Тема. Риби
Мета: ознайомити учнів з ознаками риб, з особливостями їх будови.
Формувати уявлення учнів про різноманіття навколишнього середовища.
Розвивати уміння порівнювати та узагальнювати отримані знання.
Сприяти розвитку уваги, пам’яті учнів, вмінню міркувати: аналізувати, зіставляти, порівнювати і виділяти головне.
Обладнання: ілюстрації; таблиці із зображеннями риб, комах; малюнки; картки; підручник «Природознавство», зошит Т.Г. Гільберг, Т.В. Сак.
Тип уроку: урок формування нових знань, умінь, навичок.
Хід уроку
I. Організаційний момент
1. Створення ситуації успіху.
Ось дзвінок нам дав сигнал,
Працювати час настав.
Щоб урок пройшов цікаво,
Всі берімося до справи.
2. Хвилинка спостережень.
Підсумок фенологічних спостережень.
– Яка сьогодні погода?
(Визначення погоди із використанням карток з умовними позначеннями).
– Які зміни відбулися у природі?
II. Актуалізація знань, умінь і навичок
1. Фронтальна бесіда.
– З якими групами тварин ознайомилися на попередніх уроках?
– Яка характерна ознака комах?
– Яких комах запам’ятали?
– Яке значення мають комахи для природи?
2. Гра «Відгадай загадку – покажи відгадку».
На дошці малюнки із зображенням різних комах. Учитель загадує загадку, учні відгадують її. Потім на дошці показують відповідний малюнок.
Стежиною
До лісу буйні шати,
Трудівничок
Вертається до хати.
Його й не видно
Від землі, малого,
А тягне – більш
Від себе від самого. (Мураха)
У живого гвинтокрила
На спині прозорі крила.
Кольорові шати
Любить мандрувати. (Бабка)
У червоного малятки
На спині краплини-цятки:
Чорні вуса, голова,
Любить лагідні слова. (Сонечко)
Ця маленька трудівниця
Мед збирає як годиться:
Все у вулик, все у соти,
Не цурається роботи! (Бджілка)
ІII. Мотивація навчальної діяльності.
3. Вправа «Усміхнися».
Тато запитує у сина:
– Ти яку рибу хочеш спіймати?
– Кабачок.
– Немає такої риби!
– Як це немає? Ікра є, а риби немає?!
– Які речовини не розчиняються у воді?
– Риби!
На уроці вчителька запитала:
– Яких риб ви знаєте?
– Мокрих і слизьких – відповів Вовчик
– Чим покрите тіло риби?
– Водою!
– Назви яких тварин ви почули у смішинках?
4. Робота над загадкою.
Голова є, шиї немає.
Очі є, а брів немає.
Без ніг, а швидко пересувається (Риба).
ІV. Повідомлення теми та мети уроку
- Сьогодні на уроці ми дізнаємось хто такі риби, де вони живуть, які їхні ознаки?
V. Формування нових знань, умінь і навичок
1. Бесіда з елементами розповіді. Робота з підручником (с. 59).
– Розглянь на малюнку тварин.
– Як їх можна назвати одним словом?
– Яких з них ти знаєш?
Цих тварин називають рибами. Представники цієї групи тварин пересуваються лише плаваючи. Риби живуть в океанах, морях, річках і ставках.
Риби – тварини, які відрізняються розмірами, формою тіла, забарвленням. Якщо акваріумні рибки завдовжки всього кілька сантиметрів, то акули – до 10м. У камбали тіло сплюснуте, у сома, навпаки, - видовжене з великою головою. Забарвлення риб також дуже різноманітне.
Проте, якими б різними не були б риби, всі вони мають спільну ознаку: їхнє тіло вкрите лускою та слизом.
2. Бесіда за малюнками таблиці «Риби» з елементами розповіді.
– Знайдіть у риби голову, тулуб, плавці і хвіст.
– Назвіть частини тіла риби.
– Пригадайте, яке тіло риби на дотик.
– Чим вкрите тіло риб? (Лускою)
– Навіщо рибам потрібні плавники і хвіст?
