Інтерактивне заняття «Українська мова в українському суспільстві»

Інтерактивне заняття

«Українська мова в українському суспільстві»

(Популяризація української мови)

Старша вікова категорія

Підготувала:

Завідувач кабінету навчального

Колмичок Н.П.

Київ, 2021 р.

Тема: «Українська мова в українському суспільстві» (популяризація української мови)

Вік: старша вікова категорія

Кількість дітей: 20

Викладач: Колмичок Н.П.

Мета: усвідомлення важливості популяризації української мови серед молоді, усвідомлення статусу української мови як державної і тих важливих питань, що виникають внаслідок цього, формування поваги до слова та навичок обережного, найпильнішого ставлення до мовленнєвого вираження правових норм.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вітання з дітьми, з’ясування емоційного стану учнів.

Вступне слово вчителя

Питання популяризації української мови вже кілька століть лишається актуальним, що зумовлено минулим України й українців. Так історично склалося, що й сьогодні це питання не втрачає своєї актуальності, незважаючи на 20-річну незалежність та закріплення за українською мовою статусу національної в Конституції України.

Українська мова (історичні назви - руська, русинська) - національна мова українців. Вона належить до слов’янської групи індоєвропейської  мовної сім’ї.

Мова - це система звукових і графічних знаків, що виникла на певному етапі розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення. Мова - спосіб самопізнання народу, найважливіший, найуніверсальніший та найвиразніший засіб спілкування людей, засіб вираження й передавання думок, почуттів, волевиявлень.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Якщо перефразувати арабське прислів’я, скажу: якщо молодь не послуговується державною мовою, то для неї потрібно створити кращі умови. Це означає, що повинно неухильно виконуватися освітнє законодавство, яким визначено особливості щодо мови освітнього і виховного процесів. Зрештою, прийшов час збільшити державну підтримку культури, стати на захист української літератури, вберегти творчі спілки.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.  

Українська мова є державною мовою в Україні та офіційною мовою Придністров’я. Вона поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Англії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн. осіб, вона є другою або третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) і входить до третього десятка найпоширеніших мов світу.

Загалом в Україні в переважній більшості шкіл навчання здійснюється українською мовою (89,7%), при цьому 9,4% – це російськомовні школи. Також є школи, де викладання провадиться мовами інших національних меншин, а також англійською.

Цікаво, що у державних загальноосвітніх навчальних закладах відсоток використання української мови сягає 89,8, а російської – 9,2%, тоді як у приватних школах показники вже зовсім інші: 55% проти 41,1% відповідно.

З усього вищесказаного бачимо, що українська мова поширена та популярна, але її становище складне.

Мовлення української молоді збідніле, перенасичене жаргонізмами, сленгізмами, словами іншомовного походження. Широкого вжитку набули слова, які мають український відповідник («прайс», «окей», «гуд», «екс-прем’єр», «екс-чоловік», «екс-дружина», «кава-брейк» і т. ін.). Найчастіше молоді люди послуговуються збіднілою російською мовою або суржиком. Працюючи з молоддю, не можна не помітити з одного боку тенденції до зневаги, збайдужілості, гребування українською мовою, а з іншого, все частіше зустрічаються освічені молоді люди, які мають великий словниковий запас, обізнані в світовій та українській літературі та свідомі до української мови.

Побутова українська мова має багато російських запозичень-кальок. Навчіть своїх учнів висловлювати думки та почуття, використовуючи питомі українські слова, а також розрізняти значення слів «любити» та «кохати».

Жовті емоційні обличчя-смайли міцно увійшли у нашу культуру, їх широко використовують для дистанційної комунікації у повсякденному житті як підлітки, так і дорослі.

Кожне обличчя виражає певну емоцію, назва якої в усіх месенджерах підписана англійською. Розглянемо їхні українські відповідники!

Про мовне питання в Україні говориться багато, державна мова часто стає предметом спекуляцій політиків, але конкретних дій та результатів популяризації української мови, на превеликий жаль, можна побачити мало.

Зараз катастрофічно не вистачає якісної україномовної літератури, якісної кінематографічної продукції, а сучасні естрадні виконавці мають у своєму репертуарі невеликий перелік українських і величезну кількість російськомовних та англомовних пісень. Пересічним громадянам відома лише невелика кількість українських митців, серед яких найчастіше естрадні виконавці, натомість практично невідомими залишаються письменники, художники тощо. Причина такого явища очевидна – гроші, а точніше, це можливість заробити якомога більше грошей. Невигідно робити якісний продукт виключно для українського глядача.

Засоби масової інформації часто використовують далеко не літературну мову, вживаючи суржик, сленг, жаргонізми, неологізми, іноді нецензурну лексику. Мова сучасних політиків також не може слугувати взірцем використання нормативної літературної української мови.

Провідну роль у процесах популяризації відіграє мода, яка створюється за допомогою засобів масової інформації. Мода - це тимчасове переважання одного стилю в різних сферах життя і культури, вона позначає неміцну, швидкоплинну популярнысть. Аналізуючи сучасне мовлення молоді, можемо дійти висновку, що руйнівні процеси антимоди на українську мову й досі діють.

Популяризація мови - питання неоднозначне, воно потребує гнучкості у виборі методів та засобів дії. Нікого не можна змусити адміністративними методами користуватися українською. Потрібна правильна й мудра мовна політика, яка б повернула народ до рідної мови, а національним меншинам дала змогу зберегти свою мову й водночас оволодіти в повному обсязі державною мовою. Треба знайти можливість діяти разом, виробляти спільне розуміння сучасної України, як сказав письменник І. Багряний: "Об’єднати всю різномовну і різнорідну масу населення України в єдину українську цілісність". Можливо, є сенс упровадити економічні стимули. Наприклад, надати закладам загального відвідування преференції за використання виключно української мистецької продукції або створити програми з обміну студентами між Східною і Західною Україною.

Україні не вистачає інститутів української мови, яких у Японії, наприклад, 130, які б могли на державному рівні нормувати мову відповідно до вимог сучасності й наполягати на введенні цих норм у повсякденне життя, не вистачає конституційної підтримки україномовного населення, яке проживає за кордоном.

ІV. Практична частина

Хочете, щоб державна мова поширювалася на теренах нашої країни? Цьому може сприяти кожен, почавши з себе! Для цього достатньо дотримуватись 9 простих правил.

Пропоную вам створити  прості правила  за зразком.

Заключне слово вчителя

Найголовніше ж у мовному питанні є те, що ми самі повинні розвивати й популяризувати українську мову, починаючи, найперше, з себе та свого найближчого оточення. Велике починається з малого, почнімо ж з себе. "Мова - дім духу" (М.Гайдеггер).