12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу

Відкритий урок "Мистецька спадщина Тараса Шевченка"

Про матеріал
Урок-проект. Під керівництвом учителя дев'ятикласники працювали у тематичних групах і створювали свої презентації.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Тема: Мистецька спадщина Тараса Шевченка

Номер слайду 2

Урок-проект Мета: ознайомити із живописною спадщиною Т.Шевченка, показати шляхи становлення його як художника; розвивати спостережливість учнів, вміння читати художнє полотно, помічати суттєві деталі, зв’язно висловлювати свої думки; виховувати пошану до мистецьких скарбів України, почуття прекрасного.

Номер слайду 3

Епіграф уроку: У рухах пензля і пера нескорена душа палахкотіла. (В. Яцюк)

Номер слайду 4

У майстерні Ширяєва

Номер слайду 5

Що значать ці люди у житті Тараса Шевченка?

Номер слайду 6

Академічний період

Номер слайду 7

Катерина

Номер слайду 8

Робота в групах Дослідники: знаходять, що є спільного з одноіменною поемою (сюжет) і картиною. Мистецтвознавці: знаходять різницю (позасюжетні елементи),характеризують Катерину, зображену на картині. Біографи: називають де і коли вперше була надрукована поема, кому присвячена, згадують, що значить це ім’я для Шевченка. Сценаристи: готують сценку.

Номер слайду 9

Шевченко одним з перших в мистецтві класицизму зобразив вагітну жінку, підвищивши образ своєї героїні до рівня певного символу, що говорив про історичну долю свого народу

Номер слайду 10

Мрії про Україну

Номер слайду 11

Акварелі Т. Шевченка

Номер слайду 12

“Будинок Котляревського в Полтаві” “Костьол у Києві”

Номер слайду 13

“Почаївська лавра з півдня”

Номер слайду 14

Офорти Т. Шевченка Дари в Чигирині 1649 року Судна рада в селі

Номер слайду 15

Видубецький монастир В Києві

Номер слайду 16

Перебування в Яготині Портрет І. І. Лизогуба Портрет К. Кейкуатової

Номер слайду 17

Номер слайду 18

Перебування в Яготині Портрет М. Г. Рєпніна

Номер слайду 19

Варвара Рєпніна

Номер слайду 20

Портрет Ганни Закревської

Номер слайду 21

«Якби кайдани перегризти – то гриз потроху б…» Аральський берег

Номер слайду 22

Номер слайду 23

На Кос-Аралі

Номер слайду 24

Джангис-Агач

Номер слайду 25

Кара-Бутак

Номер слайду 26

Пожежа в степу

Номер слайду 27

О думи мої! О славо злая! За тебе марно я в чужому краї Караюсь, мучусь… але не каюсь!

Номер слайду 28

Діти-киргизи

Номер слайду 29

Серія сепій «Притча про блудного сина

Номер слайду 30

Номер слайду 31

Номер слайду 32

Автопортрет Т. Шевченка 1857 р.

Номер слайду 33

Портрет Щепкіна

Номер слайду 34

ммм

Номер слайду 35

Домашнє завдання За мотивами уроку створити один з жанрів мистецтва: ілюстрацію, вірш, оповідання. 2. Написати твір-мініатюру «Тарас Шевченко – мій сучасник» або «Життя Шевченка – подвиг», «Мої враження від художніх творів Т. Г. Шевченка» 3. Підготувати виразне читання творів Шевченка ( на вибір)

Номер слайду 36

Номер слайду 37

Підготувала вч. ІІ категорії Олійник Р. Л. СЗШ № 87

Перегляд файлу

Тема: Мистецька спадщина Тараса Шевченка

Мета: ознайомити учнів з мистецькою спадщиною великого українського поета і художника Тараса Григоровича Шевченка, визначити її пізнавальний, виховний потенціал; домогтися розуміння учнями своєрідності і значущості малярських набутків Шевченка; розвивати образно-художнє мислення, усне зв’язне мовлення, вміння знаходити інформацію, що цікавить та презентувати свої знання з проблеми (питання), збагачувати термінологічний лексичний запас учнів, виховувати почуття прекрасного, естетичні смаки, почуття гордості за кращих представників українського народу.

