Видо-часові форми в ангійському складнопідрядному реченні

Про матеріал

В даному посібнику учитель вищої категорії, «учитель- методист» ЗЗСО І-ІІІ ступеней № 3 «СШ» Линдіна Зоя Федорівна представила розробку методичного посібника, який дає можливість зрозуміти закономірності використання видо-часових форм в основних структурно-семантичних типах складнопідрядних речень в сучасній англійській мові.

Перегляд файлу

Представила розроМетодична міська рада

Торецького відділу освіти Донецької області

ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 3 «СШ»

Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Донецької області

Линдіна Зоя Федорівна.

«Видо-часові форми в англійському складнопідрядному реченні».

(методичний посібник)

м. Торецьк, 2020 р.

Методична міська рада

Торецького відділу освіти Донецької області

ЗЗСО І-ІІІ ступеній № 3 «СШ»

Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Донецької області

Линдіна Зоя Федорівна

« Видо-часові форми в англійському складнопідрядному реченні».

(методичний посібник)

м. Торецьк, 2020 р.

Линдіна З.Ф. Англійська мова. Методичний посібник.

м. Торецьк, ЗЗСО І-ІІІ ступеней № 3 «СШ», 2020 р. –75 с.

Рецензент:

Рекомендовано методичною радою ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 3 «СШ»

(Витяг № _____від ______________)

Затверджено

Методичною радою міського методичного кабінету

(Витяг______від______________) Скрипниченко Н.О.

Зміст

Вступ…………………………………………………………

Основна частина ( Вживання видо-часових форм в основних типах складнопідрядних речень).… ……………

ПРАКТИЧНА …………………………………………………. ЧАСТИНА…………………………………………………….

ВИСНОВКИ…………………………………………………..

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………

Видо-часові форми в англійському складнопідрядному реченні

Мета і завдання:

* Виявлення загальних закономірностей використання видо-часових форм в основних структурно-семантичних типах складнопідрядних речень в сучасній англійській мові.

Проблема дослідження:

* Дослідити проблему узгодження часів в сучасній лінгвістичній літературі.

Зміст

I Вступ

Абсолютне та відносне вживання видо-часових форм в складнопідрядному реченні.

II Основна частина

Вживання видо-часових форм в основних типах складнопідрядних речень:

1. складнопідрядне речення з додатковим підрядним реченням;

2. складнопідрядне речення з означальним додатковим реченням;

3. складнопідрядне речення з додатковим реченням причини;

4. складнопідрядне речення з підрядним підметом;

5.складнопідрядне речення з додатковим реченням після формального it у функції підмета;

6. складнопідрядне речення з підрядним мети;

7. складнопідрядне речення з допустовим підрядним реченням;

8. складнопідрядне речення з додатковим підрядним реченням наслідку;

9 . складнопідрядне речення з додатковим підрядним реченням порівняння;

III Висновки

Вступ

Узгодження часів і відносне вживання видо-часових форм.

Ця робота стосується проблеми синтаксису складнопідрядного речення, тобто вживання видо-часових форм в різних типах складнопідрядних речень.

Проблема, про яку йде мова, не нова. В тому чи іншому вигляді вона торкається в численних граматиках і підручниках англійської мови, а також в спеціальних роботах, присвячених англійському дієслову. До сих пір немає єдиної концепції вживання видо-часових форм в складнопідрядному реченні. Крім того, правила, які містяться в граматиках і підручниках, в ряді випадків зостарілися і не відповідають сучасній формі. У зв’язку з цією важливою роллю на долю дієслова в оформленні речення, вивчення використання видо-часових форм має безпосереднє значення як для теорії синтаксису складнопідрядного речення, так і для практики. Наші дослідження дозволять одержати додаткові данні про природу складнопідрядного речення. В плані практики результати дослідження можуть бути використані для приближення правил, які приводяться в граматиках і підручниках, к фактичному використанню в сучасній англійській мові. В дослідницькій роботі зроблена спроба роздивитися закономірності вживання видо-часових форм в основних типах складнопідрядних речень в сучасній англійській мові. В роботі викладаються результати досліджень, які були проведені на матеріалі творів сучасних англійських і американських письменників, а також англійських і американських газет. В дослідницькій роботі визначені поняття абсолютного і відносного використання видо-часових форм, які кладуться в основу аналізу мовного матеріалу. Особлива увага приділялася уточненню критеріїв їх використання, без якого неможливо зробити подальший аналіз. Суттєвим для цілей цієї роботи являється питання про вплив лексичного наповнення головного речення на характер використання видо-часових форм( абсолютних чи відносних) в підрядних реченнях. В головній частині дослідницької роботи надається детальний аналіз вживання видо-часових форм в різних типах складнопідрядних речень в сучасній англійській мові. В роботі надаються детальні описання різноманітних видів складнопідрядних речень, найбільш характерних з точки зору використання видо-часових форм. Робота завершується роздивлянням питання про узгодження часів.

Існує єдина точка зору на складнопідрядне речення як на складну синтаксичну єдність, в якому головне і підрядне речення, являючись його частинами, взаємозв’язані і підпорядковані. Складнопідрядні речення розпадаються на різноманітні структурно-семантичні типи, кожний з яких характеризується визначуваними структурними ознаками. У числі структурних ознак складнопідрядних речень в граматиках називають використання видо-часових форм, що являються одним із засобів зв’язку між головним і підрядним реченнями. В англійській граматиці особливості використання видо-часових форм в складнопідрядному реченні відомі під назвою « правила узгодження часів» або «правила послідовності часів». Під узгодженням часів в більшості граматик зазвичай розуміється використання Past Indefinite і Past Continuous в підрядних реченнях для виразів одночасності з діями головного речення, Past Perfect- для висловлювання передування і Future-in- the-Past - для висловлювання дотримання з діями головного речення. При цьому мається на увазі, що в головному реченні використовується одна із форм минулого часу.

В граматиці англійської мови знайшла широке застосування думка про те , що в одних типах складнопідрядних речень узгодження часів дотримується , в той час як в других типах закони узгодження не діють. Однак до сих пір лінгвісти не прийшли до єдиної думки про те, на які типи складнопідрядних речень розповсюджується узгодження часів і яким законам воно підлягає. У зв’язку з цим у нашій дослідницькій роботі ставиться задача виявлення загальних закономірностей використання видо-часових форм в складнопідрядних реченнях в сучасній англійській мові , а також механізму їх дії в середині різноманітних типів складнопідрядних речень .

В теперішній час встановлено,що визначного роду узгодження простежуються не тільки в тих випадках , коли в головному реченні використовується минулий час,а і в тих, коли в ньому стоїть теперішній і майбутній час. Однак в реченнях першого типу ( з дієсловом головного речення в минулому часі) найбільш чітко простежується залежність( або незалежність)видо-часової форми присудка підрядного речення від видо-часової форми присудка в головному реченні. З тієї причини в роботі розглядаються різні типи складнопідрядних речень, в яких дієслово - присудок головного речення має форму Past Indefinite або Past Сontinuous. В роботі аналізуються складнопідрядні речення з підрядними реченнями першої ступені підлеглості, оскільки підрядні речення другої і наступних ступенів підрядності володіють своїми закономірностями вживання видо-часових форм, аналіз яких виходить за рамки даної дослідницької роботи. Матеріал роботи обмежений рамками контекстів теперішнього часу. Під контекстами теперішнього часу прийнято розуміти такі контексти, в яких дія роздивляється з точки зору теперішнього часу, тобто з моменту мови. К таким контекстам відноситься діалогічна мова, газетні матеріали інформаційного змісту,лекції, листи, радіо - і телевізійні передачі інформаційного характеру, наукова проза. Під контекстами минулого часу маються на увазі авторська мова в романах, повістях; в цих контекстах дія розглядається з точки зору минулого моменту. Відбір типів складнопідрядних речень для аналізу робився з рахунком їх вживаності в сучасній англійській мові. Особливо слід зупинитися на питанні про складнопідрядні речення, що містять непрямий спосіб в підрядних реченнях. Як відомо, деякі непрямі способи мають одну форму, яка позначає одночасність з дією головного речення ,або дотримання за ним, а друга - передування цій дії. Отже, форми непрямого способу зажди мають відносне значення, незалежно від того , в якому часі вживається дієслово – присудок головного речення. Тому в дослідницькій роботі розглядається тільки такі складнопідрядні речення , в яких дієслово-присудок підрядного речення має форму дійсного способу. Дійсний спосіб тісно зв’язано з використанням модальних дієслів. По перше, багато модальних дієслів, наприклад must, should, ought, мають тільки одну форму, яка використовується у всіх випадках. По друге, другі модальні дієслова(can, may, will)мають дві форми. Однак форми could, might , would використовуються не тільки в значенні минулого часу дійсного способу , а і в відношенні теперішнього часу як форма непрямого нахилу. Одні граматисти ((наприклад, А.Д. Ештон, Д.О. Керм, К.Т. Онионс)вважають , що правила узгодження часів розповсюджуються на всі підрядні речення. А деякі автори при цьому роблять обмовки у відношенні окремих типів підрядних речень, в яких, на їх думку, узгодження часів не дотримується. Так, Д. К. Несфілд показує , що правила узгодження часів не застосовуються у підрядних реченнях порівняння. В граматиці Крейга відмічається можливість узгодження часів у всіх типах підрядних речень, окрім визначальних. Узгодження часів дотримується частіше всього у підрядних реченнях мети та умови. Багато авторів згадують про правила узгодження часів також у розділі непрямої мови, відмічаючи необхідність їх дотримання як одну з особливостей непрямої мови. Таким чином, вони зв’язують узгодження часів і з непрямою мовою , не обмежуючи, однак, сферу дії цих правил тільки однією непрямою мовою. Судячи з прикладів, під непрямою мовою фактично розуміють складнопідрядне речення з підрядним додатковим. Самі автори цього не уточнюють: головне речення містить дієслова, що означають мову, а в додатковому реченні передається зміст чиєїсь мови. Всупереч цьому цілий ряд граматистів в нашій країні виділяє визначені типи підрядних речень, в яких, як вони вважають, дотримуються правила узгодження часів. Автори більшості практичних граматик і підручників англійської мови враховують , що узгодження часів дотримуються тільки в підрядних додаткових реченнях. Однак переважна більшість закордонних граматистів (З.Л. Аллен, О. Есперсен, Р. Куірк,Ф.Д. Блендфор та інші) розглядають узгодження часів як рису притаманну непрямій мові. В решті решт , є й такі граматисти , які стверджують , що в сучасному англійському нема твердих правил узгодження часів. В непрямій мові може відбуватися зрушення часів, однак він не обов’язковий. Тут спостерігається велика свобода вибору часових форм. Всі граматисти признають, що розходяться в думках відносно типів складнопідрядних речень , на які вони розповсюджуються. Однак, всі ці автори чітко розділяють підрядні речення на дві групи: в реченнях першої групи узгодження відбувається, а в реченнях другої групи-ні. В цьому плані представляє інтерес спостереження про узгодження часів, зроблене ще О. Еcперсеном. Він указує, що в ряді випадків при дотриманні узгодження часів в непрямій мові використання минулого часу в підрядному реченні суперечить реальному часу звершення дії: присудок має форму минулого часу, однак дія відноситься к теперішньому часу. О. Есперсен наводить наступні приклади, ілюструє це положення: “What did you say your name was? “I didn’t know you knew Bright”. “How did you know I was here”? О. Есперсен вважав, що зрушення часів в підрядних реченнях пояснюється «розумовою інертністю» того, хто говорить, якому необхідне «розумове зусилля» для того, щоб після минулого часу в головному реченні використати в підрядному теперішній час, хоча воно може бути логічно найбільш оправданим. В роботах О. Есперсена поряд з думкою про «розумову інертність» має місце висловлювання іншого роду . Він висуває думку про те, що використовуючи зрушення часів, персона, що говорить, перекладає відповідальність за висловлювання ствердження на ту персону чиї слова він передає. Навпаки, використання незрушеного теперішнього часу свідчить про впевненість людини, яка говорить, в істинності цього ствердження. Питання про узгодження часів ставився також И. П. Івановою, яка як і О. Есперсен, відмічає, що в англійській мові дієслово в підрядному реченні може мати форму минулого часу, в той час як дія, їм означена , відноситься до теперішнього часу. І. П. Іванова називає таке узгодження формальним, вважаючи, що у всіх других випадках використання часів вільне ( вільне узгодження часів). До вільного узгодження часів І. П. Іванова відносить такі випадки використання Past Indefinite і Past Continuous в підрядному додатковому реченні, коли форми означають дію, яка відбувалася в минулому. Таким чином, при вільному узгодженні часів граматичне значення форми і реальний час здійснення дії співпадають. Це положення ілюструється І. П. Івановою такими прикладами:

A little gravely she kissed and greeted her guest, told her that she still looked tired.

Mikhailov remembered where he was going and felt ashamed.

Використання форм Past Perfect і Future-In-the-Past, згідно концепції І. П. Іванової, відноситься до області вільного узгодження часів, так як ці форми завжди передають властиве їм значення. Такі точки зору на проблему використання видо-часових форм в складнопідрядних реченнях в сучасній англійській мові. Перш за все необхідно зупинитися на формах дієслів Indefinite,Continuous, Perfect, Perfect Continuous. Ряд лінгвістів вважають,що в сучасній англійській мові існує два граматичних часу – теперішній і минулий, які представлені формами Present Indefinite і Past Indefinite. Вони дивляться на shall і will як на модальні дієслова, які зберігають своє модальне значення у всіх сполученнях з інфінітивом, і заперечують існування граматичної форми майбутнього часу в сучасній англійській мові. Другі граматисти трактують сполучення shall і will з інфінітивом як форму аналітичного майбутнього часу і, таким чином, признають існування в англійській мові трьох часів. Суттєвим аргументом на користь цієї точки зору являється той факт, що в усній мові для всіх трьох осіб використовується коротка форма ‘ll, яка являється еквівалентом обох дієслів і shall, і will. Звідси напрошується висновок, що форма ‘ll не може виражати модальних значень, а передає лише значення майбутнього часу без модальних відтінків. Друга точка зору представляється нам більш переконливою, і тому система граматичних часів складається з трьох часів - Present Indefinite, Past Indefinite,Future Indefinite. Що стосується тлумачення форм Continuous,то тут домінує погляд як на тривалий вид, протиставлений загальному виду, вираженого формами Indefinite. Особливо багато розбіжностей викликає трактовка перфектних форм. Одні граматисти вважають перфектні форми відносними часами; другі розглядають їх як видові форми. Існує також думка, що вони належать до особливої категорії, яка не належить ні до часу, ні до виду. Так , А. І. Смирницький вважав, що перфектні і не перфектні форми формують категорію часового співвіднесення : не перфектні форми безпосередньо відносять дію до теперішнього, минулого, майбутнього часів. В той час як перфектні форми позначають передування якомусь моменту в теперішньому, минулому та майбутньому часі. На відміну від багатьох лінгвістів Г. Н. Воронцова звертає увагу на те, що функція форми Present Perfect значно відрізняється від функції Past Perfect. Головним значенням Present Perfect являється «запозичення з минулого даних, визначаючих теперішнє».

Г. Н. Воронцова визначає Present Perfect як вид спадкоємності, або трансмісивний вид. Present Perfect, указує на факти, які мали місце в минулому, адже важливі для теперішнього , відноситься до сфери теперішнього часу.

1.We’ve loved each other for two years and still love each other.

2.You have been covered by gun since you came in here.

Past Perfect в цілому розглядається Г. Н. Воронцовою також як вид спадкоємності . Однак в відношенні Past Perfect Воронцова відмічає , що ця форма може мати значення відносного часу , причому в деяких випадках значення відносного часу у Past Perfect трудно відрізнити від видового значення спадкоємності . До виду спадкоємності треба віднести Past Perfect,в якому видове значення спадкоємності виступає чітко, так як використання цієї форми зв’язано з визначеними структурними «сигналами»: в реченні завжди вказується період часу раніше визначеного моменту в минулому, що включає цей момент. Наведемо приклади, що ілюструють це положення :

With a good many risky male instincts, Val had been a loyal comrade all these years.

…modernity lived in hope…, as everyone had done from immemorial time…

Згідно з концепцією Воронцової в склад виду спадкоємності входить, в якості підвиду, і перфектно-тривала форма. Однак Past Perfect Continuous може безумовно тлумачитись як підвид спадкоємності тільки тоді, коли він має «інклюзивне» значення.

He told me he’d been deceiving me for months (60,760)

He said his brother had been running the firm for ten years(73).

Однак Past Perfect Continuous може бути позбавлено « включеного» значення,як, наприклад, в наступному прикладі:

Mr. Steer reported that other unions had been discussing action to safeguard jobs (73).

В цих випадках значення передування і спадкоємності, як і при використанні непродовженого Past Perfect, важко розмежувати, і тому Past Perfect Continuous треба розглядати тут як відносний час, протиставлений Past Perfect по лінії виду. Необхідно підкреслити ще одну обставину: «інклюзивні» Present Perfect і Present Perfect Continuous протиставлені «інклюзивним» Past Perfect і Past Perfect Continuous в часовому плані. Past Perfect і Past Perfect Continuous завжди мають відносне значення, а Present Perfect і Present Perfect Continuous,як буде показано нижче,- абсолютне. Далі зупинимось на поясненні же одної форми, а саме Future-in-the- Past. Як правило,в граматиках ця форма рахується як відносний час. Однак існують і другі точки зору з цього питання. Ті автори, які розглядають should і would як минулий час модальних дієслів shall і will. А. І. Смирницький трактував Future-in-the-Past як умовний спосіб. Більш граматистів трактують Future-in-the-Past як відносний час, оскільки ця форма позначає дію, майбутню по відношенню до якогось моменту в минулому. Далі буде видно, яку важливу роль в виборі тих чи інших видо-часових форм грає лексичний характер самого дієслова.

