Відкрите заняття "Worldcafé «Internet – життя поза реальністю»"

Worldcafé «Internet – життя поза реальністю»

(відкрите заняття з учнями 10-11 класів)

Мета: ознайомити учнів із технологією групового розв’язання проблем Worldcafé; зменшити рівень негативного впливу Інтернету на психологічне, емоційне і фізичне здоров’я дитини; розширити та поглибити знання про безпечний Інтернет; навчити аналізувати інформацію з Інтернет простору; ознайомити з небезпечними кібертехнологіями, з якими можуть зустрітися діти, працюючи в Інтернеті; розвивати безпечну поведінку у медіапросторі; забезпечити достатнє інформування дітей стосовно проблеми кібербулінгу; розвивати навички раціонального використання свого часу та розстановки пріоритетів.

Категорія учасників: учні 10-11 класів  

Місце проведення: Зал для проведення тренінгів, аудиторія.  

Форма проведення: Worldcafé, просвітницький диспут

Обладнання:2 столи, дошка/фліпчарт, 2 різнокольорові маркери, папір

А1, 2 пачки різнокольорових стікерів, бейджики, плакати.

Хід заняття

«Інтернет – це всього лише інструмент. Все залежить від того, хто і в яких цілях його використовує.»

Вчитель.Доброго дня всім учасникам сьогоднішньої зустрічі. Для того, щоб розпочати наше заняття я прошу зайняти вас місця за тими столам, стікери та маркери на яких відповідають кольорам у вас на одязі. Наша зустріч сьогодні буде проходити у нестандартному форматі, а у форматі Worldcafé, тобто «Світове кафе». Давайте трішки історії: Каліфорнія, 1995 рік. Невелика група лідерів із бізнесу та науки зібралися у будинку одного із своїх партнерів. Ніхто з них не планував створювати соціальну інновацію, яка розійдеться світом у наступні 16 років. Уранці вони розташувалися великим колом у дворі будинку, але неочікуваний дощ змусив перейти їх до будинку. Там вони розділилися на два столи, та періодично переходили від столу до столу, щоб обговорити інформацію, яку мають. Так з’явилося World café – метод неформального обговорення однієї чи декількох ідей. Сьогодні цей метод застосовується для:

§     розв’язання комплексних проблем;

§     держання відповіді на декілька питань;

§     прийняття нестандартних рішень;

§     об’єднання декількох точок зору;

§     планування групової роботи;

§     підбиття підсумків; §    обміну досвідом.

За допомогою цього методу за короткий час можна об’єднати зовсім різних людей та обговорити найрізноманітніші проблеми. 

Вправа «Знайомство». Перед початком роботи пропоную вам познайомитися. Але, так, як ми вже знаємо один одного, то напишіть на ваших бейджах ваші нікнейми та представтеся.

(Нік, або нікнейм – це особисте, переважно вигадане ім’я, 

яким називають себе користувачі інтернету в різноманітних чатах, форумах, месенджерах тощо.)

Кожен із вас соціально активний у мережах та месенджерах. За допомогою чого ви спілкуєтеся? Як ви проявляєте відчуття та емоції? Хто з вас знає, що таке «Емодзі»? Емодзі – це особлива мова в мережі Інтернет, яка складається не із слів та літер, а із смайлів та ідеограм. Я хочу, що ви зараз поділилися відчуттями, з якими ви прийшли на наше заняття. Перед вами лежать листочки та пам’ятки із зображенням смайлів. Відтворіть на своїх листочках за допомогою смайлів, який настрій ви зараз маєте. Та поділіться своїми відчуттями із присутніми. 

Вчитель. Для того, щоб продовжити нашу роботу, нам потрібно сформулювати проблемне питання, яке виноситься на обговорення нашого кафе. Німецький економіст Клаус Шваб у 2016 році заявив, що четверта промислова революція вже відбулася. Озирніться навколо, подивіться на свої зап’ястки, в свої сумки, на те, що оточує вас тут, у класі, та згадайте, що є у вас вдома. Ми скрізь бачимо технологічні засоби нового покоління, ми використовуємо ї у повсякденному житті, ми створюємо за допомогою них нові речі та навіть частини тіла. Ми бачимо переваги і зачасту, вже навіть не можемо відмовити від цих благ цивілізації. Але паралельно з тим, чорний ринок людських органів, торгівля людьми та зброєю, викрадення персональних даних та багато інших негативних явищ прийшли до нас із технологічним процесом та появою Інтернету. Отже пропоную сьогоднішнє наше проблемне питання сформулювати так: «Інтернет – друг чи ворог?»

