КУ «Іванівська дитяча музична школа»

Методична розробка:

Відкритий урок з фортепіано “Робота над звуком та фразуванням у музичних творах”

                                     2019 – 2020 н.р.

1. Програмовий зміст уроку.

1. Гама Мі-мажор.             5 хв.
2. К. Черні. Етюд 32.             8 хв.
3. В. Моцарт. Сонатина №1 (До-мажор).       12 хв.
4. Українська народна пісня в обр. М. Лисенка “Пливе човен”.    10 хв.
5. А. Коломієць “Пісня”.         10 хв.

2. Навчальна мета:

Гамма – робота над чіткими виконаннями в швидкому темпі.

Етюд – добитися при виконанні зв’язного звуку в поєднанні з динамікою.

В сонатині (експозиції) – робота над фразами, штрихами.

У поліфонічній п’єсі “Пливе човен” М. Лисенка – добиватись плавного красивого звуку, виділенням фраз, динаміки.

В “Пісні” А. Коломійця – працювати над виконанням фраз, динаміки, плавним звуком.

3. Хід уроку:

Урок розпочинається з програвання гами Мі-мажор в прямому висхідному і низхідному у русі. Слідкую за тим, щоб в учениці були економні рухи (щоб вона не трясла кистю, грала активними пальцями).

Пропоную, коли вона грає у висхідному русі – робити “Крещендо”, а вниз – “дімінуендо”.

В акордах – слідкую, щоб всі звуки акорду звучали разом і знімались акорди рухом кисті від плеча.

В коротких арпеджіо кисть повинна “дихати” тобто плавно рухатись, а в довгих – швидко представляти 1-ші пальці для того, щоб не порушити єдину звукову лінію.

В етюді в І-шій половині з’ясовуємо з ученицею, що фрази складаються з 2-х тактів, і при загальному динамічному відтінку f фразу починаємо тихо і до середини фрази робимо крещендо, а від середини фрази дімінуендо. (1-2 т)

Слідуючи фразу (3-4 т) починаємо голосно і згори поступово забираємо звук. Слідуючі такти (5-6 т) граємо однаково – робимо крещендо, а в (7-8 т) граємо дімінуендо.

Друга половина етюду складається з фраз по одному такту. Початок і закінчення фрази граємо тихо, а в 12 і 13 тактах граємо крещендо від початку і до кінця кожної фрази. І в останній частині етюду починаємо – в середині великої фрази (14-16 т) крещендуємо і далі до кінця робимо дімінуендо. І-шу і ІІ-гу половини етюду повторюємо.

Працюємо в даному етюді над чітким але зібраним звуком, штрихом – легато. Всі зауваження щодо етюду відпрацювати вдома – таке домашнє завдання для учениці.

Перед тим, як грати сонатину В. Моцарта, я пояснюю учениці, що сонатина – це здрібнена форма від сонати і так само зберігає форму сонати, тобто складається з експозиції, розробки і репризи (І ч). В експозиції відбувається показ головної і побічної теми.

Прошу ученицю грати в повільному темпі. Робота ведеться над точним виконанням штрихів. З’ясовуємо з ученицею, що можна назвати фразою.

Фраза – це закінчена музична думка. В музиці, та як і в мові, фраза починається і закінчується тихіше, в середині фрази звук стає сильнішим (кульмінація фрази). Фрази об’єднуються у речення. Між фразами і реченнями береться “дихання”, тобто на короткий час знімається рука. Деколи це виглядає як коротка пауза, але якщо в кінці фрази, або речення стоїть пауза, то вона повністю витримується.

З ученицею ми аналізуємо експозицію і в кінці кожної фрази ставимо цезуру. В експозиції цієї сонатини багато фраз починаються з-за такту, наприклад в такті №2, в такті №7, №12, 13 та інших. Звертаємо увагу учениці на штрихи, акценти, які стоять над нотами (такт №1, 2), такт 26, 27. Також в такті №20 стоїть над нотами “соль” позначка “стакато” і ліга одночасно виконуються ці звуки – підкреслюючим звуком, тобто це означає, що треба виділити ці звуки.

В тактах 22, 24, 26, 27 стоїть синкопа – це означає, що виділити потрібно не першу долю, а другу, тому що на неї переноситься наголос.

На домашнє завдання пропоную учениці закріпити штрихи, далі працювати над фразами, синкопами.

Після роботи над сонатиною приступаємо до роботи над п’єсою “Пливе човен” в обр. М. Лисенка.

Пояснюю учениці, що в цій п’єсі кожна фраза складається з одного трьохдольного такту. Граючи ці фрази, треба в середині кожної фрази робити невеличку кульмінацію. Звук повинен бути повним. Починаючи з 7-го такту поступово збільшувати звук і в 11-ому такті показати головну кульмінацію твору. І потім, починаючи із 15-го такту, в 16, 17 тактах звучить друга кульмінація і у такті №18 на 3-х звуках поступово закінчити твір. Не забувати про затримку залігованих нот в середньому голосі. Тут важливо дотримуватись точної аплікатури для того, щоб не розірвати лігу в кожній фразі. Можна заспівати цю пісню з ученицею разом, щоб краще зрозуміти характер звуку-пісні на човні, тобто “баркароли”.

Завдання додому – працювати над красивим, повним, плавним звуком.

“Пісня” А. Коломійця.

Пригадуємо з ученицею будову цього твору. Цей твір поліфонічний. Перша половина твору (1-12 т) підголосковий виклад основних тем, а друга половина (з 13  по 20 т) – імітаційна. Тату виклад тем в фразі канону.

Починається цей твір вступом (1-3 т.) Це перша фраза. На загальному нюансі “піано” фразу починаємо голосніше і поступово в 3-ому такті затихаємо і сповільнюємо темп.

Слідуючи фраза складається з 2-ох тактів і в кожному такті робимо невелику кульмінацію на третій долі. Слідуючи фраза складається з чотирьох тактів (6-9 т), кульмінація припадає на кінець 7-го такту – початок 8-го такту. В 9-ому такті забираємо звук і сповільнюємо темп. Слідуючи фраза складається з трьох тактів (10-12 т) і по звучанні нагадує вступ.

В слідуючій фразі (13-14 т), коли виклад теми звучить в формі канону, фразу починає ліва рука, а на другу долю права рука починає свою фразу і кульмінації тут не співпадають: в лівій руці вона на другій долі, а в правій – на третій. В чотирнадцятому такті продовжуються звучання цих фраз. Потім звучить слідуюча фраза, яка складається з чотирьох тактів (15-18 т). На кінець 16-го початок 17-го такту припадає кульмінація і тут стоїть позначка про те, щоб мелодію, спочатку в правій руці, а потім в лівій, підкреслити.

В вісімнадцятому такті звук робимо тихіше. І на закінчення, в останніх двох тактах сповільнюємо темп, граємо перший акорд, голосно і поступово забираємо звук. Останні звуки граємо дуже тихо.

Пояснюю учениці, що ця п’єса називається піснею і тому ми повинні добиватись наспівного звуку, плавно вести мелодії, які звучать, то в правій, то в лівій руках, а то переплітаються в звучанні обох рук.

На домашнє завдання я завдаю: добиватися гарного, наспівного звуку, починати і закінчувати кожну фразу тихіше, сповільнювати темп, де є відповідні позначки.

Учениця на уроці була активною, старанною. Ще не все у неї виходило в технічному та динамічному відношенні.

Але вона реагувала на всі зауваження, старалась справитись з завданнями на уроці, які на неї покладалися.

Оцінку за урок ставлю – 10.