ВІДМІНЮВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ
Мета:
Внутрішньопредметні зв’язки: культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.
Міжпредметні зв’язки: природознавство.
Обладнання: дидактичний матеріал, роздавальний матеріал — кейси, малюнок дерева, фішки груп, електронна інтегрована лексикографічна система «Словники України».
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу (інтерактивний).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯКЛАСУ
ІІ. МОТИВАЦІЯНАВЧАЛЬНОЇДІЯЛЬНОСТІ
1. «Ланцюжок» (взаємоопитування)
Один учень ставить питання, а сусід по парті повинен відповісти на нього.
2. «Загадковий вернісаж» (перевірка домашнього завдання)
Учні по черзі загадують самостійно складені або дібрані загадки, визначають у них числівники, з’ясовують розряд. Звертають увагу на правильність вживання відмінкових форм.
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
ІV. НАДАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Учням пропонується об’єднатись у 6 груп (будь-яким способом: за лідером, на вибір учителя тощо). Новостворені групи самостійно розподіляють обов’язки (вибирають голову, секретаря, доповідача, посередника). Кожній групі пропонується ознайомитися з кейсом.
Кейси
Числівник один має форму числа і змінюється за родами. Числівники один, одна, одно (одне), одні відмінюються як прикметники твердої групи.
Р. одного одної / однієї Д. одному одній З. один / одного одну О. одним одною/ однією М. одному / однім одній |
Н. одні Р. Д. З. О. М. |
За цим типом відмінюються числівники два, три, чотири і відповідні їм збірні: двоє, троє, четверо. Числівник два має форми чоловічого і жіночого роду.
4 |
|
Н. два три Р. двох трьох Д. двом трьом З. два або двох три або трьох О. двома трьома М. двох трьох |
Н. чотири Р. Д. З. О. М. |
За цим типом відмінюються числівники п’ять — двадцять, тридцять і відповідні їм збірні числівники: п’ятеро, … тридцятеро.
7-8 |
30 |
|
Н. п’ять Р. п’яти, -ьох Д. п’яти, -ьом З. п’ять або -ьох О. п’ятьма, -ьома М. п’яти, -ьох |
Н. сім вісім Р. семи, сімох восьми, вісьмох Д. семи, сімом восьми, вісьмом 3. сім, сімох вісім, вісьмох О. сьома, сімома вісьма, вісьмома М. семи, сімох восьми, вісьмох |
Н. тридцять Р. Д. З. О. М. |
За цим типом відмінюються числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят. Це складні числівники, у яких при відмінюванні змінюється лише друга частина (десят). Ці числівники мають паралельні форми в родовому, давальному, орудному і місцевому відмінках. Перед закінченнями -ох, -ом, -ома, -ма після [т’] пишеться м’який знак.
80 |
|
Н. п’ятдесят Р. п’ятдесяти, -ьох Д. п’ятдесяти, -ьом З. п’ятдесят або -ьох О. п’ятдесятьма, -ьома М. п’ятдесяти, -ьох |
Н. вісімдесят Р. Д. З. О. М. |
Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а.
90 |
|
Н. сорок, сто Р. сорока, ста Д. сорока, ста З. сорок, сто О. сорока, ста М. сорока, ста |
Н. дев’яносто Р. Д. З. О. М. |
Числівники цього типу — складні (двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот). Під час відмінювання в них змінюються обидві частини.
900 |
|
Н. двісті, п’ятсот Р. двохсот, п’ятсот Д. двомстам, п’ятистам З. двісті, п’ятсот О. двомастами, п’ятьмастами (п’ятьомастами) М. … двохсот, … п’ятистах |
Н. дев’ятсот Р. Д. З. О. М. |
1. Ажурна пилка
Роботу будують за такими етапами:
1. Учням пропонується об’єднатися в групи відповідно до картки, яку вони отримали («домашні» групи). У «домашніх» групах учні вивчають інформацію, проводять взаємоопитування.
2. Учитель пропонує учням об’єднатися в групи відповідно до своїх номерів («експертні» групи). У кожній «експертній» групі опиняються представники з кожної «домашньої» групи. Учасники розповідають один одному матеріали, які вони підготували в домашніх групах.
3. Учитель пропонує учням об’єднатися в «домашні» групи, учасники яких обмінюються між собою інформацією, отриманою в «експертних» групах, кожна з «домашніх» груп відображає отриману інформацію в таблицях;
4. Клас об’єднується в загальне коло для підбиття підсумків роботи.
2. Робота в домашніх групах
Учні об’єднуються в домашні групи і працюють з кейсами (інформацією).
Самостійна робота учнів з інформацією та запропонованою таблицею за інструкцією:
1) ознайомтесь з інформацією про особливості відмінювання числівників відповідного типу, прочитайте правило, виділіть головне, вивчіть;
2) виконайте вправу за зразком (провідміняйте відповідний числівник у таблиці), перевірте правильність виконання завдання за електронним словником;
3) з відповідними числівниками в різних відмінках складіть речення.
4) підготуйтеся до роботи в експертній групі: складіть план вивченого, доберіть власні приклади.
3. Робота в домашніх групах
Складання узагальнювальної таблиці
Розповісти про відмінювання числівників із використанням узагальнювальної таблиці.
Типи відмінювання кількісних числівників
|
I тип |
ІІ тип |
ІІІ тип |
ІV тип |
V тип |
VI тип |
Н. в. |
один, одні |
два (двоє), троє |
вісім, чотирнадцятеро |
п’ятдесят |
сорок, дев’яно-сто, сто |
шістсот |
Р. в. |
одного, одних |
двох, трьох |
вісьмох, чотирнадцяти (чотирнадцятьох) |
п’ятдесяти (п’ятдесятьох) |
|
шестисот |
Д. в. |
одному, одним |
двом, трьом |
вісьмом, чотирнадцяти (чотирнадцятьом) |
п’ятдесяти (п’ятдесятьом) |
шестистам |
|
З. в. |
один (одного), одні (одних) |
два (двох), троє (трьох) |
вісім, чотирнадцятеро (чотирнадцятьох) |
п’ятдесят (п’ятдесятьох) |
сорок, дев’яно-сто, сто |
шістсот (шестисот) |
О. в. |
одним, одними |
двома, трьома |
вісьма (вісьмома), чотирнадцятьма (чотирнадця-тьома) |
п’ятдесятьма (п’ятдесятьома) |
(на) |
шістьма-стами (шістьомастами) |
М. в. |
(на) одному (однім), (на) одних |
(на) двох, (на) трьох |
(на) восьми (вісьмох), (на) чотирнадцяти (чотирнадцятьох) |
(на) п’ятдесяти (п’ятдесятьох) |
(на) шестистах (шістьох-стах) |
VI. РЕФЛЕКСІЯ
Незакінчене речення
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