Відкрита школа – новий виклик освітніх менеджерів у межах розитку громадсько-державного управління навчальним закладом

Заступник директора з НВР Єрмакова М.Ю.

Відкрита школа – новий виклик освітніх менеджерів у межах розитку громадсько-державного управління навчальним закладом

Ідея статті: створення  сучасної  моделі роботи школи через співпрацю з громадськими організаціями, теоретичні та практичні засади в підготовці до співпраці КЗ «Кременівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені братів Зосіма»  та громади.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови інноваційної освітньої діяльності – створення та запровадження відкритої школи як засобу в межах розвитку громадсько-державного управління навчальним закладом.
 

Об’єкт дослідження – упровадження в життя різних моделей державно-громадського управління розвитком навчальних закладів, розробка моделі й методики впровадження  державно-громадського управління в практику роботи.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні засади впровадження сучасної моделі роботи школи через співпрацю з громадськими організаціями.

Основні завдання експерименту:

1. Проаналізувати концептуальні підходи, вітчизняну нормативно-правову базу з питань інноваційності, зокрема відкритого навчання через співпрацю з громадськими організаціями.
2. Теоретично обґрунтувати організаційно-педагогічні умови впровадження відкритої освіти.
3. Охарактеризувати особливості впровадження відкритої школи.
4. Експериментально перевірити ефективність запровадження відкритого навчання у навчально-виховний процес навчального закладу.
5. Інтегрувати досвід запровадження відкритого навчання у співпраці з громадськими організаціями.
6. Здійснити узагальнення одержаних результатів.

Наукова новизна та теоретична значущість результатів відкритої школи у співпраці з громадськими організаціями полягає в тому, що

•  теоретично буде обґрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови впровадження відкритої освіти у закладі через співпрацю з громадськими організаціями;
• визначено доцільність упровадження відкритої освіти для забезпечення якісної освіти молоді;
• розроблено структуру навчального плану відкритої школи;
• буде поглиблено: зміст понять «громада», «громадсько-державне управління», «організаційно-педагогічні засади», «інноваційна освітня діяльність», «відкрита освіта», «моніторинг інноваційної освітньої діяльності», «готовність до інноваційної педагогічної діяльності», «освітні послуги» тощо;
• подано наукові уявлення про педагогічне моделювання відкритої освіти та розуміння доцільності запровадження відкритої школи. 

Очікувані результати експерименту:

• партнерство школи та бізнесу;
• засвоєння  мистецтва спілкування та розвиток стосунків із громадськістю;
• вміння подати себе з найкращого боку в умовах ринкових відносин;
• створення громадського резонансу: реклама, публікації в друкованих та електронних засобах масової інформації, проведення виставок, семінарів, зборів, зустрічей, презентацій, творчих звітів, свят тощо;
• створення позитивного іміджу школи в соціальному оточенні – одна з першочергових задач управління.

            Таким чином,  реформування полягає в трансформації державної системи управління в державно-громадську, завдяки чому навчальний заклад  набуде здатності до самоорганізації і саморозвитку.

Освіта в наш час характеризується переходом від державного до громадсько-державного управління. Поширюється процес децентралізації управління: деякі функ­ції, що раніше виконувала держава, передають місцевим органам влади, громадським і приватним організаціям. Починається децентралізації управління: суспільний характер прийняття рішень; широке застосування засад освітнього менеджменту; фінансова автономія низової ланки освітньої системи – шкіл. У  сучасних економічних умовах  школа опинилася перед такими проблемами: занепад сіл, «боротьба за учня» в умовах профілізації, зниження народжуваності дітей. Тому все частіше постають завдання про створення умов  для здобуття учнями якісної освіти, модернізація системи позакласної роботи,  впровадження додаткових освітніх  послуг,  вироблення власної сучасної моделі виховної роботи, модернізація матеріально-технічної  та навчально-методичної бази,  створення комфортних та безпечних умов перебування учнів у школі,  турбота  про здоров’я дітей. Виходячи із зазначених завдань, сучасна школа має відповідати статусу опорної школи, бути центром освітніх інновацій та підтримувати їх розвиток у школах-сателітах, пропонувати освітні послуги учасникам навчально-виховного процесу, які легше   адаптуватимуться до нового економічного і соціокультурного середовища, стануть користуватися методами прогнозування й моделювання, будуть брати на себе відповідальність за власний вибір і постійно вдосконалювати свої знання. У наш час найактуальнішою з тем освітнього менеджменту є впровадження громадсько-державного управління як нової демократичної моделі управління розвитком навчального закладу.

