про що розповідається в тексті? Як треба ставитись до товаришів? Як слід поводитись на перервах, на уроках?

ІІ. Бесіда «Правила поведінки у школі».

ІІІ. Змініть дієслова за зразком: не кричи – не кричу; не запізнюйся - …; не ображай - … .

ІУ. Напишіть переказ «Моя поведінка в школі». Складіть розповідь від свого імені.

Золота осінь

(за картиною І.Левітана «Золота осінь»)

Невеличка річка спокійно несе свої глибокі води. Вода біля берега темна, і в ній відбиваються квіти і трава. Червоно - рожевий кущ на темному фоні річки грає яскравими фарбами.

Молоді берізки з тоненькими стрункими стовбурами вкриті золотим листям.

Сонячні промені яскраво освітлюють природу, вічно живу і вічно прекрасну. Сонце майже над головою і тіні від дерев короткі. Видно галявину молодого березового лісу. Правий берег річки вкритий пожовклою травою. На горбочку видно поле з озиминою, яка додає нового кольору в жовтий тон картини.

Художник дає можливість відчути красу життя, чудо осені в повній її силі.

І. Яку осінь зобразив І.Левітан? Які дерева ростуть у лісі? Які почуття викликає картина?

ІІ. Доберіть прикметники до іменників: річка, берізка, листя, в ліс, трава, краса.

ІІІ. Напишіть переказ за планом.

План

1. Вода в річці.
2. Берізки в золотому вбранні.
3. Молодий ліс.
4. Озимина.
5. Враження від картини.

Як провчили пустуна

Валя була дуже хороша дівчинка. У неї було багато іграшок. Але вона поводилась з ними зовсім не так, як деякі інші діти. Іграшки в неї були завжди цілі, не поламані і не розкидані по всій кімнаті. Все було складено у Валиному куточку. Лялька сиділа на маленькому стільчику або лежала в ліжечку. Кубики були складені пірамідкою. Коник теж стояв у куточку.

Ще у Валі було кошеня. Воно було руденьке, пухнасте, ласкаве, і всі думали, що дуже хороше. А насправді це був страшний пустун і розбишака.

От як тільки Валя піде в дитячий садочок, кошеня одразу залазило в кімнату, добиралося до іграшок – і починалася метушня!

Кубики гуркотіли додолу й розліталися по всій підлозі. Коник перекидався набік. І вже не міг підвестися. Лялька вилітала зі свого ліжечка, і кошеня тягало її по підлозі скрізь, де заманеться…

Одного разу Валі принесли нову іграшку. Це був такий собі кумедний дерев’яний бичок. У нього була велика оката голова, товсті ніжки, хвостик. І коли його ставили на похилу дошку, бичок одразу ж рухався з місця. Переставляючи дерев’яні ніжки, ішов собі вниз по дошці і по підлозі. Ще й похитувався з боку на бік і вимахував коротеньким хвостиком.

Уранці, коли Валя пішла в садок, кошеня за своєю знову залізло в кімнату…

Не довго думаючи, воно підскочило до бичка і злегка вдарило його своєю м’якою лапкою.

І враз дерев’яний бичок рушив з місця і посунув униз по дошці просто назустріч розбишаці!

Від несподіванки кошеня подалося назад. Такого ще не бувало! Досі всі іграшки не вміли пересуватись, із ними можна було робити все, що заманеться…

Кошеня відскочило ще далі. Бичок ішов за ним. Кошеня відскочило до самих дверей. Але бичок не спинявся і хоробро йшов просто на ворога.

Тоді кошеня зовсім перелякалося, розгубилося, і не тямлячи себе, кинулось тікати.

(За Н.Забілою)

І. Доведіть, що Валя була хорошою дівчинкою. Опис яких тварин, предметів є в даному тесті? Чи справді кошеня було розбишакою, чи гра – це властивість всіх тварин?

ІІ. Аналіз правопису слів: вранці, не довго думаючи, злегка, униз, назустріч,несподіванка, не тямлячи себе.

ІІІ. Напишіть вибірковий переказ «Зустріч пустуна з дерев’яним бичком ».

