Відкритий урок «Безсполучникове складне речення».

 Відкритий урок «Безсполучникове складне речення»

Мета: Вміти  визначати основні ознаки безсполучникового складного речення;    розвити вміння знаходити ці синтаксичні конструкції у висловлюваннях, правильно інтонувати їх, аналізувати будову безсполучникових складних речень, смислові відношення в них, вміти розставляти розділові знаки; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття любові до творів Т.Г.Шевченка.

 Наскрізна лінія –  творчість Т.Г.Шевченка

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

 Обладнання: підручник «Українська мова»  О.Авраменка , мультимедійна презентація  роздатковий матеріал

 Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів  з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Учітеся, брати мої!

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь, −

Свого не цурайтесь.

Т.Г. Шевченко

Робота над епіграфом

1). Як вирозумієте цей вислів?

2). Який вид цього речення?

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Речення безсполучникові –

Це щось дивне в нашій мові,

В них сполучників нема,

І то, мабуть, недарма.

Вам цікаво і мені:

Ці ж бо речення складні,

 Чим з’єднати їх частинки?

 І які ці половинки?

Та не треба голосить,

В книжці правило гласить:

 З’єднує їх інтонація,

Отака–от ситуація.

Гласить правила ще вміст,

Що об’єднує їх зміст

Уторопав, друже, ти?

Пора приклад навести׳.

Минають дні, минають ночі,

Минає літо. Шелестить

Пожовкле листя, гаснуть очі,

Заснули думи, серце спить.

                 Т. Шевченко

 Було колись – в Україні                   [ ] - [ ] ; [ ] - [ ]               Відношення часу

 Ревіли гармати;

 Було колись – запорожці

Вміли панувати

(Т. Шевченко).

 Сонце заходить, гори чорніють,

 пташечка тихне, поле німіє.

 Т. Шевченко                                     Смислові відношення одночасності дій. 

1.Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

Кома

Якщо речення-частинки –

Однорідні половинки,

Кома розділяє їх,

 Зрозуміло це для всіх

Тихесенько вітер віє,

 Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами.

Верби зеленіють.

Т. Шевченко

Крапка з комою

Тут уже трохи складніш,

Крапка з комою – коли ж

 Речення поширені

Чи комами начинені,

 А ще для безпеки –

 За змістом далекі.

 Приклади. Реве, стогне завірюха, котить, верне полем;

 стоїть Катря серед поля, дала сльозам волю.

 Т. Шевченко

Людей не чують; через базар кажан костокрилий перелетить; на вигоні сова завиває (Т. Шевченко).

2.Пунктуаційний практикум (Картки. Перевірка на дошці)

Двокрапка

Коли другому реченню вдається

 Вказати на причину того, про що йдеться

 В першому нашому реченні, -

Вони на двокрапку приречені.

Тяжко-важко в світі жити

Сироті без роду:

Нема куди прихилитися, –

Хоч з гори та в воду!  

   Як першу частину пояснює друга

Чи зміст розкриває своєї подруги,

Двокрапку в такому випадку постав,

 Усім розкажи, може, хто і не знав.

Приклади.

 І сниться: він іде до хати, його стрічає рідна мати і каже ніжнії слова (Т. Шевченко).

 {друга і третя частини пояснюють (доповнюють) першу}

Дивлюся: хати над шляхами та городи з стома церквами (Т. Шевченко).

Тире

 Зміст речень якщо протиставити

Або якщо його зіставити,

Тире тоді мусимо ставити,

 Воно має тут тільки правити.

Поглянув на ягнята – не мої ягнята

(Т. Шевченко). [ ] – [ ]. – зіставлення

 То не хмара біла – пташка хмарою спустилась (Т. Шевченко). [ ] – [ ]. - протиставлення

Не русалонька блукає – то дівчина ходить (Т. Шевченко). [ ] – [ ].

Якщо в другому реченні – висновок,

Чи в другому реченні – наслідок

Того, про що в першому йдеться,

 Тире і тут місце знайдеться.

 Повіяв вітер по долині – пішла дібровою луна (Т. Шевченко). [ ] – [ ]. - наслідок

Зайде сонце – Катерина по садочку ходить (Т. Шевченко).

 3. Індивідуальна робота з картками

V.Підсумок уроку

Робимо останні кроки
наразі - підсумок уроку.
Всі ви добре потрудились
розкажіть: «Чого навчились?»

Бесіда.

 - Які речення називаються безсполучниковими?

- На які дві групи поділяються безсполучникові складні  речення за характером смислових відношень між частинами?

- Які смислові відношення мають складні безсполучникові речення з однорідними частинами?

- Які смислові відношення мають складні безсполучникові речення з неоднорідними частинами?

- Наведіть приклад складного безсполучникового речення.

VІ. Домашнє завдання

Домашнє завдання записуй скоріш
своїми знаннями рідних потіш
випиши речення із «Кобзаря»
та застосовуй набуті знання

                                             Вчитель: Синтаксис ми розібрали

                                                             Гарно й плідно працювали

                                                              Мали трохи і розвагу

                                                              Дякую всім за увагу!

Закріплення вивченого  «Двокрапка та тире в БСР»

1. Погуляли гайдамаки,

Добре погуляли:

Трохи не рік шляхетською

Кров’ю напували

Україну…(«Гайдамаки»)

2. Висипали запорожці –

Лиман човни вкрили. («Іван Підкова»)

3. Зайде сонце – Катерина

По садочку ходить. («Катерина»)

4. І сниться сон мені: дивлюсь,

В садочку, квітами повита,

На пригорі собі стоїть,

Неначе дівчина, хатина. («Сестрі»)

5. Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, –

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.(«І мертвим, і живим...»)

6. Поміж возами нігде стать:

Неначе в ірій, налетіло

З Смілянщини, з Чигирина

Просте козацтво, старшина. («Гайдамаки. Свято в Чигирині»)

7. Зілля дива наробило –

Тополею стала. («Тополя»)

8. Як у бога за дверима,

Вдова панувала:

А дівчата лицялися

І рушники дбали. («Сова»)