   У статті 53 Конституції України говориться: «Держава забезпечує доступність і беоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної  і післядипломної освіти, різних форм навчання…».

  Держава все біль­ше відмовляється від функції надання освіти і передає контроль за змістом, затвердженням стандартів і програм освітянам.  Функції державних органів управління освітою в розвинутих країнах також переходять на рівень місце­вих органів влади, громадських організацій і приватного сектору. Загалом, структура державного управління освітніх систем скла­дається з трьох рівнів: виший –  центральні органи влади, серед­ній — регіональне керівництво, нижчий — місцеве керівництво - територіальні громади. Особливе місце в цьому ланцюзі посідають  територіальні громади, оскільки саме вони є споживачами освітніх послуг та формують вимоги до їх якісного надання. Таке управління сьогодні є актуальним та орієнтує освіту на постійний розвиток.

Слово «громада» - багатозначне. Воно може означати деяку місцеву спільноту, окреслювати етніч­ну чи культурну належність або ж стосуватися неформального професійного об'єднання. Загалом кожна зацікавлена група в громаді потребує від школи окремої стратегії діяльності. Така структура співпраці виправдана і є передумовою ефективного партнерства.

 Сільська школа характеризується своєрідною специфікою. Це різні типи та види навчальних закладів різноманітні за наповнюваністю, територіальним розташуванням, соціальним оточенням, національним складом. На якості функціонування сільської школи  позначилася і затяжна фінансово-еконмічна криза, і складна демографічна ситуація, і зникнення базових господарств, які утримували соціальну інфраструктуру села. Багато науковців займалися дослідженням особливостей навчально-виховного процесу в малокомплектній школі. Але  питання державно-громадського управління сільською школою не були об’єктом глибокого наукового дослідження, хоча на сьогодні є досить актуальним.

 Національна стратегія розвитку освіти ставить завдання розвивати ситему громадсько-державного управління освітою з одночасним контролем за якістю освітньої діяльності та передбачає

• упровадження в життя різних моделей державно-громадського управління розвитком навчальних закладів;
• розробку моделі й методики впровадження  державно-громадського управління в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів;
• забезпечення розвитку науково-методичних служб і включення питання державно-громадського управління в навчальні плани курсів підвищення кваліфікації та плани підготовки керівників навчальних закладів.

У  Конституції України наголошено на тому, що гро­мадяни України мають право на свободу об'єднання в громадські організації для здійснення й захисту своїх прав і свобод та задоволення економічних, соціальних, культурних та інших інтересів (ст. 36); брати участь в управлінні державними справами (ст. 38).

       Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») наголошує на забезпеченні оптимальних умов функціонування галузі освіти й створенні системного механізму її саморегуляції на всіх управлінських рівнях на основі дотримання чинного законодавства та ефективного використання інтелектуальних ресурсів суб'єктів освітнього про­цесу.

        У Національній доктрині розвитку освіти звертається увага на розробку моделей управління освітою з підключенням до управління громадян для підвищення його гнучкості, демократичності й надання державно-громадського характеру.

        Щодо окремих статей Закону «Про освіту», то одним з основних принципів освіти в Україні визначено «поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті» (ст. 4); для управління освітою створюються система державних органів управління й органи громадського самоврядування, які діють у межах повноважень, визначених законо­давством (ст. 10); місцеві органи створюють належні умови для координації дій педагогічних, виробничих колективів, сім'ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей за місцем проживання (ст. 14). Окрім того, органи громадського самоврядування в освіті вносять пропозиції щодо формування дер­жавної політики в галузі освіти, вирішують у межах своїх повноважень питання навчально-виховної, економічної й фінансово-господарської діяльності навчальних закладів (ст. 16). З’ясовано   роль батьків і осіб, які їх за­мінюють: вони мають право обирати й бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів; звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей (ст. 60).