Комора вітамінів

Чотири тисячі років тому людина познайомилася із морквою. Але тоді морква була дикою – з тоненьким жорстким корінцем. Тож коренеплід цієї рослини не їли, але лікувалися за допомогою насіння, листя, корінців. Бо помітили наші далекі предки: якщо жувати моркву, то вона очищає рот, зуби стають білими і міцними, не кровоточать. І полюбили за це рослину з красивими, наче мереживо, листочками, яка зацвітає на другий рік великим білим зонтиком. Пахуче насіння помандрувало в кишенях, торбинках, вузликах від берегів Середземного моря по всій землі.  І так потрапило на землі Київської Русі. Ось саме тут, де ми живемо, висіяли моркву у родючий грунт. Рослина віддячила людям. Набираючись сили від землі і сонця, стала солодкою і червоною. Моркву полюбили всі, хто їв смачні корінці. І запримітили: той, хто вживає моркву, не хворіє, краще бачить, має красиву шкіру і гарне волосся. Малі діти від неї швидко ростуть, а дорослі довго не старіють і виглядають молодими.

Споживайте моркву щодня – будьте здорові, красиві, розумні.

І.Чому моркву називають коморою вітамінів? Коли людина вперше познайомилася з цією рослиною? Якою на вигляд була морква тоді? Що помітили наші предки? Якою стала морква на землях Київської Русі? Чим корисна морква?

ІІ. Пояснити значення слів та виразів: жорсткий корінець, коренеплід, далекі предки, Середземне море, Київська Русь.

ІІІ. Напишіть стислий переказ за поданим планом.

План

1. Коли людина вперше познайомилася з морквою?
2. Чому полюбили моркву наші предки?
3. Як потрапила морква на наші землі?
4. Яку користь приносить морква людям?

Кому колядки - а кому щедрівки

Чимало з вас, либонь, не знає, що між колядками і щедрівками є відмінність.

Ці обрядові пісні виконують лише в певний період. Скажімо, колядки співають, починаючи з Різдва і до Водохреща.  Натомість щедрівки виконують лише протягом тижня – від Нового року й до Водохреща.

Виникли вони ще до прийняття християнства. Колядки виконують лише парубочі гурти, котрі вшановували господарів та їхніх дітей, бажали родині здоров’я, щастя і щедрого врожаю.

Щедрівкові дійства виконували лише дівчата. Увечері напередодні Нового Року молодші і старші дівчата групками чи поодинці приходили до односельців, щоб защедрувати. До хат заходити не годилося. Робили це під вікнами осель. Господарі у свою чергу обдаровували віршувальників смачним печивом, яблуками чи горіхами.

І. У який період колядують, а коли щедрують? Хто виконує щедрівки? Хто виконує колядки? Як виконувалися щедрівкові дійства? Як проходять ці свята у вашій місцевості?

ІІ. Колективний аналіз правопису слів: відмінність, напередодні, віншувати, поодинці, увечері, Різдво, Водохреще, Новий Рік.

ІІІ. Напишіть переказ за поданим планом.

План

1. Коли виконують колядки і щедрівки?
2. Як треба колядувати?
3. Як відбувався обряд щедрування?

Квітка сонця

На високому стеблі – велика квітка з золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником. Спить уночі соняшник, схоливши золоті пелюстки. Та як тільки сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця. Ось уже викотилось сонце із-за обрію. Соняшник повертає до нього свою золоту голівку й дивиться, дивиться на червоне вогняне коло. Усміхається соняшник до сонця, радіє, вітає його:

• Добрий день, сонечку, я так довго чекав на тебе!

Сонце піднімається усе вище й вище, пливе по небу. І соняшник повертає за ним свою золоту голівку. Ось воно вже заходить за обрій, і соняшник востаннє усміхається його золотому промінню. Зайшло сонце.

Повертає соняшник голівку туди, де завтра зійде сонечко. Спить золота квітка й сниться їй ранкова зоря.

І.Чому оповідання називається «Квітка сонця»? як соняшник зустрічає сонце? Що сниться золотій квітці?

