Відкрите заняття з хорового диригування «Закріплення диригентських навичок, одержаних на протязі семестру. Диригування хоровими творами у розмірах 5/4, 7/4»

Про матеріал

Розробка відкритого індивідуального заняття з хорового диригування для студентів відділення «Музичне мистецтво»

Перегляд файлу

Мета заняття: закріплення навичок диригування у розмірах 5/4, 7/4 та перемінному розмірі; розвивати специфічні для диригентської діяльності здібності: моторно – м’язові відчуття, емоційно – вольові якості, музичне мислення; виховувати любов та інтерес до обраної професії, хорового мистецтва, гарний художній смак, естетичне почуття, вольові якості.

Тип заняття: комбінований.

Обладнання: фортепіано, нотні приклади.

Музичні твори:

обр. М. Леонтовича «Ой горе тій чайці» 5/4

обр. Г. Верьовки «Тихо над річкою» 7/4

План заняття

Організаційна частина

Повідомлення теми заняття.

Перевірка домашнього завдання. (настройка в тональність від камертону, спів хорової партії, гра партитури, аналіз мелодичного строю альтової партії)

Основна частина

вправи з техніки диригування;

диригування твором обр. М. Леонтовича «Ой горе тій чайці» 5/4 ;

диригування твором обр. Г. Верьовки «Тихо над річкою» 7/4;

Заключна частина

Підсумок заняття.

Домашнє завдання

Хід заняття

1. Організаційна частина

Привітання. Оголошення теми заняття - «Підсумковий урок. Закріплення диригентських навичок, одержаних на протязі семестру. Диригування хоровими творами у розмірах 5/4, 7/4 »

Перевірка домашнього завдання:

гра партитури;
настройка в тональність від камертону;
спів хорової партії;
аналіз мелодичного строю альтової партії.

У нас є проблема – скутість плечового пояса. Диригент, повинний бути вільний від м'язової скутості.В цьому нам допомагають наступні вправи:

1 вправау звільненні м’язів.

Свобода і невимушеність рухів починається з уміння вільно і невимушено стояти за пультом.

Звільняємо м’язи плечового пояса (при перевірці вільно піднімаються і опускаються);
Звільняємо м’язи рук (для перевірки зробити легкі повороти вільно звисаючою рукою, підняти і кидати руки вниз як пліті);
Прибираємо м’язову напругу в ногах і центр тяжіння переносимо час від часу з одної ноги на іншу;
Звільнюємо м’язи шиї (для перевірки робимо плавні і вільні повороти і нахили голови в сторони, вверх, вниз);
Звільняємо м’язи обличчя (не морщимо лоб, не піднімаємо і не здвигаємо брови, не стискаємо зуби, не кривимо рот ).

Мета цих вправ навчитися помічати і прибирати зайву напругу тої чи іншої частини дир. апарату.

2 вправа в звільненні суглобів.

У цій вправі слід звернути увагу на максимальну розслабленість суглобів і м’язів.

3 вправа в пластичному підніманні і опусканні цільно-гнучкої руки.

Особливу увагу звернути на еластичність рухів у суглобах, максимально звільняючи той суглоб, у якому в даний момент відбувається рух руки.

Призначення вправи – виробити вільний і плавний рух цільно-гнучкої руки, необхідний в legato, також при тривалих cress.dim. Крім того ця вправа сприяє розвитку ясної і чіткої лінії в диригентському рисунку.

4 вправа на обертання руки.

Призначення - виробити еластичність рухів кисті, передпліччя і плеча (у відповідних суглобах), а також еластичну взаємодію цих частин руки в цільно-гнучкому її русі.

5 вправа в переносах руки по траекторіі

Рухи виконуються всією рукою (при еластичних суглобах), але з направляючою кистю.

Призначення - виробити елементи диригентської сітки, пов’язані з горизонтальним рухом «від себе» і «до себе». (2 доля в 3х-дольному метрі, 3 – в 4х-дольному, 4 – в 6-дольному).

6 вправа в переносах руки по прямій лінії

Уявляти, що при русі «від себе» - рухаємось до себе і навпаки. Уявляти як рівно тягнеться смичок, відчувати пружне соприкосновение струни.

Призначення - вироблення співучого опертого руху з точною лінією рисунку.

7 вправа в переносах руки по хвилястій лінії

Головний інструмент диригента –кисть! Це не просто частина руки, а робочий інструмент, наділений найбільшою чутливістю.

Тому слід розвивати кисть, намагатися відчувати кистю.

Диригує диригент всією рукою чи частиною руки, він повинен відчувати, що його інструмент яким він оперує – це кисть, і «удар» (точку) він дає не всією рукою. А кистю, а рука може переносити цей «удар» на будь-яку відстань з будь-якою амплітудою. Але він повинен розуміти, що диригує определенно кистю.