Дані документи складають правове підґрун­тя щодо розвитку громад­ського управління школою, а юри­дичну можливість впровадження державно-громадського управ­ління в загальноосвітньому навчальному закладі встановлюють:

• Конституція України (прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року);
• Закон  України  «Про  освіту»  (в  редакції  від  20  вересня 2003 року);
• Закон України «Про загальну середню освіту» (від 13 травня 1999 року);
• Закон України «Про об'єднання громадян» (від 16 червня 1992р.);
• Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» (від 13 грудня 2001 р.);
• Закон України «Про благодійництво та благодійні ор­ганізації» (від 13 грудня 2001 р.);
• Національна доктрина розвитку освіти (затверджена Указом Президента України від 17квітня 2002 року);
• Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) (постанова МОН та президії АПН України від 22 листопада 2001 р.);
• Положення про середній загальноосвітній навчальний заклад (затверджене  постановою  Кабінету Міністрів  України  від 27 серпня 2010 року №778);
• Примірне положення про раду загальноосвіт­нього навчального закладу (наказ МОН України від 27 березня 2001 р.);
• Положення про піклувальну раду загально­освітнього навчального закладу (наказ МОН Украї­ни від 5 лютого 2001р.);
• «Примірне положення про порядок звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних на­вчальних закладів про свою діяльність перед педагогічним ко­лективом та громадськістю» (2005);
• Типове положення про батьківську ра­ду та батьківський комітет у загальноосвітніх на­вчальних закладах (лист МОН України від 27 жов­тня 2003р.);
• Примірне положення про освітній округ (на­каз МОН України від 5 квітня 2006 р.).

            Така законодавча база дає можливість не тільки створити дієву систему засобів правового регулювання державно-громадського управління закладом освіти, але й конкретизує, доповнює її вну­трішніми документами. Такими документами в закладі освіти є:

• Статут;
• Положення про раду закладу освіти;
• Положення про піклувальну раду;
• Положення про батьківський комітет загальноосвітнього на­вчального закладу;
• Угода про співпрацю педагогічної ради та ради за­кладу освіти;
• Правила внутрішкільного розпорядку та ін.

    Сучасна нормативно-правова база України декларує необхід­ність модернізації управління освітою, проте ефективних механіз­мів децентралізації вертикалі державного управління в освіті та впровадження громадського компонента управління вироблено мало. Отже, виникла потреба  шукати додаткові шляхи вирішення проблеми.

 Практика показує, що керівники навчальних закладів зараз усе більше приділяють увагу розвиткові державно-громадського управління, вивчають законодавчі та медодичні документи з упровадження демократичних перетворень, залучення громади до діяльності школи, створення оптимальних умов для широкого залучення учнів, батьків і громади до цієї роботи, співпрацюють із волонтерами, депутатами, засобами масової інформації, використовують соціальні мережі.

        Як бачимо, сьогодення диктує свої умови  й керівники є активними прихильниками нових підходів до теорії та практики управ­ління навчальними закладами. Будуючи власну модель управління закладом освіти,  вони роблять акцент на поєднанні освітнього  та партнерсько­го управління на основі врахування громадської думки,  залучення громадян до ухвалення управлінських рішень. У 2000 рр. Всеукраїнський фонд «Крок за кроком» ініціював проект із розвитку Громадсько-ак­тивних шкіл, який пожвавив роботу з громадою.  Деякі школи стали реалізаторами цього проекту. Проте в нашому районі тільки починається робота зі створення громад та функціонування освітніх округів.  Питання ще вирішується, а школа вже зараз  змушена стимулювати громадську ак­тивність, щоб  не лише учні, а й вчителі, батьки, волонтери та депутати брали участь у розвику та становленні громадсько-державного управління.