З цієї точки зору дієслова в англійській мові можна розділити на два класи - граничні і неграничні . Під граничними дієсловами розуміють дієслова в значенні яких закладена межа, за якою дія не може продовжуватись, наприклад: to agree, to bring, to close, to give, to open.

Під неграничними маються на увазі дієслова, в значенні яких подібної межі немає , і дія може тривати упродовж невизначеного проміжку часу, наприклад: to know, to love, to speak, to walk. Декотрі полісемантичні дієслова можуть виступати в одних значеннях як граничні (to know ‘дізнатися’, to read ‘прочитати’,to see ‘побачити), а в других - як неграничні (to know ‘знати’,to read ‘читати’, to see ‘бачити’). Ця класифікація дієслів використовується в цілому в ряді граматик при описі різного роду форм дієслів.

Основна частина.

Абсолютне и відносне використання видо-часових форм в складнопідрядних реченнях.

1.Поняття абсолютного та відносного використання видо-часових форм.

Як вже було указано, в сучасній англійській мові видо-часові форми в підрядних реченнях можуть використовуватись або відносно, або абсолютно. При абсолютному використанні видо-часові форми відносять дію, визначену присудком підрядного речення, до теперішнього, минулого чи майбутньому часів.

I hated him as one hates a thief one may not accuse nor punish(45,75).

I had to tell you because it’s getting on my nerves (61,201).

Say, Blanche, did Brucey get the goldfish I sent him? (59,115).

…she told me about herself, told me things I shall never repeat to a living soul (37,313).

При відносному використанні видо-часова форма присудка підрядного речення показує , чи є дія підрядного речення одночасною з дією головного речення, передує йому або слідує за ним. Відбувається підпорядкування видо-часової форми присудка головного речення. Із наведених прикладів видно, що абсолютне і відносне використання видо-часових форм спостерігається у всіх трьох видах часових відносин між діями головного і підрядного речень, які намічаються в граматиках – одночасності, передування, слідування. Перш за все слід ввести поняття тимчасового плану, одноплановості і різноплановості дій, якими ми будемо оперувати в подальшому. Якщо дії головних підрядних речень обидва відбуваються або в минулому, або в теперішньому, або в майбутньому , то можна сказати, що ці дії однопланові, або вони протікають в одному часовому плані.

Якщо дія головного речення відноситься, наприклад, к минулому, а дія підрядного к теперішньому, або майбутньому, тоді ці дії різнопланові, або, інакше кажучи, вони відносяться к різним часовим планам. Таким чином, можна говорити про три часових плани – план теперішнього, план майбутнього і минулого. Синонімічним їм являються термін « одна й та сама часова сфера», різні часові сфери «сфери теперішнього, минулого. майбутнього».

2.При одночасності дій головного і додаткового речень відносність вживання видо-часової форми означає , що в додатковому реченні дієслово - присудок має форму Past Indefinite, або Past Continuous, хоча дія реально відноситься до теперішньому часу:

Rebecca told me you were getting a divorce. Does that upset you? (44,234).

He seemed almost to think that I was American (70,68).

Until Wednesday when I thought something had happened to you, I had no idea that I loved you (69,171).

В цих же умовах можливе і абсолютне використання видо-часової форми. При чому дієслово – присудок додаткового речення має форму Present Indefinite, або Present Continuous:

She told me they always have Charades at Christmas ( 37, 237).

Did you know I’m playing Joshua? (4, 57).

Однак, щоб охарактеризувати часові відношення між діями головного і підрядного речень в різних наведених вище прикладах, недостатньо застосовувати лише одне поняття одночасності. Слід звернути увагу на те,що у всіх наведених прикладах дії головного і підрядного речень, являючись одночасними, проте відносяться до різних часових планів: дія головного речення належить до плану минулого часу, а дія підрядного – до плану теперішнього. Важливо також відзначити, що у всіх прикладах підрядне речення висловлює незакінчену, або повторну дію, яка відноситься до теперішнього часу. Ця дія охоплює також і час дії головного речення. Яким би тривалим воно не було: дія головного речення закінчилася в минулому, в той час як дія підрядного речення триває, або повторюється в теперішнім. Таким чином, необхідною умовою відносного вживання видо – часової форми в підрядному реченні є часткова одночасність різнопланових дій головного і підрядного речень, хоча в цих же умовах зустрічається і абсолютне їх вживання. Однак, можлива і інша картина, тобто , коли дії головного і підрядного речень обидві відносяться до одного часового плану, тобто до плану минулого часу. В цьому випадку ці дії можуть бути, або повністю, або частково одночасними. Під повною одночасністю мається на увазі, що дія головного і підрядного речень, які відносяться до одного часового плану, відбувалися протягом однакового періоду часу:

I didn’t know what he thought (34,184).

I didn’t understand what he was talking about (42, 25).

What I thought was, you might be able to talk her round (70,283).

He hated you because he knew I loved you better than anything in the world! (45,297).

В випадках часткової одночасності однопланових дій більш тривалим може бути як дія головного , так і підрядного речень. В наступних прикладах більш тривалим являється дія підрядного речення:

He seemed in fine feather – said he was having a good time (45, 152).

I half –opened the door that led into the entrance hall… (53, 28).

I leaped because I was afraid of the fire (2 ,60).

В прикладах, які приводяться нижче, дія головного речення більш тривала, ніж дія підрядного:

What we gave him wasn’t enough; you know that (40,102).

It was regrettable that the investigation started so late (73).

He thought so hard that he forgot where he was (13,131).

Якщо проаналізувати складнопідрядні речення з одноплановими діями в головному і підрядному реченнях , виникає питання про те, як тлумачити характер використання видо-часової форми в тих підрядних реченнях, де дія реально відноситься к минулому, тобто в яких випадках вважати її відносною, а в яких – абсолютною. Необхідно ввести додатковий критерій відносного вживання видо - часової форми, яка полягає в наступному.

Якщо існує часткова одночасність різнопланових дій в реченні( тобто в умовах, коли можливе відносне вживання видо-часової форми), видо-часові форми в більшості підрядних речень вживаються відносно, це дає нам підставу вважати, що в даному типі речень форми минулого часу( Past Indefinite і Past Continuous)мають відносне значення і в решті випадках. Таким чином, відносність значення видо-часової форми розповсюджується і на ті випадки, де дія в підрядному реченні реально має відношення к минулому. Навпаки, якщо в умовах часткової одночасності різнопланових дій видо-часові форми використовуються переважно абсолютно, то необхідно визнати , що в цьому типі складнопідрядних речень видо-часові форми в підрядному реченні характеризуються абсолютним значенням і в випадках одноплановості дій головних та підрядних речень. Необхідно звернути увагу на ту істотну обставину, що причиною описаних вище трудностей, виникаючих при тлумаченні характеру видо-часових форм, являється відсутність в англійській мові видо-часової форми, яка вживалась би виключно для позначення відносного часу при одночасності. Для передачі відносного значення використовують форми Past Indefinite і Past Continuous. Однак відомо, що основне призначення цих форм в мові полягає в тому, щоб показати час абсолютно.

3. Передування дій підрядного речення дії головного речення.

Під передуванням мається на увазі, що дія підрядного речення здійснилась раніше дії головного речення. В сучасному англійському існує спеціальна форма для позначення передування –Past Perfect, яка завжди позначає час відносно:

I was afraid once his mother had lied to Nina… (45, 18).

O, I had the idea you had lived many years out there (37, 338).

Для позначення передування, хоча і значно рідко,використовується, крім того, форма Past Perfect Continuous, також у всіх випадках ,які позначають час відносно:

I said a Captain Brant had been calling and folks had begun to talk (45,253).

При передуванні видо-часова форма в підрядному реченні може також використовуватись абсолютно. Значення передування встановлюється по контексту . Іноді вона підкріплюється вживанням обставини часу в самому підрядному реченні, або вживанням додаткового речення часу.

Випадки абсолютного використання видо-часової форми можна розділити на дві групи. До першої групи слід віднести речення, в яких передування висловлюється формами Past Indefinite і Past Continuous:

You just said you married him because he needed you (45, 109).

Harper said he refused to pay his rent when it was increased (73).

Did you ever hear of the famous story about breakfast on the day Mother and Father were leaving for Sweden to accept the Nobel Prize? (67, 22).

До другої групи відносяться приклади, в яких дієслово – присудок в підрядному реченні має форму Present Perfect. Будучи видом спадкоємності , форма Present Perfect виступає в основному значенні – вказувати на спадкоємність між подіями минулого і теперішнього. Оскільки дія, яка позначена Present Perfect, відноситься до сфери теперішнього часу, видо-часова форма в цих випадках вживається абсолютно.

They learned at the meeting that the workers at Scotland’s largest vehicle factory have decided to strike (73).

4. Слідування дії підрядного речення за дією головного речення.

В англійській граматиці виділяється один тип слідування, при якому дія підрядного речення ще не відбувалась і відноситься до майбутнього. В прикладах слідування указаного типу дія головного речення завжди вже здійснилась, а дія підрядного речення відноситься до майбутньому: а) або з точки зору минулого( при відносній формі вживання видо-часової форми), б)або к реальному( при абсолютному вживанню видо-часової форми). При цьому в першому випадку ми знаходимо в підрядному реченні форму відносного часу Future-in –the-Past,або, рідше, Future Continuous, яке позначає час абсолютно.

а) I’d no idea you would feel about it as you do…(19, 254).

We knew one particular person would be watching and listening (24, 353)

в) And the landlord sent me to tell you, your ladyship, that the chaise will be available, and will be here for you at noon tomorrow (36, 291).

с) But you were born to bully anyone who’ll let you do it (41, 692).

Цей тип слідування буде умовно називатися першим типом . Є ще і другий тип, де слідування дії головного речення здійснилися, а дії підрядного речення: а) або також закінчилася, хоча і пізніше дії головного речення, б) або не закінчилася к теперішньому моменту:

a) Some demonstrators went on to the hospital where speeches continued (73).

В I fell so hard for her I gave up football and tried to play the violin (67,62).

с) I had tо struggle for what I’ve got (3,147).

При слідуванні другого типу видо-часові форми в підрядних реченнях у всіх випадках вживаються абсолютно.

5. Відсутність часового зв’язку між діями головного і підрядного речень.

В деяких типах складнопідрядних речень встановлення точних часових відношень між діями головного та підрядного речень дуже важко. При цьому виділяються два загальних випадки. В першому випадку дії головного та підрядного речень можна розуміти як частково одночасні: дія підрядного речення, будучи найбільш тривалою, здійснювалась і в той момент,коли здійснювалась дія головного речення:

She was about as dull a women as I ever knew (49, 278).

She was the only completely kind person I ever seen ( 37,268).

Однак, в цих прикладах відсутній часовий зв’язок між діями головного і підрядного речень, або вони не порівняні з точки зору їх розгортання в часі. В другому випадку можна встановити, що дія в головному реченні здійснювалась в минулому, а підрядного, або здійснювалася після нього, або здійснювалася в теперішнім. Проте ці відношення неможна вважати слідуванням другого типу, так як в прикладах цього роду також немає часового зв’язку між діями головного і підрядного речень.

Charlie Booth who put his name down for a council flat last month became unemployed two years ago (73).

But there she was, all curled up on that very chair you are sitting on… (64,435).

У всіх випадках відсутності часового зв’язку між діями в головному та підрядному реченнях видо-часові форми в підрядних реченнях вживаються абсолютно.

6. Вплив лексичного наповнення головного речення на характер вживання видо-часових форм в підрядних реченнях.

Характер вживання видо-часових форм залежить від типа складнопідрядного речення і повинен проявлятися в абсолютному використанні цих форм в одних типах підрядних речень, і в відносному – в других. Однак, фактично те чи інше використання видо-часових форм обумовлюється не тільки типом підрядного речення, а і другим фактором, а саме лексичним наповненням головного речення. Вплив лексичного наповнення головного речення простежується у всіх типах підрядних речень. Суттєвим для абсолютного і відносного вживання видо-часових форм в підрядних реченнях являється наявність в лексичному наповненні головного речення вказівки на мовну діяльність, розумові процеси, сприяння та емоції; при цьому в підрядному реченні розкривається зміст даного лексичного наповнення. В цих випадках в підрядних реченнях спостерігається тенденція к відносному використанню видо-часових форм. При іншому лексичному наповненні головного речення в підрядному реченні спостерігається тенденція к абсолютному використанню видо-часових форм. Все це свідчить про те, що використання видо-часових форм в підрядних реченнях, будучи одним із коштів зв’язку між головним та підрядним реченням і, таким чином, одним із структурних ознак складнопідрядного речення, само обумовлено лексичними факторами. Головною причиною відмінності в використанні видо-часових форм в підрядних реченнях можна вважати той факт,що для кожного окремого типу складнопідрядних різних типів речення характерно те чи інше лексичне наповнення головного речення. В середині багатьох типів складнопідрядних речень виділяються два підтипи, відповідно більш характерному лексичному наповненні головного речення: перший (ведучий) і другий.

Вище згадувалось про тенденцію к абсолютному і відносному використанню видо-часових форм, характерних для різних типів підрядних речень. Дійсно, що у всіх типах підрядних речень використовуються видо-часові форми як с відносним, так і абсолютним значенням. В тих підрядних реченнях, де видо-часові форми використовуються переважно відносно, зустрічаються і форми з абсолютним значенням, і навпаки. Розподіл складнопідрядних речень за ознакою абсолютного або відносного використання в них видо-часових форм слід вважати умовним. Між ними немає різкої грані , і можна лише говорити про тенденцію к абсолютному, або відносному вживанню видо-часових форм.

7. Складнопідрядні речення з додатковим підрядним реченням.

Додаткові речення сприймають значення пояснювального члену речення в головному реченні. Як правило, в складнопідрядних реченнях з підрядним додатковим лексичне наповнення головного речення вказує на мовну діяльність, розумові процеси, сприймання і емоції. Тому такі складнопідрядні речення з підрядним додатковим роздивляються як перший(ведучий) підтип. Додаткові речення, які входять до складу складнопідрядних речень першого(ведучого) і другого підтипів, вводяться різними сполучниками і сполучниковими словами.

Перший підтип

Значення мовної діяльності, розумових процесів, сприйняття і емоцій передається присудком головного речення. Додаткові речення в ведучому підтипі вводяться сполучниковими словами that, if, whether, сполучниковими займенниками who, whom, what, whatever, which, whichever і сполучниковими прислівниками , how, why, або без сполучень. Перед сполучниковим словом, яке вводить підрядне додаткове where, when речення, може стояти прийменник:

I was telling Felix yesterday about how we happened to meet (59, 77).

Додатковими являються також підрядні речення, які розкривають зміст передуючого займенника it в функції додатка в головному реченні. Подібні підрядні речення звичайно зустрічаються після дієслів to believe, to find, to have, to make, to take, to think та деяких інших:

Mr. Palme in reply made it clear that he would not do so (73).

You’ve been pretty unapproachable to me but I sort of it for granted that National Figures were like that (60, 256).

Одночасність

При одночасності цих дій спостерігаються два різних випадку, суттєвих для використання видо-часових форм: дії можуть бути одночасними повністю, або частково. Забезпечення як повної , так і часткової одночасності, окрім вибору певних видо-часових форм, зв’язано з граничністю і не- граничністю дієслів, які виступають в функції присудків головного і додаткового речень. При повній одночасності можна виділити наступні випадки вживання видо-часових форм в головному і підрядному реченнях:

1. Присудок головного і підрядного речень, які висловлені неграничними дієсловами в Past Indefinite:

But I knew what he meant (51, 57).

She thought he suspected her (32, 174).

My client certainly knew what he wanted to do with his estate, once he got going (56, 172).

2. В головному реченні підмет виражено неграничним дієсловом в Past Indefinite ,а в підрядному – граничним, або неграничним дієсловом зі значенням безперервного процесу в Past Continuous:

I lost my head, I didn’t really know what I was doing (11, 71).

We all thought you were dying, so I naturally said that to make you feel better(60, 1038).

3. Присудок в головному реченні виражено неграничним дієсловом, а в підрядному- граничним, або неграничним дієсловом, причому обидва дієслова вживаються в Past Continuous. І в головному, і в підрядному реченнях присудок позначає безперервний процес:

I was thinking, as I closed my bag, I was closing a chapter in my life (48, 149).

“I was wondering what you were thinking during my speech about ethics,” said the doctor(50, 469).

4. Присудки головного і підрядного речень позначають дві одночасні дії і позначені граничними дієсловами в Past Indefinite. Ці дії можуть бути багатократними , однак повторність складається лексичними засобами ( як в третьому прикладі), з котрого ясно, що дії головного і підрядного речень є повторними завдяки використанню займенника anyone).

You heard what George said (58, 51).

Didn’t you hear what I said (37,247).

Nobody paid much attention to what anyone else said (50, 402).