Робота у нашому World café сьогодні буде відбуватися за наступними правилами: вам потрібно обрати «господаря» за кожним із столів, який буде представляти оброблену вами інформацію та відповідати за дотримання правил обговорення. Після того, як ви оберете «господаря», вони підходять до мене та витягують із мішечка проблему, над якою стіл буде працювати. Кожен стіл буде мати 10 хвилин на обговорення проблеми та запису основних тезисів. Далі піде представлення обговорення. 

Крім того, у нас є «Правила етикету у «Світовому кафе», з якими я прошу вас ознайомитися. Вони є стандартними, але у вас є можливість додати щось або навпаки викреслити. 

Після того, як кожен стіл представить свої обговорення, решта учасників може задавати запитання та уточнення для того, щоб опоненти могли відстояти свою точку зору. Наприклад: один із столів говорить про користь Інтернету, відповідно інший повинен знайти контраргумент. Учасники першого столі повинні висвітлити інформацію, яка доведе, що користь від Інтернету є. Якщо до мене нема запитань, тоді ваші 10 хвилин пішли. 

Вчитель.Поки наші учасники працюють над своїми темами, пропоную нашим гостям трішки ознайомитися із історією мережі Internet. Ми живемо в епоху інформаційних технологій, які увійшли у життя кожного з нас. Ніхто не заперечуватиме, що тепер Інтернет відіграє важливу роль у житті людей. Але поряд із цим, просто вражає, скільки часу у нас забирає Інтернет.Як же ж так сталося, що звичайний винахід американських військових так сильно захопив нашу свідомість. Повернемося до початку. 

У 1960-х роках Міноборони США, у відповідь на запуск СРСР першого штучного супутника Землі, у екстреному порядку наказало розробити надійну систему для передачі даних. Над розробкою такої системи працювали провідні науковці та вчені із різних сфер наук. 22.10.1969 року перша спроба з’єднання віддалених між собою комп’ютерів мала успіх, тому саме ця дата може по праву вважатися датою появи першого в світі Інтернету.

У 1971 році – з’явилася перша програма для обміну електронними листами.

У 1973 році до мережі були підключені перші країни Європи: Велика Британія та Норвегія, з цього моменту мережа вважається міжнародною

1984 рік – створення перших сайтів

1988 рік – створення перших чатів, які давали можливість спілкуватися користувачам у реальному часі. 

1991 рік – створення перших веб-браузерів, таких як Explorer За статистичними даними кількість користувачів Мережі:

2000 рік – 327 млн. користувачів

2004 рік – 700 млн. користувачів

2011 рік – 2 млрд. користувачів

2017 рік – 3,8 млрд. користувачів, тобто 50% населення планети земля. 

Вчитель.Як ви бачите, кількість користувачів росте великими темпами. Все більше і більше людей приєднується до Інтернет-спільноти, фактично кожен із нас зараз не може уявити, як це не мати електронної пошти чи відео-звязку по Skypе або Viber. Нам важко уявити себе зараз без

мобільного. І здається, що в цьому лише плюси. Давайте спробуємо обговорити це із столом, який мав питання: «Які переваги мережі Інтернет ви

можете назвати?» (Представлення напрацювань столом №1) Інформаційне повідомлення:

Більшість людей, особливо користувачів мережі, погодяться з твердженням, що Інтернет – це величезне досягнення людства. Він є невичерпним джерелом

інформації, що допомагає отримати необхідні знання та вирішити складні завдання. Всесвітня павутина допоможе стати розумнішим, ерудованішим, навчить багатьом цікавим речам. Крім цього, користь Інтернету полягає в тому, що він ніби стирає кордони між країнами або навіть континентами. Люди без проблем можуть спілкуватися, навіть якщо вони знаходяться один від одного на відстані тисяч кілометрів. Всесвітня павутина дає можливість відшукати нових друзів або навіть любов.

Час в Інтернеті з користю можна провести, переглядаючи передачі, отримуючи нові знання, освоюючи іноземні мови. Деяким навіть вдається з допомогою нього отримати нову професію або влаштуватися на хорошу роботу. Та й сам Інтернет може стати стабільним джерелом доходів. За останні кілька років з’явилося дуже багато професій, пов’язаних саме з всесвітньою павутиною.

Голоси «за» Інтернет звучать в основному спираючись на реальні аргументи, причому досить-таки серйозні:

1.     Величезний інформаційний ресурс. Можливість отримувати різноманітну інформацію, яка необхідна або просто має інтерес для людини. Доступ до таких ресурсів як Вікіпедія та інших Всесвітніх бібліотек дає можливість розвиватися. 

