Відображення японських уявлень про красу в поезії Мацуо Басьо. Розробка уроку літератури для 6-го класу

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ „ЛІТЕРАТУРА“

6 клас

Дата проведення:

Тема: „Відображення японських уявлень про красу в поезії Мацуо Басьо.“

Цілі уроку: познайомити учнів з далекими фактами творчості біографії Мацуо Басьо, дати коментарі до віршів поета, познайомити учнів з особливостями японської поезії, дати уявлення про поняття „японське хокку“, розкрити особливості жанру, формувати навички виразного читання та монологічного мовлення учнів, викликати інтерес в учнів до японської культури, традицій, звичаїв, розвивати творчу діяльність, здатність висловлювати власну думку з морально-духовних питань.

Тип уроку: комбінований урок, урок вивчення біографії, художнього твору та художнього сприйняття твору з елементами формування теоретико-літературних понять („хокку“).

Вид уроку: урок-роздум

Обладнання: комп'ютерна презентація, японська музика (аудиозапис), малюнки до поезії Мацуо Басьо, Підручник для 6 кл. загальноосвіт. Навч. закл./ О. М. Ніколенко, Т. М. Конєва, О. В. Орлова та ін. – К. : Грамота. 2014. – 256 с.

Оформлення дошки: 1. Дата. 2. Тема уроку. 3. Епіграф до уроку.

ХІД УРОКУ

І Організаційний момент. Оголошення теми, мети та епіграфу уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІ Робота над темою уроку.

1. Вступне слово вчителя.

Лунає японська фонова музика. Відео до теми уроку.

Сьогодні на уроці ми здійснимо уявну подорож, своєрідну екскурсію до далекої від нас країни світанкового сонця – Японії. Ми ознайомимось з деякими звичаями японського народу, відкриємо новий вид вірша, який склада­ється всього з трьох рядків, дізнаємось про поета Мацуо Басьо – неперевершеного майстра у складанні таких незвичних для нас віршів.

2. Повідомлення учня.

Японія розташована на гористих островах, які тільки на чверть придат­ні для проживання. З XII ст. за наказом імператора японці не мали права на переміщення: вони змушені були проживати на одному місці. Довко­ла – бурхлива стихія, тому дім – це головне. Життя Японії неможливо уявити без поезії. Одна з найдавніших традицій у цій країні – довіряти свої почуття й думки віршам. Поетичні рядки тут можна знайти скрізь: на картинах, на ширмах, на рушниках, на  дерев’яних ляльках. Коли цвіте сакура, усі японці стають поетами, приколюють папірці зі своїми віршами прямо до квітучих дерев або голосно декламують. З усіх майстрів японської поезії найвідомішим є Мацуо Басьо, про якого знають навіть найменші мешканці країни.

3. Лекція вчителя. Життєвий та творчий шлях поета. Продовження відео з інформацією до теми уроку. У японців заведено називати спочатку прізвище, а вже потім ім’я людини. Тому Мацуо – прізвище поета, який народився 1614 р. в м. Іґa-Уeно (нині – Іґа) на острові Хонсю. Хлопчика назвати Дзінсітіро, а коли він досяг повноліття, його стали називати Мунефуса. Басьо – це літературний псевдонім митця. У середині ХІІ ст. в Японії стихли війни, почали розвиватися наука, ремесла та різні види мистецтва. А колишні воїни – самураї – стали заробляти на життя не мечами, а мирними справами.

Отож батько та старший брат Мунефуси, самураї за походженням, викладали каліграфію. Перші вірші Мунефуси написав „за компанію“ зі своїм другом – Тодо Йошітада, сином володаря замку в Іґа-Уено. Хлопці разом зростали, а задля розваги писали вірші. Утім, юний друг майбутнього поета раптово помер, і він із щемом у серці пішов із рідного міста шукати щастя в Едо (стара назва Токіо).