При частковій одночасності, як і при повній, дії головного і додаткового речень також можуть бути одноплановими, тобто відноситись до плану минулого часу.

1. В якості присудка головного речення вживається граничне дієслово в Past Indefinite, яке позначає однократну, закінчену дію; в підрядному реченні присудок виражено неграничним дієсловом в Past Indefinite:

I said what I believed then, that they might not even court- Martial him, only give him company punishment (12, 79).

He didn’t volunteer any information but his question made it clear enough what he had in mind (31, 146).

2. В головному реченні присудок виражено граничним дієсловом в Past Indefinite і позначає однократну, закінчену дію, в підрядному - граничним і неграничним дієсловом зі значенням безперервного процесу в Past Continuous:

1. And right about then Bud began telling me what going on at the store (50,370).

2. I rather that he was trying to avoid you (16, 132).

Таким чином, ми роздивились явище повної і часткової одночасності дій головного і додаткового речень в умовах одноплановості.

Однак при частковій одночасності дій головного і підрядного речень можуть бути, крім того, різноплановими: дія головного речення в цих випадках відноситься к минулому, а підрядного-до теперішнього. Якщо при цьому присудок в підрядному реченні має форму минулого часу, то ясно, що ця форма вживається в відносному значенні. Приклади відносно вживання форм Past Indefinite і Past Continuous можна класифікувати наступним чином:

1. В головному реченні присудок вживається в Past Indefinite і висловлюється граничним дієсловом, яке позначає одноразову, закінчену дію в минулому.

В підрядному реченні зустрічались неграничні дієслова, або граничні дієслова зі значенням повторної дії в Past Indefinite:

Curators and directors of number of museums in the state ( New York) agreed yesterday that they did not want the state to regulate their artwork sales and purchases (73).

Oh, he looked at me a long time Tuesday night and then just asked if I took drugs (52,14).

2. В головному реченні присудок виражено граничним дієсловом в Past Indefinite і позначає одноразову , закінчену дію в минулому, в підрядному – неграничним дієсловом зі значенням безперервного процесу або граничним дієсловом зі значенням багаторазової, повторної дії в Past Continuous:

Butchers in many areas said they were already feeling the effects of curtailed meat buying and some said they were cutting orders for next week by as much as 50 per cent (73).

He stressed that constant improvements were being made to the lifeboat service, including a radio network (73).

В головному реченні присудок виражено неграничним дієсловом в Past Indefinite, а в підрядному – неграничним дієсловом, або граничним дієсловом зі значенням багаторазової, повторної дії в Past Indefinite:

“I thought Americans despised tea,” she said (19, 257).

I didn’t know you were so encyclopedic (25,89).

I thought the Irish said what they thought… (41, 200).

4. В головному реченні присудок виражено неграничним дієсловом в Past Indefinite, а в підрядному реченні – неграничним дієсловом, або граничним зі значенням багаторазової дії в Past Continuous:

“I didn’t know you were playing here,” I said (27,204).

Mr. Keith thought that many old people were receiving inadequate pensions (73).

Відносне вживання видо-часових форм в додаткових реченнях ми знаходимо також у випадках вживання форм Past Perfect і Past Perfect Continuous з «включеним»(«інклюзивним») значенням. Ці форми в тих випадках, коли вони мають «інклюзивне» значення, позначають дію, частково одночасною з дією головного речення: дія додаткового речення почалася раніше моменту дії головного речення, завершувалось до нього і продовжувала здійснюватись в момент дії головного речення. Приклади з цими формами зустрічаються рідко, тобто вони дуже рідко потребуються по ситуації.

Наведемо приклади, де присудок в головному реченні має форму Past Indefinite і висловлено або граничним дієсловом зі значенням одноразової дії, або неграничним дієсловом , яке позначає більш менш тривалу дію. В підрядному реченні вживаються неграничні дієслова, які позначають тривалу або повторну дію:

I said we’d been married twenty years and I’ve loved you every minute of it (60,104).

The accused said he hadn’t been feeling well for some time and had been having blackouts (51, 36).

При частковій одночасності різнопланових дій головного і додаткового речень видо - часові форми в останньому можуть вживатися не тільки відносно , а й абсолютно; в останньому випадку присудок додаткового речення має форму теперішнього часу, а не минулого. Тому замість форм Past Indefinite і Past Continuous в додатковому реченні міститься відповідні форми Present Indefinite і Present Continuous.

В головному реченні дієслово - присудок, в основному, застосовується в Past Indefinite , хоча в окремих прикладах в головному реченні зустрічається Past Continuous. Граничне та неграничне значення дієслів як в головному, так і додатковому реченні грає ту ж саму роль , що й в приведених вище випадках відносно застосування видо - часових форм при частковій одночасності.

Абсолютне застосування видо-часових форм можна пояснити бажанням персони,що говорить реально відобразити існуючі факти таким чином, щоб співвіднести їх з реальним(абсолютним) часом:

I only wanted to drive it in that all delay is dangerous (45,122).

They announced today that Congress is working on the new bill to create a separate space agency (5, 93).

I was thinking how delightful it is that it’s Saturday morning and we haven’t got anyone coming for the weekend (69,18).

В деяких випадках людина, яка спілкується, хоче підкреслити, що дія являється звичайною , повторюваною , звичною:

Didn’t you know that Frenchmen like to be idle between one and five in the afternoon? (36,174).

“And I told Henderson we don’t use thugs in Washington”, he concluded ruefully, “ A lot I know. (29, 245).

В решті решт , абсолютне застосування видо-часової форми спостерігається при частковій одночасності дій головного речення і підрядного речень в тих додаткових реченнях, в яких дієслово - присудок має форму Present Perfect і Present Perfect Continuous з «включеним» значенням.

Вище було зазначено , що форми Present Perfect і Present Perfect Continuous відносять дію до сфери теперішнього часу . Отже , можна сказати, що видо-часова форма має в цих випадках абсолютне значення:

I told him that you’ve let things slide for long enough (63, 29).

Hicks said he has been running his dairy farm at a deficit for four year (73).

Узгодження часів порушується, коли мова йде про вічні істини. Однак, лінгвісти стверджують , що приклади типа “He knew that the sun does not turn round the earth”, “Galileo maintained that the earth moves”, в яких йдеться про безумовно істинних законах природи, можна знайти лише в граматиках. Однак, ми зустрічаємо висловлювання загального характеру в розповіді і в діалогічному мовленні, які людина, коли говорить, вважає істинними , тому їх умовно називають «вічними» істинами. Слід додати, що істина може бути «вічною» з точки зору персонажу,який про неї говорить, а також з точки зору письменника. В додаткових реченнях, де висловлюються такі «вічні» істини , видо-часова форма може вживатися абсолютно:

Oscar Wilde said that as soon as one Englishman opens his mouth another one hates him (73).

She didn’t realize that it is only the dying who are free from ambition (20, 112).

I was thinking how hard it is to be young (20, 137).

В додаткових реченнях завжди застосовується форма Present Indefinite і ніколи Present Continuous:

I always felt that women had a hardness and endurance unknown to men… (41,517).

I always believed that people married each other because they were in love (51, 105).

Передування.

При передуванні дії додаткового речення дії головного в більшості випадків (51%) присудок в додатковому реченні має форму відносно часу Past Perfect, або в рідких випадках, Past Perfect Continuous. Присудок головного речення, як правило, висловлюється граничним або неграничним дієсловом в Past Indefinite, однак зустрічається також Past Continuous:

The letter said students from about 12 schools had pledged themselves to strike yesterday (73).

I thought perhaps he’d gone into business or something (34,182).

You told me yesterday that I had been trespassing upon your land (36, 83).

I was just thinking I’d forgotten the sound of her voice (18,150).

У 49% випадків видо-часові форми застосовуються абсолютно. Застосовуючи видо-часову форму абсолютно, людина, яка спілкується, відносить дію підрядного речення не з дією головного речення, з моменту мови, тобто з теперішнім часом, тим самим реально відображає факти, які мали місце в минулому. Випадки абсолютного застосування видо-часових форм при передуванні підрядного речення дії головного можна розділити на дві групи. До першої групи відносяться додаткові речення, в яких присудок висловлюється граничним або неграничним дієсловом в Past Indefinite і Past Continuous. Значення передування ясно із контексту. Приклади, в яких присудок додаткового речення висловлено граничним дієсловом, не потребує пояснень, так як саме граничне значення дієслова вказує на закінченість дії і допомагає зрозуміти, що дія підрядного речення передує дії головного:

I thought you promised not to fight (23, 18).

But didn’t Wilson tell you about how he found me? (1,18 ).

В прикладах, які ми приводимо нижче, присудок в додатковому реченні, яке висловлено неграничними дієсловами в Past Indefinite і Past Сontinuous.

Оскільки значення передування в цих прикладах стає ясним тільки з більш широкого контексту, до них надаються пояснення. Один з персонажів роману на ім’я Фелікс привіз з собою після другої світової війни кинджал і подарував хлопчику. Мати цього хлопця говорить про кинджал:

Felix said it belonged to a German officer (43, 61-62).

В аеропорту у Лондоні вибухнула бомба, яка була закладена екстремістами:

Explosive experts estimated the bomb weight between three and five pounds (73).

Значення передування може підкріплюватись вживанням в підрядному реченні обставини часу, або залежним від цього додаткового речення з підрядним реченням часу; тоді значення передування стає зрозумілим без широкого контексту також і в прикладах з неграничними дієсловами, які виступають в функції присудків додаткового речення:

Didn’t I just tell you we were divorced six years ago?(70,188).

She said she lived in a log cabin when she first came to Atlanta… (41, 400).

Mr. Samgrass told me he was drinking too much all last term (70,131).

Таку ж роль може грати і обставина міста:

Did I tell you I ran into Doctor Darrel in Munich? (45,152).(Мається на увазі: «коли я був в Мюнхені»).

З другого боку, в багатьох прикладах час дії вказує також і при використанні Past Perfect:

They also knew that you had been a member of the Austrian Conservative Party from 1932 to 1936(58, 153).

She said it had come to her when she was looking in the glass (6, 183).

До другої групи додаткових речень, в яких при передуванні видо-часова форма застосовується абсолютно, відносяться речення з присудком в Present Perfect. В головному реченні при цьому застосовуються як граничні, так і неграничні дієслова в Past Indefinite, а в окремих випадках – Past Continuous. В цих випадках форма Present Perfect виступає в своєму основному значенні – указувати на спадкоємність між подіями минулого і теперішнього. Оскільки дія, позначена Present Perfect, відноситься до сфери теперішнього, видо-часова форма в цих випадках застосовується абсолютно:

“I heard over the BBC this morning”, Keane said, “that the Germen have asked for an armistice in Paris” (58, 512).

I was just telling these people about your eyes and that we’ve decided to go up to London to see an oculist (61, 105).

Слідування

В англійській мові є два типи слідування. В першому типі слідування дія в головному речення вже здійснилася , в той час як дія в підрядному реченні ще не здійснилась: вона відноситься до майбутнього, або з точки зору минулого( при відносному використанні видо-часової форми), або к реальному( при абсолютному використанню видо-часової форми).

У другому типі слідування дія головного речення здійснилась. А дія підрядного речення ,або також здійснилось після нього(перша різновидність), або здійснюється в теперішнім ( друга різновидність).

Перший тип слідування

В більшості випадків присудок додаткового речення має форму відносного часу Future-in-the- Past, або в рідких випадках, Future Continuous in-the- Past, і, таким чином, видо-часова форма вживається відносно. І в головному і в підрядному реченнях зустрічаються як граничні, так і неграничні дієслова зі значенням одноразової або багаторазової дії . В головному реченні присудок, як правило, застосовується в Past Indefinite, а в окремих випадках в Past Continuous:

I knew nothing would come of it. It was a dream only (21, 86).

I was thinking I’d go home (18, 37).

I was sure she’d be waiting for me in there (45, 342).

Значення слідування в додаткових реченнях висловлюється не тільки за допомогою Future in-the-Past, а і іншими засобами. Ці засоби, окрім слідування , передають різні додаткові значення, які можна кваліфікувати , як модальні.

1.Форма Past Continuous, вона позначає раніше намічену дію:

Нe called up one night and said he was sending the plane next day(50,346).

I was wondering if you were doing anything this evening (1,179).

2. Сполучення дієслова to be going в минулому часі з інфінітивом, який позначає намір лиця, позначеного підметом додаткового речення, здійснювати дію, позначену інфінітивом:

I thought they were all going to be out (11,33).

I was afraid he was going to be on our hands all day (45, 184).

3.Сполучення дієслова в минулому часі з інфінітивом зі значенням раніше запланованої дії, яке лице, позначене підметом додаткового речення, повинно здійснити, або зі значенням наказу( модальне застосування):

I thought you were to be employed in catching pirates (36, 216).

“Let’s get going,” said Patch. “Mummy said we were to hurry (33,590).

4. Сполучення to be about в минулому часі з інфінітивом, позначає дію, котра повинна здійснитися у найближчому майбутньому:

He told him we were about to be turned out of our flat for not paying the rent (51,76).

Police said the bomb was about to go off when they arrived (73).

В цілому відносне застосування видо-часової форми в додаткових реченнях при слідуванні спостерігається в 90% прикладів. Адже абсолютна форма спостерігається в 10% прикладів. Коли персона, яка говорить, хоче підкреслити відносність дії к реальному майбутньому.

В більшості випадків такого роду дієслово – присудок додаткового речення має форму Future Indefinite , або в окремих випадках –Future Continuous.

I just wanted to ask when the decision will be taken, that’s all (91, 86).

Mrs. Eliot, I was wondering whether you will be able to take your meeting this year (63, 46).

Did he happen to mention whether Bertrand will be going to your Summer Ball affair (91, 94).

Рідше, в порівнянні з Future Indefinite, слідування в додаткових реченнях передається за допомогою Present Continuous, а також сполучення to be going в теперішньому часі з інфінітивом,а також сполучення дієслова to be в модальному вживанні з інфінітивом і to be about з інфінітивом, в яких дієслово to be має форму Present Indefinite. Цікаво відмітити, що в обстежених прикладах співвідношення між Future Indefinite та іншими засобами висловлювання слідування при їхньому абсолютному вживанні таке ж, як між Future in-the-Past і цими засобами при їх відносному застосуванні (тобто 88% і 12%).

She told me you are going away (22, 101).

I forgot to tell you Ned’s coming out tonight (45, 118).

I told him I’m not going to see him anymore, and he knows I mean that (50, 275).

Nicola said:”They didn’t really explain at the agency exactly what my job is to be” (32, 21).

I had it from John Wilkes this afternoon in the strictest confidence that Ashley’s to marry Miss Melanie (41, 32).

Well, I was just going through my little red book, and I saw that your subscription to the “Companion” is about to expire…(72, 21).

Другий тип слідування

В середині другого типу виділяються дві різновидності. В першій обидві дії, і головного і підрядного, вже здійснилися: спочатку відбулася дія головного речення, а потім – підрядного. Таким чином, дія підрядного речення слідує за дією головного, бо дія підрядного речення не розглядається по відношенню до головного як майбутня: вона просто відбулася пізніше дії головного речення. Присудок як в головному так і в підрядному реченні висловлено граничними дієсловами в Past Indefinite.

I heard just what I told you (16, 154) Мається на увазі, що людина спочатку почула щось, а потім сказала це співбесіднику.

I told her to do exactly what she did (24,353) Спочатку їй було надане розпорядження, яке вона потім виконала.

В цих прикладах обидві дії і в головному , і в підрядному реченні, відносяться до плану минулого часу. Оскільки у додаткових реченнях такого роду Past Indefinite не застосовується для позначення дії , яка відноситься до теперішнього часу, то ця форма має абсолютне значення. В другій різновидності другого типу дія головного речення здійснюється в теперішнім часі. В додатковому реченні застосовуються форми Present Indefinite, або Present Сontinuous, які мають абсолютне значення:

But I only saw then what you see now- there was nothing here to betray (40,110).

She told me what I am telling you now (19,115).

Цікаво визначити, що дієслова to see і to tell виступають в головному реченні як граничні, а в підрядних - як неграничні. Відносне застосування видо-часової форми неможливо, тому що порушився б зміст висловлювання: дія додаткового речення сприймалася б як здійсненна. Таким чином, в прикладах слідування другого типу видо-часові форми застосовуються абсолютно.

Другий підтип

До другого типу складнопідрядних речень ми віднесли такі речення з додатковим підрядним, в яких лексичне наповнення головного речення не містить вказівок на мовну діяльність, розумові процеси, сприймання та емоції. В функції присудка головного речення зустрічаються такі дієслова, як To amount, to buy, to carry, to do, to dwindle, to educate, to emerge, to get, to give, to have, to keep, to leave, to make, to open, to pay, to put, to raise, to repeat, to sell, to set, to set up, to struggle, to succeed, to surrender, to turn, to win, to wreck, та інші. В прикладах пояснюється , що присудок може бути складеним іменним з дієсловом зв’язкою to be і прикметником, або дієприкметником в якості предикативного члена, наприклад: to be fond, (un) important, (un) interested, (un) prepared, right та інші.

…Lewis’s great experience put him in what amounted to complete control(11,182).

Mr. White was carrying what is known as a hambone-case (26, 178).

He was totally unprepared for what I had to say ( 50, 274).

Такі додаткові речення вводяться тільки відносним займенником what. Крім того, в другому підтипі необхідно виділити групу додаткових речень, які пояснюють присудок головного речення, або відносні до нього другорядні члени, висловлені дієсловами to ensure і to see( в значенні «прослідкувати за чимось») і стійкими сполученнями to make sure і to take care. Ці додаткові речення вводяться за допомогою союзу that, який в діалогічній мові іноді опускається :

He did it to ensure that the full report reached the public (73).

I promised Harry to see you were all right and that you got your plan black… (23,29).

Дія додаткових речень в складі другого підтипу може бути одночасною з дією головного речення, передувати їй, або слідувати за нею.

Одночасність

Дії головного і додаткового речень можуть бути одночасними повністю, або частково. В цих прикладах дія додаткового речення повністю одночасна з дією головного речення. І в головному, і в підрядному реченні ми знаходимо форму Past Indefinite:

If you think about it, this dog had what amounted to an antipathy towards me; really(61,29).

The discussion was important for what was considered the biggest fight in the history of the union (73).

All the things he said and did were exactly right for what he was supposed to be, but he himself wasn’t right (11, 181-182).

При частковій одночасності дії головного і підрядного речень можуть відноситись до одного часового плану - плану минулого часу, причому часткова одночасність створюється за рахунок більш тривалої дії підрядного речення. В головному реченні вживаються граничні, а в підрядному – неграничні дієслова в Past Indefinite:

But knowing where he kept his notes (гроші) she went there and took what she needed (12,212).

Before showing my empty hand, I dropped what it contained into my hand (10,103).

В ряді випадків частково одночасні дії головного і додаткового речень відносяться до різних часових планів – дія головного до минулого, а підрядного до теперішнього. Причому видо-часові форми в додаткових реченнях застосовуються абсолютно: в них ми знаходимо форму Present Indefinite неграничних дієслів. В головному реченні присудок виражено граничними і неграничними дієсловами в Past Indefinite, а в рідких випадках - неграничними дієсловами в Past Continuous. Дія підрядного речення в цих прикладах також більш тривала ніж дія головного:

MrCabe and Bokonon did not succeed in raising what is generally thought of as the standard of living,”said castle (67,144).

Edie was fond of what I call cheap finery, too (8,15 ).

I came home to surrender to you- what’s inside me (45,270).

Таким чином, у другому підтипі при одночасності дій головного і підрядного додаткового речень видо-часові форми в останньому застосовуються тільки абсолютно.

Слідування

В англійській мові є два типи слідування. В першому типі слідування дія в головному реченні вже здійснилася , в той час як дія в підрядному реченні ще не здійснилась: вона відноситься до майбутнього. Може відноситись до минулого (при відносному використанні видо-часової форми, або к реальному (при абсолютному використанню видо-часової форми).

У другому типі слідування дія головного речення здійснилась. А дія підрядного речення, або також здійснилась після нього(перша різновидність), або здійснюється в теперішнім ( друга різновидність).

Перший тип слідування

В більшості випадків присудок додаткового речення має форму відносного часу Future-in-the- Past, або в рідких випадках, Future Continuous in-the- Past, і, таким чином, видо-часова форма вживається відносно. І в головному, і в підрядному реченнях зустрічаються як граничні, так і неграничні дієслова зі значенням одноразової, або багаторазової дії . В головному реченні присудок, як правило, застосовується в Past Indefinite, а в окремих випадках- в Past Continuous:

I knew nothing would come of it. It was a dream only (21, 86).

I was thinking I’d go home (18, 37).

I was sure she’d be waiting for me in there (45, 342).

1.Форма Past Continuous, вона позначає раніше намічену дію:

Нe called up one night and said he was sending the plane next day(50,346).

I was wondering if you were doing anything this evening (1,179).

I thought they were all going to be out (11,33).

I was afraid he was going to be on our hands all day (45, 184).

I thought you were to be employed in catching pirates (36, 216).

“Let’s get going,” said Patch. “ Mummy said we were to hurry(33,590).

He told him we were about to be turned out of our flat for not paying the rent(51,76).

Police said the bomb was about to go off when they arrived (73).

I just wanted to ask when the decision will be taken, that’s all ( (91, 86).

Mrs. Eliot, I was wondering whether you will be able to take your meeting this year (63, 46).

Did he happen to mention whether Bertrand will be going to your Summer Ball affair ( 91, 94).

Рідше в порівнянні з Future Indefinite слідування в додаткових реченнях передається за допомогою Present Continuous, а також сполучення to be going в теперішньому часі з інфінітивом,а також сполучення дієслова to be в модальному вживанні з інфінітивом і to be about з інфінітивом, в яких дієслово to be має форму Present Indefinite. Цікаво відмітити, що в обстежених прикладах співвідношення між Future Indefinite та іншими засобами висловлювання слідування при їхньому абсолютному вживанні таке ж, як між Future in-the-Past і цими засобами при їх відносному застосуванні ( тобто 88% і 12%).

She told me you are going away (22, 101).

I forgot to tell you Ned’s coming out tonight (45, 118).

I told him I’m not going to see him any more, and he knows I mean that (50, 275).

Nicola said:”They didn’t really explain at the agency exactly what my job is to be” (32, 21).

I had it from John Wilkes this afternoon in the strictest confidence that Ashley’s to marry Miss Melanie (41, 32).

Well, I was just going through my little red book, and I saw that your subscription to the “Companion” is about to expire…(72, 21).

Другий тип слідування

В середині другого типу виділяються дві різновидності. В першій обидві дії, і головного і підрядного, вже здійснилися: спочатку відбулася дія головного речення, а потім – підрядного. Таким чином, дія підрядного речення слідує за дією головного, бо воно не розглядає дію по відношенню до нього як майбутню: вона просто відбулося пізніше дії головного речення. Присудок як в головному так і в підрядному реченні висловлено граничними дієсловами в Past Indefinite.

I heard just what I told you (16, 154). (Мається на увазі, що людина спочатку почула щось, а потім сказала це співбесідник).

I told her to do exactly what she did (24,353). (Спочатку їй було надане розпорядження, яке вона потім виконала).

В цих прикладах обидві дії – і в головному, і в підрядному реченні – відносяться до плану минулого часу. Оскільки у додаткових реченнях такого роду Past Indefinite не застосовується для позначення дії, яка відноситься до теперішнього часу, то ця форма має абсолютне значення. В другій різновидності другого типу дія головного речення здійснюється в теперішнім часі. В додатковому реченні застосовуються форми Present Indefinite, або Present Сontinuous , які мають абсолютне значення:

But I only saw then what you see now- there was nothing here to betray (40,110).

She told me what I am telling you now (19,115).

Цікаво відзначити , що дієслова to see і to tell виступають в головному реченні як граничні, а в підрядних - як неграничні. Відносне застосування видо-часової форми неможливо, тому що порушився б зміст висловлювання: дія додаткового речення сприймалася б як здійсненна. Таким чином, в прикладах слідування другого типу видо-часові форми застосовуються абсолютно.

Другий підтип

До другого типу складнопідрядних речень ми віднесли такі речення з додатковим підрядним, в яких лексичне наповнення головного речення не містить вказівок на мовну діяльність, розумові процеси, сприймання та емоції. В функції присудка головного речення зустрічаються такі дієслова, як To amount, to buy, to carry, to do, to dwindle, to educate, to emerge, to get, to give, to have, to keep, to leave, to make, to open, to pay, to put, to raise, to repeat, to sell, to set, to set up, to struggle, to succeed, to surrender, to turn, to win, to wreck, та інші. В прикладах пояснюється , що присудок може бути складеним іменним з дієсловом зв’язкою to be і прикметником, або дієприкметником в якості предикативного члена, наприклад: to be fond, (un) important, (un) interested, (un) prepared, right та інші.

…Lewis’s great experience put him in what amounted to complete control(11,182).

Mr. White was carrying what is known as a hambone-casе (26, 178).

He was totally unprepared for what I had to say ( 50, 274).

Такі додаткові речення вводяться тільки відносним займенником what. Крім того, в другому підтипі необхідно виділити групу додаткових речень, які пояснюють присудок головного речення, або відносні до нього другорядні члени, висловлені дієсловами to ensure і to see( в значенні «прослідкувати за чимось») і стійкими сполученнями to make sure і to take care. Ці додаткові речення вводяться за допомогою союзу that, який в діалогічній мові іноді опускається :

He did it to ensure that the full report reached the public (73).

I promised Harry to see you were all right and that you got your plan black…(23,29).

Дія додаткових речень в складі другого підтипу може бути одночасною з дією головного речення, передувати їй або слідувати за нею.

Одночасність.

Дії головного і додаткового речення можуть бути одночасними повністю або частково. В цих прикладах дія додаткового речення повністю одночасна з дією головного речення. І в головному, і в підрядному реченні ми знаходимо форму Past Indefinite:

If you think about it, this dog had what amounted to an antipathy towards me; really (61,29).

The discussion was important for what was considered the biggest fight in the history of the union (73).

All the things he said and did were exactly right for what he was supposed to be, but he himself wasn’t right (11, 181-182).

При частковій одночасності дії головного і підрядного речень можуть відноситись до одного часового плану - плану минулого часу, причому часткова одночасність створюється за рахунок більш тривалої дії підрядного речення. В головному реченні вживаються граничні, а в підрядному - неграничні дієслова в Past Indefinite:

But knowing where he kept his notes(гроші) she went there and took what she needed(12,212).

Before showing my empty hand, I dropped what it contained into my hand (10,103).

Mr Cabe and Bokonon did not succeed in raising what is generally thought of as the standard of living,” said castle(67,144).

Edie was fond of what I call cheap finery, too (8,15).

I came home to surrender to you- what’s inside me (45,270).

Передування.

Відношення передування в додаткових реченнях, які входять в склад другого підтипу, зустрічаються рідко. І в головному, і в підрядному реченнях присудок висловлено граничним дієсловом в Past Indefinite, отже видо-часова форма в додатковому реченні застосовується абсолютно:

I got what I paid for it (48, 173).

Before that we did exactly what daddy said… (50,368).

Слідування

В додаткових реченнях, які входять в склад другого підтипу, зустрічається слідування як першого,так і другого типу.

1. Цей тип слідування спостерігається в додаткових реченнях, які пояснюють в головному реченні присудок, або відносні до нього другорядні члени, висловлені дієсловами to ensure, to see (в значенні «простежити» за чим –небудь ) і стійкими сполученнями to make sure і to take care. Значення слідування в них передається за допомогою Past Indefinite:

I took good care to see that word reached Leo (60, 842).

The party who was calling left a message and asked me to keep calling to see that Mr. Jefferson got that message as soon as he came in (17,157).

The congress issued an appeal to all men and women to unite their efforts to ensure that a just and enduring peace prevailed on earth (73).

They took care that everybody did his share (73).

В цих прикладах структурно обумовлено вживання Past Indefinite.

2. В додаткових реченнях зустрічаються обидві різновидності слідування другого типу. Перша різновидність, де дія головного речення здійснилася, а дія підрядного здійснилась після нього:

The ministers met for two hours in what were described as “extensive and farraginous discussion” (73).

The night the dockers won what later amounted to a landslide victory (73).

В прикладах другої різновидності дія в головному реченні здійснилась в минулому, а в підрядному здійснюється в теперішньому .

В головному реченні застосовуються граничні дієслова в Past Indefinite, в підрядному-неграничні дієслова в Present Indefinite, або в рідких випадках -Past Continuous.

How did I emerge into I am?(69, 248).

My father was a schoolteacher and he educated us all on what it costs me to send one boy Deerfield (58,279).

I did exactly what you are doing (68, 38).

В підрядних реченнях з другим типом слідування видо-часові форми вживаються тільки абсолютно.

8. Складнопідрядні речення з означальним підрядним реченням.

Означальні підрядні речення служать означенням до одного із членів головного речення, висловленому іменником або займенником(означальним займенником, або вказівним займенником those). В ведучому підтипі лексичне наповнення головного речення характеризується різноманітною семантикою. Означальне речення приєднується до головного при допомозі одних і тих же сполучникових слів в обох підтипах: that, which, who, whom, whose, where, when, або приєднується до головного речення без сполучника. Підрядні означальні речення можуть також вводитись відносним займенником as; при цьому іменник, до якого відноситься таке означальне речення , пояснюється займенником such:

…there was never any scene such as she testified to (17, 136).

Перший підтип

Дія означального речення в складі складнопідрядного речення ведучого підтипу може бути одночасною з дією головного речення, передувати їй, слідувати за нею.

Одночасність

В випадках повної одночасності в означальному речення застосовуються форми Past Indefinite і Past Continuous:

I hadn’t much faith in the things he stood for, if that’s what you mean (68,337).

During the questioning of Miss Rose and Miss Pateman, which was being conducted by detective-Inspector Morley, other officers were searching the cottage and the garden ( 69, 291-292).

…there was the fight to which we were all listening avidly (11, 122).

При частковій одночасності дія головного і означального речення можуть відноситься до одного часового плану( плану минулого часу), або к різним часовим планам( дія головного - к минулому, дія означального речення – к теперішньому). В супереч складнопідрядним реченням з підрядним додатковим, в яких дія підсумкового речення в подібних випадках завжди більш тривала, ніж дія головного, в складнопідрядних реченнях з підсумковим означальним більш тривала дія спостерігається і в головному, і в підсумковому реченнях. В наступних прикладах дія підрядного речення триває довше, ніж дія головного:

It started during those first months we had alone together after Hugh went abroad (51,80).

The two women met in a sanatorium where scores was being treated for advanced tuberculosis (73). Нижче проаналізуємо комбінації видо-часових форм в складнопідрядних реченнях з підрядними означальними( з рахунком граничного чи не граничного дієслів).

1. В головному реченні присудок виражено неграничним дієсловом в Past Indefinite, який позначає більш менш тривалу дію. А в додатковому – граничним дієсловом зі значенням одноразової закінченої дії в Past Indefinite:

The man you met outside the gate, doctor, was tall, was he not? (10, 86).

And by the way, what was the first name of a woman called Guerrero, whom one of your people picked up tonight? (24, 315).

2. В головному реченні присудок виражено дієсловом і позначає безперервний процес , а в підрядному – граничним дієсловом зі значенням одноразової закінченою дією в Past Indefinite:

At the time Olney was run down Joe was serving drinking in his bar (54,203).

But he was getting very friendly with Fleur the last time I saw him (3, 109).

Форми Past Indefinite і Past Continuous мають в означальних реченнях першого типу абсолютне значення, оскільки ці форми використовуються для позначення дії, яка відносилась до минулого часу. В рідких випадках присудок в означальному реченні має форму «включених » Past Perfect і Past Perfect Continuous. Ці форми позначають частково одночасну дію з дією головного речення і мають тільки відносне значення:

There they were, partly concealed by a rock formation, rocks that had been there since the beginning of time (50,435).

Police used tear gas tonight to force a “psychopathic” gunman to surrender the four hostages he had been holding for five days in a bank vault (73).

При частковій одночасності різнопланових дій видо-часових форм в означальних реченнях вживається тільки абсолютно, оскільки ми знаходимо в них форми Present Indefinite, Present Continuous, в рідких випадках Present Perfect:

The building which also houses a cinema and a restaurant blazed for more than 12 hours in the shadow of the Arc de Triomphe (73).

Talks which are taking place in London between management and shop stewards were at a deadlock yesterday (73).

“Now, sir, “ said Fox looking over the top of his spectacles “ Blackmore was playing round behind the soda-water machine which is close to the wall”(33,217).

He leaped into a rotten old punt that’s moldered there for years and pushes off (11,179).

About 480 municipal workers in Buffalo who have been working without a contract since Jan. 1, voted Thursday to strike… (73).

Означальні речення можуть висловлювати «вічну» істину:

She was one of those rare women who are made simply for marriage, for wifehood and nothing else (65, 325).

He was the kind of person who knows all the answers (26,102).

В прикладах означальних речень, які висловлюють «вічну» істину, також не можна вживати видо-часову форму відносно, так як дія в цих випадках сприймалася б відносною до минулого. Таким чином, при одночасності з дією головного речення в означальних реченнях, які входять до складу першого підтипу, видо-часові форми вживаються абсолютно ( в 98% випадків),так як форми з відносним значенням ми знаходимо тільки в прикладах з « включеними » Past Perfect і Past Perfect Continuous.

Передування

В означальних реченнях, які входять до складу ведучого підтипу, присудок може мати форму Past Perfect, або в рідких випадках Past Perfect Continuous, які завжди мають відносне значення. Ці форми зареєстровані в 27% проаналізованих прикладів:

It wasn’t at all the article he’d bargained for (70,246).

I dreamed that I was in the House (Houses of Parliament). There was a debate which not only the country, but the world, had been looking forward to with the greatest concern (35,359).

Однак, в 73% прикладів видо-часові форми вживаються абсолютно.

Час дії означального речення співвідноситься не з часом дії головного речення, а з моменту мови. Значення передування зрозуміло із тексту. Іноді значення передування підкріплюється в означальному реченні обставиною часу, або залежним від цього означального речення з підрядним часу, яке позначає час дії означального речення, однак їх присутність не обов’язкова:

By the way, I located the spot near sedan where Gordon’s machine fell (45, 66).

Teams of policemen unsuccessfully hunted Ossie, a “vicious” ostrich which escaped when the door of the aviary at Kelling Park, Norfolk, was accidentally left unlocked ( 73).

The two friends who fought in the same platoon met by chance at the war veterans meeting yesterday (73).

It was the pop-song that ghastly Leonard kept whistling through his teeth at luncheon (32, 149-150).

Видо-часова форма застосовується абсолютно і в прикладах, де дієслово-присудок замість Past Perfect має форму Present Perfect. В цих прикладах дія підрядного речення відбулася раніше дії головного, однак Present Perfect як вид спадкоємності підкреслює важливість дії, позначеної дієсловом в цій формі, для теперішнього, тому дія відноситься до сфери теперішнього часу:

Water shortages and electrical power problems today continued to beset the East Cost and Mid-west, which have been hit by a heat wave (73).

The Costa Rican government last night declared a national emergency following widespread flooding which has killed five people and left 1,000 homeless (73).

Слідування

Як і в додаткових реченнях, в підрядних означальних виділяють два типа слідування. Однак в додаткових реченнях другий тип слідування зустрічається у вигляді виключення, то в означальних реченнях другий тип слідування зустрічається частіше, ніж перший.

Присудок означального речення в ряді прикладів має форму відносного часу Future –in-the-Past:

It was the only chance I’d ever get (6,220).

I put the letters in the wastepaper receptacle with the used towels where they would be later picked up and incinerated (17,183).

Необхідно звернути увагу на ту обставину, що в декотрих прикладах важко визначити, чи являється форма would плюс інфінітив відносним часом, або умовним способом. В цих випадках здійснення дії означального речення залежить від умови, яка мається на увазі , хоча і не висловлена в реченні прямо.

In the old country, they wanted to draft you, you went to an expert and he ruptured you. One little pull if the finger and you had a hernia would keep you out of fifty wars (58, 223-224).( Мається на увазі: «якщо ви в насправді одержите, або не одержите грижу».)

Officials of trade unions which would be affected by the firings were taking Chrysler’s intentions to close the plants seriously (73). ( Мається на увазі: «якщо заводи закриються, або закрилися б».)

Крім того, в означальних реченнях, в яких видо-часова форма вживається відносно, присудок може бути висловлено сполученням дієслова to be в минулому часі з інфінітивом( модальне вживання), або сполученням to be going в минулому часі з інфінітивом:

Fire took the life of a young Brooklyn girl who was to become a bride next Saturday, critically burned her fiancé and destroyed the apartment they planned to share (73).

But that was something he just wasn’t going to try to explain (60,614).

Якщо людина, яка говорить, хоче підкреслити, що дія відноситься к реальному майбутньому, вживаються видо-часові форми, які позначають час абсолютно. Присудок означальних речень має в цих прикладах форму Future Indefinite:

Special attention was given to the coming National Anti-Imperialist Conference of Solidarity with Africa, which will be held in Chicago, Oct. 19-21(73).

He visited the stadium where the decisive match will take place next Monday(73).

2. Другий тип слідування зустрічається в означальних реченнях частіше, ніж перший тип. Застосовується той різновид другого типу слідування, при якому дія головного речення здійснилася, а дія підрядного здійснилася вслід за ним: фактично це дві послідовні дії. І в головному і в підрядному реченні присудок висловлюється граничним дієсловом в Past Indefinite. Видо-часові форми в цих реченнях застосовуються тільки абсолютно:

He stepped on the bridge, which collapsed (40, 79 ).

And for our tenth wedding anniversary I took her to see the New York Rangers-Detroit Red wings hockey game where she got hit a puck (59, 42).

Бувають випадки, коли існує відсутність часового зв’язку між діями в головному і підрядному реченнях. При аналізуванні цього явища виділяються дві групи прикладів. В першій групі дія головного і підсумкового речень формально являються одночасними: дія підсумкового речення більш тривала, вона охоплює і той момент, коли здійснилася дія головного речення. Однак, часовий зв’язок між цими діями вважається несуттєвим, тобто самі дії не зв’язані між собою в часовому плані. В таких випадках в головному реченні застосовуються дієслова як граничного, так і неграничного характеру, а в підсумковому – тільки неграничні дієслова а) в Past Іndefinite і Past Continuous з «включеним» значенням:

a) He was about the worst racketeer who ever made a dirty living in the city (23, 15).

He was the best friend I ever had (49, 54).

He had the best manners of any man I ever knew (48, 85).

His wife made me the most adorable gray blouse you ever saw in your life (38, 239).

b) He was the most persistent man I’ve ever seen (61,161).

We were adolescent in the post-war years, the silliest years that ever have been, I should think (61, 159).

He did one of the bravest things I ‘ve seen in the war(45, 264).

У другій групі прикладів дія означального речення відбулася пізніше дії головного речення, або відбувається в теперішньому. В тих означальних реченнях, в котрих дія відбулася пізніше дії головного речення, застосовуються форми а) Past Indefinite і b) Present Perfect переважно граничних дієслів. В головному реченні присудок має форму Past Indefinite і в більшості випадків також висловлюється граничними дієсловами:

a) The executive director of the Bank of England, who yesterday set about remodeling the international monetary system, once won 1,000 on television by his skill at solving crosswords (73).

She came to me for the first time a week previously to the date you just mentioned (37, 420).

b) The man who has just come in was my neighbour once (21, 32).

During the last month I got very friendly with the child who’s been killed (8,54).

Якщо дія означального речення відбувається в теперішньому, то в ньому використовуються граничні дієслова в Present Indefinite і Past Continuous. В головному реченні зустрічаються дієслова граничного і неграничного характеру в Past Indefinite:

The boy who’s upstairs with my friend told me, but I didn’t pay much attention (60,321).

Even that soda-fountain you talk about was more worry than it was worth (64, 113).

The packages contained an inflammable powder which is being analysed (73).

He was married in Montreal in 1915 to a Miss Sarah Evangeline Cutler, who is still living there (70,188).

Таким чином, в означальних реченнях першого підтипу частіше зустрічаються відношення одночасності( 59%), рідко – відношення передування(34%), слідування-7%, причому переважає слідування другого типу. При одночасності видо-часові форми фактично відносно не вживаються. При передуванні і слідуванні зустрічається відносне вживання видо-часових форм. В цілому в 90% прикладів означальних речень ведучого підтипу видо-часові форми вживаються абсолютно. Однак в 10% прикладів видо-часові форми мають відносне значення.

Другий підтип

В реченнях другого підтипу мається вказівка на мовну діяльність, розумові процеси і сприймання. Найбільш часто в головному реченні зустрічаються такі дієслова, як to account for, to accuse, to add, to agree, to appeal, to approve, to ask, to attack( в значенні «критикувати»), to back(в значенні «виступати в підтримку», to brag, to call(в значенні «називати»), to call for(в значенні «закликати до чогось), to call on(закликати когось),to charge, to cite, to condemn, to confess, to criticize, to declare, to describe, to declare, to describe, to detail( в значенні «детально викладає»),to express, to feel, to hear, to insist, to instruct, to know, to mean, to mention, to name somebody, as( в значенні «назвати чиєсь ім’я»),to notice, to order, to promise, to propose, to question (в значенні «висловлювати сумнів з приводу чогось»), to read, to refuse, to reiterate, to reject, to remember, to report, to say, to see, to speak, to suspect, to talk.

Наприклад: He also criticized the way the jury system worked(73).

I didn’t want to tell you him all that I knew – at least I didn’t want to tell him tonight(10,237).

Scotland Yard used television last night to appeal for public help in their search for a man whom they wanted to interview in conneсtion with armed robberies involving more than 2m (73).В тих випадках, коли означальне речення пояснює підмет головного речення, на нього не розповсюджується вплив лексичного наповнення головного речення, яке містить вказівку на мовну діяльність, розумові процеси і сприйняття оскільки воно полягає в присудок.

Таким чином, це означальне речення опиняється не включеним в мовне висловлювання, розумовий процес або сприймання:

Mrs. May Hobs, spokesman for the Cleaner’s Action Group, who is playing a leading role in the campaign, yesterday described the victory as marvelous (73).

Одночасність

При повній одночасності присудок в означальних реченнях має форму Past Indefinite і Past Continuous:

He said something plaintive that sounded like “Is anything the matter?”(36, 96).

I wanted to ask him a question about some papers I was engaged upon…(10, 54).

I was watching the way you ran your finger round the bottom of your glass (3,160).

При частковій одночасності дій головного і означального речень, в одних випадках відноситься до одного часового плану – плану минулого часу. В прикладах цього роду означальні речення містять форми Past Indefinite і Past Continuous. Часткова одночасність може відноситись як за рахунок більшої тривалості дій головного, так і підрядного речень. В наступних прикладах більш тривалим є дія означального речення:

He said something about my looking nice in the frock I had on (10, 59).

Millions of television viewers all over Britain saw a soldier kick a demonstrator who was already being held by other troops – and then walk away (73).

В прикладах, які приводяться нижче , більш тривалою є дія головного речення:”No, he said, “he didn’t seem to understand anything I asked him”(37,133).

What did Christian Gulbrandsen know – about someone –That made it necessary for that someone to kill him? (11, 132-133).

В других прикладах той факт що дія відбувається в теперішньому часі, стає зрозумілим із широкого контексту: Mrs. Maynard, who is Yorkshire Country secretary of the agricultural union, spoke of the terrible problems of the agricultural tied cottage system which meant that when you lost your job for any reason, you could lose your home (73). Однак, треба підкреслити, що в 80% прикладів при частковій одночасності різнопланових дій видо-часові форми в означальних реченнях у другому типі застосовуються абсолютно. В них присудок має форму Past Indefinite і Past Continuous, а також Present Perfect з «включеним» значенням:

Prime minister reiterated the terms of the pay standstill, which disallows wages higher than those obtained on November 6(73).

The spokesman of the city authorities was citing provisions of the state’s Taylor Law which bars strikes by public employees except in cases of extreme provocation (73).

I had to see Edward Driffield last night about a literary article that I am doing for him(34,145). The resolution expressed the necessity of continuing the fight for peace which has been the most important task of mankind since the end of the Second World War (73).

В другому підтипі форми Past Indefinite і Past Continuous мають відносне значення тільки в тих прикладах часткової одночасності, де вони позначають дію, реально відносну к теперішньому. В прикладах повної одночасності, де ці форми застосовуються для позначення здійсненних дій, вони мають абсолютне значення.

Передування

При передуванні в більшості означальних речень (57%) застосовуються форми Past Perfect і Past Perfect Continuous, які завжди мають відносне значення:

And so in a flash I understood much that had puzzled me since my arrival here last night (36,247).

And she steadfastly refused to give me the name of the person who had been blackmailing her (10, 42-43).

В 43% обстежених прикладах видо-часові форми в означальних реченнях застосовуються абсолютно, а присудок означального речення має форму Past Indefinite і Past Continuous граничних і неграничних дієслів. Значення передування встановлюється із контексту. Вживаючи видо-часову форму абсолютно, людина намагається співвіднести дію підрядного речення не з дією головного речення, а з моменту мови:

Did you read about the woman who went to the mass meeting of certain American evangelist at Earls Court? (51, 39).

Two Stormont MPs, Mr. John Hume and Mr. Ivan Cooper, yesterday accused the Army of brutally toward marches who demonstrated outside Magilligan internment came (Co. Derry) at the weekend (73).

But, Inspector, you saw the spot where he was standing when Carter was shot! (26,202).

Можливе в таких випадках і вживання форми Present Perfect. Будучи видом передування, Present Perfect вказує на зв’язок дії означального речення з теперішнім . Таким чином, ця форма також має абсолютне значення:

Carruthers was always bragging about his nerve and the tight corners he’s been in and so on (64, 96).

A big British drug company warned yesterday of the danger which has been discovered in a heart drug (73).

Слідування

В означальних реченнях зустрічається слідування тільки першого типу.

В більшості прикладів (77% ) видо – часових форм застосовується відносно. Присудок означального речення відносного часу може мати форму Future-in-the Past:

He called it a year that would go down as one of the outstanding labour accomplishments of the English people.(73).

В наступному прикладі мова іде про новий порядок купівлі – продажі картин в музеї у Нью-Йорку :

In addition the museum agreed to “waiting periods” during which it would not sell newly acquired works (73).

З інших засобів передачі значення слідування, які застосовуються відносно, зустрічається дієслово to be в минулому часу з інфінітивом:

He mentioned as well the terms of the will Avis was to benefit by, and the size of her income (61, 249).

As it is you heard Lady Wutherwood and downstairs saw her come upstairs and go to the top on the errand that was to be thought fatal(33,279).

Видо-часова форма в означальних реченнях такого роду може вживатись абсолютно. Застосовуючи видо-часову форму абсолютно, персона підкреслює віднесеність дії означального речення к реальному майбутньому.

Присудок означального речення має форму Future Indefinite; крім цього, в окремих випадках, він висловлюється сполучення дієслова to be в теперішньому часі з інфінітивом:

The governor was not ready to reveal the names of the 100 special judges who will preside over the expected influx of cases (73).

They spoke of the changes that are to take place in the near future (73).

Відсутність часового зв’язку.

Серед речень , в яких відсутній зв’ язок між діями головного і означального речень, існують приклади з дієсловами, де висловлюються розумові процеси , сприйняття, мовна діяльність в функції присудка головного речення:

… I accused her husband, who is now dead (16, 100).

So I wrote to him in the way I have just told you (10, 205).

В цих випадках видо-часові форми в означальних реченнях вживаються тільки абсолютно, і їх відносне застосування неможливе. В цілому в означальних реченнях, які входять до складу другого підтипу, частіше всього зустрічаються відношення одночасності (55%), а за ними йдуть відношення передування ( 31% прикладів) ,і , нарешті, останнє місце займають відношення слідування. При одночасності в головному реченні в означальних реченнях в другому підтипі спостерігається і превалює абсолютне використання видо – часових форм. Всупереч першому підтипу при передуванні і слідуванні в більшості означальних речень в другому підтипі використовується видо – часові форми з відносним значенням. Однак, в цілому в означальних реченнях другого підтипу абсолютне вживання видо-часових форм превалює в 60%.

9. Складнопідрядні речення з додатковими реченнями причини.

Підрядні речення причини указують на причину дії , позначеного групою присудка головного речення:

I forgot her because I don’t see her as much as I do the others (54, 178).

Складнопідрядні речення з підрядними причини по типу лексичного наповнення головного речення характеризуються самою різноманітною семантикою ( ведучий підтип). Однак, в ряді прикладів(другий підтип) лексичне наповнення головного речення означає мовну діяльність, розумові процеси, сприйняття і емоції. Підрядні речення причини в складі першого і другого підтипів приєднуються к головному реченню однаковими сполучниками.

В більшості проаналізованих випадків підрядні причини вводяться сполучником because. Крім того, застосовуються сполучники as, since, on the ground(s) (on grounds) that і for fear(that). Безсполучникова підлеглість в складнопідрядних реченнях з підрядними причини не зустрічаються.

Перший підтип

При одночасності дій головного і підрядного речень видо-часові форми в підрядних реченнях причини, як правило, застосовуються абсолютно. Дієслово – присудок підрядного речення має форму Past Indefinite і Present Indefinite:

I went through so many things, because I looked forward to victory (2, 41 ).

As there was something I wanted to ask you, I came along (2, 85).

He started this silly business about Lewis being his father because he wants so much to have a father like Lewis (11,147).

The girls were taken into care because their mother has not allowed them to go for two years (73).

Відносне вживання при одночасності, в даному випадку – часткової , ми знаходимо лише в одиничних прикладах, що містять форму Past Perfect з «включеним» значенням:

He just happened to be attached to the desk because he’d had it so long (34, 168).

При передуванні,однак, число прикладів з відносним вживанням видо – часової форми декілька перебільшує число прикладів з абсолютним застосуванням:

а)Відносне вживання видо-часової форми (Past Perfect):

No one was seriously injured as a warming had been given (73).

b) Абсолютне застосування видо-часової форми ( Past Indefinite і Present Perfect):

This all began because I broke the cupid in the morning-room (37,170).

She was a mother to Frank and me, because our real mother died when I was born (67, 20).

“I voted against the increase of the rent because the tenants have had a raw deal,” the mayor said (73).

В підрядних реченнях причини, які входять до складу першого підтипу, спостерігаються тільки відношення одночасності і передування, причому превалює відношення одночасності ( відповідно 77% і 23% обстежених прикладів). В цілому в цих підрядних реченнях причини видо-часові форми застосовуються переважно абсолютно ( 88% прикладів).

Другий підтип

Вказівка на мовну діяльність, розумові процеси, сприймання,емоції, як правило, міститься в присудках, які в більшості випадків буває дієслівним, або може бути складеним іменним …and the manager asked me to run right down to the floor because it was an emergency (16, 63).

He was delighted because he’d had a fight with your friend, Harder, the Standard Oil millionaire, and won a glorious victory (44, 23).

В рідких випадках використовують сполучення дієслівного присудка з додатком, в функції якого використовується іменник. Тут ми маємо справу зі стійкими сполученнями:

Alex Restarick got an inkling of the truth because he had the chance of seeing things from a different angle…(11,18).

Дія підрядного речення причини у другому підтипі може бути одночасною з дією головного речення, передувати їй, слідувати за нею в рідких випадках. Видо-часові форми в цих реченнях мають абсолютне значення. Дієслово-присудок підрядного речення має форму Past Indefinite і Continuous, Present Indefinite або Continuous:

And you didn’t see the mountains because they were hiding themselves in the mist (68, 12).