ІІ. Доберіть прикметники до слів: квітка, сонце, зоря, пелюстки.

ІІІ. Перекажіть текст – опис.

Сміливе дерево

Це дерево дуже любить сонце і тому завжди свої вічнозелені віти підносить до нього. А ще сміливе. Росте навіть на піску, бо в нього сильне і глибоке коріння, яке закріплює дерево в грунті і дістає з глибини воду і поживні речовини. З нього опадають гілочки та хвоя, які утворюють родючий грунт, де потім ростуть інші рослини і гриби. Своє насіння, що міститься в шишках, воно дарує білочкам та птахам, які живуть у лісі.

Упізнали? Так, це – сосна. У сосновому лісі всі дерева стрункі та високі, тому що кожне тягнеться до сонечка. А стовбури золотаві, наче відсвічують сонячні промені. Діти й  дорослі, у кого хворі легені та бронхи, ідуть гуляти до соснового лісу. Вдихаючи повітря, вони лікуються. Сосна – рослина добра. Якщо притулитися до її стовбура, то своє добро вона віддає людині, а разом з тим силу і здоров’я. У кожній хаті є подарунок від сосни – двері, вікна, шафа, стіл. Без сосни й зима була б безбарвною. Пам’ятаймо про це завжди, оберігаймо ці красиві корисні дерева. І сосновий ліс віддячить нам дарунками.

І. Чому текст має таку назву? Що дарує сосна лісовим мешканцям? Чому стовбур у сосни тонкий та високий? Які лікувальні властивості сосни? Які подарунки від сосни є у кожній хаті?

ІІ. Розкажіть, яку користь приносять людині дерева.

ІІІ. Напишіть вибірковий переказ «Дарунки соснового лісу».

Дивний мисливець

Живе у нашому селі дід Максим. Усі називають його дід-мисливець. Як тільки починається полювання на зайців, дід щодня йде з рушницею до лісу. Виходить з дому рано-вранці, а повертається ввечері.

Але що це за дивний мисливець! Ніколи не несе додому ні зайця, ні качки. Приходить із порожньою торбою.

Одного разу приніс дід Максим зайченя маленьке. Знайшов під кущем. У зайченяти була зламана лапка. Дід приклав до неї дві гілочки і забинтував її. За тиждень лапка зрослася і дід відніс зайченя в поле.

Чого ж це дід Максим такий невдаха?

Пішли одного разу слідом за дідом, захотілося подивитися, як же він полює. Бачать: поклав дід рушницю, а сам ходить лісом та й розкидає під кущами сіно зайцям. Зрозуміли тоді, чому дід Максим дивний мисливець.

(За В.Сухомлинським )

І. Чому так названо оповідання? Як дід Максим врятував зайчика? Як полював дивний мисливець?

ІІ. Аналіз правопису слів: щодня, рано-вранці, увечері, невдаха.

ІІІ. Перекажіть оповідання за поданим цитатним планом.

 

План

1. «Живе у нашому селі дід Максим».
2. «Приходить з порожньою торбою».
3. «Приніс дід Максим зайченя маленьке».
4. «Захотілось подивитись, як же він полює».

Про користь розділових знаків

Чоловік загубив кому і почав боятися складних речень, говорив простими фразами.

Потім він загубив знак оклику і почав говорити тихо, з однією інтонацією. Його вже ніщо не радувало, не хвилювало.

Потім він загубив знак питання і перестав запитувати, цікавитися подіями.

Ще через кілька років він загубив двокрапки і перестав пояснювати людям свої вчинки.

Врешті у нього залишились одні лапки. Він не міг  висловлювати жодної власної ідеї, весь час когось цитував – так він зовсім розучився думати.

Бережіть розділові знаки!

1. Які розділові знаки загубив чоловік? Як змінилося мовлення героя, коли він втратив знак оклику? Чому чоловік не міг висловлювати жодної власної думки?
2. Яку роль відіграють відомі вам розділові знаки?
3. Зробіть усний творчий переказ, запропонувавши свій варіант закінчення оповідання, розпочавши його словами: «І вирішив чоловік  повернути втрачені розділові знаки».

