Діти вчаться правильної поведінки у надзвичайних ситуаціях, як реагувати та взяти себе у руки, якщо виникла подібна ситуація; виховувати поважне ставлення до інших дітей, розвивати навички роботи у команді, самоорганізації.
Відкрита класна година
«Поведінка у надзвичайних ситуаціях»
Мета: Навчити дітей правильної поведінки у надзвичайних ситуаціях, виховувати поважне ставлення до інших дітей, розвивати навички роботи у команді, самоорганізації.
Обладнання: картки з ситуативним завданнями, картки для складання інтелект-карти, кулька, речі для збору тривожної скриньки.
Хід уроку
Що ви відчуваєте при цих звуках? Чи чули ви їх? Де ви були у той момент? Як ви поводились тоді? Що ви відчували?
Девізом нашої сьогоднішньої відкритої години буде вислів «Спокійний розум, подібний до спокійної води, краще відображує реальність». Як ви це розумієте?
Ні для кого ні секрет, що ми найчастіше не готові до надзвичайних ситуацій. Відбувається це тому, що ми налаштовуємо себе на те, що з нами нічого подібного не трапиться. Але зіткнувшись з непередбаченим, ми відчуваємо ще більший шок ще й від того, що це все-таки з нами сталося. Тому бути готовим до зіткнення з критичною ситуацією значить мати шанс перенести ситуацію з найменшими втратами. Тобто наша ціль – вижити.
Людина починає панікувати, страшно нервувати, можливо, плакати чи кликати на допомогу. Тобто починають проявлятися перші ознаки нервового розладу, які заважають міркувати і приймати потрібні рішення.
Нервове потрясіння надає на різних людей різний вплив. Спільними ознаками шоку є:
- Часте дихання або навпаки «втрата» дихання, коли людина практично не дихає;
- Розширення зіниць
- Прискорене серцебиття ( «коли серце готове вискочити з грудей»)
- Блідість;
- Поява холодного поту;
- Загальна слабкість рук і ніг
- Пропадає голос або змінюється його тембр і т.д.
Як правило, у випадках сильного нервового потрясіння людина не може адекватно оцінювати ситуацію, послаблюється процес нормального мислення, виключається контроль над собою і т.д. Можуть відразу ж проявитися проблеми зі здоров'ям.
Як навчитися себе підстрахувати?
Перш за все - елементарні знання. У школі, коли у вас навчають правильно евакуюватися з будівлі, у вас це найчастіше викликає лише сміх. І, тим не менше, якщо щось трапиться, багато дітей згадають, де пожежний вихід і без особливих проблем вишикуються у пари і покинуть будівлю. Це працює наша пам'ять, яка активізується при стресах в тому випадку, якщо до цього їй повідомили, як і що повинно відбуватися. Тому так корисно знати, як потрібно поводитися в тому чи іншому випадку.
Наступне, зберігайте спокій, навіть якщо вам здається, що бути спокійним абсолютно неможливо. Тільки залишаючись спокійним, ви можете сприймати ситуацію адекватно.
Спробуйте через певні проміжки часу повторювати «я абсолютно спокійний». Для багатьох людей, які добре сприймають слово, це дуже дієвий спосіб.
Почніть дихати в певному режимі - глибокий вдих і спокійний довгий видих, між ними намагайтеся дихання не затримувати.
Одним з важливих моментів є психологічна самодопомога. Ви і тільки ви знаєте, як поводитися з самим собою.
Згадайте що-небудь хороше - з останніх подій, з вашого дитинства. Подумайте про плани на найближчі вихідні, про те, що ви будете робити, коли виберетеся.
Складіть особистий план реагування. Краще б скласти такий план заздалегідь, не чекаючи, поки надзвичайна ситуація насправді станеться.
Ситуативні завдання. Кожна з команд отримує по одній ситуації і має вирішити, як поводитися в ній.
Вікторина
а) продовжити поїздку б)зупинити транспорт
а)так б)ні
а)на спорудах б)на те що під ногами в)на повітрі
А знаєте, чого я зараз хочу
Найбільше в світі? Миру і тепла!
Почути б думку світлу і пророчу,
Що ця війна далеко відійшла.
Що більше вже не буде стрілянини,
А буде мир і радість між людьми.
Що прийдемо до світлої години,
Й щасливо, любо заживемо ми.
І будуть в нас рости здорові діти,
Веселі, мудрі, добрі, золоті…
І наша голуба планета буде жити
В любові, мирі, щасті й доброті!
Мне звезда упала на ладошку.
Я ее спросил: «Откуда ты?»
- Дайте мне передохнуть немножко.
Я с такой летела высоты.
А потом добавила, сверкая,
Точно колокольчик отзвенел:
- Не тревожьтесь, что невелика я,
Я умею делать много дел.
Вам необходимо только вспомнить,
Что для вас важней всего на свете,
Я могу желание исполнить,
Я все время занимаюсь этим.
- Знаю я, что мне необходимо,
мне не нужно долго вспоминать,
я хочу любить и быть любимым,
я хочу, чтоб не болела мать.
Чтоб на нашей горестной планете
Только б звезды падали с небес.
Были б все доверчивы, как дети,
И любили дождь, цветы и лес.
Чтоб траву, как встарь, косой косили.
Каждый день летали до Луны.
Чтобы женщин на руках носили.
Не было б болезней и войны.
Мне звезда упала на ладошку.
Я ее спросил: «Откуда ты?»
А тепер візьміть свої зірочки та приклейте їх до кульки, яка віднесе їх у вись.
Гарно жити в ріднім краї…
11. Підведення підсумку класної години.