ВІДКРИТЕ ЗАНЯТТЯ „ГРАНІ МОГО Я” ( заняття з елементами тренінгу для підлітків)

ВІДКРИТЕ   ЗАНЯТТЯ   „ГРАНІ   МОГО   Я”

                                         Я – особистість, ти – особистість.

                           Я – важлива людина, і ти – важлива людина.

                         Я хочу, щоб мене вислухали, і ти вартий

                        Того, щоб тебе почули

                                                  Мартін Бубер                       

Мета: усвідомлення власного „Я”; розвиток навичок самоаналізу;

           формування адекватної самооцінки; вдосконалення

           комунікативних навичок.

Хід заняття

Вступ.

Доброго дня всім! Сьогодні ми зібрались на заняття, яке допоможе розкрити  грані кожної особистості. Ми будемо орієнтуватись на наш епіграф (зачитуються слова відомого німецького філософа).

Працюємо, дотримуючись наших правил:

•  Будь уважним.
•  Не критикуй.
•  Говори від свого імені і про себе.
•  Кожна думка правильна.
•  Кожна людина неповторна.

Психологи встановили, що існує три види знань про людину:

1. як людина презентує себе оточенню (її ролі).
2. те, що людина знає про себе і не хоче, щоб про це знали інші.
3. що оточення бачить в людині, а вона в собі цього не знає  і не помічає.

І зараз ми з вами спробуємо трохи відкрити  завісу вашого „Я”.

Вправа „Похвалися”

Мета: розвинути в учнів навички короткої самопрезентації.

Пригадайте, чим ви можете пишатися. Кожен учасник починає речення словами „Не хочу хвалитися, але я...”    - і пропонує свій варіант закінчення. Наприклад: „Не хочу вихвалятись, але я умію пекти смачні пироги”. Ми зробили невеличку виставку ваших досягнень, ви написали вірші про себе – все це допоможе вам у виконанні вправи.

Обговорення:

• Навіщо, на вашу думку, ми виконували цю вправу?

Висновок: для того, щоб розуміти інших людей, треба, в першу чергу, розібратись у собі.

Вправа „Горіхи” (за Ю. Заріповою)

Мета: усвідомлення та прийняття власної унікальності та

          неповторності.

Кожен учасник бере горіх, роздивляється його. Потім горіхи складаються назад в кошик і перемішуються. Учні пробують знайти саме свій горіх, аргументуючи вибір.

Обговорення:

• Що допомогло вам знайти саме свій горіх?

Щоб розгледіти людину, треба витратити час, придивитися до неї. Про цінність горіха судять за його внутрішнім наповненням. Він може бути зрілим, зеленим, гнилим, пустим, добрим. Тому не можна складати враження про людину тільки за її зовнішністю. Російське прислів’я говорить: ”Встречают по одежке, а провожают по уму”. У горіха дуже тверда шкаралупка. Вона потрібна, щоб захистити ніжне ядро. Деякі люди теж ховаються, щоб почувати себе у безпеці, і не можуть зразу відкритись. Для цього повинен пройти певний час.

Щоб допомогти вам розкритися, ми виконаємо наступну вправу.

Вправа „Квітка мого всесвіту”

Мета:  продовжити саморозкриття, самопізнання.

Закінчити речення.

• Моє улюблене заняття...
• Моя улюблена тварина...
• Мій найкращий друг...
• Мій улюблений звук...
• Мій улюблений запах...
• Моя улюблена гра...
• Моя улюблена пора року...
• Місце, де я найбільше люблю бувати...
• Я маю здібності до ...
• Найкраще я вмію...
• Я знаю, що зможу...
• Я впевнений у собі, тому що...

Обговорення:

• Про що ви дізнались, коли слухали своїх товаришів?

Вправа-гра „Батьківські збори”

Мета: подивитись на себе очима батьків.

 Уявіть собі, що ви зараз не діти, а власні батьки. Щоб ви сказали про  себе від їхнього імені ?

Я мама (тато).... Мій син  (дочка)...  позитивні відгуки. Наступний учень підтверджує це і розповідає про себе.

Обговорення:

• Що ви відчули, коли говорили про себе від імені своїх батьків?
• Чи легко говорити про себе тільки хороше? Чому?

Всі ми живемо в соціумі, тому між людьми існують певні спільні якості, які об’єднують  нас.

Вправа „Павутина”

Мета:  сприяти розумінню того, що об’єднує всіх учасників, поглибити знайомство.

У ведучого – клубок ниток. Він пропонує, перекидаючи клубок одне одному, назвати те, що об’єднує вас  із іншим учасником. Той, у кого клубок, намотує нитку на палець і передає іншому учню, в якого ще немає нитки, і називає спільну рису.

 --На що це схоже?

--Що символізує ця павутина? Які у вас виникають асоціації?

-- Яка мете цієї вправи?

Отже, розмотавши клубок, ми бачимо павутину, що поєднує всіх учасників заняття. Змотуючи клубок, кожен висловлює вдячність тому, хто його вибрав.

Ритуал завершення заняття „Я бажаю...”

Діти стають в коло, беруться за руки і продовжують речення (одним-двома словами) .

--Чому важливо не розірвати ланцюжок?

   Всі молодці. Відведений нам час закінчився. Дякую за заняття. Подякуємо нашим гостям за увагу. До побачення! Аплодисменти.

Література:

1. Л.В.Туріщева. Увага! Особливі діти. – Х.:Вид.група «Основа», 2012. – 128 с. – (Серія «Тренінги у педагогічній практиці»).
2.  Л.В.Туріщева.Психологічні тренінги для школярів. – Х.:Вид.група «Основа», 2010. – 124 с. – (Серія «Тренінги у педагогічній практиці»).
3. Як згуртувати колектив.// Класний керівник. Бібліотека. – Київ «Шкільний світ», 2011. – 118с.