“ No, Mama, we didn’t tell him because he already knew, said Stephan ( 33, 192).

I had to tell you, because it’s getting on my nervous (61, 201).

В окремих прикладах зустрічається відносне застосування форм Past Indefinite I Past Continuous. З самого речення , або з контексту ясно, що в підрядному реченні мається на увазі теперішній час:

He actually asked me not to talk so loud because the project was top secret at present (31, 12-13).

The union chief condemned the government anti-inflation plan because it failed to guarantee restraint on prices (73).

California’s death penalty was banned by a decision of the California Supreme Court on the grounds it was “cruel or unusual punishment” (73).

He criticized the participants of the conference because the negotiations in his opinion were not progressing at all (73).

При передуванні превалює видо-часова форма з відносним значенням:

а) відносне значення видо-часової форми (Past Perfect):

You sounded so pleased because you’d heard that Scorson had recommended you me last night (54, 260).

b) абсолютне вживання видо-часової форми (Past Indefinite):

The site owner remembered their departure because they asked for a refund on their advance payment (73).

Наступний приклад потребує пояснень. Священик питає головного героя роману , журналіста Фаулера, навіщо він прийшов у монастир,тому що він думав,що Фаулер цікавиться чоловіком, котрий був у монастирі напередодні.

I asked you because I had a man up here last night (22, 62).

Відношення слідування не є характерними для підрядних речень причини у другому підтипі: зустрічаються лише одиничні приклади слідування першого типу. В більшості прикладів присудок підрядного речення причини виражено а) формою Past Continuous, котра має відносне значення, і б) формою Future Indefinite і сполучення to be going в теперішнього часу з інфінітивом, котрий вживається абсолютно:

a)The doctor told me to make tea for two because the Prince was coming (26,133).

b) He was lying to me for fear I’ll reveal his secret to somebody (73).

The inhabitants of the island lodged a protest because the American companies are going to occupy the whole eastern half of the island (73).

В другому підтипі найбільш характерним являється відношення одночасності (73% прикладів); рідше відношення передування (20% прикладів), слідування ( 4% прикладів).

В цілому в цих підрядних реченнях видо - часові форми вживаються переважно абсолютно ( в 71% обстежених прикладів).

10. Складно підрядні речення з підрядним – підметом.

Підрядні – підмети служать підметом головного речення і стоять перед присудком:

What I did was perfectly proper (43, 64).

Лексичне наповнення головного речення характеризується різноманітною семантикою. Однак в цих типах складнопідрядних речень воно не впливає на використання видо-часових форм в підрядному реченні. Причина в тому, що підрядне - підмет передує дієслову – присудку головного речення.

Whoever came out with the history did not confirm it later (73).

…but what I saw did suggest that our attitude as superior amateur sportsman is becoming a trifle dangerous (54, 221).

Тому складнопідрядне речення з підрядним - підметом не ділиться на два підтипи. Слід відмітити,що в переважній більшості випадків підрядні – підмети зустрічаються при складеному іменному присудку з дієсловом зв’язкою to be . Іноді також застосовуються дієслова-зв’язки to seem, to sound. Наприклад: What Sam advised seemed always the best thing for Gordon’s future (45,194).

Крім того, підрядні – підмети можуть застосовуватись і при простому дієслівному присудку. Частіше других to care, to do, to have, to make, to get, to kill, to remain, to open,а також дієслова зі значенням мовної діяльності і розумових процесів , які не впливають на вживання видо-часових форм в цих типах складнопідрядних речень. Наприклад:

Whoever made the attack had time enough to effect a clean getaway before we came thundering in… (32,154).

Whoever took the necklace opened the latch and got out safely (73).

Підрядні – підмети вводяться сполучниками What, whether, сполучниковими займенниками what, who, whom, which, whatever, whoever, whichever і сполучниковими прислівниками when, where, why, how. Безсполучникова підлеглість не існує.

Одночасність

В випадках повної одночасності можливі наступні комбінації видо- часових форм:

1. В головному реченні застосовуються неграничні дієслова в Past Indefinite ( головним чином складений з дієсловом - зв’язкою to be), в підсумковому-підметі – a)неграничні дієслова в Past Indefinite, б) як граничні, так і не граничні дієслова в Past Continuous:

a) Whoever it was had a reason (18,122).

What I thought was that I must have one habitable room downstairs (9, 105).

What some of the members seemed to me to be suffering from was spiritual conceit in an aggravated form (26, 38).

b) What he was doing was spooning different kinds of bugs into the jar and making them fight (67, 22-23).

You didn’t know it, Gerald, but what you were forcing on me was concealment (68, 349).

2. Присудок і в головному, і в підрядному реченнях висловлено дієсловами в Past Indefinite, які носять граничний характер:

Whoever murdered him did an unforgivable thing, a thing I can never forgive (61, 30-31).

Whoever wrote that script did a beautiful job, Mr. Mason (17, 33).

3. В підсумковому реченні застосовуються граничні дієслова в Past Indefinite. В головному реченні ми знаходимо складений іменний присудок, однак рамки дії, позначені дієсловом –зв’язкою, обмежуються граничним значенням дієслова-присудка підрядного – підмету:

I met Miss Fanshawe a few minutes ago, and, frankly, what she told me sounded so incredible that I came along to find out what was happening (26, 79).

What we counted on was his love for helping things grow (73).

Частково одночасні дії, як правило, також відносяться до одного часового плану,тобто до плану минулого часу. При частковій одночасності однопланових дій у всіх випадках більш тривалим є дія головного речення.

В прикладах такого роду в підрядному реченні застосовуються граничні дієслова в Past Indefinite, а в головном у- неграничні також в Past Indefinite:

Whoever let him ride their horses didn’t care much for horse flesh (41, 634).

Ah, but what Macbeth saw really was a ghost! ( 7, 181).

Форми Past Indefinite і Past Continuous в підрядних-підметах не застосовуються для позначення дії , яка відноситься до теперішнього часу.

Таким чином, ці видо-часові форми в даному типі підрядних речень вживаються тільки абсолютно. В рідких випадках частково одночасні дії відносяться до різних часових планів: дія головного речення к минулому, а підрядного – до теперішнього. В таких прикладах видо-часові форми в підрядних-підметах також застосовуються абсолютно: в них ми знаходимо форми Present Indefinite і Present Continuous:

What he tries to achieve was clear from his speech (73).

Whoever is poisoning Mrs .Serrocold killed Gulbrandsen to prevent him spilling the beans (11, 108).

Цікаво відзначити ,що в приведених вище прикладах не можна замінити абсолютне використання видо-часових форм в підрядних-підметах відносним ( тобто форми Present Indefinite і Present Continuous формами Past Indefinite і Past Continuous): це порушило б сенс висловлювання, і дія розумілася б, як здійсненна. При аналізі відношень одночасності в складнопідрядному реченні з підрядним-підметом ми зустрічаємося з явищем, коли дія головного і підрядного речень фактично відбулися одночасно в минулому. Однак, в підрядному реченні застосовується форма Present Perfect, а в головному - Past Indefinite:

What you have just seen was not very attractive, was it? (37, 385).

What you have seen was good (25, 266).

Таким чином, при одночасності дій головного речення і підрядного-підмету видо-часові форми в останньому використовуються тільки абсолютно.

Передування

Передування дії головного речення не характерно для підрядних-підметів і зустрічається рідко. Воно може передаватися за допомогою форми відносного часу Past Perfect:

What he hadn’t planned was the impromptu show (73).

В наступному прикладі, взятому з газети, мова йде про напад грабіжників на магазин:

What they hadn’t detected and appreciated was that Mr. Lammond, the sales manager, had gone from the reception area, shutting the door behind him and pressing the alarm button (73).

Щоб позначити передування в підрядних-підметах вживається форма Past Indefinite, яка має абсолютне значення. В цих прикладах дія в головному реченні слідує одразу ж за дією підрядного-підмету: їх можна розглядати як послідовні . Застосування Past Indefinite характерно для відзначення послідовних дій. Сприйманню дій підрядного-підмету і головного речення як послідовних сприяє також розміщення підрядного речення перед головним:

Anyway , what I found made me do some scouting (25,104).

What he said got cheers, not giggles (73).

What Cora said worried me. I kept on thinking about it (6, 198).

Слідування.

В проаналізованому матеріалі зустрівся тільки один приклад, де виражено слідування першого типу. Дієслово-присудок в цьому прикладі має форму відносного часу Future –in-the Past:

Whether they would do it remained to be seen (73).

Видо-часові форми в підрядних-підметах застосовуються переважно абсолютно(96%).

11. Складнопідрядне речення з підрядним реченням після формального it в функції підмету.

Підрядне речення після формального it в функції підмета пояснює присудок головного речення. В більшості випадків лексичне наповнення в цих складнопідрядних реченнях указує на мовну діяльність, розумові процеси , сприйняття і емоції ( ведучий підтип). В рідких випадках лексичне наповнення головного речення. Як правило , в таких реченнях застосовуються дієслова to happen, to turn out. Такі речення роздивляються як другий тип. Підрядні речення в першому і другому підтипах вводяться різними сполучниками і сполучниковими словами.

Перший підтип

Лексичне наповнення головного реченні в цьому підтипі полягає в пояснюваному члені речення , тобто в присудку . Присудок головного речення може бути простим дієслівним, або складеним іменним. Найбільш часто в функції присудка головного речення зустрічаються наступні дієслова: to agree, to allege, to announce, to arrange, to assume, to confirm, to determine, to disclose, to discover, to establish, to estimate, to expect, to feel, to hope, to know, to learn, to notice, to point out, to report, to reveal ( в значенні «оприлюднити, зробити надбанням публіки»), to say, to stress, to suggest, to think, to understand. Ці дієслова завжди використовують і пасивній формі:

It was agree by all that it would be unwise (17, 95).

It was announced that the engineering workers had decided to continue the strike until their demands were met in full (73).

Два дієслова to occur і to strike застосовуються тільки в активній формі:

It struck him as funny at the time that he was unable to get up (73)

В тих випадках, коли підрядне речення пояснює складений іменний присудок, в якості предикативного члена цього присудка найбільш часто зустрічаються такі прикметники і дієприкметники, як apparent, bad, clear, fortunate, inevitable, lucky, known, obvious, plain, possible, regrettable, significant, true та інші. Хоча ці прикметники і дієприкметники не позначають безпосередньо мовну діяльність, розумові процеси , сприйняття,емоції, тим не менш присудок головного речення, в склад якого вони входять, дає оцінку фактам і явищам, зображеним в підрядному речення , а всяка оцінка зв’язана з розумовими процесами. Це служить підставою для включення прикладів такого роду в перший підтип. Слід зазначити, що в функції дієслова – зв’язки виступає головним чином дієслово to be:

It was obvious that we were meant for each other (41, 857).

Nobody was ever caught but it was clear what had happened (73).

Крім того, в присудку головного речення можуть застосовуватись стійкі сполучення , також маючі значення оцінки:

It was all over your face that you wanted to dance and have a good time and you couldn’t (41, 160).

It was odds-on we’d have to call you people in anyway… (32,70).

It was touch and go then, wasn’t it, Max, what way the enquiry would go? (37, 373).

Підрядні речення після формального it вживаються також після складених іменних дієслів з іменником в якості предикативного члена. В прикладах такого роду були зареєстровані іменники job, luck, fault, matter(в складі з другими іменниками, наприклад: a matter of indifference, importance, notion, opinion, pity, understanding) і декотрі інші. Одні іменники прямо позначають

розумові процеси (notion, opinion, understanding), більшість інших входять до складу іменного присудку, який означають оцінку фактів, або явищ. Підрядні речення після формального It виконують в цих випадках аппозитивну функцію, розкриваючи зміст указаних вище іменників:

It was Vinnie’s fault that you ever went to war! (45,289).

It was a matter of indifference to me where I lived (57, 108).

Підрядні речення після формального it в ведучому підтипі вводяться сполучниками that, if, whether,сполучниковими займенниками what, who, whom, which і сполучниковими прислівниками when, where, why, how, однак в більшості прикладів ми знаходимо сполучник that. Дія підрядного речення після формального it в ведучому підтипі може бути одночасною з дією головного речення, передувати їй і слідувати за нею.

Одночасність

При повній одночасності в підрядному реченні застосовують форми Past Indefinite і Past Continuous:

It was thought you were at Mr. Johnson’s but they had no news of you there (14,315).

It was obvious he was influencing whether or not you’d do this play (3, 180).

При частковій одночасності дії в головному і підрядному реченнях можуть відноситись до одного часового плану( плану минулого часу) ,або к різним часовим планам: дія головного речення - до минулого, а підрядного – до теперішнього. В випадках одноплановості більш тривала дія зустрічається як в головному , так і в підрядному реченнях. В наступному прикладі тривалим являється дія підрядного речення, в якому застосовуються форма Past Continuous:

For a moment I did not know what he was talking about, but in a moment it occurred to me that he was speaking of the buxom and not unprepossessing female from whose hands I had on occasion accepted a cup of tea (34, 147).

В прикладах, які надаються нижче , дія підрядного речення коротше дії головного речення. В головному реченні застосовується складений іменний присудок з дієсловом -зв’язкою to be, який має значення оцінки факту, явища, зображеного в підрядному реченні. Тому дія головного речення носить більш широкий характер, ніж одноразова, закінчена дія підрядного речення, висловлена граничним дієсловом в Past Indefinite:

It was lucky your butler called the doctor (64, 315).

Perhaps it was unfortunate that we met in Rome (70, 357).

В випадках різноплановості частково одночасних дій в більшості проаналізованих прикладів застосовуються форми Past Indefinite і Past Continuous , які мають відносне значення, оскільки позначають дію , фактично відносну до теперішнього часу:

It was pointed out that one of the urgent tasks of the peace supporters in the West now was to fight for a reduction of arms expenditure (73). Зараз роздивимось приклад, де мова йде про безробіття серед креслярів Бермінгему, яка продовжується в момент мови:

It was revealed at the meeting that there were 142 draughtsmen out of work in the Birmingham area and only seven vacancies (73).

It was her notion that the function of the female sex was to please men…( 58, 75-76).

Далі персонаж роману , молода дівчина, говорить своїй подрузі про свого коханого:

… but honestly, Anita, it never occurred to me that Dane was the marrying kind (55, 7).

В прикладі нижче, мова піде про арешт директора однієї із шкіл в США на ім’я Фуетнес за участь в мітингу. В момент мови Фуетнес продовжує добиватися рішення суду про звільнення з під ув’язнення:

It was reported late yesterday that Fuentes was seeking a court injunction against his suspension (73).

Рідкіше при частковій одночасності різноплановості дій видо-часові форми застосовуються абсолютно. В цих прикладах дієслово – присудок має форму Present Indefinite:

In Sacramento it was reported that cattle rustling is on the increase in California, with the blame being put on the scarcity of beef and rising food prices (73).

It simply struck me he looks so strangely familiar – the same familiar stranger I’ve never known (45, 304).

It was pointed out repeatedly during the session Thursday that applying for the student grants takes at least several months… (73).

Форма Present Indefinite може також використовуватись в підрядному реченні після формального it для висловлювання «вічної істини»:

It occurred to me as I listened to him how often things happen that way (71, 33).

При абсолютному використанню видо-часової форми персонаж підкреслює співвіднесеність дій підрядного речення не з дією головного речення , а з реальним абсолютним часом. Той факт, що в більшості випадків часткової одночасності різнопланових дій головного і підрядного речень ми знаходимо форми з відносним значенням Past Indefinite і Past Сontinuous, дозволяє зробити висновок про те, що як при повній , так і при частковій одночасності однопланових дій ці форми в підрядних речень після формального It завжди застосовуються відносно (94% прикладів).

Передування

При передуванні видо-часова форма в підрядних реченнях після формального It в більшості прикладів ( 60%) вживається відносно : дієслово-присудок має форму Past Perfect:

It was revealed that the conference had adopted a resolution calling for action against the proposed legislation (73).

It never struck me that they hadn’t paid for a single thing (34, 76).

Абсолютне застосування видо-часової форми для висловлювання передування також можливе. В таких випадках в підрядному реченні вживається Past Indefinite граничних та неграничних дієслів. Це значення іноді розкривається в контексті:

It was confirmed that the Labour candidate polled a majority of votes (73).

It was reported that the workers demonstrated outside the employer’s offices yesterday (73).

В підрядному реченні використовується форма Present Perfect, яка також має абсолютне значення. Однак така форма зустрічається рідкіше, ніж Past Indefinite:

It was stressed that cooperation between the countries has made it possible to find the most expedient solution for economic problems (73).

Yesterday the prime minister launched another tirade against the miners. At the same time it was announced that he has invited the entire National Union of Mineworkers’ executive to Downing Street on Wednesday morning (73).

Слідування

В підрядних реченнях після формального it спостерігається слідування першого типу. В переважній більшості проаналізованих прикладів ( видо-

часова форма в підрядних реченнях має відносне значення : як правило, в них застосовується форма відносного часу Future-in-the-Past:

It was inevitable that he would be asked those questions (73).

It was hoped that Glasgow, Edinburg, Aberdeen and Dundee would indicate their refusal to implement the rent increase by the end of the next week (73).

It was arranged that he would select the diamonds, that we would send them to our Paris Office, that there they would be cut and polished, and after they were cut and polished, delivery would be made to Mr. Baxter (17, 46).

Застосування других засобів висловлювання майбутніх часів, маючих відносне значення, потенційно можливо, однак ,зустрічається рідко в описуваних стилях ; як правило, це поєднання дієслова в минулому часі з інфінітивом:

It was agree that the clause was to be dropped (73).

It was his opinion that he was to be hospitable for several weeks (73).

В рідких випадках видо-часова форма застосовується абсолютно. Присудок в цих підрядних реченнях, як правило, має форму Future Indefinite:

In Brussels, it was announced that a Belgian delegation will travel to Reykjavik on Sunday to seek special conditions for Belgian fishermen (73).

It was disclosed that the president will attend the festival as a guest of honour (73).

Для підрядних речень після формального it в першому підтипі найбільш типові відношення одночасності з головним реченням(58% обслідуваних прикладів), рідше зустрічаються відношення передування (26% прикладів), а ще рідше - відношення слідування (16%прикладів), причому спостерігається слідування тільки першого типу. У всіх трьох видах тимчасового зв ‘язку в цих підрядних реченнях простежується превалювання видо-часових форм з відносним значенням (82% прикладів). Таким чином, в підрядних реченнях після формального it в ведучому підтипі видо-часові форми застосовуються переважно відносно.

Другий підтип

В другому підтипі ми внесли складнопідрядні речення, в яких дієслівний присудок головного речення висловлено дієсловами to happen і to turn out.

Підрядні речення другого підтипу заповнюють значення пояснюваного члена речення, тобто присудка головного речення. Таким чином, ці підрядні речення, як і частина речень першого підтипу, виконує ту ж саму роль, що і додаткові речення. Такі підрядні речення вводяться союзом that, або без сполучень. Дія підрядного речення після формального it в другому підтипі, як правило, одночасна з дією головного речення, повністю, або частково.

В випадках повної одночасності і в головному реченні і в підрядному реченні присудок виражено граничним дієсловом в Past Indefinite:

And it just happened you fell out of love with me (64, 159).

It happened that Betty’s aunt took sick and she got a wire and had to go to Centralia (72, 64).

При частковій одночасності дій головного і підрядного речень відносяться до одного часовому плану – плану минулого часу. В підрядному реченні присудок має форму Past Indefinite . Дія підрядного речення завжди більш тривала, ніж дія головного:

It turned out she was fifteen (42,76).

Well, a traffic cop stopped him and it happened he was a cop who didn’t feel kindly toward private detectives (17, 87).

Past Indefinite у всіх випадках має абсолютне значення. Для підрядних речень після формального it в другому підтипі характерна тільки одночасність з дією головного речення. Видо-часові форми застосовуються в цих підрядних реченнях тільки абсолютно.

12. Складнопідрядні речення з підрядним мети.

Підрядні речення мети позначають мету дії висловлену в головному реченні.

В одних прикладах лексичне наповнення головного речення, заключне, як правило в дієслові – присудку , позначає мовну діяльність або розумовий процес:

He urged the conference to pass the amendment so that the housing staff will know that their union is behind them (73).
Однак, можливе і друге лексичне наповнення:

That night we met in the club, I deliberately got Jeff to come down so that he’d ask you in (30,124).

Однак в складнопідрядних реченнях з підрядними мети немає необхідності виділяти два підтипи , тому що застосування в них видо-часової форми відрізняється одноманітністю при любому характері лексичного наповнення головного речення. Дія підрядного речення мети може слідувати за дією головного речення, причому спостерігається перший тип слідування. Підрядні речення мети приєднуються до головного речення за допомогою сполучників so that, that, in order that, so. Безсполучникова підлеглість в цьому типі складнопідрядних речень не зустрічається.

В більшості випадків присудок підрядного речення мети має форму відносного часу Future-in-the-Past:

My orders were to leave the gold in English banks, under my own name , in order that my credit would be good (41, 519).

He bent almost under the hedge so they wouldn’t notice him (44, 43).

Mummy tried to explain it to the three eldest of us so that we wouldn’t hate papa (70, 86).

I fired the watchman this morning so I’d be alone at night (50, 315).

В деяких випадках видо-часова форма застосовується абсолютно: присудок має форму Future Indefinite, що підкреслює віднесеність дії к реальному майбутньому.

Howard Hughes’ lawyers were accused in federal court here today of trying to keep their billionaire client “hidden in London” so that the public will not be able to look in his eyes to see if he is a liar ( 73).

В наступному прикладі мова йде про заходи по відвертанню повінів в деяких районах США:

The four localities agreed to adopt any ordinances necessary to implement the study recommendations, and to regulate development so that runoff in the watershed will remain acceptable (73).

Особливістю підрядних речень мети являється привалювання форми Future-in-the-Past, над формою Future Indefinite. Приклади підрядних речень мети ми знаходимо в мові персонажів художньої літератури, які тяжіють до книжкового стилю і тому притримуються строгої граматичної форми. В підрядних реченнях мети дія у всіх випадках слідує за дією в головному реченні. Другі відношення в цьому типі складнопідрядних речень неможливі.

Видо-часові форми застосовуються в підрядних мети переважно відносно (83% прикладів).

12. Складнопідрядні речення з іншими типами підрядних речень.

Лексичні наповнення головного речення в других типах підрядних речень (допустові, слідства, порівняння, образу дії) характеризуються різноманітною тематикою. Однак підрядні речення в складі цих складнопідрядних речень не відбивають зміст виражених в головному реченні мовних висловлювань, розумових процесів, сприймань, емоцій,про які говориться в головному реченні. Тому в цих складнопідрядних реченнях не виділяються підтипи.

Складнопідрядні речення з допустовим підрядним реченням.

Допустові підрядні речення вказують на обставину, всупереч якої здійснюється дія, позначена групою присудка головного речення.

Наприклад:I heard him make the observation last evening, though he didn’t frame it in those particular terms (32, 133).

But no matter what I did I always got caught at it sooner or later (48, 49).

Допустові речення вводяться сполучниками і сполучними словами though, although, even if, even though, whoever, whichever, whatever, no matter (where, how). Допустові речення можуть вводитись сполучником as в тих випадках, коли вони починаються з предикативного члена. Безсполучникова підлеглість відсутня. Дія допустового речення може бути одночасною з дією головного речення, передувати йому і слідувати за ним. Крім того, спостерігаються випадки відсутності часового зв’язку між діями головного і поступового речень.

При одночасності видо-часові форми в допустових реченнях вживаються тільки абсолютно. В більшості проаналізованих прикладів дії головного і поступового речень відносяться до одного часового плану – плану минулого часу, при цьому в допустовому реченні присудок має форму Past Indefinite. В випадках різноплановості дій головного і підрядного речень в останньому застосовується форма Present Indefinite:

And smart as I was, I never stopped loving her (64, 283).

You said to go up and I did even though that isn’t our job (25, 40).

При передуванні зустрічається відносне вживання видо-часових форм,однак, превалює абсолютне вживання:

а) Відносне вживання видо-часової форми (Past Perfect):

What is worrying our friend is unimportant, and his action was childish and futile, even if he’d hit the right person ( 4, 212).

Although it had never printed them, the paper disclosed that it actually had photographs of one of the episodes it had reported ( 73).

b) Абсолютне застосування видо-часової форми ( Past Indefinite і Present Perfect):

Well, whatever happened Barton got wise to it and was heading for an expose and scandal (7, 142).

He was dead, but I didn’t remember much about him, although at one time I asked him to marry me, too (58, 220).

But sacking threats were the first tangible reaction from management, although warnings that action would be taken have been given previously (73 ).

Відношення слідування за дією головного речення зустрічається в допустових реченнях в одиничних прикладах, причому це слідування другого типу. В зареєстрованих прикладах дія головного речення здійснилася. А дія підрядного речення здійснилася пізніше дії головного речення. Присудок в останньому має форму Past Indefinite:

The security police interrogation methods caused the death of four prisoners detained during a round-up last year, although all were officially described as suicides (73).

The conference reached unanimity on world peace although later reactionaries in some countries tried to belittle the importance of the conference ( 73).

Як відомо із попереднього повідомлення, в підрядних реченнях, які висловлюють другий тип слідування, видо-часові форми застосовуються тільки абсолютно. В цьому типі складнопідрядних речень , як повідомлялось вище , спостерігаються випадки тимчасового зв’язку між діями головного і поступового підрядного речень. У всіх випадках ясно, що дія головного речення здійснилась, а дія підрядного здійсняється в теперішньому. Проте ці дії не сприймаються як зв’язані між собою в часі. Присудок поступового речення має форму Present Indefinite:

Her education took quite a bit, although I don’t regret a nickel of that (50, 224).

And ridiculous as it sounds, that was only ten years ago (64, 15).

Для поступових речень найбільш характерні відношення одночасності з дією головного речення(87% проаналізованих прикладів), причому в більшості прикладів ці дії однопланові. Відношення передування спостерігаються значно рідкіше. А слідування(другого типу)- лише в окремих прикладах. В декотрих прикладах відсутній часовий зв’язок між діями головного і підрядного речень. В цілому в поступових реченнях видо-часові форми вживаються переважно абсолютно (96%).

13. Складнопідрядне речення з підрядним реченням слідства.

Підрядні речення слідства указують на результат дії, позначеної групою присудка головного речення. Наприклад:

He pushed past everybody, so that he was the first up (73).

Вони приєднуються до головного речення за допомогою сполучників so that, that, або без сполучників. В двох останніх випадках в головному реченні містяться кореляти, які передають додаткові значення ступені: прислівник so, або вказівний займенник such.

Дія підрядного речення слідства може бути одночасним з дією головного речення, або слідувати за ним, причому це слідування тільки другого типу.

При одночасності видо-часової форми в підрядному реченні слідства, як правило, відносяться до одного часового плану – плану минулого часу. В підрядному реченні вживаються форми Past Indefinite Past Continuous, які мають абсолютне значення:

I was so lonesome I kept Cathleen with me just to have someone to talk to (44, 112).

He was so mad he was quivering like a bowl of jelly (17, 138).

He was so pleased with life he even bought a drink, and that’s practically unheard of (44, 23).

В підрядних реченнях слідства спостерігається слідування другого типу в обох його різновидностях.

В випадках першої різновидності дія головного речення здійснилась, а дія підрядного речення здійснилась після неї. В підсумковому реченні застосовується Past Indefinite:

Explosive experts who examined a car bomb outside New Scotland Yard found a charge so big that they ordered an immediate evacuation… (73).

I was so excited about Horace I just rushed out of the house ( 60, 824).

В випадках другої різновидності дія головного речення здійснилась, а дія підрядного здійснюється в теперішньому часі:

I got such a damned jolt when they told me what was up that I’m all in anyhow (33,209).

I was so upset that I don’t know what I said (8, 8).

Видо-часові форми тут застосовуються абсолютно.

В складнопідрядних реченнях з підрядним реченням слідства зустрічаються тільки відношення одночасності і слідування другого типу, причому відношення одночасності більш характерні ( відповідно 61% і 39% обстежених прикладів). Видо-часові форми в підрядних реченнях слідства застосовуються абсолютно.

14. Складнопідрядні речення з підрядним реченням порівняння.

Підрядні речення порівняння висловлюють дію, з котрою порівнюється дія, позначена групою присудка головного речення. Наприклад: You know a lot more than I thought you did ( 50, 451). Підрядні речення порівняння приєднуються до головного речення за допомогою сполучників as, або than. В тих випадках, коли вони вводяться сполучником as, в головному реченні застосовується в якості корелят сполучник as, або so ( останнє в негативних реченнях). Якщо ж підрядні речення порівняння вводяться сполучником than, то в головному реченні міститься прислівник, або прикметник в порівняльній ступені , причому частіше інших вживається прислівник more. Безсполучникове приєднання в цьому типі підрядних речень відсутнє. Дія підрядного речення порівняння може бути одночасним з дією головного речення, передувати йому і слідувати за ним, причому це слідування першого типу. Зустрічаються також випадки відсутності тимчасового зв’язку між діями головного і підрядного речень. При одночасності дій видо-часові форми застосовуються в підрядних реченнях слідства тільки абсолютно. В більшості випадків дії головного і підрядного речень відносяться до одного часового плану – плану минулого часу. При цьому присудок підрядного речення виражено формою Past Indefinite:

Daddy wasn’t half as unhappy as people thought he was (56, 61).

Many a cold morning I blessed the stove more than I cursed the sermon (68,215).

Крім того, зустрічаються випадки різноплановості дій головного і підрядного речень. В прикладах такого роду в підрядних реченнях застосовується форма Present Indefinite:

In her first TV show she proved as ready a comic as she is a talented singer (73).

В наступному прикладі мова піде про тренування космонавтів:

Stimulation was as close to the real thing as it’s possible to make it… (5, 242).

При передуванні видо-часові форми можуть вживатися відносно і абсолютно, однак, частіше спостерігається абсолютне вживання:

а) Відносне застосування видо-часової форми (Past Perfect):

And he always fought just as cleanly as he’d played football (45 , 83).

It was kept longer than I had foreseen (26,134).

b) Абсолютне застосування видо-часової форми (Past Indefinite):

My uncle, Mr. Gore-Urquhart, got back from Paris sooner than he expected…(1, 94).

He didn’t sing any better than he did in 1933… (42,121).

В підрядних реченнях порівняння зустрічається слідування тільки першого типу. Присудок підрядного речення має форму Future Indefinite, отже, видо-часова форма застосовується абсолютно:

I knew more about-love… betrayal… and death, when I was ten years old than you will ever know all your life (51, 94).

He didn’t tell me much as he will tell you (19,164).

Крім того, в цьому типі складнопідрядних речень часовий зв’язок між діями головного і підрядного речень може бути відсутнім. Приклади такого роду розпадаються на дві групи. В першій групі дії головного і підрядного речень можна формально роздивлятись як частково одночасні, так як дія підрядного речення більш тривала і здійснилась також в той момент, коли здійснювалась дія головного речення. Однак, ці дії з точки зору персони ,яка говорить, не зв’язані між собою в часі; тому часовий зв’язок між ними представляється несуттєвим . В випадках такого роду присудок підрядного речення має форму Past Indefinite і Present Perfect неграничних дієслів:

It was as pretty a tree as the world ever knew (73).

Oh, Ned, I loved it more than I’ve ever loved anything in my life… ( 45, 185).

В прикладах другої групи ясно, що дія підрядного речення відбулася пізніше дії головного речення, або відбувається в теперішньому часі. Однак, ці відношення не можна роздивлятись як слідування другого типу, тому, що в цих прикладах також відсутній часовий зв’язок між діями головного і підрядного речення:

He was an even better man than I told you and I am terribly sorry to have hurt him, but there was no escape (38, 241).

I could see her on the deck above me, as plain as I see you now (36, 228).

I didn’t think half as much of Newman as I do now… (34, 23).

У всіх випадках відсутність часового зв’язку між діями головного і підрядного речень порівняння видо-часові форми застосовуються абсолютно.

Для підрядних речень порівняння найбільш характерні відношення одночасності, які зареєстровані в 63% проаналізованих прикладів. Рідкіше спостерігаються відношення передування. Відношення слідування зустрічаються рідко, причому це слідування першого типу. В ряді випадків відсутній часовий зв’язок між діями головного та підрядного речень. Видо-часові форми в підрядних речень порівняння зживається переважно абсолютно.

15. Складнопідрядні речення з підрядним образу дії.

Підрядні речення образу дії показують, яким чином здійснюється дія, позначена групою присудка головного речення. Наприклад:

So I made a microphotograph as you showed me… (21, 254).

Підрядне речення образу дії вводиться сполучником as.

Дія підрядного речення образу дії може бути одночасною з дією головного речення, або передувати йому. Відношення слідування не характерні для цього типу підрядних речень . Спостерігається і відсутність часового зв’язку між діями головного і підрядного речень. При одночасності видо-часової форми в підрядних реченнях образу дії вживаються тільки абсолютно. При одноплановості дій головного речення і підрядного в проаналізованому матеріалі зареєстровані тільки випадки повної одночасності. В підрядному реченні присудок має форму Past Indefinite:

She did what she liked, she lived as she liked (37, 280).

I stood as my brother stood and spoke heartily as he spoke… (2, 75).

В випадках різноплановості в підрядному реченні застосовується форма Present Indefinite. Як правило,підрядні речення такого роду містять узагальнення, свого роду «вічну істину»:

And so, after a time they began to smile at me too as people smile at some oddly fashioned dog that trots across their path at some distance (72, 41-42).

I had the greatest difficulty in making her tell me what the trouble was, I got at it, as one always does get at these things, indirectly (71, 68).

При передуванні зустрічається окреме вживання видо-часових форм, однак, превалює абсолютне вживання:

а) Відносне вживання видо-часової форми (Past Perfect). В наступному прикладі мова піде про слугу, котрий був поранений:

Yes, but he dragged himself to the window, all the same, to admit us, just as we had planned (36, 238).

Manderley (назва маєтку) went on as it had always been (37, 278).

б) Абсолютне вживання видо-часової форми(Past Indefinite і Present Perfect):

I didn’t want to let the chance go by, as I let it go before (40, 99).

You were lying to me tonight as you’ve always lied (45, 275).