Тип уроку: урок-презентація; інтегрований ( українська література, образотворче мистецтво). Засвоєння нових знань.

Методи, прийоми, форми роботи на уроці: презентація власних досліджень, творче осмислення в загальному колі, слово вчителя.

Обладнання: мультимедіа (інтерактивна дошка), презентаційні матеріали, дитячі малюнки, стіл із вишиваною скатертиною, на ньому – «Кобзарі» різних років видань, репродукції картин Т. Г. Шевченка, автопортрет Т. Г. Шевченка.

Епіграф:

У рухах пензля і пера

нескорена душа палахкотіла.

                    (В. Яцюк)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

 І.  Вступне слово вчителя.

    1.  Мотивація навчальної діяльності.

    Поезія і живопис... Два великі світи... Дві одвічні грані божественного перевтілення людської душі. В них сонце і темінь, любов і ненависть, небесне і земне. За ними – творці і генії, що запалювали дух. Вони завжди уявлялися людству із запаленими свічками. Тих духотворців давно нема, а їхні свічки горять і досі невмирущим спадком із найсвітліших почуттів. Серед них є і Шевченкова. Для нас вона найпомітніша, бо живе у ній особливої любові жар, непідвладний часові.

(Учитель запалює свічку).

    В історії світової культури Т. Шевченко посідає особливе місце. Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника, які ніколи не зраджували йому, навіть у години страждань і тяжкої неволі.

    Сьогодні ми маємо нагоду на власні очі побачити здобутки Шевченка - художника, осягнути багатогранність його художнього мислення, спостерігати  за своєрідною поетичністю кольору і образу малярської спадщини, осмислити її значення для всіх поколінь українців.

    Допоможуть нам у цьому юні науковці, що поділяться своїми міркуваннями, висновками власних досліджень, а юні актори спробують увести нас в атмосферу XIX ст. і дати оцінку подіям від імені навіть самого Т. Шевченка.

Запис теми й епіграфа в зошити. (Демонстрація 1, 2, 3, 4 слайдів)

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 Бліц-опитування.

- Де і коли народився Т. Шевченко?

- Як називався пан, у якого був кріпаком Тарас?

- Хто з відомих людей Петербурга вплинув на долю Шевченка?

Демонстрація 5 слайда.

- Що значать ці люди для Т. Шевченка?

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

Виступи груп.

  • Дослідники.
  • Мистецтвознавці.
  • Біографи.
  • Сценаристи та актори.

Виступ групи «біографів»

 ( група «біографів» виступає із тезисами  про періоди творчості Т. Шевченка як художника).

Демонстрація учнівської презентації.

  Доакадемічний період;

  Т.Шевченко і Академія Мистецтв, ранній період;

  Заслання;

Творчість після заслання.

1. Доакадемічний період

Першим наставником Шевченка була народна творчість. 

Часто за непереможне бажання малювати Тараса карали. Так було і 6 грудня 1829 року у Вільно. Пан і пані поїхали на бал, у будинку все заснуло. Шевченко запалив свічку і почав із захопленням копіювати козака Платова. Тарас вже добрався до маленьких козаків, коли двері відчинились і увійшов Енгельгардт. Він жорстоко нам'яв хлопцеві вуха, а на другий день наказав кучеру побити Тараса. Жорстокість поміщика укріпляла в Шевченка ненависть до рабства й деспотизму.

У 1831 році Шевченко потрапляє до Петербурга, куди в кінці 1830 року переїхав його пан Енгельгардт. Поміщик нарешті переконався, що з Шевченка путящого лакея не буде, і зрозумів, талант хлопця може в майбутньому принести йому вигоду, і так він вирішив підучити здібного кріпака малярству. У 1832 р. Енгельгардт законтрактував Шевченка на 4 роки до різних  живописних справ цехового майстра В. Г Ширяева».