Найвиразнішою частиною руки є кисть, тому ми на уроках виконуємо

8 вправи для розвитку кисті:

- вільно пасивна кисть

- вільно активна кисть

- згинання та розгинання кисті

- приведення і відведення кисті

- кругові оберти кисті

Дуже важлива виразна участь пальців. Потрібно відчувати звук пальцями.

- стискання і розжимання кисті (акордова хватка )

Все що робить диригент пов’язано з асоціативними явищами.

- розвиток осязательных відчутних відчуттів.

9 Вправи в зміні позицій, планів, діапазонів.

Мета – підготовка студента до роботи над диригентським диханням. Тому важливо особливу увагу приділяти поєднанню правильного руху з точно найденим вдихом і видихом.

10 вправи в показі вступу.

Підготовка до вступу

1.Зоровий контакт. Поза вільна невимушена, погляд спрямований на виконавців, дивитися потрібно не взагалі, а маючи певну конкретну задачу. Наприклад «хочу знати в якому настрої виконавець , уважний він чи неуважний, хочу привернути увагу ( поглядом ) підбадьорити або заспокоїти »

2. Потім слід організувати співочий тонус і увагу колективу. Для цього слід привести свій корпус в положення вдиху………………..Станіславський.

Диригент, ще до підняття рук, готуючи вступ хору символічно бере дихання.

Характер цієї пози різний. Залежить від хар. музики.

Основне його завдання – тонізувати співочий апарат виконавців.

3. Піднімання руки в положення «увага».

Характер руху визначає характер твору. (на скільки видвинути руку, який діапазон, форма кисті…)

Слід точно знайти міру витримки «уваги»!

Вправа в показі дихання. Ауфтакт.

Жест, який готує початок кожної долі такту. За часовою тривалістю він дорівнює тривалості цієї долі. Схема тактування становить ланцюг ауфтактів.

Що повинен повідомити ауфтакти в своєму першому русі?

1 визначити момент вступу, ...............

2 показує темп виконаний в тому темпі ...

3 динаміку диригент показує ... бажати це показати

Показати насиченість руху, а не просто його величину

4 характер твору

Упр. В одному ауфт. показати динаміку темп і хар.р

Види ауфт.

початковий і міждолевий.

Повний - неповний

Вправа в показі точки.

1.«Точка - удар»

Але спочатку удар, важливо щоб не було якогось отдергивания. 23.39

Важливо щоб падіння і зворотний рух були приблизно однотипними, щоб диригент відчував, що рука його вільно падає і виробляє удар. Це основа всього.

Рухи повинні бути природними.

2. «Точка – торкання»

3. «Точка – нажим»

11 вправи в диригентській сітці.

Робота диригента над музичним твором починається з ознайомлення, а пізніше з роботи над партитурою.

(Виконання партітури)

Скажіть будь ласка, які вимоги до виконання партітури?

(Партітуру слід виконувати найбільш близько до звучання хору.)

Так, ураховуючи всі засоби музичної виразності(темп, динаміка, штрихи…)

Музична мова, особливо в народних піснях тісно пов’язана з літературним текстом. Літературний текст має певну побудову, інтонації, фрази. Так само і музична мова має фрази, кома в тексті – це пауза в музичній мові, яка дає змогу взяти дихання перед наступною фразою. Кожна фраза має свою кульмінацію. Візьмемо наприклад 2 куплет твору(…такти) Спробуємо відтворити фразу на інструменті……..

Диригування…..

Диригує не пр. чи лів.рука, а диригент. Людина за допомогою своїх рухів, тому ізолювати рухи від його істоти не можна, не можна розглядати руку без того щоб не бачити міміку, положення корпусу ...

Що входить в поняття «диригентський апарат»?

Міміка доповнює взмах руки, «доказує » його внутрішній зміст, створює жестовий підтекст. Диригентські жести, при всій їх відточеності можуть виявитися неясними за змістом, якщо вони не освічені виразним поглядом та мімікою.

Руки здатні самостійно виразити кількість, число, час, вони в змозі вказати місце і лице, виконати обов’язки прислівників і займенників , Але не можливо уявити, щоб наші руки, не підтримані відповідно виразом очей, лиця або положенням корпусу, могли абсолютно точно і однозначно виразити відразу, радість, захоплення…

Legato потребує плавних зв’язних, «співучих» рухів вільної руки; без поштовхів, затримок і ударів. У legato жести цілком рівномірні і плавні. Характерні переважно горизонтальні жести.

Домашнє завдання – Виконувати вправи ……Розібрати шкільний репертуар…

3. Заключна частина

Підсумок заняття

На сьогоднішньому уроці ви гарно попрацювали. Це було підсумкове заняття, ви одержуєте оцінку……

Список використаної літератури