Відкрите заняття: методика, розробка, технологія проведення

ВІДКРИТЕ ЗАНЯТТЯ: МЕТОДИКА, РОЗРОБКА, ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ

Сьогодні неможливо студентів у ВНЗ озброїти всіма знаннями, вміннями і навичками, котрі їм будуть необхідні для подальшої роботи. Але навчити їх самостійно оволодівати необхідними знаннями, формувати активних, творчих людей - актуальне завдання.

Тому проведення відкритих занять викликає у студентів зацікавленість новинами, виховує в них бажання вчитися, уміння відстоювати власну думку, розвиває ділові якості, критичне мислення до себе, до своїх можливостей, допомагає студентам у визначенні цілей на майбутнє, мотивує їхню подальшу навчальну діяльність. Допомогти знайти студентам своє призначення, розібратися, чим вони будуть займатися на виробництві, що становить їхня професія, яке її значення, прищепити до неї любов і повагу - прямий обов’язок викладачів. І все це вони намагаються зробити під час проведення різноманітних навчально-виховних заходів.

Перед вищою школою стоять важливі завдання щодо підвищення ефективності навчання і якості підготовки майбутніх фахівців. На сучасному етапі становлення освіти особливої значущості набуває потреба насичення навчально- виховного процесу сучасними психолого-педагогічними технологіями. Одним із таких заходів є проведення  відкритих занять.

Термін «відкрите заняття» в дидактиці виступає як узагальнена назва різних видів занять. Серед іншого: відкрите заняття - форма активного методичного навчання, яка сприяє впровадженню досягнень педагогічної науки в практику й активному поширенню педагогічного досвіду. Відкрите заняття - це одна з форм педагогічного контролю, метою якого є виявлення рівня професійної компетенції та педагогічної майстерності викладача для подальшого удосконалення викладацької діяльності.

Відкрите заняття виконує низку функцій, а саме:

• інформаційну
• діагностувальну
• мотивувальну

Існують такі види відкритих занять:

• пробне
• поточне
• показове

       Завданням викладача, який готує відкрите заняття, є демонстрація напрацьованої системи організації навчально-виховного процесу, презентація ефективності застосовуваних методів, прийомів, педагогічних знахідок.

    Для проведення відкритого заняття може використовуватися будь-який вид навчальних занять за будь-якою формою навчання.

  Планування відкритих занять. Графіки проведення відкритих занять складаються на початку навчального року. Роботі передує аналіз взаємовідвідування занять викладачами у кінці попереднього навчального року, де визначається досвід, який виправдав себе на практиці і може бути показаний у новому навчальному році. На підставі обговорення творчого досвіду викладачів, складається план проведення відкритих занять перш за все в рамках предметних тижнів кожної циклової комісії, на цій підставі складається єдиний графік проведення відкритих занять в коледжі - за відповідними спеціальностями.

При плануванні відкритих навчальних занять слід рівномірно розподіляти їх за навчальними групам. Недоцільно планувати їх на вересень (час організаційних заходів), січень, червень (час сесії).

Відкриті заняття спрямовані на надання допомоги у вирішенні завдань щодо вдосконалення навчально-виховного процесу. Доцільно доручати їх проведення, в першу чергу, досвідченим, творчо працюючим викладачам. Можуть залучатися до проведення відкритих занять і викладачі-початківці, якщо у них є цікаві педагогічні знахідки.

Вибір теми відкритого заняття надається викладачеві, який проводить заняття.

За інших рівних умов, переваги віддаються складним темам програми, які важливі для здійснення міжпредметних зв’язків, недостатньо висвітленим в методичній літературі, вимагають серйозних змін у методиці викладу навчального матеріалу. Проте, вибір теми відкритого заняття викладач здійснює з урахуванням мети щодо включення заняття у графік відкритих занять; виважено підходить до вирішення питання: на якому матеріалі він зможе краще показати прийоми й методи, організацію навчальної діяльності студентів на різних етапах заняття. Таким чином, методична мета стає домінантою заняття, його стрижнем.

Основними критеріями оцінки ефективності відкритого заняття є якість знання, умінь і навичок, набутих студентами під керівництвом викладача.

Вимоги до відкритого заняття. Рівень заняття повинен відбивати науковість і точність фактичного матеріалу, використання останніх досягнень науки за темою, реалізацію навчальних, виховних і розвиваючих завдань.

Методична оптимальність заняття визначається правильністю обраних методів навчання, виду використання наочності, технічних засобів навчання, правильним розподілом часу заняття на його структурні елементи.

Застосування нових педагогічних технологій, прийомів і методів викладання, за допомогою яких реалізуються цілі заняття, формування знань, умінь і навичок на основі самостійної пізнавальної діяльності студентів є основними вимогами до відкритого заняття.

Відкрите заняття повинне ілюструвати висновки, до яких дійшов викладач у результаті педагогічного експерименту, роботи над педагогічною темою, педагогічними технологіями або на підставі багаторічного досвіду роботи.

До проведення відкритого заняття доцільно доповісти про хід його підготовки на засіданні циклової комісії.

Підготовка відкритого заняття. Підготовка до відкритого заняття проводиться відповідно до вимог оптимальної методики проведення заняття: аналіз змісту навчального матеріалу; аналіз особливостей конкретної групи; вибір форм, методів навчання; підготовка пакету навчально-методичного забезпечення заняття.

Починати підготовку необхідно з формулювання методичної мети відкритого заняття, якій буде підпорядковано основну методику його проведення. Це допоможе найбільш конструктивно й об’єктивно підійти до визначення методів, прийомів і форм його організації, самоаналізу та аналізу заняття.