В цьому типі складнопідрядних речень часовий зв’язок між діями головного та підрядного речень може бути відсутнім. Тому, хоча в випадках такого роду завжди ясно, що дія головного речення здійснилася раніше, а підрядного – пізніше, або відбувається в теперішньому часі, ці відношення не можна роздивлятись як слідування другого типу. Якщо дія підрядного речення відбулася пізніше головного, то присудок підрядного речення має форму Past Indefinite Present Perfect:

He acted exactly as I told you (59, 23).

The conversation proceeded pretty much as he has described (73).

В тих випадках, коли дія підрядного речення здійснюється в теперішньому часі, в ньому застосовуються Present Indefinite і Present Continuous :

I despised my faith in the thing (маються на увазі хіромантія), just as you despise yours (14, 163).

…I thought: “Rebecca did this. She took the lilac, as I am doing, and the springs one in the white vase” (37, 169).

У всіх випадках відсутність часового зв’ язку між діями головного речення і підрядного образу дії видо-часові форми вживаються абсолютно.

Для підрядних речень образу дії найбільш типові відношення передування, які зареєстровані в 56% обстежених прикладів. Трохи рідкіше спостерігаються відношення одночасності. В ряді випадків відсутній часовий зв’язок між діями головного і підрядного речень. В цілому видо-часові форми в підрядних реченнях образу дії вживаються переважно абсолютно (85% прикладів).

Висновки

Узгодження часів і відносне вживання видо-часових форм.

Описані вище закономірності вживання видо-часових форм в складнопідрядних реченнях різних типів дозволяють нам відповісти на питання про те , чи слід ототожнювати поняття узгодження часів, яке трактується в граматиках англійської мови як підпорядкування форми дієслова- присудка головного речення з відносним вживанням видо-часових форм.

Як правило , автори, які користуються в своїх роботах поняттями абсолютного и відносного застосування часів, становлять знак рівності між узгодженням часів і їх відносним вживанням, з одного боку, і між відсутністю узгодження часів і їх абсолютним вживанням – з другого. Однак, проведений аналіз змушує нас переглянути це положення. Звернемося ще раз до питання про характер самих видо-часових форм англійської мови. В своїй роботі ми неодноразово підкреслювали, що одні видо-часові форми завжди позначають час відносно, в той час як другі мають абсолютне значення, або можуть бути використані для позначення відносного часу.

К формам першого типу відносяться Past Perfect і Past Perfect Continuous, а також Future-in-the-Past і Future –in-the-Past Continuous. Як видно із попередніх прикладів, ці форми зустрічаються в любих підрядних реченнях при відношенні передування і слідування першого типу поза залежності від характеру лексичного наповнення головного речення. Однак, лексичне наповнення головного речення все ж таки надає певний вплив на вживання форм Past Perfect і Future-in-the-Past в підрядних реченнях.

В тих випадках , коли лексичне наповнення головного речення вказує на мовну діяльність , розумові процеси, сприйняття і емоції, в підрядних реченнях превалюють ті форми, які мають відносне значення. Напроти, в тих випадках, коли в головному реченні лексичне наповнення характеризується інакшою семантикою , а в підрядних реченнях, як правило, превалюють видо-часові форми з абсолютним значенням.

К формам другого типу належать Past Indefinite і Past Continuous, які в основному вживаються в англійській мові абсолютно. Як ми бачили, ці форми можуть мати відносне значення в підрядних реченнях в тих випадках, коли вони позначають дію; фактично відносних до теперішньому часу (тобто частково одночасних з дією головного речення). При цьому обов’язковою умовою являється наявність в головному реченні лексичного наповнення, що містить вказівку на мовну діяльність, розумові процеси, сприйняття, емоції. Слід підкреслити, що в мовному матеріалі , підданому аналізу, не було ні одного прикладу відносного вживання форм Past Indefinite і Past Continuous при іншому лексичному наповненні головного речення.

Із попереднього викладання нам відомо, що в тих підрядних реченнях , де зустрічається відносне застосування форм Past Indefinite і Past Continuous, можлива заміна цих останніх формами Present Indefinite і Present Continuous.

Така заміна викликається прагненням персони, яка говорить, реально відображати існуючі факти шляхом співвіднесення їх с реальним( абсолютним) часом, або бажанням підкреслити , що дія являється звичайною, часто повторюваною, звичною. Крім того, форма Present Indefinite використовується для висловлювання так званих «вічних» істин. Частіше всього ми знаходимо «вічні» істини в додаткових реченнях першого підтипу, однак, вони зустрічаються в аппозитивних реченнях в першому підтипі, в предикативних реченнях другого підтипу і в додаткових реченнях після формального It в першому підтипі. З другого боку, «вічні» істини можуть бути висловлені і за допомогою форми Past Indefinite.

Таким чином, ці форми теперішнього і минулого часів виявляються взаємозамінними: вживання їх якби факультативно. Проте не можна забувати , що в тих підрядних реченнях, де зустрічається відносне вживання форм Past Indefinite і Past Continuous, воно фактично превалює (виняток в цьому плані представляє лише підрядні означальні речення і причини.)

Інша картина спостерігається в тих підрядних реченнях , для яких характерне лише абсолютне застосування форм Past Indefinite і Past Continuous .

В цих підрядних реченнях вживання форм Past Indefinite і Past Continuous з одного боку, і Present Indefinite і Present Continuous з другого боку, ніколи не буває взаємозамінними: воно завжди строго обов’язкове.

Форми теперішнього часу ні при яких обставинах не можуть бути замінені формами минулого часу і, навпаки, так як подібна заміна привела б к порушенню смислу висловлювання.

Наприклад: You got what you wanted. (50, 275).

How did I emerge into what I am? (60, 248).

Деякі підрядні речення цього роду також можуть мати значення «вічної» істини, в них застосовується Present Indefinite. Звісно, що можливість використання в них форми Past Indefinite для висловлювання «вічних» істин в цих випадках виключається . Ми приводили приклади «вічних» істин на базі означальних речень в першому підтипі (с.48), предикативних речень в першому підтипі(с.78), і підрядних речень образу дії (с. 104).

Таким чином, вживання видо-часових форм виявляється більш суворим в тих типах підрядних речень, де вони мають абсолютне значення, і більш вільним ( у всякому разі в контекстах теперішнього часу )в тих типах , де вони мають відносне значення. Такий висновок, який випливає безпосередньо із розбору мовного матеріалу, показує, що автори практичних граматик не зовсім вірно підходять до питання про вживання видо-часових форм в складнопідрядних реченнях . В розділах, присвячених узгодженню часів, звичайно вказується , що в тих типах речення, де узгодження часів не дотримується, можна вживати «будь-який» час , тоді як під узгодженням часів мається на увазі сувора підлеглість певним нормам.

Все це підводить нас до наступної трактовки поняття про узгодження часів.

Про узгодження часів в такому сенсі, як ми його знаходимо в граматиках( тобто про підлеглість форми дієслова-присудка підрядного речення формі дієслова - присудка головного речення), мова може йти тільки про ті складнопідрядні речення, де відносне вживання видо-часових форм превалює у всіх трьох видах часових відношень – одночасності, передування і слідування. Особлива роль приходиться на частку часткової одночасності , при якій в умовах різноплановості дій головного і підрядного речень в останньому спостерігається відносне застосування форм Past Indefinite і Past Continuous. В випадках дотримання всіх цих умов ми виявляємо єдину систему переважно відносного вживання видо-часових форм. Вказаним вище вимогам відповідають складнопідрядні речення:

1. з підрядним додатковим реченням першого типу;

2. з підрядним реченням після формального it першого підтипу;

3. з предикативним підрядним реченням другого підтипу;

4. з підрядним реченням мети.

В підрядних реченнях мети видо-часові форми вживаються переважно відносно при відношеннях слідування, оскільки других видів часових відношень в них не спостерігається. Важливо підкреслити , що у всіх складнопідрядних реченнях, в яких дотримується узгодження часів,лексичне наповнення головного речення вказує на мовну діяльність, розумові процеси, сприйняття та емоції. Цим пояснюється той факт, що, за виключенням складнопідрядних речень з підрядними мети, узгодження часів дотримується лише в одному з підтипів перелічених вище складнопідрядних речень.

Поняття відносного вживання видо-часових форм значно ширше поняття узгодження часів. Це доказується тим, що форми з відносним значенням зустрічаються навіть в тих типах складнопідрядних речень , для яких характерне абсолютне використання видо-часових форм, тобто там, де відповідно з граматиками узгодження часів не дотримується. Так, майже у всіх типах складнопідрядних речень ми виявляємо форми відносних часів Past Perfect і Future-in-the-Past, причому вживання цих форм знаходить широке розповсюдження . Таким чином, поняття узгодження часів і відносне вживання видо-часових форм не співпадають. Ці поняття лише схрещуються і відповідають один одному тільки в тих типах складнопідрядних речень, де спостерігається переважно відносне вживання видо-часових форм при будь яких часових відношеннях.

Необхідно зупинитися ще на одному питанні – зв’язку узгодження часів з непрямою мовою , оскільки автори багатьох граматик справедливо визначають, що узгодження часів являється однією з рис, яка характеризує непряму мову. Однак, говорячи про непряму мову, вони обходять мовчанням питання про те, в якому саме структурно-семантичному типі складнопідрядних речень непряма мова знаходить вираз. Проте приклади, які наводяться цими авторами, ясно свідчать про те, що під непрямою мовою фактично маються на увазі додаткові підрядні речення, причому в головному реченні містяться дієслова,що входять в непряму мову.

Виходячи з такого розуміння непрямої мови, які ми знаходимо в їх роботах , ми повинні сказати, що ті характерні риси вживання видо-часових форм, які вони приписують тільки складнопідрядним реченням з підрядними додатковими, спостерігаються і в других типах складнопідрядних речень.

Таким чином, з поля зору цих авторів випали всі інші складнопідрядні речення,які характеризуються тими ж рисами,що й складнопідрядні речення з підрядними додатковими, а саме тим же лексичним наповненням головного речення і характером вживання видо-часових форм(переважно відносних) в підрядних реченнях. Вплив лексичного наповнення головного речення, що позначає мовну діяльність, розумові процеси, сприйняття і емоції, позначаються і на вживання видо-часових форм в підрядних означальних і причини в складі другого підтипу, хоча в них спостерігається переважно абсолютне вживання видо-часових форм.

Таким чином, автори, які відстоюють ту точку зору,що непрямій мові притаманне узгодження часів, праві. Одна непряма мова являється лише приватним випадком, в той час як можливість переважно відносного вживання видо-часових форм розповсюджується на цілий ряд других типів складнопідрядних речень.

Список літератури

1. Бархударов Л.С., Штелінг Д.А. Граматика англійської мови. М.,1973.

2. Волкова А.А. Інфінітив і герундій в функції підмета(на матеріалі сучасної англійської мови). Канд . дис. М.,1964.

3. Воронцова Г.Н. Нариси з граматики англійської мови. М.,1960.

4. Гаркунова З.П. Застосування часових форм в додаткових підрядних реченнях в сучасній англійській мові. Канд.. дис. М.,1954.

5. Донецька М. В. Складнопідрядне речення з обставинними підрядними реченнями причини в сучасній англійській мові. Канд. дис. М.,1955.

6. Есперсен О. Філосрфія граматики. М.,1958.

7.Крилова І. П. Складнопідрядне речення з підрядними умови в сучасній англійській мові. Канд. дис. М.,1955.

8. Смирницький А.І. Синтаксис англійської мови. М.,1957.

9. Смирницький А. І. Морфологія англійської мови. М.,1959.

10. Allen R. L. The Verb System of Present-Day American English. The Hague-Paris, 1966.

11. Ashton A.J. Senior English Grammar. London, 1945.

12. Clark E.M. Spoken English. An Idiomatic Grammar for Foreign Students. Edinburg, 1947.

13. Galperin I.R. Stylistics. M., 1977.

14. Gordon E.M., Krilova I.P. Tense and Voice in Modern English. M., 1971.

15. Gordon E. M., Krilova I.P. A grammar of Present-Day English. M.,1974.

16. Kelly B. An Advanced English Course for Foreign Students. Longmans, 1962.

17. Nesfield J.C. Outline of English Grammar. London, 1908.

18. Pence R.W. A Grammar of Present-Day English. New York, 1971.

19. Scheurweghs G. Present-Day English Syntax. Longmans, 1961.

20. Sonnenshein F.A. A New English Grammar. Parts 1,2,3. Oxford, 1945.

21. Thomson A. J., Martinet A.V. A Practical English Grammar for Foreign Students. London, 1968.

Список літератури, використаний для аналізу

1. K. Amis. Lucky Jim. London, 1957.

2. M. Andersen. The Watches on the Shore. Penguin Books, 1968.

3. S. Barstow. The Watchers on the Shore. Penguin Books, 1968.

4. J. Brain. Room at the Top. M., 1961.

5. M. Caidin. Marooned. 1964 (Great Britain).

6. A.Christie. Funerals are Fatal. New York, 1961.

7. A. Christie. Remembered Death. New York,1959.

8. A. Christie. The Body in the Library. London,1960.

9. A. Christie. The Burden. 1964 (USA).

10. A. Christie. The Murder of Roger Ackroyd. Penguin Books. 1955.

11. A. Christie. They Do It with Mirrors. Glasgow, 1964.

12. B. Cole. Sebu: the Volcano. New York,1957.

13. E. Ferber. Ice Palace. New York,1957.

14. 50 Great Short Stories edited by Milton Crane . New York,1952.

15. E. S. Gardner. The Case of the Stepdaughter’s Sister. New York,1965.

16. E. S. Gardner. The case of the Substitute Face. New York,1966.

17. E. S. Gardner. The Case of the Terrified Typist. New York, 1962.

18. W. Gibson. Two for the Seesaw. New York, 1962.

19. Great American Short Stories edited by Wallace and Mary Stegner. New York, 1957.

20. G. Greene. Lover Takes All. New York, 1957.

21. G. Green. Our man in Havana. Toronto, 1968.

22. G. Green. The Quiet American. M.,1959.

23. G. Green. The third Man. New York, 1962.

24. A. Hailey. Airport. New York, 1956.

25. G. Hailey. Hotel. New York. 1956.

26. G. Heyer. No Wind of Blame. London,1954.

27. P.H. Johnson. An Impossible Marriage. London,1954.

28. H.R. F. Keating. A Rush on the Ultimate. Penguin Books, 1966.

29. F. Knebel, Ch. Bailey. Seven Days in May., 1970.

30. J.Lindsay. A Local Habitation. London,1957.

31. C. Mackensie. Rockets Galore. London,1957.

32. N. Marsh. Hand in Glove. New York, 1963.

33. N. Marsh. Surfeit of Lampreys. London and Glasgow, 1963.

34. W.S. Maugham. Cakes and Ale. New York, 1963.

35. W.S. Maugham. The Best Short Stories. New York,1964.

36. D. du Maurier. Frenchman’s Creek. New York,1965.

37. D. du Maurier. Rebecca. M.,1956.

38. J. A. Michener. Caravans. Bantam Books, 1966.

39. J.A. Michener. The Drifters. Greenwich, Conn.,1972.

40. A. Miller. The Price. New York, 1968.

41. M. Mitchel. Gone with the Wind. New York, 1958.

42. A. Morgan. The Great Man. New York, 1955.

43. I. Murdoch. An Unofficial Rose. London,1962.

44. E. O’Neill, Long Day’s Journey into Night. New Haven,1957.

45. E. O’Neill, Three Plays . New York, 1958.

46. J. O’Hara. Butterfield 8, New York, 1960.

47. J. O’Hara. Hope of Heaven, New York, 1956.

48. J. O’Hara. The Horse Knows the Way. Toronto, New York, London, 1966.

49. J. O’Hara. The Instrument. New York, 1967.

50. J. O’Hara. Generation. Twenty-two Stories. New York,1969.

51. J. Osborne. Modern English Plays. M.,1966.

52. J. Osborn. Time Present. The Hotel in Amsterdam. London, 1968.

53. Plays of the Modern Theatre. L., 1970.

54. J.B. Priestley. Black-out in Gretley. New York and London,1942.

55. E. Queen’s Anthology. Vol. 2. London, 1961.

56. E. Queen’s Double. Double. Penguin Books, 1958.

57. M. Sharp. Cluny Brown. Boston, 1944.

58. I. Shaw. The young Lions. Signet Books, 1958.

59. N. Simon. The Old Couple. New York, 1966.

60. Sixteen Famous American Plays. New York, 1976.

61. C. P. Snow. Death Under Sail. London, Melbourne, Toronto, 1959.

62. C. P. Snow. The Sleep of the Reason. New York, 1968.

63. C. P. Snow. Time of Hope. M.,1964.

64. J. Susan. Valley of the Dolls. Bantam, 1967.

65. The Best American Short Stories edited by M. Foley and D. Burnett. New York, 1963.

66. Three American Plays. M., 1972.

67. K. Vonnegut, Jr. Cat’s Cradle. London, 1963.

68. J. Wain . A Winter in the Hills. Great Britain, 1970.

69. E. Waugh. A Handful of Dust. Boston, 1968.

70. E. Waugh. Brideshead Revisited. Penguin Books, 1958.

71. T. Wilder. Three plays. Bantam Books, 1958.

72. T. Williams. The Glass Menagerie. New York, 1967.

73. English and American newspapers.

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Линдіна Зоя Федорівна

Пов’язані теми

Англійська мова, Методичні рекомендації

Додано

13 грудня 2020

Переглядів

1403

Оцінка розробки

Відгуки відсутні