Перспектива стати малярчуком не захоплювала Шевченка, хотів учитися справжньому мистецтву живопису. Тому білими вечорами Тарас ходив до Літнього саду і зарисовував там, як умів, статуї, розставлені по алеях.

Під час одного з таких «сеансів рисування» в Літньому саду Шевченка випадково зустрів студент Академії мистецтва Іван Максимович Сошенко. Ця зустріч вирішила долю Шевченка.  Сошенко, переглянувши рисунки юнака-самоука, побачив, що вони виконані талановитою рукою, а Шевченко признався йому, що мріє навчитися малювати по-справжньому. Сошенко почав допомагати Тарасові.

Сошенко почав учити Шевченка рисувати. Вчив так, як самого учили, як заведено в Академії мистецтв.

- Яка подія відбулася 22 квітня 1838 року?

(22 квітня 1838 року Шевченко одержав відпускну. Йому в той час виповнилося лише 24 роки).

2. Т. Шевченко і Академія Мистецтв, ранній період.

Демонстрація 6 слайду.

 

Звільненого від кріпацтва Шевченка прийняли в Академію, де він вчився як стипендіат Товариства заохочення художників. В Академії Шевченко став одним з улюблених учнів і близькою до К. П. Брюллова людиною.

В Академії Шевченко працював наполегливо, із захопленням. Але головну увагу Шевченко приділяє живопису і досягає хороших результатів: у вересні 1838 року його за рисунок «Боєць» переводять першим номером до натурного класу, на іспиті 29 квітня 1839 року за рисунок з натури він одержує срібну медаль, 27 вересня 1840 року — за першу роботу олією «Хлопчик-жебрак ділиться милостинею з собакою» другу срібну медаль.

Закінчивши загальні класи, Шевченко мав обрати собі спеціальність і керівника. 10 грудня 1840 року він подає до Ради Академії таку заяву: «Бажаючи присвятити себе вивченню живопису під керівництвом К. П. Брюллова і з цією метою відвідувати художні класи Академії, прошу прийняти мене в число вільно-приходящих учнів...» Тараса Григоровича зарахували до майстерні К. П. Брюллова і через рік, 26 вересня 1841 року, Рада Академія присудила Шевченкові третю срібну медаль за акварель «Циганка ворожить дівчині-українці».

Д.: З особливою душевністю писав Шевченко про гірку долю жінки. "Такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетiв свiту. Нещасний в особистому життi, Шевченко найвищу i найчистiшу красу свiту бачив у жiнцi, в матерi", – писав М. Рильський.  Саме такою, страдницею і водночас нескореною, бачив поет її і в житті.

Узагальнення роботи презентаторів:

 Про які періоди творчості Шевченка-художника ви дізналися?

 Чим характерний кожний із зазначених періодів?

 Що вплинуло на рішення К. Брюллова  про викуп Шевченка з кріпацтва?

3. Бесіда з учнями. Завдання групам.

  • Пригадайте, які ви знаєте твори Шевченка про жіночу долю. Яка група впорається швидше, та отримає бонусний бал ("Наймичка", "Відьма", "Сова", "Слепая", "Мар'яна-черниця", «Катерина»).

Демонстрація 7 слайду.

          А серед них безмовною русалкою підноситься із дна ріки Катерина: може, Іванка свого шукає, а може, прагне помсти кривдникові.

Виступ групи “сценаристів та акторів”.

Катерина. Не вернуся!

В далекому краю,

В чужу землю, чужі люди

Мене заховають,

А своєї ся крихотка

Надо мною ляже

Та про долю, моє горе,

Чужим людям скаже...

Не розказуй, голубонько!

Де б не заховали,

Щоб грішної на сім світі

Люди не займали.

Ти не скажеш... ось хто скаже,

Що я його мати!

Боже ти мій! ... лихо моє!

Де мені сховатись?

Заховаюсь, дитя моє,

Сама під водою,

А ти гріх мій спокутуєш

В людях сиротою,

Безбатченком!..

