Відкритий урок "Узагальнення вивченого про займенник" (до Дня української мови)

Тема: Узагальнення вивченого про займенник як частину мови.

Іван Чопей «Два Ведмеді» (до Дня рідної мови)

Мета: перевірити мовні знання учнів за темою «Займенник», вчити учнів висловлювати та відстоювати власну думку, удосконалювати орфографічні вміння; розвивати мовлення і мислення учнів, уважність, самостійність; виховувати культуру писемного мовлення, почуття любові до рідної землі, рідної мови

Обладнання: таблиця «Особові займенники», іграшка ведмедя, малюнки-вислови про мову, шестикутники із завданнями, чарівна скринька, словниковий віночок.

Хід уроку

 

I. Організаційний момент. Привітання з учнями.
Нумо, діти, підведіться! (всі встають)

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок.

Починаємо урок!

Сьогодні у нас — незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну чудову, в країну відому,

Що нас чекає й збагачує мову.

Щоб урок пройшов немарно

Треба сісти рівно, гарно. (сідають)

Дарма часу не втрачати,

Думати і працювати.

II. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

• Які ваші очікування від сьогоднішнього уроку? (відповіді дітей)
• Я теж очікую, що ви всі будете гарно працювати, відповідати, акуратно вести записи.
• Яку частину мови ми закінчили вивчати? (таблиця «Займенник»)
• Що ж ми знаємо про займенник? (складання мапи думок «Займенник», завдання на шестикутниках)
• Навіщо нам вивчати займенник? (Щоб не повторювати один і той іменник в реченні)
• Отже, сьогодні ми повторимо все, що ми вивчили про займенник, закріпимо вміння визначати його особи, змінювати за відмінками.

III. Робота з підручником (ст. 36 Марія Чабайовська, ч. 2)

1.Хто в чарівній скриньці? (учні відгадують із закритими очима, ведмідь)
Ще не впав на землю сніг,                           

Він ховається в барліг.

І до теплої весни

Поринає він у сни.

(Ведмідь)

Хоч у нього шуба є,

Та як холод настає,

Він не їсть тоді, не п’є

І не ходить, не гуляє,

А у лігво спать лягає.

(Ведмідь)

• Які займенники зустрічаюся у загадках? (він-3-я особа, однина, Н. в., у нього – 3-я особа, однина. Р.в.)

2. Читання байки «Два ведмеді» (уважно слухаємо та рахуємо особові займенники)

Зустрілись два Ведмеді-побратими

В старім бору між горами крутими.

— Куди це ти з валізою такою?

Відпочивать? Чи, може, що накоїв?

— Я виїжджаю. Йду шукати щастя,

Мені набридли ваші дикі хащі!

Сам бачиш, що нічого тут немає,

Не хочу жити в цім жебрацькім краї.

Знайду я за кордоном бір затишний,

Де всі живуть і пишно, і розкішно:

Зручні барлоги, мед, гриби, малина,

Там безтурботно дні веселі линуть.

— А я залишусь у своєму краї

І отчий ліс ні на що не проміняю...

Я буду так, мій брате, працювати,

Щоб сонцю міг радіти в рідній хаті,

Аби життя ведмеже процвітало

Й бажання покидать свій бір відпало! (Іван Чопей)

 

• Хто головні герої байки?
• Про що розмовляли Ведмеді?

- 3 ким із них ти погоджуєшся? Чому? Свою думку обґрунтуй.

- Скільки особових займенників ви нарахували?

 

Особа	Однина	Множина
1 особа	я	ми
2 особа	ти	ви
3 особа	він, вона, воно	вони

 

Особові займенники

Н.в. хто?	Я	ми	ти	ви	він	воно	вона	вони
Р.в. кого?	мене	нас	тебе	вас	його (у нього)		її (у неї)	їх (у них)
Д.в. кому?	мені	нам	тобі	вам	йому		їй	їм
З.в. кого?	мене	нас	тебе	вас	його		її	їх
О.в. ким?	мною	нами	тобою	вами	ним		нею	ними
М.в. на кому?	на мені	на нас	на тобі	на вас	на ньому		на ній	на них

IV. Робота в зошитах

1. Запишемо займенники з байки за зразком:

Вам – 2 особа, множина, Д. в.