2.     Шлях позбавлення від самотності (чати, соціальні мережі, співтовариства). Окрім того можливість швидко та постійно тримати зв'язок із людьми, які можуть знаходитися за багато кілометрів один від одного. 

3.     Можливість заробітку грошей в Інтернеті за допомогою інтернетмагазинів, фрілансерства, копірайтерства, pr.-контентів.

4.     Можливість освоювати іноземні мови самостійно, за допомогою онлайн-курсів та живого спілкування за допомогою месенджерів із знайомими із інших країн. 

Вчитель.Можливостей дійсно багато, як і переваг. Згодна за вами. Та не випадково світова спільнота говорить про небезпеки та намагається зараз зменшити вплив масової технологізації на життя людини. Тому що, поряд з величезними перевагами Інтернет має свої недоліки і в ньому приховано чимало небезпек. Знання про них дозволить їх уникнути.

Безпекою в Інтернеті переймаються багато вчених, соціологів, медиків та інших представників ряду професій. Безпека в Інтернеті тепер займає чільне місце серед важливих питань, що потребують розв’язання в багатьох країнах світу. Тому в 2004 році організацією Insafe (Європейська мережа безпечного Інтернету) було започатковано День безпечного Інтернету. Він відзначається у другий вівторок лютого. Українці приєдналися до відзначення цього дня в 2009 році. Тому пропоную зараз послухати напрацювання другого столу, в яких питання звучало так: «Які небезпеки очікують кожного користувача мережі

Інтернет?»(Представлення напрацювань столом №2)

Інформаційне повідомлення:

Комп'ютерні віруси — це невелика програма, написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних руйнівних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. комп'ютерних вірусів. Дія вірусів може проявлятися по-різному: від різних візуальних ефектів, що заважають працювати, до повної втрати інформації. 

Нелегальні та шкідливі матеріали, що не відповідають віковим особливостям і негативно впливають на фізичне та психічне здоров'я дітей — це контент для дорослих, пропагування насилля над дітьми, жорсткої поведінки, шкідливих звичок тощо, онлайн-зваблення дітей.

Виманювання інформації про дитину та її сім'ю з метою подальшого пограбування або шантажу. За допомогою шпигунських програм злодії збирають інформацію про вас без вашого відома. Більшість соціальних мереж заохочують користувачів надавати якомога більше особистої та конфіденційної інформації (прізвище та ім'я, домашня адреса, номери телефонів, місце навчання, інтереси та нахили). Інтернет-зловмисники можуть встановити контроль над вашим комп'ютером та використовувати його для розсилання спаму, вірусів та здійснення атак на інші комп'ютери та сервери.

Інтернет-шахрайство. Часто заманливими салоганами та зображеннями користувачів заманюють пройти певний тест чи дізнатися якусь неймовірно цікаву інформацію. Якщо перейти за запропонованим посиланням можна отримати вірус на комп’ютер. Пройшовши тест, вам запропонують дізнатися його результати надіславши SMS на певний номер.

Результат буде сумнівним, а з телефону зникне округлень сума коштів.

Спам — це масове розсилання реклами або інформації особам, які не висловлювали бажання їх отримувати. Метою спаму є отримання від вас особистих відомостей, грошей або зараження вашого комп'ютера вірусом. Будьте уважними: не переходьте запропонованими посиланнями, якщо не впевнені, від кого ви їх отримали.

Онлайнове піратство – це незаконне копіювання і поширення (як для ділових, так і для особистих цілей) матеріалів, захищених авторським правом, - наприклад, музика, фільми, ігри або програми – без дозволу правовласника.

Вчитель.Погодьтеся, перерахований список, лякає. Та що ж робити, аби уникнути цих небезпек? Можливо відмовитися від використання Інтернету? Але ж тоді ми позбавимо себе дуже корисного винаходу, що полегшує наше життя. Як же вчинити?Прослухавши виступи обох столів, ми можемо перейти до обговорення.

-        Які б із пунктів ви хотіли б контраргументувати? 

-        Що саме вам хотілося б обговорити? 

-        Які із переваг або недоліків ви вважаєте неповними або зайвими? 

-        Аргументуйте кожну свою відповідь або вибір.

Не забувайте, якщо у вас є доповнення або зауваження ви обов’язково повинні їх аргументувати, а не просто озвучити.

 Вчитель. Хотілося б окремо зупинитися на такому явищі, яке з’явилося порівняно нещодавно на просторах Інтернету, але може зачепити будь-кого. Ще кілька років тому про кібербулінг ми  майже не чули. Після входження суспільства в еру інформаційних технологій сьогодні цей термін стає терміном повсякденного вжитку, та неабиякою загрозою.Що ж таке кібербулінг та чи потрібно з ним боротися?