Готуючись до відкритого заняття, викладач повинен опрацювати останню наукову й навчальну інформацію за обраною темою, педагогічну та методичну літературу, використати матеріали відвідування виставок тощо. Це допоможе зробити заняття цікавим і пізнавальним.

Наочні посібники та аудіовізуальні засоби необхідно підібрати так, щоб їх застосування давало оптимальний ефект для досягнення поставлених цілей. Не слід навантажувати заняття наочністю як прикрасою. Ілюстративні матеріали повинні працювати на навчальну мету заняття. Необхідно пам’ятати: занадто велика кількість наочних матеріалів розсіює увагу студентів, а незадіяна наочність є невиправданою.

План відкритого заняття, методична документація до нього докладно обговорюються з головою циклової комісії, якщо відкрите заняття проводиться для викладачів комісії; із заступником директора з навчальної роботи, методистом - якщо на ньому вирішуються методичні проблеми педагогічного колективу.

Колеги повинні надати необхідну допомогу педагогу в підготовці відкритого заняття.

Методичне забезпечення відкритого заняття. Повний комплект методичного забезпечення заняття включає наступні документи (вони можуть доповнюватися в залежності від виду та типу навчального заняття):

• навчальна програма;
• робоча навчальна програма;
• навчально-методична картка заняття, де зазначено вид заняття, його тему, мету, дидактичні засоби, ТЗН, література, структура заняття;

• конспект (якщо це лекція);
• комплект матеріалів за видами контролю;
• дидактичний, роздатковий матеріал;
• завдання до самостійної роботи;
• методична розробка або рекомендації щодо проведення заняття.

До відкритого заняття необхідно скласти навчально-методичну картку із чітким розподілом часу заняття і зазначенням, що і як роблять викладач і студенти. Рекомендується скласти кілька примірників для запрошених. Картка повинна відобразити основні етапи заняття, види діяльності як студентів, так і викладача. Згодом картка заняття стане опорою для самоаналізу й аналізу заняття.

Передача матеріалів у методичний кабінет сприяє формуванню «банку відкритих занять» як сектора інформаційно-аналітичного центру навчально- виховної роботи коледжу. Практикується оформлення фотосесій та презентацій проведених відкритих занять.

Проведення відкритого заняття. За тиждень до проведення відкритого заняття викладач подає повідомлення (оголошення) про нього.

Проводиться відкрите заняття у звичайній діловій обстановці. Запрошені входять в аудиторію до дзвінка, займають заздалегідь підготовлені місця, обрані так, щоб менше відволікати увагу студентів і без перешкод спостерігати за діями викладача і студентів.

Запрошені повинні дотримуватися педагогічного такту: не втручатися в хід заняття, не висловлювати в присутності студентів свого ставлення до роботи викладача і студентів.

Запрошені повинні простежити, як викладач, що проводить заняття, досягає поставленої мети, за допомогою яких методичних прийомів та засобів навчання реалізує вимоги навчальної програми, які результати його діяльності.

Обговорення та аналіз відкритого навчального заняття проходить у день його проведення. Організовує обговорення голова циклової комісії. Мета обговорення - оцінка організації навчального матеріалу, тобто структури заняття, доцільність обраних методів і засобів, допомога присутнім викладачам побачити окремі методичні прийоми, їх ефективність з точки зору поставлених завдань.

При обговоренні заняття питання повинні носити конкретний характер (про певні прийоми і методи роботи, конкретний навчальний матеріал даного заняття, можливі ситуації).

Обговорення рекомендується проводити в наступній послідовності:

1. Викладач, який проводив заняття.

2. Запрошені викладачі.

3. Голова циклової комісії.

4. Методист або представник адміністрації.

Перше слово надається викладачеві, який проводив заняття. Він повинен визначити місце заняття в темі, модулі, змісті навчальної дисципліни, чітко розкрити мету навчального заняття, обгрунтувати вибір методів і засобів, якість їх застосування; дати характеристику рівня знань, успішності студентів.

Виступ викладача повинен допомогти присутнім зрозуміти його педагогічний задум, особливості застосовуваних ним методів і прийомів, провідної ідеї, яка лежить в основі системи його роботи. Розгорнутий самоаналіз заняття не тільки продемонструє присутнім педагогічну й методичну грамотність педагога, але й упередить запитання.

Виступаючі повинні детально проаналізувати заняття, звернути особливу увагу на досягнення поставлених цілей навчання, ефективність застосованих методів, доцільність використання ТЗН, обладнання. Необхідно ретельно оцінити заняття з позиції реалізації дидактичних принципів. Якщо необхідно, то зазначити недоліки, помилки, допущені в організації та змісті заняття.

Завершують обговорення голова циклової комісії, методист, представник адміністрації. Вони підводять підсумки, дають оцінку прийомам і методам, використаним на занятті, характеризують глибину розкриття поставленої методичної мети відкритого навчального заняття та роблять висновки про доцільність використання представленого досвіду; у разі необхідності - надають рекомендації щодо вдосконалення системи роботи.

Обговорення повинно стати обміном думками, дискусією, які викликають бажання творчо використовувати представлений досвід в роботі. Тон обговорення має бути діловий і доброзичливий.

Після виступу присутніх слово знову надається викладачеві, який проводив заняття. Він доводить свою точку зору, зазначає, які зауваження сприймає, з чим не згоден і чому.

Правильно організоване обговорення допомагає дійти до єдиної думки з принципових методичних питань, впровадити результати відкритого заняття в педагогічну практику.

Система відкритих занять повинна підтримувати все нове, передове, що народжується діяльністю педагогічного колективу, сприяти впровадженню в практику прогресивних форм і методів навчання і виховання студентів навчального закладу.