МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ
ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
ГАЙСИНСЬКОГО РАЙОНУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Підготували:
Керівник гуртків
Гарник Альона Анатоліївна
Тема: Лялька – мотанка – щаслива доля намотана.
Мета: навчити конкретним трудовим навичкам при роботі з тканиною, нитками на прикладі виготовлення ляльки – мотанки; дослідити історію походження народної ляльки, обрядів і традицій, пов'язаних з її виготовленням; визначити основні вимоги і символи при виготовленні мотанки;
розвивати образне мислення, творчі здібності, створити умови для збагачення індивідуального досвіду про українську народну іграшку та виготовлення ляльок; розвивати пізнавальну активність, допитливість, естетичні смаки;
виховувати любов до рідного краю, його традицій, промислів, бажання вивчати минуле, берегти та примножувати традиції українського народу.
Тип заняття: майстер – клас.
Міжпредметні зв’язки: народознавство, історія, культурологія, етика, музика.
Форми роботи: фронтально – групова, індивідуальна.
Тривалість: 2 години.
Обладнання:мультимедійний комплект: екран, ноутбук, мультимедійний проектор; дидактичні матеріали: тематична добірка «Українська лялька –мотанка. Половинка» та «Лялька - мотанка. асоціація», фонова музика, відео «Історія та значення ляльок», вірші про ляльку – мотанку, різнокольорові та однотонні клаптики тканини, нитки, ножиці, заготовки одягу для ляльок, хустинкм, фартушок з декоруванням, вата, баночки, насіння та крупи.
Хід заняття
І. Організаційний момент
Доброго дня, дорогі діти та колеги! Запрошуємо вас на слово щире, на бесіду мудру, на пісню українську, на свято вшанування традицій та звичаїв.
Тож влаштовуйтесь зручненько
Не гомоніть, сидіть тихенько
Розповідати починаємо
І до уваги закликаємо.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Людина – улюблене творіння Боже, відрізняється від інших істот здатністю до творчості. Саме людина може вдихати життя у створені нею речі. І тоді вони починають жити своїм власним життям, іноді, навіть за межами простору та часу.
Сьогодні, ми з вами спробуємо створити ляльку – мотанку. Та вдихнути в неї життя.
Моя лялька – мотанка
Ниточкою змотана,
Оберіг мій на землі,
Талісман мені в житті.
Відомий український письменник Максим Рильський казав: "Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього". І дійсно, лише той народ має майбутнє, який поважає свою історію.
Як ви розумієте слова: «Поважати свою історію»? Висловіть свої думки, продовжуючи речення: «Поважати свою історію – значить…» Орієнтовні відповіді (поважати свою історію – значить знати про розвиток держави, знати культурну спадщину народу, цінувати звичаї та традиції свого народу та передавати їх у спадок наступним поколінням.)
У народі існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. І тільки знаючи свої традиції ми зможемо передавати культурну спадщину свого народу нащадкам. Отже, сьогодні ми розширимо ваше уявлення про народні традиції саме створення ляльок – мотанок.
Нездоланний і талановитий
Наш народ скарби свої зберіг.
Тих скарбів коштовних не злічити,
Серед них – і лялька – оберіг.
III. Актуалізація опорних знань
Дидактична гра «Лялька мотанка. Половинки».
Дидактична гра «Лялька мотанка. Асоцація.».
Хто звернув увагу, з якою лялькою ми зустрілися вперше? Молодець, це лялька Зерновушка. ЇЇ ще називають «Крупянка», «Крупинка», «Зернинка»…. Лялька-мотанка зерновушка - це символ достатку і благополуччя, які панують в родині. Причому чим жирніше і вгодований вона буде, тим краще живеться мешканцям будинку. Робити такий оберіг прийнято саме на Різдвяні свята, коли вже закінчилися всі роботи на полях, а до посіду насіння навесні ще багато часу і насіння ще має час вистоятися, аже саме це насіння прийнято використовувати «начинку» для посіву. Основа лялечки - ємкість, набитий крупою, а вся вона повинна бути вбрана в національний одяг з візерунками, що символізують сонце і воду.