Помічниця

Після сніданку матуся попросила Оленку перемити посуд. Сама ж почала збиратись до крамниці за покупками.

Дівчинка ж одразу стала до роботи. Вона старанно споліскувала, а потім насухо витирала посуд рушником. Скоро робота була закінчена.

Оленка взяла перемитий посуд і понесла до буфета. Коли це у двері хтось постукав. Дівчинка поставила посуд на стіл і швиденько побігла відчиняти двері. У кімнату зайшла матуся. В одній руці вона тримала сумочку, а в другій – коробку. На ній був надпис «Дитячий посуд».

• А це тобі за старанно виконану роботу, -  сказала мама й віддала дочці пакунок.

Оленка зраділа і подякувала мамі за подарунок.

І. Про що попросила мама Оленку? Як дівчинка виконувала роботу? Що принесла мама з крамниці?

ІІ. Передайте зміст оповідання від імені матусі й Оленки.

ІІІ. Напишіть переказ, доповнивши епізодом «У крамниці».

План

1. Оленка за роботою.
2. Посуд перемито.
3. У крамниці.
4. Стук у двері.
5. Подарунок дочці.

Бабуся і Петрик

 

Теплого весняного дня бабуся Марія повела свого онука до лісу.

Петрик був хлопчик ледаченький. Бабуся дала йому нести вузлик з їжею та водою. А Петрикові вузлик здався дуже важким. Бабуся взяла його і понесла сама, а Петрикові дала тільки пляшку з водою.

Ось прийшли до лісу, сіли відпочивати. Аж бачать, до куща прилетіла маленька пташка. У дзьобику вона принесла волосинку. Петрик тихенько підвівся і заглядає  в кущ. А там -  велике волосяне гніздо.

Пташка справно кудись літала, швиденько поверталася до гнізда. І щоразу приносила по волосинці.

Петрик дивувався, аж дух йому перехопило.

• Бабусю, - пошепки питає він, - невже ото вона по волосинці наносила, що збудувала таке велике гніздо?
• Атож, по волосинці, - каже бабуся. – Така працьовита пташка.

Петрик задумався. А згодом мовить:

• Бабусю, я ваше пальто з лісу нестиму…

(За В.Сухомлинським)

І. Яким автор змалював Петрика? 

ІІ. За ким спостерігала бабуся з хлопчиком у лісі?

ІІІ. Який висновок для себе зробив хлопчик?

ІУ. Які прислів’я про працю ви знаєте?

У. Напишіть переказ, закінчивши текст власною думкою.

Пернаті коти

Так називають сов. Протягом року сова знищує приблизно тисячу гризунів, які можуть за цей час з’їсти тонну зерна. Ці птахи не лише корисні, а й дуже цікаві.

Полюють вони вночі, але навіть у темряві бачать у сто разів краще за людей. В сутінках сова може помітити мишу за 81 метр. А ще, вона в 50 разів краще за людей чує. Сова чує, як невеличкий жук біжить стовбуром дерева чи миша рухається під товстим шаром снігу.

1. Який це текст. Художній чи науковий?
2. Чому текст має таку назву? Яку користь приносять сови? Який спосіб життя ведуть ці тварини?
3. За малюнком і опорними словами опишіть сову. Опорні слова: круглі очі, гачкоподібний ніс, міцні лапи з ціпкими кігтями.
4. Аналіз правопису числівників: п’ятдесят, вісімдесят один, тисяча.
5. Напишіть переказ, доповнивши описом сови.

Вовчун і Мурлинський

У бабусі Насті живуть пес Вовчун і кіт Мурлинський.  Вовчун – сірий, капловухий. А Мурлинський – чорний із зеленими очима. Тільки-но хтось чужий наближається до подвір’я , пес тут-таки подає свій голос. А кіт ловить мишей. Живуть пес і кіт мирно. У Вовчуна своя мисочка, у Мурлинського своя. Дасть їм бабуся поїсти, то вони їдять кожен окремо і не сваряться.

