Усний журнал і презентація "Завжди сучасний Шевченко"

Усний журнал для учнів 8 – 9 класів

Завжди сучасний Шевченко

Мета: поглиблювати знання здобувачів освіти про особистість Т. Г. Шевченка, сприяти формуванню інтересу до його творчості, усвідомленню її актуальності в наш час, спонукати учнів до вивчення творів видатного поета, прищеплювати любов до української літератури.

Обладнання: мультимедійна презентація

Перебіг заходу

Учитель

Тарас Шевченко – ім’я, знайоме кожному українцю з дитячих років. Ми бачили  численні портрети Кобзаря, на уроках літератури читали вірші і звикли сприймати його як частину нашої історії й культури.  А ким Шевченко є для України, для народу, для кожного з нас?  Чи є його творча спадщина лише частиною нашого минулого, чи можна вважати її сучасною, незважаючи на те що від дня смерті видатного поета й художника минуло мало не 160 років? На ці питання ми спробуємо сьогодні відповісти, перегорнувши сторінки нашого усного журналу. (Слайди 1,2)

1 сторінка «Шевченко – поет»

Усього Шевченко написав 237 віршів та поем, з них 235 українською та 2 російською мовами

 Проза Шевченка налічує 11 творів: 9 повістей, написаних російською мовою, та 2 п'єси  (уривок віршованої трагедії «Никита Гайдай» (1841) російською мовою та драму «Назар Стодоля») (Слайд 3)

Шевченків «Кобзар» багатотисячними накладами перевидавався десятки разів в Україні й за кордоном польською, англійською, російською, казахською, киргизькою мовами. А вірш «Заповіт» перекладений понад 100 мовами народів світу. Послухайте цей твір у виконанні журналістів телерадіомовної компанії ВВС (Слайд 4).

 2 сторінка «Рядки, що надихають»

  Читаючи твори Тараса Шевченка, ми іноді зі здивуванням усвідомлюємо, що написані понад століття тому рядки звучать надзвичайно актуально. Здається, поет передбачав майбутнє України і звертався у своїх віршах до нас, своїх нащадків, що живуть у ХХІ столітті. Хай зараз пролунають рядки поезій Тараса Шевченка, які й нині звучать, на вашу думку, сучасно. (Слайд 5).

(Учні читають рядки з «Кобзаря», підібрані ними самостійно, наприклад:

Свою Україну любіть,
Любіть її… Во врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

Роботящим умам, 
Роботящим рукам 
Перелоги орать, 
Думать, сіять, не ждать, 
І посіяне жать.

Борітеся — поборете,

 Вам Бог помагає,

За вас правда, за вас слава

 І воля святая.

Нема на світі України,
Немає другого Дніпра…

Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата, –
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотна
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України.
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє…
Обніміться, брати мої,
Молю вас, благаю!)

3 сторінка «Пісні на слова Шевченка»

Значна частина віршової спадщини Тараса Шевченка була покладена на музику. Вірші Кобзаря припали до душі таким відомим композиторам, як                     К. Стеценко, М. Лисенко, А. Кос-Анатольський, П. Ніщинський, Я. Степовий. Багато Шевченкових віршів стали народними піснями. Сучасні виконавці також не обминають своєю увагою творчість Кобзаря, надаючи їй нового, часом несподіваного звучання. Пісні на слова      Т. Г. Шевченка відомі у виконанні багатьох популярних митців: Ірини Білик, Андрія Кузьменка (Кузьми), Марії Бурмаки, гуртів «Тартак», «Кому вниз», «Fata morgana», «Гайдамаки»,  «Kozak System» та ін. (Слайд 6).Баладу  «Тополя» надзвичайно цікаво виконав молодий музичний гурт зі Львова «Хочу ще» (Слайд 7).Не залишає байдужим виконання вірша «Мені однаково» Андрієм Кузьменком. (Слайд 8).

4 сторінка «Шевченко-художник»

Збереглося 835 живописних творів Тараса Шевченка, що дійшли до нашого часу в оригіналах і частково в гравюрах, а також у копіях, що їх виконали художники ще за життя Шевченка.

Уявлення про мистецьку спадщину Шевченка доповнюють відомості про понад 278 втрачених і досі не знайдених робіт.

Живописні й графічні твори датовані 1830–1861 роками й пов'язані з Україною, Казахстаном і Росією. Портрети, композиції на міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди виконані в техніці олійного письма на полотні, а також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем та в техніці офорта.  (Слайд 9).

Окремої уваги заслуговують автопортрети Шевченка, які він створював протягом усього життя, – своєрідна автобіографія митця(Слайд 10).

5 сторінка «Пам’ятники Шевченкові»

Про значну популярність Кобзаря свідчить велика кількість пам’ятників, що встановлені в усіх обласних центрах України, багатьох містах і селах держави, а також у численних столицях і містах за кордоном.  Загалом, в Україні та світі є 1384 пам'ятники нашому видатному митцеві, з них 1256 — в Україні та 128 — за кордоном у 35 країнах. Це найбільша у світі кількість монументів, встановлених діячеві культури. Найвідомішими з них є ті, що встановлені у Харкові, Полтаві, Львові. Вирізняється з-поміж інших пам’ятник Тарасові-пастушку на батьківщині поета, в селі Шевченкове на Черкащині. Вражають монументи, споруджені далеко за межами України – в Буенос-Айресі (Аргентина), у Вашингтоні (США). А цей пам’ятник було встановлено зовсім недавно, у 2012 році, в с. Зубра на Львівщині. Особливістю його є те, що Кобзар увічнений у молодому віці. Таким поета зображують рідко (Слайд 11).

6 сторінка «Шевченко в сучасному образотворчому мистецтві»

На численних портретах ми звикли бачити Кобзаря немолодим чоловіком з вусами або суворим дідом у шапці й кожусі. Сучасні художники переосмислили Шевченків образ. Тепер ми можемо побачити графіті, мурали з його портретом, як-от наприклад, цей портрет, занесений до реєстру рекордів України, на стіні 16-поверхового будинку в Харкові. На деяких із творів сучасних художників Тарас Шевченко виглядає зовсім несподівано. Найбільше, мабуть, вражає портрет Кобзаря у військовому однострої й касці – новітнього захисника України. (Слайд 12). Його образ надихає митців і сьогодні, а отже, Шевченко – сучасний! Тож завершити наш усний журнал хочу словами видатного сина України, актуальні й у ХХІ столітті:

…Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь! (Слайд 13).