      Упроваджуючи в життя державно-громадську модель управлін­ня, менеджери освіти передбачають створення та функціонування в навчальному закладі

• ради школи;

• піклувальної ради;
• батьківського комітету;
• адміністрації школи;
• педагогічної ради;
• органів учнівського самоврядування. 

Така модель управління існує й у нашій школі. Впроваджуючи її, ми ставили завдання  демократизувати  державне управління школою й задовільнити  потреби та інтереси учасників освітнього процесу. Колектив зараз ставить завдання  не тільки працювати над підвищенням якості освітніх послуг, а й залучати  батьків та  громаду  для вирішен­ня соціальних та інших проблем. 

  Дієвим органом в роботі школи є піклувальна рада, вона забезпечує доступ за­гальної середньої освіти для всіх громадян, залучення широкої громадськості до вирішення про­блем навчання і виховання. До її складу увійшли  Голова сільської ради,  Голова батьківського комітету, місцеві підприємці.

        Цей орган самоврядування школи вирішує проблеми  з удосконалення матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення, виступає організатором впровадження профільного навчання,  гурткової роботи,  бере участь у роботі загальношкільних батьківських зборів. Піклувальна  рада ініціює персональні та колективні нагороди призерам  конкурсів, змагань, олімпіад,  надає матеріальну допомогу в організації та проведенні ювілейних свят,   сприяє поповненню фонду науково-методичної літератури.  Велику увагу рада приділяє роботі із соціального захисту дітей із неблагополучних сімей. Однак основним завданням піклувальної ради є організація матеріально-технічного забезпечення школи.

        За останні роки  за надану субвенцію сільською радою  проведено капітальний ремонт спортивного залу школи (замінено вікна, світильники,   проведено оздоблення стін, відремонтовано 2 роздягальні, відбулася заміна системи опалення, відремонтовані душева та бойлерна кімнати). З метою творчого розитку розвитку обдарованої молоді за субвенцію сільської ради  було також придбано нову музичну апапаруру. Піклувальна рада турбується і про здоров’я  кожної дитини, тому щороку надається безкоштовне харчування для учнів 1-4 класів та дітей пільгової категорії. Протягом останніх років традицією стало відзначення та преміювання за високі досягнення у навчанні та участь у предметних конкурсах і олімпіадах учнів школи.  

      Отже, піклувальна рада — це стратегічний орган, що спільно з адміністрацією школи вирішує найважливіші питання функціонування навчального закладу.

          Партнерство школи та бізнесу зараз набуває неабиякого розвитку. Українські бізнесмени, на жаль, ще не до кінця усвідомили, що ін­вестиція в освіту - найприбутковіше капіталовкладення в майбут­нє.  Але школа стоїть на початку нових перетворень не за рахунок держави,а за рахунок підприємств,  благодійних пожертвувань та спонсорства.

       Співпраця бізнесу і школи в Україні тільки налагоджується. Директор школи постійно співпрацює з гідними партнерами в покращенні благополуччя закладу. Партнерами нашої закладу на шляху зміцнення його благополуччя багато років виступають ММК ім.. Ілліча (зараз Метінвест та HarVeast), Благодійний фонд ADRA, Грецький медичний центр «Меотида», Грецька спілка. Взаємодія  з ними здійснюєтеся через вирішення фінансових питань, розв'язання проблем зміцнення ма­теріально-технічної   бази   школи,   проведення   ремонтних   робіт, постачання спортивного інвентарю, навчально-методичної літератури, наоч­ного обладнання, надання матеріальної допомоги дітям, які потребують соціального захисту.

Великий внесок у розвиток закладу зробили спонсори-підприємці. За останні роки HarVeast (раніше ММК ім.. Ілліча) проведено ремонт школи, замінено дах, вікна, відштукатурено зовнішні стіни приміщення. У цей же час було збудовано шкільну їдальню, аналогів якої немає в школах району.

За рахунок спонсорської допомоги компанії ADRA була придбана газова модульна котельня, яка зараз монтується та готується до пуску. Декілька років тому ця ж компанія в рамках проекту «Водні ресурси» оснастила школу водоочисною системою, яка і зараз функціонує, забезпечуючи питною водою учнів школи.

