"Виховання художньо-естетичноi культури учнiв на уроках музичного мистецтва через впровадження iнтерактивних методiв навчання"

«Виховання художньо-естетичної культури учнів на уроках музичного мистецтва  через впровадження iнтерактивних методiв навчання»

 “ Пізнання світу почуттів неможливе  

              без розуміння й переживання музики,

                                              без глибокої духовної потреби слухати

                                             музику й діставати насолоду він неї. ”

                                            В.Сухомлинський

           Музичне виховання відіграє важливу роль у духовному ставленні особистості, вихованні художньо-естетичної культури.  « Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї», - писав видатний педагог В.Сухомлинський. – Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури». Мета художньо – естетичного виховання дітей – створення умов на уроках музичного мистецтва, для формування цілісної особистості, гармонійної, впевненої у в собі, що володіє розвиненим комплексом культурних навичок та вмінь, оптимістично орієнтованої у своєму ставленні до світу і до себе. Ставлення особистості до себе, до інших людей, до соціуму, до світу, до культури – провідні цінності, які стають базовими у моделюванні змісту загальної мистецької освіти.

          Серед багатьох предметів, що вивчаються в загальноосвітній школі, важливе місце належить музичному вихованню з притаманним йому впливом на свідомість, підсвідомість особистості, на інтелектуальну та емоційну сферу, на моральне і, навіть, на фізичне здоров’я людини. На уроках музики, здійснюється цілеспрямоване та систематичне виховання художньо-естетичної культури учнів, формування особистості школяра.

          В усі часи вихованню художньо-естетичної  особистості засобами мистецтва надавалося провідне значення, оскільки воно, синтезуючи в собі істину, добро, красу, у руках педагога є найкращим знаряддям для формування людини –мислителя, людини-цінителя, людини – творця, життєстійкої та життєздатної особистості.

         Сьогодні музика займає все більше місця в житті людини, і тому надзвичайно важливо змалечку вчити дітей розуміти музичне мистецтво, переживати й осягати його глибокий сенс.

Розвивати в учнів музичні здібності в процесі співу, сольфеджіо, ритміки, музикування та слухання.  Учитель музики має вести дітей у світ добра і краси, відкрити в мистецтві животворне джерело людських почуттів і переживань.

          Тому з перших уроків мені важливо вияснити «музичний багаж" школярів, їхні цінності, уподобання, і, враховуючи психологічні і соціальні особливості віку, по-новому осмислити завдання музичного виховання:

• допомогти учням усвідомлено сприймати музику як невід’ємну складову частину художньо-естетичної культури;
• поглибити відчуття музики як найбільш пізнавальної, вихованої і перетворюючої сили в сфері духовного, громадського і особистого життя людини;
• розвивати в учнів музичні здібності в процесі співу, сольфеджіо, ритміки, музикування та слухання музики;
• сприяти розвитку творчого самовираження і особистого відгуку на музику через впровадження інтерактивних технологій.

          Мета  уроків музичного мистецтва – виховання художньо-естетичної культури учнів як необхідність складової їх духовної культури. Поняття художньо-естетичної культури доволі ємке. Воно включає:

• морально – естетичні почуття та переконання, музичні смаки та потреби;
• знання, навички та вміння, без яких неможливе освоєння музичного мистецтва (сприймання та виконання);
• музичні, творчі здібності, які визначають успіх музичної діяльності.

         Теми семестрів послідовно розкривають особливості мови музики, багатство та своєрідність її змісту; зв’язок з іншими видами мистецтва, живописом, літературою, особливості емоційного впливу музики.

          Давньогрецький мислитель Плутарх у своїй книзі про музику писав, що молоді люди, здобувши завдяки музиці величезну користь, не допускатимуть ніякого порушення гармонії ні вчинками, ні словом, але завжди і скрізь дотримуватимуться пристойності, розсудливості та порядку. Під час формування художньо-естетичних смаків засобами музичної культури стає багатшим та різноманітним внутрішній, духовний світ учня, виховується любов до народних витоків, захопленість класикою та проявляється інтерес до музичного мистецтва в цілому.