Кібербулінг – це віртуальна агресія. На жаль, серед молоді зараз поширюється таке явище, як кібербулінг. Цим словом позначають створення та розповсюдження відео- та фотозображень насильницького й аморального змісту (це можуть бути, наприклад, зняті на мобільний телефон моменти бійки між учнями). Діти можуть уважати перегляд згадуваних роликів веселою забавкою, однак всі ми розуміємо, що такі «безвинні» ігри можуть закінчуватися іноді досить небезпечно, негативно впливаючи на психіку дітей, руйнуючи поняття норми та душевної чистоти.

Виділяють основні типи кібербулінгу:

ü    Нападки – залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву;

ü    Самозванство – буллер використовує ім'я жертви, її паролі за допомогою чого розповсюджує негативну інформацію про жертву та її оточення, розсилає спам та рекламу;

ü    Ізоляція – повне ігнорування жертви у соціальних мережах;

ü    Хепіслепінг – зйомка на мобільний або на камеру штучних або реальних нападів з подальшим розміщенням їх на просторах Інтерету; ü Флеймінг або перепалки –обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками (найчастіше відбувається у чатах або на форумах);

ü    Наклеп, обмовлення – розповсюдження неправдивої принизливої інформації за допомогою текстових повідомлень, фото, аудіо файлів, що змальовують жертву в непривабливому вигляді;

ü    Ошуканство         –отримання          персональної інформації        між

особовій комунікації та передача її;

ü    Кіберпереслідування – приховане відслідковування або стеження за жертвою, зазвичай зроблене нишком, анонімно, з меою організації злочинних дій.

Психологи дійшли висновку, що кібертероризм є потужним засобом психічного насильства і стає частою причиною душевних страждань та психічних розладів молоді. З цим явищем потрібно боротися!Виявляти та боротись з кібертерористами важко, бо кібертероризм у молодіжному середовищі має свої особливості:

•    молодь спілкується між собою частіше, приховано від

дорослих, а спілкування у Всесвітній мережі не дає дорослим здійснювати контроль;

•    частіше кіберпереслідувачі знають, кого вони переслідують, а

їхні жертви не завжди знають, хто переслідує їх;

•    перебування в Інтернеті може бути анонімним;

•    жертви кібернасильства, як і жертви інших форм насильства,

приховують факти кібербулінгу до себе (страх переслідувачів та батьків, які можуть обмежити доступ до мобільного телефону та інтернету).

Вчитель. До теми про кібербулінг пропоную вам прийняти участь у створенні історії. Виберіть собі по одній скріпочці та послухайте історію. 

«Казка про Скріпочку»

Жила була Скріпочка. Добра і весела дівчинка так думали її батьки, але вона частенько полюбляла заходити на сторінки своїх знайомих та друзів і писати різні коментарі. І так вона була задоволена цією критикою, адже думала, що таким чином вона показує недоліки тієї чи іншої людини і допомагає їм змінюватися (Зробіть із Скріпочки посмішку). Через певний час друзі перестали з нею спілкуватися і запрошувати кудись відпочити. (Зробіть із Скріпочки знак запитання). Та одного ранку наша Скріпочка прокинула в хорошому настрої, зайшла на свою сторінку в Інстаграм і побачила безліч негативних коментарів, під своїм фото. (Зробіль із Скріпочки знак оклику). Вона не могла зрозуміти, чим вона когось так розізлила, адже вона добра і весела дівчинка. Їй стало дуже образливо. (Зробіть із Скріпочки сумну посмішку). Тепер вона почала менше часу проводити в соціальних мережах, але приходячи до школи чула шепіт за спинами, а одного разу подруга  показала їй фото, відредаговане у Фотошопі. Як же ж засумувала наша Скріпочка, заплакала, і зрозуміла, що вела себе неправильно із своїми друзями і знайомими. (Зробіть із Скріпочки знак оклику). Наша скріпочка зустрілася із своїми друзями та попросила вних вибачення за всі ті капості, які вона робила в Мережі. (Зробіть із Скріпочки посмішку). Вони домовилися, що якщо і є якісь проблеми, то краще їх обговорювати один на один, дивлячись в очі тій людині, якій ти хочеш це сказати, або допомогти. І стало все так як і було. Але Скріпочка більше ніколи не писала чогось поганого в Інтернеті, адже рано чи пізно це призведе до плачевних наслідків (Поверніть Скріпочку в первинну форму). Чи вийшло у вас це зробити? 

