«Відома і чута в усіх кінцях землі, або пам`ятки найвизначнішим діячам Київської Русі та Галицько-Волинської держави

Конспект уроку 5 клас

Шиманчик Яна Миколаївна, вчитель історії та правознавства Мар'є-Дмитрівської опорної загальноосвітньої школи І-ІІІ ст., Софіївського району Дніпропетровської області, вчитель  ІІ категорії.

Тема: «Відома і чута в усіх кінцях землі, або пам`ятки найвизначнішим діячам Київської Русі та Галицько-Волинської держави

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• пояснювати та доречно вживати слова «князь», «християнство», «імператор», «фреска», «мозаїка»;
• визначати особливості правління перших князів Ольги, Володимира та Данила;
• використовувати фрагменти писемних джерел для розповіді про християнство та опису історичних пам`яток.
• показуватимуть на карті Київську Русь та Візантію;
• висловлювати міркування стосовно внеску перших князів в українську історію;
• застосовуватимуть новітні технології у навчанні історії.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу, формування вмінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Підготовчий етап (до 5 хв.)

1. Перевірка готовності класу до уроку.

2. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

На цього етапі уроку можна запропонувати учням відкрити підручник на

с. 90 та виконати завдання:

1.Яке значення для дослідження минулого мають пам’ятки і пам’ятники?

2. Як розповісти про пам’ятку, а як – про пам’ятник?

3. Які найвідоміші пам’ятники історичним постатям княжих часів?

4. Чому пам’ятки і пам’ятники є надбанням культури?

• Завдання

Роздивіться фотографії та прочитайте коментарі до них. Коли було створено книгу, сторінки якої зображено на фото? Пам’ять про яку епоху вона береже? Чому історичні джерела називають па м’ятками? На честь кого споруджено пам’ятник, який бачите на ілюстрації? Що знаєте про цих діячів? Чому пам’ятники їм споруджують у різних країнах, у яких користуються кириличною абеткою? Як пов’язані поняття «пам’ятник» і «пам’ять»? Чи може пам’ятник бути пам’яткою?

ІІ. Основний етап (25−30 хв.)

1. Оголошення теми, визначення навчальних цілей (очікуваних результатів) уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.

2. Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування та вдосконалення вмінь та навичок.

1. Чому княгиню Ольгу та князя Володимира вшановують як святих?

Учитель організовує роботу в тій послідовності, яку запропоновано в підручнику. Розпочинає з розповіді  учням про походження слова «Русь» та «Київська Русь»; показує на карті кордони Київської держави за Ольги та Володимира (можна запропонувати двом-трьом учням вийти до дошки і показати кордони держави). Розповідь про княгиню Ольгу вчитель розпочинає з перегляду її портрету на дошці та порівняння з фотом пам`ятника на с. 91. Вчитель може використати уривки з «Повісті минулих літ» про приїзд Ольги до Візантії, опрацювавши  їх з класом. Надалі вчитель просить учнів звернути увагу та зачитати одного з учнів поняття на с. 91 та проговорити їх хором. На карті один із учнів може спробувати показати Візантію.

Далі вчитель просить учнів звернути увагу на фото с.92 і спробувати пояснити де вони його зустрічали? Розпочинає з розповіді  учням  про князя Володимира, про прийняття християнства. Після цього звертає увагу учнів на документ на с. 92. Один з учнів в голос зачитує, завдання до документу виконують класом.

Роботу над першим пунктом завершує роботою в парах на с. 92 Роздивіться фотографії. Про що свідчить той факт, що пам’ятник князю Володимиру збудували 1853 року – через 865 років після події, якій він присвячений? Чому цей пам’ятник майже без змін збережений до сьогодні? Що вказує на те, що Володимир хрестив Русь? Які деталі на світлині дають підстави для висновку, що її зроблено понад 150 років тому?

2. Коли в Києві постав Софійвський собор?

На цьому етапі так само доречно дотримуватися послідовності, запропонованої в підручнику. Учні читають другий пункт параграфа, вчитель пропонує завдання на його опрацювання. Потім, працюючи в парах/групах, учні виконують завдання на с. 94:

1. Знайдіть 7–10 відмінностей між сучасним виглядом собору та його реконструкцією. Чи істотно змінився за свою майже тисячолітню історію ззовні? Чому, на вашу думку, зміни все-таки відбулися?

2. Якими словами-прикметниками можете схарактеризувати зображену споруду? Як ви думаєте, яке враження справляв собор на наших предків? Поміркуйте про те, що повинні були знати й уміти давні будівничі, щоб спорудити Софію Київську. Де вони могли здобути цей досвід?

3. За що зажив вдячної памяті нащадків князь Данило Галицький?

Вчитель розповідає про Данила, показує на карті Галицько-Волинську державу, м. Холм (один із учнів може вийти до дошки і показати державу). Надалі учні працюють із підручником с. 96: роздивіться пам`ятник  Данилу Галицькому? Чому його зображено саме так? Як би ви зобразили князя? Завдання на с. 96 учні виконують в парах: як ви думаєте, чи можна вважати зображену на ілюстрації корону пам’яткою? Чому? Скориставшись текстом підручника та ілюстрацією, намалюйте свій варіант королівської діадеми. Чому тогочасні володарі прагнули мати коштовні корони? Чи використовують корони сьогодні? Коли й навіщо?

ІІІ. Завершальний етап (5−10 хв.)

1. Контроль навчальних досягнень. На цьому етапі уроку п`ятикласникам можна запропонувати завдання з використанням QR-кодів. Вчитель роздає учням коди, які мають поняття, портрет, пам`ятник. Учитель задає учням запитання, вони повинні обрати правильний код та піднести його, де учитель сканує код телефоном. Правильна відповідь відображається на дисплеї (можна запропонувати кожному учню по черзі сканувати).

Приклад запитань:

1) Був сином князя Святослава і онуком княгині Ольги.

2) Заснував міста Холм та Львів.

3) Був сином Романа Мстиславовича.

4) Запровадив християнство як державну релігію Київської Русі.

5) Великий князь київський, який правив наприкінці 10 – на початку 11 ст.

6) Коронувався як король Русі.

7) Воював з монголами.

2.Підведення підсумків уроку

Учні, узагальнюючи вивчене, висловлюють міркування про внесок перших князів в історію українського народу. Учитель пропонує відповісти на запитання й виконати завдання на с. 97  та повернутися до навчальних цілей: «Сьогодні на уроці я навчився…».