М.: У живопис Шевченкова Катерина прийшла через чотири роки після написання поеми. До появи цієї картини (демонстрування) в українському мистецтві не було твору з таким гострим і злободенним сюжетом. Уперше героїнею живописного полотна стала людина з народу – дівчина-кріпачка, принижена і ображена в найкращих своїх почуттях.

4. Робота в групах (Слайд 8):

Дослідники знаходять, що є спільного з одноіменною поемою (сюжет) і картиною.

Мистецтвознавці знаходять різницю (позасюжетні елементи), характеризують Катерину, зображену на картині.

Біографи називають де і коли вперше була надрукована поема, кому присвячена, згадують, що значить це ім’я для Шевченка.

Сценаристи готують сценку.

Виходить учень-Шевченко з групи акторів.

Шевченко. Я намалював Катерину в той час, як вона прощалась з москалем і верталась в село; у царині під куренем дідусь сидить, ложечки струже, а вона, сердешна, тільки не плаче... а москаль дере собі, тільки курява ляга... По однім боці могила, на могилі вітряк, а там уже степ тільки мріє. Отака моя картина

(Т. Шевченко, лист до Г. Тарнавського, 25. 01. 1843)

Слово вчителя.   «Катерина» – одна з найцікавіших картин Шевченка, написана олією у 1840 році. Картина дуже символічна, у формі образів автор передає ті почуття, які неначе хвилі здіймались у його серці. Босонога дівчина на центрі картини, символізує страждаючий український народ, російський солдат на коні – самодержавну російську монархію, що пригнічує Україну, селянин, який сидись на землі (чимось схожий на козака Мамая) втілює собою вільне минуле, прагнення до якого наскрізь пронизує як літературну, так і художню творчість Тараса.

Демонстрація 9 слайду.

Група “мистецтвознавців”. Такого епізоду, який ліг в основу живописного полотна, у поемі немає, як немає і образу діда. Тому вважати картину ілюстрацією до однойменного поетичного твору Шевченка не можна, хоча є між ними і спільне. У поемі краса дівчини протиставлена тяжкій долі, як і на картині. Прекрасне обличчя засмучене, чарівна голівка опущена, очі почервонілі від сліз, що їх вона ледве стримує.

Виступ групи “сценаристів та акторів”.

Шевченко. А за віщо, Боже милий!

За що світом нудить?

Що зробила вона людям,

Чого хотять люди?

Щоб плакала!.. Серце моє!

Не плач, Катерино,

Не показуй людям сльози,

Терпи до загину!

Катерина. Терпіла, Тарасе, та сил більше не стало. Пішла зі світу у страшній розпуці, бо нічим не поправити долю мою гірку. Та спокою не знайшла ні по сім, ні по тім боці горя. Де ж то, по яких світах блукав мій Івась? Вже й тебе немає, Кобзарю, та свіча твоя горить. Тож і мій Івась живий, гадаю, і мандрує з перебендею у твоїх віршах.

Продовження презентації групи “біографів”.

Наприкінці березня 1845 року Шевченко виїхав «для художніх занять» в Україну. Наприкінці того ж року він стає співробітником Київської археографічної комісії. За завданням комісії Шевченко об'їздив Волинь і Поділля, а крім того, за власним бажанням — Полтавщину, Чернігівщину, Київщину, зарисовуючи старовинні будівлі, кургани, речі старовинного побуту та інше, тобто по суті він продовжує збирати матеріали за програмою «Живописної України».

Група “біографів”: За тематикою пейзажні малюнки Т. Шевченка 1843-1847 pp. можна поділити на дві групи: ті, що на них зображено сільські краєвиди, і ті, що на них відтворені історичні та архітектурні пам'ятки. Перша група цих творів розповідає про убоге життя покріпаченого селянства (демонстрування ілюстрацій фотоальбому "Селянська родина", "На пасіці", "Удовина хата"). Часто зустрічається зображення мальовничих околиць та куточків сіл, містечок, берегів тихих рік, ставків, урочищ. Здавалося, тут душа митця знаходила спочинок. Але ще більшим болем серед цієї чарівної природи відлунювали в душі народні страждання (демонстрування фотоматеріалів "У Києві", "Будинок І. Ко-тляревського в Полтаві", "У В'юнищах", "Андруші", "Вознесенський собор у Переяславі", "Аскольдова могила", "Церква всіх святих у Києві" та ін.). Ці твори сповнені справжньої поезії, в них лагідна, мрійлива українська природа знайшла свого натхненного покровителя. Майстерні вони і з боку малярської техніки.