Ти – 2 особа, однина, Н. в.

Я – 1 особа, однина, Н.в.

Мені – 1 особа, однина, Д.в.

2. Вправа 4, ст. 37

• Прочитай текст. Добери до нього заголовок.
  Батьківщина — це земля, на якій ти народився. Куди б
  не закинуло тебе життя, завжди пам’ятай рідну мову, якою
  мати співала тобі колискові пісні. Не забувай рідну землю,
  по якій ти ступав перші кроки, отчий дім, де промайнуло твоє
  дитинство.
  - Від якої особи ведеться розповідь?
  - Запиши текст, перебудувавши його так, щоб розповідь велася від 1-ої особи однини.

Батьківщина.

Батьківщина — це земля, на якій я народився(лася). Куди б
не закинуло мене життя, завжди пам’ятатиму рідну мову, якою
мати співала мені колискові пісні. Не забуду рідну землю,
по якій я ступав(ла) перші кроки, отчий дім, де промайнуло моє дитинство.

V. Аналіз байки «Два ведмеді» та тексту вправи 4 «Батьківщина»

- Який висновок можемо зробити про Батьківщину?

- Про мову? (відповідь обґрунтуй)
-Найдорожче для кожної людини-Батьківщина. Вона єдина і кожний плекає її, шанує той куточок, де він народився і живе. Пам’ятайте, без мови немає народу, без мови немає держави. 21 лютого ми відзначаємо День рідної мови. Сьогодні, як ніколи, дуже важливо підтримати українську мову, не засмічувати її словами з інших мов.

Багато визначних людей, митців, поетів писали про українську мову:

«Заговори, щоб я тебе побачив» (Сократ)

«Мова росте елементарно разом з душею народу» (Іван франко)

«Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова» (Леся Українка)

«Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить» (Олександр Олесь)

(обговорення висловів з учнями)

Українська мова дуже багата, милозвучна…

Якими ще словами ви можете описати нашу мову? (словниковий віночок)

(Учні дописують слова на стрічках)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слово «говорити» має аж 149 синонімів. Ось деякі з них:

Мовити

Казати

Балакати

Розмовляти

Ректи (урочисто проголошувати)

Цвірінькати (лагідно говорити)

Тьохкати (розмовляти, як пара соловейків)

Лепетати (дитяча мова)

Шкабарчати (не дуже приязно говорити)

Прорікати (майбутнє)

Цвікати (докоряти)

Пащекувати (грубо говорити)

Бормотати (мовити не розкриваючи рота)

Гомоніти (лагідно, приглушено говорити)

Сокотати (ніжно, солодко говорити)

Наговорювати (текст у мікрофон; на когось)

Лаяти (сварити)…

 

А чи лише говорити можемо рідною мовою?

Ми можемо нею ще:

Мріяти, радіти, сумувати… (учні продовжують називати слова, прикріплюючи зображення на дошці)

 

Пісня «Кобзар» Н. Май

 

Відкриваю Кобзар, і душею радію,

Кожне слово твоє оберіг золотий.

І у серці моїм оживає надія

Уклоняюсь тобі, мій Кобзарю святий.

П:За любов до рідної землі,

За пісні твої пророчі,

За калину білу навесні,

Чорні брови, карі очі.

Відкриваю Кобзар, цю священную книгу,

І молюся і вірю у пророчі слова,

Відкриваю Кобзар і на серці утіха.

Доки мова живе - Україна жива.

П:І любов до рідної землі,

І пісні твої пророчі,

І калину білу навесні,

Чорні брови, карі очі.

 

VI. Підсумок уроку
- Яку частину мови повторювали сьогодні на уроці?

• Чи виправдались ваші очікування щодо уроку?
• Який висновок про мову можемо зробити?