РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ
ТЕКСТ – РОЗПОВІДЬ « КАЛИНА – СИМВОЛ УКРАЇНИ »
4 КЛАС
Підготувала
вчитель початкових класів
Рокитнянської гімназії №4
Кривобок Л.І.
Тема уроку: Текст-розповідь «Калина – символ України»
Мета: вчити дітей складати текст-розповідь; розширювати знання учнів про значення слів; вчити добирати влучні образні слова; розширити знання учнів про калину, як рослину-символ України; показати, як оспівував її український народ; пробуджувати пізнавальні інтереси до традицій свого народу; розвивати мовлення, образне мислення; виховувати любов до рідної землі.
Обладнання: дидактичний та демонстраційний матеріали; мультимедійний супровід, зошит з розвитку мовлення.
Хід уроку
І. Організаційний момент. Психологічна настанова.
Сьогодні наш урок, як подих,
Нехай краплиною впаде.
До днів веселих і щасливих
Хай наша мрія нас веде.
У нас незвичайний сьогодні урок,
Ми зробимо ще один крок
В країну відому, в країну чудову,
Що всіх нас навчає й збагачує мову.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Не буду вам розповідати.
Самі ви спробуйте загадку відгадати.
Загадка
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Заглядається у воду
На свою чарівну вроду.
(калина)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
(На дошці кущ калини без кетягів)
ІV. Практичні вправи
Калинова г… під віконечком
Манить білим ц…, ніби сонечком.
Я до с… долоні простягаю,
До грудей духмяні к… пригортаю.
Доповнити віршовані рядки. За потреби скористайся словами з довідки:
Де пливуть потоки ________
В травах губиться ________
У червоному _______
Там пишається ________
(Слова для довідки: стежина, чисті, калина, намисті).
А зараз послухаємо, що ж говорить про калину тлумачний словник.
солодкі червоні ягоди. З давніх-давен в Україні калину садять біля криниць, копанок, над ставками.
- У народі цінують калину за цілющі властивості. Не було корисніших ліків від застуди, ніж калиновий чай. Свіжі ягоди з медом та водою вживали при кашлі, серцевих захворюваннях, тиску крові. Недарма ще й зараз можна почути вислів, що червона калина від ста хвороб рятує.
Сонцем кетяги налиті
Променисто пломеніють,
І любов до України
В кожне серце щедро сіють.
Фізкультхвилинка (під музику пісні «Україно, ми твоя надія»
Я калина красна,
Ягідками вкрилась рясно.
І горять вони вогнисто,
Мов у дівчини намисто.
Калинонька вогниста,
Подаруй своє намисто.
І з тобою ми охоче,
Гарний поведем таночок!
- Багато поетів і письменників присвятили свої рядки калині. А особливо багато їх у поезіях Т. Г. Шевченка. В 345 творах він згадує про калину.
(діти читають вірші)
З поля на долину.
Над водою гне з вербою
Червону калину.
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Червоніє, достигає,
Всьому світу заявляє:
Я – країна Україна –
На горі калина.
(Павло Тичина)
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна.
Це – моя Україна,
Це – моя Батьківщина,
Що як тато і мама – одна.
(А. Камінчик)
Мова і пісня у нас солов’їна!
Квітне в садочку червона калина.
Рідна земля для нас всіх – Україна.
Гра «Мікрофон»
(Прислів’я і приказки про калину)
6) Стоїть у дворі дівонька, як над ставком калинонька.
7) Без верби і калини – нема України
Завдання № 5. Записати природні символи України. (верба, чорнобривці, барвінок, мальви)
Дібрати ознаки до предметів:
Кущ – густий, розлогий, пишний, крислатий;
Ягідки – червоні, круглі, смачні, соковиті;
Квіти – духмяні, запашні, сніжно-білі;
Грона – важкі, червоні, розкішні;
Листя – темно-зелене, смарагдове, багряне.
План
V. Підсумок уроку.
Рефлексія
- А вам діти сподобався урок?
- Що ми робили на уроці?
- Чого навчилися?
- Хто задоволений своєю роботою на уроці?
- Хто не зовсім задоволений своєю роботою? Чому?
- Говорячи про калину, ми ніжними струнами душі своєї торкаємося до рідної історії, українських традицій і чистих джерел мудрості.
Будьте як калина гарні, не лише зовнішньо, а і внутрішньо.
Тож бережіть калину, любуйтеся її цвітом і плодами. Будьте добрими і чуйними, посадіть біля своєї оселі калину. Хай цей диво кущ прикрасить ваш дім, хай соловейко зів’є собі гніздечко і співає вам пісню.
ДОДАТКИ
Загадка
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Заглядається у воду
На свою чарівну вроду.
(калина)
Вправа «Вкрадені слова»
Калинова г… під віконечком
Манить білим ц…, ніби сонечком.
Я до с… долоні простягаю,
До грудей духмяні к… пригортаю.
Вправа. Робота в парах
Доповнити віршовані рядки. За потреби скористайся словами з довідки:
Де пливуть потоки ________
В травах губиться ________
У червоному _______
Там пишається ________
(Слова для довідки: стежина, чисті, калина, намисті).
Вірші про калину
1.Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину.
Над водою гне з вербою
Червону калину.
2. Тече вода з-під явора,
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
3.Хай ізнов калина
Червоніє, достигає,
Всьому світу заявляє:
Я – країна Україна –
На горі калина.
(Павло Тичина)
4.Зацвітає калина
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна.
Це – моя Україна,
Це – моя Батьківщина,
Що як тато і мама – одна.
(А. Камінчик)
5.Ми українці – велика родина
Мова і пісня у нас солов’їна!
Квітне в садочку червона калина.
Рідна земля для нас всіх – Україна.
Гра «Мікрофон»
(Прислів’я і приказки про калину)
У лузі калина з квіточками, неначе матуся з діточками.
Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягідки дарує.
Без калини – нема України, без народу – Вкраїни.
Залишилася калина, наче красная дівчина.
Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте.
Посади калину коло серця, щоб цвіла вона в душі.
Калина хвалилась, що з медом солодка.
Пишна та корисна, мов червона калина.
Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.
Щоки червоні, як кетяги калинові.
Україна – мов калина.
Стоїть у дворі дівонька, як над ставком калинонька.
Посади біля хати калину – будеш мати долю щасливу.
Без верби і калини – нема України
Робота в групах.
Дібрати ознаки до предметів:
Кущ – густий, розлогий, пишний, крислатий;
Ягідки – червоні, круглі, смачні, соковиті;
Квіти – духмяні, запашні, сніжно-білі;
Грона – важкі, червоні, розкішні;
Листя – темно-зелене, смарагдове, багряне.
Легенда про калину
Про калину існує чимало легенд і переказів. Так, одна з них розповідає, що колись ягоди калини були солодкі. Красива дівчина закохалася в хлопця-коваля, який кожну свою чеканку охолоджував, обмахуючи гілками калини. Тож щодня ходив її збирати в ліс і не помічав дівочих почуттів. З відчаю дівчина вирішила спалити ліс. Прийшов хлопець до свого улюбленого місця, а там все згоріло, окрім калинового куща, политого гіркими сльозами. А під кущем парубок побачив заплакану дівчину. Прикипіло його серце до дівчини, закохався він в неї, але було вже запізно. З лісом згоріла і молодість та краса дівчини. А калина навчила парубка відповідати на кохання взаємністю. Але відтепер ягідки калини стали гіркими від нерозділеного кохання. Звідси у народі існує повір’я: якщо прикласти гілочку калини до грудей, де б’ється закохане, вистраждане серце, біль відступить.