Демонстрація 10, 11, 12, 13, 14, 15 слайду.

Виступ групи “мистецтвознавців”.

Офорт , акватинта   різновиди техніки гравюри на металі; 1) Спосіб поглибленого гравірування на металі за допомогою кислот.

2) Гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.

3) Ручний спосіб виготовлення форм глибокого друку із застосуванням хімічного травлення.

Сепія – фарба сіро-коричневого кольору; натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря; фотографія коричневого тону.

Бістр  фарба чорно-бурого кольору; темнобрунатна акварельна фарба, що виготовляється з деревної сажі.

Акварель – клейові фарби, що розводяться водою; живопис такими фарбами.

Олія – олійна фарба

Учні демонструють презентацію.

Виступ групи “дослідників”. Учні демонструють презентацію.

     ( група «дослідників» знайомить учнів із жанрами образотворчого мистецтва, у яких працював Шевченко. Подає у формі таблиці з прикладами творів.

 

Історичний жанр                          Портрети                    Побутовий жанр

                                                                           

 

 

                                           Т. Шевченко – художник

 

 

 

Книжкова ілюстрація                        Автопортрети             Пейзажі

 

Історичний жанр:  «Смерть Олега, князя древлянського», «Смерть Сократа», «Козацький бенкет», «Смерть Богдана Хмельницького».

Побутовий ханр: «Селянська родина»,  «Катерина»

Портрети:  Г. Закревської, Маєвської, Горленко, «Портрет М.Щепкіна», «Портрет А.Ускової».та ін.

Автопортрети

Пейзажі: «Крутий берег Аральського моря», «Низинний берег острова Миколи», «Пожежа в степу» та ін.

Книжкова ілюстрація                       

«Марія» (ілюстрація до поеми О. Пушкіна «Полтава»), «Робінзон Крузо», «Король Лір», «Тарас Бульба».

Слово вчителя.

Робота в малих групах

Вчитель. Перед вами комплекти робіт Т. Шевченка . Вам необхідно визначити:

 - що об’єднує ці роботи, чому?

 - здійснити аналіз однієї з робіт за поданим планом.

         Особливої слави художника-портретиста удостоївся митець, проживаючи в Яготині у затишній атмосфері дому князя Рєпніна, відомого своїми націоналістичними і антикріпосницькими настроями, що призвело до відвертої ворожнечі князя з царем Миколою І. У портретах земляків того часу вражає не тільки зовнішня схожість, а й вміло переданий автором порух душі, вібрація настрою людини в момент її увіковічнення. Ось деякі з них: Тетяна Горленко, поміщик Платон Лукашевич, поміщиця Єлизавета Кейкуатова, брати Лизогуби.

Демонстрація 16,17, 18, 19, 20 слайду.

          Т. Шевченко часто відлучався з Яготина, але завжди радо повертався, бо знав: там на нього чекає небайдуже серце доньки князя Варвари Михайлівни, її високому коханню до поета так і не судилося збутися. Перед нами її портрет, створений Глафірою Псьол, авторство його довгий час приписували Т. Шевченку.

Виступ групи “сценаристів та акторів”.

Варвара (перечитує написаний лист). "Пану Шарлю Ейнару. Мій дорогий приятелю й учителю, запам'ятайте це ім'я. Шевченко. Воно належить моєму зоряному небу. Ви, благородний син вільної країни, знаючи Тараса Шевченка, ніколи не поставили б його імені в один ряд зі словом кріпак. Господи, де ще так потрібна людині надія і віра в Бога, як не в нашій нещасній країні. Воля прийшла до нього несподівано, та чи надовго?"

Продовження презентації групи “біографів”. Період заслання

Бесіда вчителя.