Та ось якось бабусина родичка аж із третього села випросила позичити їй кота. Не стало Мурлинського – і Вовчуна ніби хтось підмінив. Він перестав гавкати і їсти. Бабуся налила йому повну мисочку молока, а він і не доторкнеться.

«Чи не захворів!» - бідкалася бабуся. Так було день, другий. Третього дня подалася бабуся до родички і забрала кота.

Як угледів Вовчун  Мурлинського, то аж підстрибнув. Облизав його від вух до хвоста, підпустив до своєї мисочки з молоком. Мурзинський теж зрадів зустрічі. Він напився молока й собі лизнув Вовчуна.

І стали вони  жити, як жили. Пес подає голос, як зачує чужих, а кіт на мишей полює.

1. Назвіть героїв цього оповідання. Як автор їх описує? Які обов’язки були у кота і собаки? Як Вовчун переніс розлуку з Мурлинським? Розкажіть про зустріч друзів.
2. Чи відповідає змістові оповідання приказка «Живуть, як пес з котом»? Чи доводилося вам спостерігати подібне?
3. Напишіть стислий переказ за самостійно складеним планом.

Незвичайний пасажир

Прийшла весна. Але однієї ночі вдарив мороз. Нелегко довелось лелеці. Птах упав на одній з вулиць міста.

Ранком люди поспішали на роботу. Біля трамвайної зупинки знайшли лелеку. Його занесли у вагон.

У вагоні було тепло. Лелека відігрівся, підбадьорився і дуже смачно поснідав.

Птах із задоволенням катався. Людям шкода було з ним розлучатися. Яскраве і тепле сонце після обіду покликало лелеку в політ.

Наступного ранку водій і пасажири були вкрай здивовані: на зупинці стояв і чекав на трамвай лелека. Йому гостинно відчинили двері.

1. Чому так названо текст? Кого помітили люди на трамвайній зупинці? Як вони вчинили з лелекою? Як почував себе лелека у вагоні? Чим були здивовані люди наступного ранку?
2. Напишіть детальний переказ за самостійно складеним планом.

 

Зозуля та Дрізд

(байка)

Зозуля прилетіла до чорного Дрозда.

• Чи тобі не нудно? – питає його. – Що ти робиш?
• Співаю, - відказує Дрізд. – Хіба не чуєш?
• Я співаю частіше за тебе, проте однаково нудно…
• Так ти ж, пані, тільки й те робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця на місце перелітаєш, співаєш, п’єш та їш. А я сам годую, бережу і вчу своїх дітей, а працю свою  полегшую співом.

(Г.Сковорода)

1. Що таке байка? Які ще байки ви знаєте? Що вам відомо про зозулю? Яка розмова відбулася між Зозулею і Дроздом?
2. Пояснити розділові знаки при прямій мові.
3. Напишіть детальний переказ байки.

Лісові богатирі

Вдарила перша крапля дощу – і почалося змагання.

Змагалися троє: гриб підосичник, гриб підберезник і гриб маслючок.

Першим підіймав підберезник. Він підняв листок берези і слимака.

Другим номером був підосичник. Він підняв три листки осики і жабенятко.

Маслючок був третім. Він розпалився, почав вихвалятися. Розсунув головою мох, підліз під суху гілку і почав підіймати. Підіймав, підіймав – не підняв. Тільки шапочку роздвоїв; як заяча губа стала. Переможцем став підосичник. Нагорода йому – червона шапочка чемпіона.

1. Які гриби брали участь у змаганні? Що підіймав кожен з грибів? Хто виявився найдужчим?
2. Пояснити значення слів: змагатись, розпалитись, заяча губа, чемпіон, переможець.
3. Напишіть детальний переказ за самостійно складеним планом.

Великий художник

Усі знають Великого Кобзаря України як геніального поета. Але  ми шануємо Т.Г.Шевченка не тільки за вірші, а за його чудові малюнки. Бережемо їх, як великий скарб. Здається, що намальовані вони чарівним пензлем.