Питання для обговорення:

1.                 Як ви гадаєте, чи правильно діяла Скріпочка?

2.                 Коли припустилася помилки Скріпочка?

3.                 Що можна було зробити інакше?

Вчитель. Я пропоную зараз разом створити «Кодекс поведінки в онлайн» з метою лише позитивного впливу на наше з вами життя. 

1.                  Поводьтеся чемно і ніколи не ображайте інших!

2.                  Не зустрічайся із незнайомими он-лайн друзями особисто!

3.                  Уважно поводьтеся з паролями: використовуйте складні паролі, не користуйтесь одним паролем для всіх акаунтів, періодично змінюйте паролі.

4.                  Уважно відносьтесь до посилань в повідомленнях в соціальних мережах та у інших месенджерах.

5.                  Встановіть антивірус одразу після встановлення операційної системи і постійно його оновлюйте.

6.                  По можливості не робіть он-лайн покупки в незнайомих і маловідомих магазинах. При покупці дивіться на відгуки та рейтинг продавців.

7.                  Періодично          робіть         резервне     копіювання важливої інформації.  

8.                  Нікому і ніколи не повідомляйте персональні дані.

9.                  Періодично перевіряйте Ваші мобільні пристрої на предмет додаткових програм, можливо Ви помітите незнайомі іконки на головному екрані чи в меню смартфона.

10.              Виберіть правильно ім'я користувача й перевірте, щоб воно не відображало жодної особистої інформації про вас.

11.              Правил культурної поведінки треба дотримувати не тільки в реальному житті, але й тоді, коли знаходитеся за комп'ютером.

12.              Поважайте чужу власність в он-лайні. Створення незаконних копій творів інших людей: музики, відеоігор, програм — це все одно, що крадіжка товару в магазині.

Вчитель.Ну, і на останок, я б хотіла представити результати опитування, яке ми проводили на базі нашої школи із учнями 7-11 класів. (Представлення результатів опитування) Вчитель.Хочеться сказати: 

•               Використовуйте реальний світ для розширення соціальних контактів. Реальний світ, життя людини – це постійних рух і зміни, як зовнішні так і внутрішні.   

•               Визначте своє місце і ціль у житті. Шукайте реальні шляхи бути тим, ким вам хочеться. Уникайте простих способів досягати мети, адже безкоштовний сир – лише у мишоловці.  

•               Розвивати у віртуальній реальності те, що для вас не важливо у реальному житті – неможна. Робіть те, чого ви хочете в реальному житті.  

•               Наповнюйте життя лише позитивними моментами та вчинками.  

•               Майте свої чіткі погляди та переконання

•               Навчіться контролювати власний час і свій час за комп’ютером. 

•               Любіть себе таким, яким ви є. Не переховуйтеся за екраном, не користуйтеся Фотошоп, не лицемірте і не змінюйте самі себе. Ви унікальні і неповторні. 

Вчитель.Проблемним питанням нашої зустрічі було «Інтернет – друг чи ворог?» Як би відповіли на нього зараз. Озвучте, будь ласка, свою думку? 

Вчитель.Наше життя вирує все швидше та швидше. Інтернет уже зараз став невід’ємною його частиною. Цілком ймовірно, що у найближчому майбутньому Всесвітня мережа повністю замінить усі інші засоби зв’язку. Та давайте зупинимось на мить і замислимось, чи дійсно ми хочемо провести усе життя у віртуальному світі? Бачити аватарки – замість живих облич, смайлики – замість живих посмішок. В решті решт, те, на що втрачати власний час – це вільний вибір кожного. Але пам’ятайте, що Інтернет – це лише інструмент, яким Ви користуєтесь, щоб отримати відповіді на свої питання, підготувати реферати та доповіді, спілкуєтесь, якщо між вами величезні відстані. Тому можу відповіддю на проблемне питання будуть слова епіграфа: «Інтернет – це всього лише інструмент. Все залежить від того, хто і в яких цілях його використовує.» Дякую за увагу. 

ПРАВИЛА ЕТИКЕТУ  У «WORLDCAFÉ»

v Фокусуйтеся на найважливішому;

v «Не сидіть осторонь» - діліться своїми ідеями й міркуваннями;

v Говоріть щиро те, що думаєте;

v Слухайте для кращого розуміння;

v Поєднуйте ідеї в єдине ціле;

v Робіть помилки, творіть на

скатертині, папері – тут усе можна і необхідно;

v Будьте ввічливими та доброзичливими один до одного

v Насолоджуйтеся процесом