    - Членом якого товариства був Тарас Шевченко?

    - За що було ув’язнено поета?

- У якому році арештували Т. Шевченка?

(5 квітня за доносом провокатора з наказу III відділу Тараса Григоровича заарештували і відправили до Петербурга).

26 травня 1847 року царем була розглянута доповідь на шефа жандарма Орлова, у якій писалося: «Художника Шевченка за створення обурливих і у вищій мірі зухвалих віршів... призначити рядовим у Оренбурзький окремий корпус, доручивши начальству мати найсуворіший нагляд, щоб від нього ні під яким виглядом не могло виходити підбурюючих і пасквільних творів». На цій доповідній Микола І дописав: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати і малювати»).

Слово вчителя: Жорстока неволя, яка десятилітньою кривдою лягла на душу поета і живописця, не вбила прагнення творити. У маленькій захалявній книжечці він крадькома "мережив" вірші, а згодом взявся і за малювання. У березні 1848 р. Шевченко одержав з України від А. Лизогуба скриньку з малярським приладдям, фарби й папір. Невимовну радість висловив поет у листі до друга.

Шевченко. Не знаю,чи зраділа б так мала ненагодована дитина, побачивши матір свою, як я вчора, прийнявши дарунок твій щирий...

Демонстрація слайдів 21, 22, 23, 24, 25.

А у травні того ж року Шевченко вирушив з Бутакова до Аральського моря художником. Понад сотню малюнків виконав Тарас Григорович під час експедиції – пейзажі, портрети, жанрові сцени з життя місцевого населення.

Учасники експедиції стали свідками пожежі в степу – дивовижного вражаючого видовища – велетенського полум’я, від підпаленої казахами сухої трави. Так з’явилася одна з кращих його картин пейзажного напрямку – «Пожежа у степу», написана у 1848 році, під час степного переходу із Орська до Аральського моря.

    Шевченко зробив начерк і акварельний малюнок. Пожежу він описав у повісті "Близнецы".

Демонстрація слайдів 26, 27, 28.

Слово вчителя. Серед малярських робіт цього часу вражає серія "Притча про блудного сина", про людину, якій у миколаївській Росії, на жаль, не має на кого опертися, зате доводиться зносити вдосталь покарань, побоїв, знущань. Для неї не шкодували пани казарм, тюрем, колодок, кладовищ... Роботи цієї серії мають назву сепії. Це малюнки, виконані спеціальною сіро-коричневою фарбою, що її виготовляють з чорнильної залози морських тварин. Шевченко віртуозно володів технікою ви конання таких робіт і в період заслання звертався до них дуже часто. Сепії, що перед нами (демонстрування), вражають емоційністю і трагізмом ("Кара колодкою", "Кара шпіцрутенами","У в'язниці"). Скрізь головний герой – горда і нескорена людина, що її хоч і замкнули в неволі, але не перемогли. Може, тому майже на кожній з цих робіт промовисто і тужно брязкають кайдани.

Демонстрація слайдів 29, 30, 31.

Шевченко. Самому чудно.

А де ж дітись? Що діяти і що почать?

Людей і долю проклинать

Не варт, єй-Богу.

Як же жити

На чужині, на самоті?

І що робити взаперті?

Якби кайдани перегризти,

То гриз потроху б.

Так не ті,

Не ті їх ковалі кували,

 Не так залізо гартували,

Щоб перегризти.

Горе нам! Невольникам і сиротам,

В степу безкраїм за Уралом.

Продовження презентації групи “біографів”. Період після заслання.

Слово вчителя. Той жаданий день прийшов несподівано. 2 серпня 1857 року Шевченко покидає Новопетровськ. І ось уже нестримний човен несе Тараса до омріяних берегів волі, в круговерть нового щастя і нових мук. 28 березня Тарас Григорович був уже в Петербурзі. Саме таким (демонстрування автопортрета 1857 р.) йшов Шевченко назустріч волі. Таким, яким зробило його десятилітнє вигнання: пригнічений і виснажений, в очах печаль і втома. Мало хто зі знайомих впізнав у цій людині колишнього митця.

