Відкритий урок на тему "Головний мозок людини"

 Тема уроку: Головний мозок

Мета уроку. Навчальна. Формувати поняття про будову і функції головного мозку, його структури, їх функції; роль мозку в життєдіяльності людини.

        Розвивальна. Розвивати пізнавальний інтерес, здатність до самостійної та групової аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією, роздатковим матеріалом, таблицями;

        Виховна. Формувати навички культури спілкування і співпраці; виховувати почуття відповідальності за результати своєї праці; виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточення.

Очікувані результати: учні називають відділи головного мозку; характеризують стовбур та мозочок; пояснюють взаємозв’язок між будовою та функціями структур головного мозку; розпізнають та показують на малюнках і схемах відділи головного мозку; вміють зіставляти, порівнювати, робити висновки.

Обладнання: мультимедійна презентація, інструктивні картки, малюнки, роздатковий матеріал.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи навчання:

• в рамках пояснювально-ілюстративного: бесіда, розповідь, демонстрація слайдів презентації;
• в рамках репродуктивного: ігрові методи, робота в групах, виконання ігрових вправ;
• в рамках проблемного: робота з підручником, додатковим матеріалом;

Методи контролю: фронтальна бесіда.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання з учнями, емоційне налаштування.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Створення груп.
Учні отримують картки із назвами складових, що утворюють НС. На їх основі формують 4 групи.                                                      Додаток 1

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Групова робота учнів - визначення актуальності теми.
Учням дається деякий час для того, щоб подумати чому тема для вивчення є актуальною, записати це, обговорити між членами групи, визначити найкращу думку і представити усім.

IV. Вивчення нового матеріалу

Головний мозок - унікальний механізм, він регулює гомеостаз, отримує інформацію з навколишнього світу, переробляє її і приймає рішення, відповідає за розумову діяльність людини. На думку деяких вчених, мозок може зберігати до 15 трильйонів різних даних . Мозок росте до 15 років і найбільш інтенсивно працює у людини у віці від 15 до 25 років. До 45 років робота мозку залишається колишньою, а потім починає слабшати. Мозок містить три чверті нервових клітин всього людського організму. Його початковий капітал - 14 мільярдів нейронів (якщо їх розташувати в ряд, то утворюється ланцюг протяжністю 1000 км). Але з віком кількість клітин зменшується. Щодня людина втрачає близько 10 000 клітин.

Постановка проблемного питання:

Чи вірне твердження «Чим більший мозок, тим розумніший його щасливий володар»?
Довгий час панувала думка, що від маси мозку залежать розумові здібності людини: чим більша маса мозку, тим обдарованіша людина. Але, як з'ясувалося пізніше, це не так.

Наприклад, маса мозку:

• І.П.Павлова – 1 653 г
• Д.І.Менделєєва – 1 571 г
• Дж. Байрона (англ. поет )– 1 807 г
• Ф.Шиллера (нім. поет, філософ) – 1 785 г.

Найважчий мозок – 2 900 г - був виявлений в індивіда, який прожив усього 3 р. Мозок його у функціональному відношенні був неповноцінним.
 

Головний мозок розташований в порожнині черепа і вкритий трьома оболонками – твердою, павутинною і м’якою, які здійснюють захист та живлення.

У головному мозку людини розрізняють такі основні частини: стовбур, мозочок та великий мозок, або кінцевий мозок.

Великий (кінцевий) мозок поділений на праву й ліву півкулі, з'єднані мозолистим тілом. Вкриті півкулі сірою речовиною, що утворює кору, та білою речовиною, що міститься під корою. Характерною особливість великого мозку є виражена складчаста поверхня з багатьма борознами та звивинами. Звивини – складки різних розмірів, у які зібрана кора півкуль.

Борозни — заглиблення, що знаходяться між звивинами, у них сховані понад 2/3 поверхні кори, що збільшує її загальну поверхню. 

Кількість борозен та звивин у людей приблизно однакова, але рельєф, який вони утворюють, у кожної людини свій.

Кінцевий мозок людини визначає її поведінку і забезпечує пристосованість до мінливих умов середовища.
Мозочок розташований позаду довгастого мозку під потиличними частками півкуль головного мозку. Його поверхня має складчасту будову і називається корою, яка утворена сірою речовиною, а в центрі міститься біла речовина. Основні функції мозочка:

1. Координація рухів

2. Регуляція рівноваги

3. Регуляція м'язового тонусу.

Вивчення стовбура головного мозку відбувається самостійно групами. Кожна з груп отримує завдання.

І група – Особливості будови та функції довгастого мозку.
ІІ група - Особливості будови та функції моста.
ІІІ група – Особливості будови та функції середнього мозку.

IV група – Особливості будови та функції проміжного мозку.

Складання таблиці. Представлення роботи груп.

Довгастий мозок є безпосереднім продовженням спинного мозку (на передній і задній його поверхнях також є борозни), від якого він відрізняється функцією і будовою.  
Довгастий мозок складається з білої речовини (провідних пучків), де розсіяні скупчення сірої речовини — ядра, від яких беруть початок черепні нерви. Зверху і з боків майже весь довгастий мозок покритий великими півкулями і мозочком. У сірій речовині довгастого мозку залягають життєво важливі центри, які регулюють серцеву діяльність, дихання, ковтання та здійснюють захисні рефлекси (чхання, кашель, блювання, сльозовиділення), секрецію слини, шлункового і підшлункового соку та ін. Ушкодження довгастого мозку може бути причиною смерті внаслідок припинення серцевої діяльності та дихання. Біла речовина довгастого мозку складається з волокон, по яких проходять нервові імпульси від заднього мозку до спинного і в зворотному напрямку.

Між середнім і довгастим мозком розміщений міст. Він ніби сполучає їх, тому й має таку назву. Внутрішня будова його нагадує будову довгастого мозку, тобто містить ділянки сірої і білої речовин.  
Міст - це «магістраль» де розташовуються нервові волокна, по яких нервові імпульси йдуть вгору в кору великих півкуль, або назад вниз до довгастого і спинного мозку. Тут знаходяться центри пов'язані з мімікою, жувальними функціями. 

Проміжний мозок складається із зорових горбів (таламуса) і підгорбової ділянки (гіпоталамуса). Тут розміщені підкіркові центри (на відміну від центрів кори півкуль) зору, обміну речовин, теплорегуляції, нюху. Отже, функції проміжного мозку різноманітні. Зорові горби (таламус)— це головні колектори нервових шляхів до великого мозку і від нього; містять ділянки сірої речовини — скупчення тіл нейронів. Тут відбуваються швидкий аналіз, розподіл і перемикання на різні ділянки кори великих півкуль інформації, що надходить від різних відділів тіла. 

Підгорбова ділянка (гіпоталамус) — комплекс структур, розміщений нижче від таламуса, містить багато ядер. Вона з’єднана з корою великого мозку, таламусом, мозочком, а знизу переходить у гіпофіз. Функції гіпоталамуса: терморегуляція, регуляція обміну речовин, діяльності серцево-судинної системи, залоз внутрішньої секреції, травної системи, сечовиділення, сну й бадьорості, емоцій тощо. 

Проміжний мозок разом із середнім здійснює складні рефлекторні, або інстинктивні, реакції (харчові, оборонні тощо).

Середній мозок розташований перед мостом і представлений чотиригорбковим тілом та ніжками мозку. У ніжках мозку продовжуються провідні шляхи від довгастого мозку і моста до великих півкуль. У середньому мозку розташовані центри первинної обробки зорових і слухових сигналів. Через нього проходять висхідні шляхи від мозочка й довгастого мозку до кори великих півкуль і від неї — до мозочка й спинного мозку. Основні функції середнього мозку — регуляція рефлексів орієнтування на зорові й слухові подразники, а також регуляція м’язового тонусу й пози. Він постійно надсилає до м’язів нервові імпульси, завдяки яким підтримується м’язовий тонус. 

Переважний вплив середній мозок здійснює на тонус тих м’язів, що протидіють силі гравітації (розгиначі ніг, м’язи спини). Спереду середній мозок переходить у проміжний, ним закінчується мозковий стовбур. 

Що потрібно робити, щоб зберегти розумову активність мозку?
- Залишатися фізично активними. Дослідження показують, що фізичні навантаження не лише добре впливають на стан вашого тіла, а й покращують роботу мозку.
- Давати роботу своєму мозку. Тренувати треба не лише тіло, а й розум. Головний спосіб не дозволяти вашому мозку старіти – підтримка соціальних зв'язків та інтелектуальної діяльності.

- Правильно харчуватися. У свій щоденний раціон включити виключно здорову їжу, яка багата на поживні речовини. Жирні кислоти Омега-3, а також вітаміни D і B12, гальмують старіння мозку.

V. Узагальнення та систематизація знань

Фронтальна бесіда
Учні називають частини головного мозку.

VI. Підбиття підсумків

Вправа 1.
На чистому аркуші паперу діти малюють предмет, який спаде їм на думку, підписують його. Використовуючи назву цього предмета формулюють фразу: «Головний мозок  як орган нервової системи схожий на ……,  тому що ……… .» Перевірка завдання.

Вправа 2 «Займи позицію».
Учні вибирають слова великих мислителів, які відображають їхню роботу на уроці.
VII. Надання та пояснення домашнього завдання
Опрацювати пар. 37, ст. 163;

Заповнити та вивчити таблицю;
Підготувати цікавинки про спинний мозок;
Відвідати сайт http://www.jellinek.nl/brain/