Складнопідрядні речення з кількома підрядними
А СПР з однорідною підрядністю
Б СПР з неоднорідною підрядністю
В СПР з послідовною підрядністю
Г СПР комбінованого типу (зі змішаною підрядністю)
А СПР з однорідною підрядністю
Б СПР з неоднорідною підрядністю
В СПР з послідовною підрядністю
Г СПР комбінованого типу (зі змішаною підрядністю)
А СПР з однорідною підрядністю
Б СПР з неоднорідною підрядністю
В СПР з послідовною підрядністю
Г СПР комбінованого типу (зі змішаною підрядністю)
А СПР з однорідною підрядністю
Б СПР з неоднорідною підрядністю
В СПР з послідовною підрядністю
Г СПР комбінованого типу (зі змішаною підрядністю)
А СПР з однорідною підрядністю
Б СПР з неоднорідною підрядністю
В СПР з послідовною підрядністю
Г СПР комбінованого типу (зі змішаною підрядністю)
А СПР з однорідною підрядністю
Б СПР з неоднорідною підрядністю
В СПР з послідовною підрядністю
Г СПР комбінованого типу (зі змішаною підрядністю)
А СПР з однорідною підрядністю
Б СПР з неоднорідною підрядністю
В СПР з послідовною підрядністю
Г СПР комбінованого типу (зі змішаною підрядністю)
А Видно, що кума пироги пекла, бо й ворота в тісті.
Б Коли дрова горять, тоді й кашу вари.
В Співай краще щигликом, ніж погано солов’єм.
Г Ідемо далі, де небо ллється в ліси.
Д Не варто з другом сваритися, бо доведеться миритися.
А Усіх, хто живе в Україні, має об’єднувати в суспільство українська мова, котру треба знати.
Б Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття, тече струмок, що зветься Слово, в ріку несмертного життя?
В Велике діло, коли людина має чисте сумління, коли ніякі тіні не каламутять, не забруднюють душу.
Г Повінь добрих почуттів затоплює вчителя, коли він чує, як довірливо тулиться до нього дитина.
Д Хоч проживи сто і двісті років, Київ пізнати повністю неможливо, бо в кожного він свій, особливий, самобутній, неповторний.
А Покрадьки, озираючись на всі боки, вона піднялася на пагорб до вітряка, відчуваючи, як млоїть у грудях, і як нудота підкочується до горла.
Б Кожної ночі, коли вщухав гамір, і камера засинала, він отак лежав пластом і дивився в стелю.
В Тоді він вийшов сам на яскраве сонячне світло, побачив, що сніг під ногами провалюється й подорож буде нелегка.
Г Олександр відчув, як болісно защеміло йому серце, і як гіркота підступила до горла.
А На початку літа, коли в школі кінчилося навчання і в порожніх класах стало тихо й навіть трохи журно, пташина метушня на даху не вщухала.
Б Коли закипів чайник і зварилися на ріденько яйця, мати вийшла з кухні й покликала сина.
В Коли людина мандрує в далеку країну, їй доводиться забувати чимало з того, до чого вона звикла і пристосовуватися до нових життєвих обставин.
Г Навряд чи хто й упізнав би в Карпенкові того опецькуватого хлопчака, що грався колись у мурзинському поросі і якого за невдалий зріст прозивали Кавунчиком.
А Ніщо тепер не може заспокоїти серця: ні лагідна синя вечорина, що наближається до тебе, ні зітхання колосу, що сполохано сахається коліс, ні потемнілі степові байраки, ні оті ставки, де волошкова снивода купає вечірню зорю.
Б Очима прощання Данило поглянув на татарський брід, де горбкувата вода бавилась у піжмурки із місячним промінням, на долину, за якою імлилося болото.
В У хаті Сагайдака вразила картина намальованого вітру, що росяно вихрився і вибухав у ранкових клумбах верболозів та верб, за якими ставала на диби потемніла вода.
Г Данило ще помітив, як веселі обличчя одразу видовжив страх, як шалено крутнулися врозтіч од нього колеса, як вгору зірвався крик.