Демонстрація 32 слайду.

Виступ групи “акторів та сценаристів”.

Варвара. Всі роки, що Шевченко був на засланні, я його чекала. Якби ви знали, як я його чекала... І ось через 14 років після нашого прощання Шевченко прийшов у мій московський дім. І я... я... слухайте і жахайтеся... Я не впізнала його.

     Переді мною стояла стара, змучена людина, в якій годі було розпізнати колишнього улюбленця великосвітських салонів. А потім я розгубилась, по чала казати щось недоречне. Мабуть, на моєму обличчі він прочитав переляк, бо повернувся і пішов назавжди саме тоді, коли моє заснуле серце знову спалахнуло колишньою свічкою слізних почуттів.

Тарасе Григоровичу! Стривайте... Куди ж ви?.. Я хочу сказати Вам щось дуже важливе!.. Дуже важливе...

 Слово вчителя. Але Михайло Щепкін, видатний російський і український актор, впізнав Шевченка відразу. Щирі давні приятелі несказанно зраділи зустрічі, а на пам'ять про неї Щепкін одержав цей автопортрет у дарунок. Швидко подолавши втому, Шевченко знову став колишнім, пристрасним і рішучим, готовим до життя. Про це свідчить наступний автопортрет, створений через рік. Він репрезентує мислителя з вольовим відкритим обличчям, пророчим поглядом, спрямованим у майбутнє.

Демонстрація 33 слайду.

Після короткого відпочинку він з юнацьким запалом береться за гравірування.

Бесіда з учнями.

- Яке звання було присуджено Тарасові Шевченкові?

- У якому році це відбулося?

(Праця пішла так успішно, що в 1860 році Академія присудила йому звання академіка гравюри і відвела йому ще у 1858 році в своїх стінах помешкання-майстерню. Шевченко награвірував у Петербурзі 24 офорти).

Смерть через хворобу серця 10 березня 1861 року завчасно обірвала життя геніального поета, великого художника, гуманіста-патріота, мислителя, полум'яного борця за щастя людства.

ІV. Підсумки уроку. Демонстрація 34 слайду.

Доробок Шевченка – невичерпне досягнення всієї української культури. Ще за життя він був для багатьох представників демократичної інтелігенції прикладом самовідданого служіння народові. Шевченко визначив напрями розвитку літератури й образотворчого мистецтва України на шляхах боротьби за кращу долю людей.

Народність, реалізм, шукання шляхів для розвитку мистецтва роблять творчість Шевченка-художника дорогою і близькою кожній людині.

Хочу закінчити наш урок розповіддю про одну бувальщину, яка сприймається як легенда.

В одному санаторії на Харківщині перебував на лікуванні тяжко хворий токар із Харкова Василь Марченко. Незадовго до смерті зі стовбура зламаної вітром сосни він вирізав погруддя Т. Шевченка. Нехтуючи забороною лікарів, мужньо борючись зі смертельною недугою, він просив друзів носити його в парк на ношах, і там, напівлежачи, знаючи, що дні його лічені, він поспішав закінчити роботу. Одного дня уже закінчуючи свою роботу, ця мужня, благородна людина померла, але під майстерним різцем закоханого в Кобзаря робітника ожив світлий образ великого Тараса. З того часу у парку цьому стоїть Т. Шевченко, врісши коріннями у землю.

Справді, з великою пошаною ставляться люди до Кобзаря, бо він того вартий…

                               Шевченко – наш. Він для усіх століть.

 Він як Ісус Христос для України!

                               Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,

 І з тим вогнем ви будете нетлінні.

 

Бо він – пророк, володар людських душ.

Месія у селянській одежині.

До нього люди, як на прощу йдуть,

Встають з колін, могутні й одержимі.

 

Хай кожен з нас подумає собі:

«А що ж бо я зробив для України?

Чи я горю, страждаю в боротьбі?

Чи повзаю по-рабськи на колінах?»

 

                               Шевченко – наш. Він для усіх століть.

 Він як Ісус Христос для України!