Із самого заснування тісно співпрацює зі школою Грецький центр та Грецька спілка. Вони організовують безкоштовний літній відпочинок учнів школи в таборах Греції та інших дитячих таборах України, часто посталяють дітям безкоштовно шкільну канцелярію, зошити, портфелі, торбинки. Щороку поповнюють фонд підручників.

За кошти спонсора Народного депутата України Д.В.Лубінця протягом останніх років діти школи з метою творчої півраці з учнями інших областей України неодноразово відвідували міста Київ, Тернопіль, Ковель тощо. За  сприяння Лубінця Д.В. на території закладу відкрито майданчик відпочинку. Розпочато будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям.

При реалізації цільового проекту «Здорові діти – здорова нація» за сприяння Нікольської РДА  у школі відкрито спортивний ігровий майданчик.

         Але взаємодія закладу освіти з підприємствами,  як показує досвід, повинна мати не епізодичний  характер, а бути системною. Таким чином, з метою реалізації принципу державно-громадського управління освітою необхідно передати частину управлінських повноважень громадським органам співуправління. У результаті школа вийде на новий рівень розвитку.

        Реалізуючи державно-громадську модель управління, впроваджуємо такі форми співпраці з батьками, як батьківські збори, засідання батьківського комітету або спільне засідання адміністрації школи та батьківського комітету, участь батьків  та учнів у педагогічних, методичних та виховних заходах, анкетування батьків  та дітей з  актуальних питань навчання та виховання тощо.

Загальні збори школярів (конференції) проводимо двічі на рік. Зазвичай скликає їх директор. На загальних зборах учнів заслуховуються звіти шкільного парламенту, відбуваються вибори Президента, заступника та міністрів, розглядаються проети. Двічі на рік відбуваються спільні засідання адміністрації школи та органів учнівського самоврядування. У 2016 році  Президент школи  в рамках проекту пройшла навчання лідерів учнівського самоврядування у Києві. Лідери учнівського самоврядування залучаються до реалізації та презентації громадських проектів.  Саме вони стали ініціаторами побудови шкільного майданчика відпочинку, створили проект та отримали грант на 22 тисячі гривень для його реалізації від Народного депутата України Лубінця Д.В..  

       Вдало поєднуємо такі форми роботи з батьками, як: спільне ухвалення рішень, спонсорство батьків, їхня допомога. Вони є активними помічниками в ремонтних роботах, у профілактичних рейдах, а вчителі проводять батьківські тренінги, семінари, круглі столи. У 2015 році проведено шкільні педагогічні читання з проблем родинної педагогіки, семінар (підготували педагоги-організатори та учні старших класів «Раціональне харчування дитини» з проблеми профілактики здорового харчування (учениця 11 класу Кожухова А. та 10 класу Ялі Ольга)). На загальношкільних зборах ведеться показ навчальних презентацій («Творчі проети», «Дитина і соціум», «Учитель-учень-батьки» тощо).

Аналізуючи роботу в даному напрямку, школа зробила висновок,  щоб налагодити дієвий діалог із батьками та спонсорами, по­трібні не лише добра воля обох сторін, а й професійна компетент­ність,  досвід і знання сучасних технологій роботи.

Останніми роками все більше набирає обертів робота учівського самоврядування. Воно представлене  президентскою республікою  «НЕОС». Створюючи учнівську організацію, ми розуміли, що вона повина бути прийнятною для нашої школи. Це зумовлювалося особливостями колективу, традиціями школи, наявністю взаємо­зв'язків школи з батьками, громадськістю, стилем взаємин педагогів, учнів, батьків тощо.

Учнівське самоврядування КЗ «Кременівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені братів Зосіма» має чітко визначену сферу діяльності, повноваження, права й обов'язки, несе відповідальність перед колективом школи. Склад комітету кожного року поновлюєтся. Учнівське самоврядування має свій Статут, який налічує 3 розділи. Правління учнівським самоврядуванням здійснює Президент та міністри ( прем’єр-міністр, Міністр освіти, Міністр культури, Міністр патріотів України, Міністр спорту, Міністр креативних справ та Міністр інформації). Кожне міністерство організовує та веде роботу згідно Статуту учнівського самоврядування. Має план роботи на рік, завірений Президентом  учнівської Республіки Згара Іллею, Прем'єр-міністром  Мітько Валентиною, директором  школи Мітько М.О.. Засідання міністерств проводяться 1 раз на 3 місяці, а за потребою, щомісячно, підсумки роботи міністерств і план роботи висвітлюються Міністерством преси та зв’язку на стенді учнівського самоврядування та на власній сторінці у Feysbuk.

Міністерство освіти (Міністр Добра Марина) постійно організовує допомогу в разі потреби учням, які мають незадовільні оцінки,  надає допомогу вчителям в організації тематичних вечорів, бере участь у обладнанні навчальних кабінетів, бере участь у проведенні заходів, направлених на підвищення якості знань учнів (предметні олімпіади,  стінгазети,  огляди підручників тощо).

Міністерство культури (Міністр Ялі Анастасія) організовує та бере участь у проведенні масових заходів школи (Дня визволення села від фашистів, Конкурсу декоративно-ужиткового мистецтва, Дня самоврядування, Дня українського козацтва, Дня захисника Вітчизни, Нового року, Дня зустрічі випускників, 8 Березня, Дня сміху, Дня Перемоги тощо), організовує  свята народного та шкільного календаря, розподіляє між класами та учнями доручення з підготовки цих заходів, організовує проведення конкурсів і оглядів художньої самодіяльності.

  Робота Міністерства спорту полягає в проведенні спортивних акцій, турнірів, туристичних змагань і походів. Голова міністерства (Міністр Добра Костянтин, багаторазовий переможець та призер районних, обласних та Всеукраїнських змагань із боротьби дзюдо) має організаційні здібності, добру фізичну форму і є прикладом для інших учнів. Члени міністерства проявляють активність у різних спортивно-масових акціях, здійснюють догляд за фізичною формою учнів та станом здоров’я, пропагують здоровий спосіб життя.

Мінстрертво інформації (Міністр Батир Олесандр) організовує та здійснює художнє оформлення шкільного інтер’єру, готує інформації з різних питань. Висвітлює цікаві шкільні традиції. Інформаційна комісія інформує учнів, батьків, вчителів про всі події, які відбуваються в школі, різними засобами інформації (газета, Інтернет, рекламні оголошення).

 Міністерство креативних справ (Міністр Бешанова Анжела) залучає дітей, підлітків до  участі в спортивних секціях, змістовного дозвілля, готує творчі виставки учнів, надає посильну допомогу класним керівникам.

    Міністерство патріотів України допомагає самотнім  літнім людям, ветеранам Афганської війни, інвалідам. Проводить доброчинні заходи. Організовує та проводить волонтерську роботу - поздоровлення вчителів зі святами, учнів із Днем народження.

             Президент учнівського самоврядування та міністри звітують на загальних зборах колективу школи за дотримання демократичних засад у своїй роботі, за якість і строки розв’язання  поставле­них проблем.

 У школі ефективним дієвим органом є батьківська рада школи. До її складу  входять учні, вчителі, адміністрація, батьки (рівне представництво). Для ефективної організації роботи батьківська рада  працює за такими напрямками: загальна середня освіта, соціально-побутові питання, трудове законодавство та здоровий спосіб життя. Очолює раду  голова (Мінаєва Т.В.), що обирається на загальношкільній конференції кожних два роки. На своїх засіданнях батьківська рада  затверджує основні напрями роботи. Голова організує роботу з виконання рішень конференції  ради школи, дає доручення членам ради, забезпечує гласність у роботі ради та конференції, щороку звітує перед конференцією про свою роботу. Ця робота  вимагає вивчення нормативних документів, побажань дітей, батьків і вчителів, узгодження отриманого матеріалу з реальними можливостями школи. Якщо виникають проблеми у вирішенні нагальних питань, завжди проводяться зустрічі з головою ради та директорм школи. Члени ради постійно запрошуються на засідання педагогічних рад, виховні заходи та є частими спостерігачами на відкритих уроках і виховних годинах.

В рамках напрямку громадська ініціатива налагоджено роботу з Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» Український центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, Центр національно-патріотичного виховання, розпочато роботу з реалізації проекту козацько-лицарського виховання «Джура», керівником якого призначено вчителя Захисту Вітчизни Кузнєцову Ю.В.

Впродовж років школа проводила національно-патріотичне виховання зазвичай через організацію урочистих заходів, свят­кувань, змагань. Брала участь у районних військово-патріотичних  іграх «Джура», «Нащадки козацької слави», «Сокіл». Протягом кількох років ставала призером та переможцем цих змагань. У 2017 році як найкраща команда району була учасником обласних змагань «Джура». Така діяльність школи працювала на її позитивний результат і стала по­штовхом до створення та реалізації проекту козацько-лицарського виховання «Джура».

Питання вибору пріоритетного напрямку  розглядалося на декількох рівнях: Рада школи, педагогічна рада, учнівське самоврядування. Було зроблено аналіз навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення, зроблено аналіз кадрового персоналу, визначено актуальність даного проекту та проаналізовано позитивний досвід у цьому напрямку.

      Метою такої ініціативи  є формування та розвиток повноцінної особистості, гармонійної людини, патріота Батьківщини, виховання підростаючого покоління фізично здоровим, міцним, загартованим, формування почуття патріотизму, свідомого ставлення до питань особистої та громадянської безпеки, засвоєння теоретичних знань та розвиток практичних навичок поведінки в екстремальних ситуаціях, творчого потенціалу та соціальної активності особистості, розумових і фізичних якостей, готовності до виконання громадянського та конституційного обов’язку, особистої відповідальності щодо захисту Вітчизни.

         Роблячи висновки, хочеться зазначити, що співпраця школи з громадою потрібна не тільки з маркетинго­вих міркувань. Вона допоможе розв’язати проблеми виховання, бо «Дитину виховує вся громада». Ця народна мудрість не має кор­донів. Щоб таке виховання було ефективним, потрібен рух громади й школи в єдиному напрямі, єдність мети й цілей, налаштування на діалог: громада змінює школу, школа змінює  громаду. У перспективі – реалізація нових громадських ініціатив, нових громадських  творчих проектів, нова сторінка партнерських відносин школи і громади. Державно-громадське управління - це активна взаємодія дер­жавних та громадських органів управління, яка забезпечує функціонування освіт­ньої сфери та передбачає всебічний розвиток системи освіти.

Використана література

Закон України «Про освіту». – К.: Вид-во «Генеза», 1996. – 56 с.

Аніщенко Л. Корпоративність в управлінні закладом.// Директор школи. – 2011.- №2.

Безеглова Р. Громадсько-державне управління. // Підручник для директора. – 2010.- лютий.

Бондар В.І. Управлінська діяльність директора школи: Дидактичний аспект/В.І.Бондар. – К., 1987.- 156 с.

Жукова О. Державно-громадське управління закладом освіти.// Підручник для директора.- 2010- березень.

Дзега В.Д. Організаційно-методичне забезпечення роботи з педагогічними працівниками сільської малокомплектної школи при впровадженні інтерактивних методів навчання /В.Д.Дзега//  Підготовка вчителя до впровадження нових технологій навчання у малокомплектній початковій школі: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – 2004. – С.89-91.

Дзега В.Д. Сільська малокомплектна школа в умовах експериментальної діяльності/В.Д.Дзега// Сільська школа України. – 2007. - №7. – С.24.

Коробченко Л. Формування державно-громадської системи управління.// Підручник для директора.- 2010- березень.

Крикунова О. Державно-громадське управління сільською школою. // Сучасна школа України. – 2009 - №8.

Марчак О. Державно-громадське управління освітою.// Директор школи. – 2010.-№47.

Сагуйченко В. Партнерство закладу освіти та батьків як складова державно-громадського управління.// Сучасна школа України – 2010.- №11.

Чернобай Н. Державно-громадське управління закладом освіти.// Директор школи. – 2010- №11.