Отже, ви зрозуміли, що сьогодні ми виготовимо ляльку мотанку «Зерновушку».
З ниток, клаптиків тканини
Та майстерного шиття
Оберіг є для родини
Для щасливого життя.
IV. Сприйняття та засвоєння нових знань
– А чи знаєте ви, в давнину коли вся робота в полі та на городі завершувалася), а телевізорів з серіалами, інтернету і мобільних телефонів ще не було, що робили наші прабабусі? (Відповіді). Вірно, вони збиралися вулицею чи всім селом на вечорниці, посиденьки, народні гуляння.
– А чим же вони там займалися, що робили? (Відповіді). Ось як про це пише Олекса Воропай у своїй книжці «Звичаї нашого народу». Ото посходяться усі дівчата, порозсідаються одна побіля одної кругом столу або посеред хати навколо каганця чи то лампи, прилаштованих на діжі (чи стільці), і шиють, вишивають, плетуть. А прясти сідали на лавах та ослонах. Дівчата прядуть пряжу "(коноплі, льон), вишивають (сорочки, рушники, хусточки) чи плетуть (панчохи, мереживо) дуже старанно, бо вранці треба буде показати матері свою роботу.
– За роботою дівчата жартували, розповідали про свої душевні таємниці, про свою дівочу долю, а далі співали пісень. За співами час збігає враз, гуртом робота «охотніше» спориться. Тож зараз, щоб розслабитися, настроїтися на спільну працю, згуртуватися ми пропонуємо вам заспівати українську пісню.
V. Практична частина
А зараз уявіть українське село. Свіже легке повітря, білесенькі хатки, українську родину. А саме жінку – трудівницю, берегиню домашнього вогнища, матір. У неї купа роботи: по господарству, на городі, в полі, дітей поняньчити, свекруху нагодувати, чоловікові посміхнутися, а ще дитя у колисці. Його треба чимсь забавити, розрадити і мати починає робити іграшку, цяцю, лялю.
З чого ж ми почнемо робити нашу ляльку?
З бажання.
Згадайте своє найсокровенніше бажання. Ми пропонуємо вам записати його на підготовлених листочках. (Присутні записують свої бажання.
Бажання є, а що ж ще потрібно?
Руки. Покажіть мені ваші руки, щоб вони були тепленькі, розумні, робочі ваші руки. (Присутні показують свої руки). Отже бажання є, руки є, тканина з нитками підготовлені. Починаємо працювати, секретів ніяких не маю, тому їх всі радо вам роздаю.
2. Правила техніки безпеки при роботі з ножицями та голкою.
3. Руханка «Голочка - ниточка»
Зараз пропоную вам пограти у народну гру «Голочка і ниточка»
Сюди - туди голка,
Сюди - туди нитка.
Як рушник повішу,
Така буде – квітка.
«Голочка-ниточка» (основний рух - біг). Вибирається ведучий - «голочка». До нього приєднується 3-7 осіб («ниточка») і беруться за руки. Інші вільно розміщуються по майданчику. «Голочка» бігає між гравцями, а ниточка повинна повторювати її рух. Не можна роз’єднувати руки. Хто відірвався від ланцюжка («ниточки») – вибуває.
Для виготовлення ляльки – мотанки нам знадобиться:
Технологічна послідовність виготовлення «Зерновушки»
Ось і вийшла в нас лялька зерно вушка.
VI. Підсумок заняття
Працювали ми, старались
Хвилювалися та грались
А тепер скажіть ви нам
Ляльки до вподоби вам?
Ми впевнені, що разом із українською вишивкою, народною піснею буде жити ваша лялька – мотанка. Хочемо висловити щиру подяку нашим гостям та гуртківцям за те, що цінують та поважають українські традиції.
Оберіг в руках тримаю
Він велику силу має
Оберіг ми всі зробили
Зичимо здоров’я й сили
Оберіг Крупенічка (Зерновушка) можна наповнювати буквально будь-якими злаками і сумішами з них. Неприпустимо користуватися подрібненими або дефектними зернятками, пластівцями та іншими продуктами, які пройшли промислову обробку.
Найчастіше подібний оберіг зберігає в собі такі компоненти:
Символіка кольорів