Плавці допомагають рибам плавати. Хвостовий плавець – головний орган руху. Спинний плавець допомагає розсікати воду, надає тілу стійкості у воді (риба не перекидається). А також захищає рибу від пошкоджень А грудні і черевні плавці підтримують стан рівноваги.
– Де живуть риби? (Риби можуть жити як у солоній, так і у прісній воді)
– Яких риб ви знаєте?
– Чим дихають риби?
Висновок: риби – тварини, тіло яких вкрите слизькою лускою. У них є голова, тулуб, плавці, хвіст. Живуть у водоймах.
3. Робота за малюнками.
– Розгляньте малюнки (лебідь, сом, бобер, крокодил, морський коник, качка, щука).
– Хто на них зображений?
– Що об’єднує цих тварин? (Життя цих тварин пов’язане з водою.)
– Назвіть тільки риб. За якими ознаками ви визначили приналежність цих тварин до риб? (Тіло риб укрите лускою)
4. Фізкультхвилинка.
В підводному царстві розминка.
Настала фізична хвилинка.
Втому проженемо руками.
Вгору їх піднімемо з вами.
Потім присядемо дружно,
Ноги згинаємо пружно.
Руки, мов крила, розправимо
І до плечей їх поставимо.
Коло вперед покрутили,
Потім назад повторили.
Голову вниз опустили,
Потім назад нахилили.
Потім наліво поклали,
Потім направо. І стали.
Рівно і струнко.
Швидко скінчилась хвилинка.
Нас збадьорила розминка.
5. Повідомлення вчителя про життя риб взимку.
Вам цікаво, як живуть риби взимку? Адже вони ніяк не можуть полетіти з річки до теплого моря. А взимку, здається, найнезатишніше місце – це глибини ставків та річок. Там, як ми всі знаємо, мокро і холодно. А то й взагалі твердо. Тобто вода перетворюється на кригу.
Насправді рибі під водою не мокро. Та й замерзнути вона не боїться, бо не надто мілкі річки і ставки не замерзають до дна. Тож під кригою риби живуть своїм риб’ячим життям.
Риби-ведмеді
Деякі риби на зиму… впадають у сплячку! Ну просто як ведмеді! У них навіть такі собі барлоги є. Називаються вони – зимувальні ями. Теплолюбні риби, такі, як короп, карась, лин, ще в жовтні-листопаді збираються у величезні зграї і стають у зимувальних ямах. До кінця лютого риби стоять там, майже не рухаючись і ледве дихаючи. Цікаво, що в зимувальні ями риби «пакуються» за розміром. В одній ямі – величезні, в іншій – трохи менші. Так краще зберігати тепло.
А от яскраві окуні зимують коло підводних джерел. Адже температура там зазвичай вдвічі вища, ніж в інших місцях водойми: від +8 до +10оС. Окрім того, джерельна вода насичена киснем. Та згодом окуні повертаються до звичного життя. А от карасі зариваються під затонулим листям чи пірнають у мул. І чекають там, поки температура води не стане хоча б +3,5оС.
6. Фізкультхвилинка – релаксаційна «На морському дні».
VІ. Узагальнення і закріплення вивченого матеріалу
1. Робота в парі (с. 59 підручника).
2. Робота в зошиті (с. 26).
3. Гра «Криптогами».
Куала (акула), раська (карась), порок, (короп), укащ (щука).
4. «Хвилинка-цікавинка «Чого бояться риби?».
Усі риби бояться, що крига вкриє всю поверхню і у воді не вистачатиме кисню. Риби проганяють воду через зябра саме для того, щоб виловити кисень. Так вони дихають. Та крига накриває воду дуже щільно. І за деякий час риби починають задихатися. В холодні зими в річках і озерах можуть загинути тонни риби! Тому люди пробивають в кризі ополонки – віддушини. В них вставляють пучки очерету – так ополонка довго не замерзне. До таких віконець відразу припливає багато риби – подихати. І тоді її можна хапати просто руками! Але ніхто цього не робить. Адже в цей момент риба – не здобич, а жива істота, яка прийшла по допомогу.
VІІ. Підсумок уроку.
Бесіда за запитаннями.
– Чи сподобався Вам урок?
– Що нового Ви дізналися на уроці?
– Яких тварин можна тримати вдома?
– Як за ними доглядати?