На той час йому було 28 років. Знайти роботу було нелегко та все ж таки Мацуо Басьо зміг улаштуватися вчителем поезії. Проте йому не сиділося на місці. Він багато мандрував різними містами Японії й привозив звідти нові враження, що навічно закарбувалися в його коротеньких вірша – хайку (хокку). Ця поетична форма була відома й раніше, але саме Мацуо Басьо зробив її довершеною.

Великий вплив на творчість митця справила філософія дзен – напрям буддизму, (буддизм – давнє релігійно-філософське вчення, засноване на вірі в Будду й у духовне пробудження, поширене в Японії, Китаї та інших східних країнах), який і тепер поширений у сучасний Японії. Для цієї філософії притаманне внутрішнє самоспоглядання, надання пріоритету духовному, (а не матеріальному), пошук „просвітлення“, що може відкрити смисл усього сущого. У поезії Мацуо Басьо прагнув пізнання глибинної сутності речей, тому його не випадково називають поетом-філософом. Через опис природних явищ і деталей зовнішнього світу в його віршах завжди прихований глибокий зміст.

Поет став відомим, але потерпав від бідності. Тому один з його учнів, син багатого торговця, умовив батька подарувати вчителеві невелику хатинку біля озера в передмісті Едо-Фукаґава. Посадивши біля хижки бананові дерева, назвавши її Басьо-ан („бананова хатинка“) й узявши собі відповідний псевдонім — Басьо (дослівно означає „бананова пальма“ чи „бананове дерево“), письменник відчував себе щасливим, бо мав змогу творити.

Мацуо Басьо помер у мандрах. 1694 р. він вирушив у подорож до м. Осаки, але в дорозі йому стало зле, і згодом він помер в оточенні своїх учнів. Його поховали в храмі Йошінака (нині префектура Шіґа).

У самому центрі Токіо в районі Кото створено музей Мацуо Басьо. Довкола вирує сучасне місто, а тут - тиша й поезія.

ІІІ Словникова робота. Теорія літератури. Рубрика “Сторінками поезії“.

У японській поезії  немає рими, але має значення ритм (дуже простий), кількість складів і лаконізм. А ще вона сповнена натяків, недомовленостей та іносказань. Японською цей прийом називається юґен (словами сказати мало, а змісту висловити багато). Те, про що європеєць скаже відверто, що він любить і відчуває, чого прагне і т. д., у японських віршах буде висловлено через підтекст, тобто не прямо, а через образи природи, зовнішні деталі тощо. А ще в Японії існують особливі поняття для позначення того, що ми називаємо красивим. Сабі означає красу давнини, те, на чому лежить відбиток часу (тому японці, наприклад, милуються давнім храмом або навіть каменем, який кілька століть пролежав в одному місці й покрився мохом). Вабі означає принадливість буденного, звичайного (тому для японців можуть бути красивими будь-яка польова квітка, рідне помешкання чи предмети вжитку і т. д.). А шібуй – це краса, у якій поєднуються природність і стримана вишуканість. Японці дуже цінують неяскраву красу. Хайку – традиційний жанр японської поезії: неримований вірш, що складається з трьох рядків: у першому – 5 складів, у другому – 7, у третьому – 5.

IV Робота з текстами хокку (картки). (ДОДАТОК 1)

Іноді тривірша складалися як напис до картини, іноді, навпаки, хочеться написати картину до тривіршів. Наприклад, до такого:

Осіння місяць, засохлі квіти

Сосну малює тушшю мов печаль свою,

На синіх небесах. Трава пожовклі сім’я розсипає.

Картки 1-3 — Літо в Японії.

Картки 4-8 — Осінь в Японії.

Картки 9-12 — Весна в Японії (цвітіння Сакури).

Картка 13 — Зима в Японії.

1. Які традиційні для японської поезії образи використовує Мацуо Басьо? Розкрийте їх зміст.

2. Які душевні стани (емоції, почуття) відтворюють картини природи у віршах митця?

3. Наведіть приклади вияву понять сабі, вабі, шібуй, юґен у хайку поета.

4. Доведіть, що Мацуо Басьо вміє „малювати словом“.