                               Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,

 І вас вже не поставлять на коліна!

ІХ. Домашнє завдання (Слайд 35)

 1. За мотивами уроку створити один з жанрів мистецтва: ілюстрацію, вірш, оповідання.

 2. Написати твір-мініатюру «Тарас Шевченко – мій сучасник» або «Життя Шевченка – подвиг», «Мої враження від художніх творів  Т. Г. Шевченка»

 3. Підготувати виразне читання творів Шевченка ( на вибір)

Демонстрація 36, 37 слайду.

 

1

 

Перегляд файлу

Додаток

ПЛАН ЕСТЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ (Автопортрети)

  1.          Що об’єднує дану серію творів? Чи можна дати їм загальну назву?

        Яку?

  1.          Виявіть характер відношення  одного з творів до реальної дійсності.
  2.          Загальний настрій, що створює полотно.
  3.          Музикою якого характеру можна передати зміст твору.
  4.          Ваше враження від картини ( Я відчув, мене сколихнуло,  не залишило байдужим ...)

 

ПЛАН ІСТОРИЧНОГО АНАЛІЗУ ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ

 (З історії козацтва)

  1.          Що об’єднує дану серію творів? Чи можна дати їм загальну назву?

         Яку?

  1.          Дайте характеристику твору у зв’язку з відповідною епохою, попитом  споживача, модою.
  2.          Які історичні події зображені у творі.
  3.          Як авторові вдалося передати дух епохи.
  4.          Ваше враження від картини ( Я відчув, мене сколихнуло,  не залишило байдужим ...)

 

ПЛАН КОМПОЗИЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ (Аральська експедиція)

  1.                    Що об’єднує дану серію творів? Чи можна дати їм загальну назву?

         Яку?

  1.                    Як майстер розпорядився фарбами?
  2.                    Як він передав форму предметів, як розташував зображення.
  3.                    Ваше враження від картини ( Я відчув, мене сколихнуло,  не    

         залишило байдужим ...)

 

ПЛАН КОМПОЗИЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ

  1. Що об’єднує дану серію творів? Чи можна дати їм загальну назву? Яку?
  2. Як майстер розпорядився фарбами?
  3. Як він передав форму предметів, як розташував зображення?
  4. Ваше враження від картини ( Я відчув, мене сколихнуло,  не залишило байдужим ...)

 

ПЛАН КОМПОЗИЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ

  1. Що об’єднує дану серію творів? Чи можна дати їм загальну назву? Яку?
  2. Як майстер розпорядився фарбами?
  3. Як він передав форму предметів, як розташував зображення?
  4. Ваше враження від картини ( Я відчув, мене сколихнуло,  не залишило байдужим ...)

 

ПЛАН КОМПОЗИЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ

  1. Що об’єднує дану серію творів? Чи можна дати їм загальну назву? Яку?
  2. Як майстер розпорядився фарбами?
  3. Як він передав форму предметів, як розташував зображення?
  4. Ваше враження від картини ( Я відчув, мене сколихнуло,  не залишило байдужим ...)

 

 

ПЛАН КОМПОЗИЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ

  1. Що об’єднує дану серію творів? Чи можна дати їм загальну назву? Яку?
  2. Як майстер розпорядився фарбами?
  3. Як він передав форму предметів, як розташував зображення?
  4. Ваше враження від картини ( Я відчув, мене сколихнуло,  не залишило байдужим ...)

 

089.jpg
1_html_7a4a74a7.jpg
shevch_muzej2..jpg
0008.jpg
025.jpg
029.jpg
091.jpg
3.jpg
820570096.jpg
Pochaiivs'ka_lavra_zi_schodu_by_Shevchenko.jpg
Shevchenko-Kyiv_kostyol.jpg
 зверху на сирдарю.jpg
419169_html_472fa74.jpg
52468512926644813369.jpg
shkhunyuforta.jpg
.jpg
411_sel_rodyna.jpg
Ciganka.jpg
aacb300-shevchenko4.jpg
zip
Додано
22 січня 2019
Переглядів
461
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку