Відкритий урок Тарас Шевченко

Тема: «І мертвим, і живим, і ненародженим…» Продовження теми «землячків» у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти. Засудження комплексу меншовартості, національного безпам’ятства та байдужості до рідної мови.

Мета: ознайомити учнів із історією написання твору; поглибити вивчене про жанр послання; удосконалювати уміння виразно читати ліричний твір, аналізувати його ідейно-художній зміст; наголосити на важливості послання, у якому розкрито правдиву історію України й запропоновано універсальний рецепт порятунку українців від комплексу меншовартості; розвивати інтерес до художнього слова, логічне мислення; виховувати любов до Вітчизни, її історії та культури.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, ілюстративний матеріал, картки, презентація, «Кобзар».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

В своїй хаті своя й правда,

                                                                                І сила, і воля…

Т. Г. Шевченко

Перебіг уроку

І. Організаційний момент. Визначення емоційної готовності до уроку.

• Конкурс «Злови помилку!»

- Т. Шевченко народився 1815 року в с. Кирилівка? (Ні. 1814 р., с Моринці).

- З кріпацтва його викупили 1837 року? (Ні. 1838р.).

- Як називалася І збірка, до якої увійшло 9 творів? («Кобзар», але 8 творів).

- Перший поетичний твір, створений Шевченком-кріпаком 1837 року й мав назву притча «Причина»? (Ні. Балада «Причинна»).

- Кому присвячені рядки Шевченка: «Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди», -І. П. Котляревському? (Так).

- Як визначив жанр твору «Сон» («У всякого своя доля…») сам автор, трагедія? (Ні. Комедія).

- Який біблійний образ використав Шевченко в поемі «Кавказ», нескореного горця чи колонізатора? (Ні. Образ Прометея).

- Кому присвячено цей твір художнику, товаришеві автора Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі? (Так).

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

• Вступне слово вчителя.

Людина… Скільки таїни в цьому слові! Як важливо  гордо нести це ім’я, не осквернити його, не зважаючи ні на що… А ще краще залишитися навіки в пам’яті багатьох поколінь!

Такою Людиною був Т. Г. Шевченко. Це велика й невмируща слава української нації. В його особі злилися сила волі й духовність, історична правда й

українська незламність, слава минувшини й віра у світле майбутнє. Саме народом, його традиціями й звичаями живилася творча спадщина Кобзаря, гордо розправляла крила під його ліру, скроплюючи цілющою водою  серця земляків, розкриваючи глибини таємниць народних.

Сьогодні, дев’ятикласники, ми перегорнемо ще одну сторінку творчого доробку Шевченка, переконаємося, що він велетень, філософ, сіяч розумного й вічного, пророк.

 

 

• Бесіда.

- Що ж спонукало Шевченка до написання твору? (1845 рік… Кобзар перебуває в Україні… Побачене змушує узагальнити свої думки щодо необхідності пробудження в українців національної та громадянської свідомості).

- Хто б міг допомогти у вирішенні цього питання? (Інтелігенти, освічені люди, які б не тільки просвітили, а й згуртували б народні маси для відродження державності).

- Хто, на вашу думку, у той час були інтелігентами? (Дворянство, яке хоч і було національно свідомим, але відірваним від простого народу, зовсім байдужим до долі рідного краю і задоволеним політикою монархії).

Своє бачення щодо вирішення цього питання Т. Шевченко і висловив у творі «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє».

• Обговорення змісту твору, його назви, жанру.

- Що вразило вас у назві твору? (Найдовший заголовок у всіх творах Кобзаря).

- Кому адресований? (Інтелігенції, тогочасному дворянству).

- Кого має на увазі Кобзар, звертаючись до земляків, які мертві, живі й ненароджені? (Звертається до конкретних українців, які жили в минулому, живуть зараз, тобто до нас, і тих, хто житиме в майбутньому).

- Чи не присутня тут, у назві, алегорія? (Так. «Мертві» - збайдужілі до рідної землі українці, поміщики-кріпосники, «живі» - ті, кому болить душа й серце за народ, державу, «ненароджені» - брати-гречкосії, простий народ, який розтерзаний суспільно-політичним устроєм і не має сили для боротьби за краще життя).

- Перечитавши твір, ви погоджуєтеся з думкою, що посланіє «дружнєє»? (Ні. Тут присутні гострі звинувачення й дорікання українській інтелігенції щодо їхньої бездіяльності та байдужості).

- Що ж таке інтелігентність? (Якість, яку може виховати в собі кожен. І не просто може, а мусить, щоб збудувати собі гідне життя, приносити користь Батьківщині).

- Проблемне питання: Сам Шевченко, як вважаєте, ІНТЕЛІГЕНТ? (Так! Хоч і народився кріпаком, але зумів стати освіченою, чесною, порядною людиною, громадянином і патріотом). Можна зачитати цитату І. Франка: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим… Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду… Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйоні людських сердець все наново збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко».

- А чому саме «посланіє»? Чи раніше доводилося нам працювати з таким жанром? (Це найемоційніший вид поетичних творів. Вивчали Біблію,  «Послання до єпископів» І. Вишенського).

Послання – віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звернення до однієї або багатьох осіб.

- Ви звернули увагу на епіграф до твору? Звідки взято ці слова: «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить, лжа оце»? Як ви їх розумієте? (З Біблії, послання Іоанна. Тобто інтелігенція називала себе прогресивною, освіченою, християнами, будувала храми…Якщо людина – істота Божа, то її потрібно любити, як Бога.  Шевченко натякає на панів, які експлуатують кріпаків і водночас говорять, що люблять народ).

- Проблемне питання: Чи актуальний твір сьогодні? (Так. Сучасна еліта - депутати, можновладці - часто-густо забувають про народ, його проблеми, самі ж жирують, бо їм так комфортно. Хто з простих людей має вілли, яхти, власні катери? Хто постійно відпочиває за кордоном, а що твориться у своїй хаті – байдуже! Нам і так комфортно. Якщо щось, то й можна виїхати за межі України).

• Словникова робота.

Конформізм – пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, нормах і правилах, безмовне схиляння перед авторитетом.

Еліта – найбільш підготовлена і згуртована меншість суспільства, яка усвідомлює цілі, що стоять перед народом і скеровує зусилля національної спільноти на їх досягнення.

Ось чому Шевченко звертається до еліти:

Схаменіться, недолюди,

Діти юродиві!

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну!

Отже, Україна – Велика руїна!? Пригадаймо поему «Сон», де ліричний герой пролітав над країною і бачив насильство: «Той мурує, той руйнує, той неситим оком на край світа зазирає…». А що ж у посланні?

- Звернімо увагу на епіграф до уроку! Чому Шевченко наголошує на цьому?

- Чи варто шукати правду десь за кордоном? (Ні. Нас там не чекають.)

Своя хата – той простір, де ми живемо, і місце, де ми щоденно ходимо на навчання або роботу. Тут ми можемо самореалізуватися серед своїх людей та своєю мовою. Тут відчуваєш себе господарем, а не гостем. Недаремно в нашого народу існує таке прислів’я: «У своїй хаті й стіни допомагають!»

- Що ж читаємо далі:

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра.

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра,

Добра святого.

- Чи поділяєте думку автора? (І так, і ні).

Сьогодні маємо купу можливостей – здобувати освіту в найпрестижніших вишах світу, отримувати досвід у міжнародних кампаніях, вивчати іноземні мови, щоб мати більше можливостей для свого ж розвитку, подорожувати і відкривати для себе інші культури. І так само бути відкритими для інших народів, щоби до нас приїздили. Ці слова звернені, у першу чергу, до сучасників. Оскільки, подорожуючи, ми ж повертаємося додому, щоб змінити тут, в Україні, усе на краще.

 

- Ось що читаємо далі…

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь,

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються.

В хату не пускають…

- До чого закликає нас автор? (Черпати знання та мудрість у інших народів, культур, мов. Але пам’ятати й про власні перемоги та здобутки, не варто про них забувати. Знати іноземну мову важливо! Та чи не важливіше розпочати зі своєї? У нас, слава Богу, є ОДНА державна мова – українська! Чому ж так часто дозволяємо собі переходити на інші мови?

- Як же застерігає нас Кобзар?

Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя…

- Чи часто ми чесні перед державою? А перед собою? (Ні. Тому й бере Шевченко на себе тягар, стає рятівником, і як поводир, і як пророк звертається до всіх рядками послання, хто здатен чути).

- Чи не буває так, що свою відповідальність перекладаємо на інших, не хочемо вирішувати проблем самостійно? (Так. Про це й пише у творі Кобзар). Зачитати («Волі! Волі!.., стор. 277).

- А що означає бути громадянином своєї держави? (Брати на себе відповідальність не тільки за власні вчинки, а й відповідати за батьків і дітей).

- Чи запитуємо в себе перед тим, як нарікати на когось, долю: «А що я зробив для того, щоб змінити щось»? (Ні. Можна звинувачувати всіх, навіть владу. Бо саме «…вчилися так, як треба…» адресовані не тільки нам, а й попередникам нашим!  

- Що змінилося за 30 років незалежності? (Майже нічого).

- Чи важливо виявляти зрадників? (Так. Дуже актуально сьогодні, коли в нас війна, а перевертнями аж кишить!)

- Що ж пише Шевченко в посланні про зрадників?

Раби, подножки, грязь Москви,

Варшавське сміття – ваші пани,

Ясновельможнії гетьмани.

Чого ж ви чванитеся, ви!

Сини сердешної Украйни!

Що добре ходите в ярмі,

Ще лучче, як батьки ходили…

- Які ми з вами вивчали твори, де автори викривали зрадників? (М. Гоголь «Тарас Бульба», Т. Шевченко «Сон»).

- Пригадайте: чи не було зрадників серед гетьманів? (Були. Саме у ХІХ столітті Шевченко спостерігав за ситуацією, коли через гетьманів-зрадників Україна була поділена на дві частини, ще й перебувала у статусі колонії (почали називати нас Малоросією)! До речі, цього статусу позбулися нещодавно – 30 років тому, а меншовартості й відчуття вторинності позбуваємося й досі. Тому й маємо читати постійно історію України, перечитувати твори великого сина – Тараса Шевченка!)

- Чи не вказує нам Кобзар на помилки? (Так. Послання викриває хибний шлях, але водночас і надихає!)

- Що ж пише Пророк в кінці послання?

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечірній

Тихо засіяє…

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

- Чи Шевченко оптиміст? (Так. Він упевнено дивиться в майбутнє! Як розпочинає свій твір про любов до брата, так і завершує! Це заклик до єдності!)

- Який образ-символ вбачаємо в цій цитаті? (Образ Сонця, яке однаково зійде на Правобережжі й Лівобережжі. Це єднання нації, що буде завжди запорукою Волі!)

І тоді «… мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними вустами».

- Чи не цього прагнув Шевченко? Чи не цього хочемо й ми?

•  Робота з картками (тестовими завданнями).
•  Бліц-опитування.

- Що для поета означало любити Україну? (Боротися за волю народу, за побудову життя на нових засадах).

- Яке основне спрямування твору? (Викриття кріпосництва та лібералізму).

- Яке значення «Послання» для нас, сучасників? (Змінити національну свідомість, позбутися комплексу меншовартості, полюбити свою мову, історію, не забувати звичаїв та традицій нашого народу).

•  Рефлексія.

- Що найбільше запам’яталося на уроці?

- Що візьмете з собою у життя?

- Чи вдалося нам досягти мети уроку?

ІV. Оцінювання.

V. Оголошення домашнього завдання.

Вивчити уривок напам’ять (з початку твору до слів «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» або від слів «Доборолась Україна» до слів «…веселого дому». Підготувати до літературного паспорту художні засоби з аналізом. За бажанням – твір-мініатюра «Майбутнє України».

 

 

 

 

 

 

 

    «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє»

В своїй хаті своя й правда,

                                                                               І сила, і воля…

Т. Г. Шевченко

                                                                     І. Обговорення назви твору, епіграфу, жанру, змісту.

ІІ. Робота з текстом твору.

ІІІ. Проблемні питання:

• Шевченко ІНТЕЛІГЕНТ?
• Чи актуальний твір сьогодні?
• Чи потрібно послання вивчати в школі?

 

IV. Словникова робота.

Послання –

 

Конформізм –

 

Еліта –

 

V. Прокоментуй: Тарас Шевченко у творі…

 

• ЗАСТЕРІГАЄ…
• ДОРІКАЄ…
• ЗАКЛИКАЄ…

 

VI. Робота з тестами:

1.У творі Кобзар звертається до всіх українців, але особливо до

А селян      Б молоді        В містян        Г солдат         Д інтелігенції

 

2.Що найбільше обурює Шевченка, коли він згадує про гетьманів?

А втратили козацьке військо         В стали визискувачами свого народу

Б занепали морально                     Г стали байдужими до свого народу

 

3.У словах «своя хата / чуже поле» автор застосовує

А антитезу    Б антоніми     В епітети       Г метафору      Д синоніми

 

4.Словами «Настане суд, заговорять / І Дніпро, і гори / І потече сторіками / Кров у синє море / Дітей ваших…» поет висловлює

А звинувачення  Б пророцтво    В пересторогу   Г занепокоєння    Д докір

 

5.У заключній частині Т. Г. Шевченко

А плаче над остаточно втраченою волею України

Б не сподівається на зміни

В погрожує кривдникам страшним судом

Г сподівається, що пани одумаються

 

6.Головним мотивом «Послання» є

А уславлення героїзму козацтва й утвердження цінності історичної пам’яті

Б заклик до пробудження в українців почуттів національної гідності та честі

В осуд аморальності, легковажності панів і їхніх дітей

Г викриття російського самодержавства, його негативний вплив на українців

Д пристрасне заперечення гноблення народів і віра у краще життя