І не тільки пензель, а й звичайний олівець, вуглина робилися чарівними в Тарасовій руці. У намальованих картинах ніби оживало ніжне світло, дерева, постаті.

Дуже любив малювати маленький Тарас. Кликали малого гратися його друзі. Хоч як йому хотілося погратися у квача чи хованки, але він часто відповідав:

• Ви грайтеся, а я малюватиму.

І малював він захоплено, натхненно, не завжди на папері, іноді на стінах, на піску, вугликом, паличкою. І друзі Шевченка пізнавали себе в тих малюнках.

Пройшов час. У настирливій праці змужнів талант кріпака. Т.Г.Шевченко став великим художником. У малюнках його на першому місці була знедолена людина.

Ті картини, як і його огненні поезії, підіймали народ на боротьбу за правду, за волю.

1. Про яку грань таланту Кобзаря розповідається в цьому тексті? Яке захоплення було у маленького Тараса? Що ви дізналися про Шевченка як художника?
2. Напишіть детальний переказ за поданим планом.

План

1. Т.Г.Шевченко – геніальний поет і великий художник.
2. Любов до малювання в дитинстві.
3. Кого зображував Шевченко у своїх картинах?
4. Як впливали картини Т.Шевченка на народ?

Розгубився

(відтворення деформованого тексту)

1. А хлопчикові стало так жаль дідуся, що на очах виступили сльози. Малого мучили докори сумління: чому я не застеріг сліпого дідуся, не допоміг йому обійти слизьке.
2. Дорогою йшов хлопчик. Він ніс відро з водою. Назустріч йому тупцяв старий. Він простяг руку перед собою й ціпком пробував дорогу.
3. Дідусь уже пішов у провулок, його й не видно, а хлопчик стоїть і стоїть, і не знає, що робити, що й казати.
4. «Це сліпий»,- подумав хлопчик. Він ніколи не бачив цього дідуся у своєму селі. Задивився на нього і спіткнувся, вода вилилась на дорогу. Хлопчик злякався й відскочив убік, аж до тину.
5. Дідусь ступив, де розлилася вода, посковзнувся, втратив рівновагу й упав. Помалу він підвівся на ноги, потім знов нахилився, попробував рукою мокру землю й знизав плечима: звідки воно взялося?

(За В.Сухомлинським)

(Текст записаний на дошці)

1. Про кого розповідається в тексті? Яким ви уявляєте дідуся? Чому він упав? Як себе почував хлопчик? Як би ви вчинили на його місці?
2. Складіть діафільм за оповіданням з 5 кадрів, доберіть підписи(звернути увагу на послідовність подій).
3. Напишіть переказ, дотримуючись послідовності у викладі подій.

Поширення короткого оповідання

Хлопчик пішов у ліс. Потрапив у невідоме місце. Заблудився. Ліг на траву. Задумався. Гудуть бджоли. Став хлопчик стежити за ними. Усі бджоли летять в одному напрямку, до березняку. Хлопчик теж пішов у тому напрямку. Скоро він вийшов на дорогу.

(Текст записаний на дошці.)

План уроку

1. Читання учнями записаного на дошці оповідання.
2. Бесіда за змістом. Поширення речень.
3. Добір заголовка.
4. Зв’язна розповідь складеного оповідання.
5. Самостійний запис поширеного оповідання в зошиті.

 

 

 

Козацька кров пульсує і гуде

Дні козацької слави. Багато з нас і не вірили, що доживуть до такого дня. Ми поволі пробуджуємося від сну. Українське козацтво! Січовики тут міцно стояли за віру і правду проти турків, татар і польської шляхти.

Щемно і радісно усвідомлювати себе нащадками несхитних лицарів волі.

1. Що відомо про історію українського народу? Де жили козаки? Хто був їхніми ворогами? Що ви знаєте про життя козаків на Січі? Які риси характеру притаманні козакам?
2. Введіть у речення слова: Запорізька Січ, пороги, отаман, курінь, кошовий, мушкети, шабля, фортеця.
3. Усно перекажіть, склавши зачин про життя козаків.