5. Виразно прочитайте ваше улюблене хайку Мацуо Басьо. Які проблеми порушуються у ньому? До яких роздумів воно вас спонукало?

6. Знайдіть „сезонні слова“ у віршах поета. Якій порі року вони відповідають? Які думки й почуття вони допомагають утілити в тексті?

V Актуалізація опорних знань. Словесне малювання.

•                 Яку б ілюстрацію ви зробили до цього вірша, які б матеріали використали?

Коли японський художник малює осінь, він зображує одне дерево, побите дощами і зігнуте вітром. Але перш ніж взятися за пензель, довго дивиться на чистий аркуш паперу.

Потім виникає кілька чітких ліній, нехитрих, але точних, які хвилюють душу не менш левітановськіх пейзажів. „Щоб японський художник намалював гілку, він повинен відчувати, як вона росте“, – кажуть поціновувачі мистецтва.

Так і в хокку. Його лаконічність оманлива. У ньому прихований глибокий підтекст, і він неоднозначний. Кожен може прочитати його по-своєму, знайти співзвучність зі своїми думками.

Є ще одна особливість хокку. Про що б не були вірші японського або європейського поета, вони завжди – про людину. У хокку ж присутність природи при цьому – обов’язкова. Природа – відображення духовного життя поета. Щоб передати свій стан, японський поет вибирає час року і „картинку“ в природі, яка відповідає його духовному складу. Потім він відкидає великі деталі, залишаючи самі дрібні риси. І залишаються тільки три рядки:

Метелик літає.

Одна — єдина тінь

На всьому полі.

Порівняємо хокку Басьо з уривком вірша І. Буніна „Листопад“:

Сегодня целый день играет

В дворе последний мотылек

И, точно белый лепесток,

На паутине замирает,

Пригретый солнечным теплом ...

Можна сказати, що там, де європейський поет прагне до точності, відтворюючи всі нюанси і відтінки, японський — безжально відкидає все зайве. Європейський поет немов говорить читачеві: „Подивися, я відкрив тобі те, чого ти не помічав, що не цінував“. А японці довіряють своєму читачеві, пропонують йому начерк до картини, яку він домалює сам. І в цій причетності до творчості – величезна радість.

•                 Які рядки передають роздуми ліричного героя про життя людини?
•                 За допомогою яких слів природа і душевний стан людини зображуються у нерозривній єдності?

Японська і європейська поезія йдуть до читача різними шляхами. Але почуття, які вони пробуджують, однакові у всіх людей. Ми всі сумуємо від самотності, страждаємо від розлуки і болю, радіємо ранку і сонцю і схиляємося перед великою мудрістю природи. І тому так близькі нам рядки Басьо й О. С. Пушкіна:

Засохла гілка

Крука притулок.

Осінній вечір

***

Унылая пора!

Очей очарованье!

Приятна мне твоя прощальная краса.

Люблю я пышное природы увяданье,

В багрец и золото одетые леса.

В их сенях шум и свежее дыханье

И мглой волнистою покрыты небеса,

И редкий солнца луч, и первые морозы,

И отдаленные седой зимы угрозы.

А ось як звучить хайку на японській мові:

фуру (старый) икэ (пруд) я (и (вот)! )
кавадзу (лягушка) тобикому (прыгнула)
мидзу но (воды) ото (звук)

古池や蛙飛びこむ水の音

О, дремотный пруд,
прыгают лягушки вглубь,
слышен всплеск воды.
(Перевод Валерия Брюсова)

VI Підсумки уроку. Інтерактивна вправа „Мікрофон“. Продовжте фразу:

• Я зрозумів (зрозуміла) ...

• Я вражений (вражена) ...

• Мені здається, що хокку ...

VII Домашнє завдання.

1.        Творче завдання: самостійно скласти 3-4 хайку (хокку), дотримуючись законів цього жанру.
2.        Оберіть самостійно 2-4 хокку та зробіть їх письмовий аналіз, ілюстрації.
3.        Ознайомитись з біографією Роберта Бернса.

ДОДАТОК 1