           Виконуючи пісню, передаючи її зміст, діти виявляють своє ставлення до того, про що вони співають, а це поглиблює думки і почуття, які викликаються піснею. Спільний спів організовує учнів, сприяє вмінню дружно, узгоджено працювати, зацікавленість виконувати пісню в ансамблі або сольно, радіючи спільному успіху.

           Доба технічного прогресу розширила можливості вивчення музичного мистецтва. Якщо декілька десятиріч тому уява про музику пов’язувалась лише з концертним залом, то в наш час все виглядає зовсім інакше. Учні розширюють свій музичний світогляд за допомогою телевізорів, магнітофонів, програвачів, комп’ютерів, аудіо і відеозаписів тощо. В таких умовах музичне виховання набуває ще більшої значимості.

      Науковцями і практиками визнано, що отримання знань, формування вмінь і навичок, розвиток особистісних якостей, набуття певних компетентностей особистості учня є найефективнішими, якщо в освітньому процесі використовують інтерактивні форми і методи.

       Однi найпопулярні інтерактивнi методи, які забезпечують активну участь і взаємодію учасників одне з одним і з учителем:

• відпрацювання навичок;
• робота у групах;
• інтерактивні презентації;
• дискусії;
• мозкові штурми;
• рольові ігри;
• аналіз історій і ситуацій.

За допомогою методів інтерактивного навчання вчитель може  швидко й якісно перевірити знання дітей, цікаво розпочати нову тему, використовуючи гру підвести підсумок уроку. Ось деякі з них, які можна застосувати на уроках  музичного мистецтва.

   1. Знавці мистецтва.

Учням надається можливість знайти відповідності між музичними творами та відомими їм творами живопису або скульптури.

2. Текст з помилками.

       Учитель пропонує текст з вивченого матеріалу, в якому навмисно допущено помилки. Діти на слух повинні їх помітити і виправити, обґрунтовуючи свою думку.

   Приклад.

   «М.Лисенко – український композитор,  засновник української музичної класики, диригент, піаніст, живописець і музичний педагог ХІХ-ХХ ст.

   В своїх творах М.Лисенко з високою майстерністю відображав героїчну боротьбу українського народу проти поневолювачів. Так за оповіданням К.Паустовського він написав історичну оперу «Тарас Бульба», де використав багато українських народних пісень. В інтродукції до цієї опери ми чуємо українську народну пісню «Їхав козак за Дунай». Вона своїм героїчним, піднесеним характером готує нас до сприймання опери. В сцені «Запорізька Січ» теж звучить багато українських пісень,  серед них: «Засвистали козаченьки», «Ой на горі та й женці жнуть» та інші. Вони вдало завершують народну масову сцену на Запорізькій Січі».

   Таке завдання (скласти  музичну казку, невеличкий текст з помилками тощо) можна також запропонувати учням, об’єднавши їх в групи.

3. Виправ помилку.

На дошці записується ритм вивченої пісні з пропущеними тривалостями  звуків або з помилками. Учні повинні виправити помилки і записати правильно.

4. Музичне змагання.

  Учитель визиває до дошки двох учнів. Дає завдання розставити визначення темпу (динаміки, регістру, тривалостей звуків) по порядку ( в сторону збільшення або зменшення). Виграє той учень, який першим впорається з завданням.     Приклад.

Динаміка: дуже тиха, помірно тиха, помірно голосна, голосна, дуже голосна.

5. Знайди зайвого.

І варіант.

Учитель надає три-чотири  поняття ( терміни, назви творів, прізвища композиторів, художників тощо). Діти мають визначити, яке  з поданих понять зайве.

   Приклад.

   Пісня – мелодія – лібрето – вірш.

   Кантата – оповідання – хор.

   Лисенко – Ревуцький – Гоголь – Гулак-Артемовський.

Таку ж  роботу можна проводити,  використовуючи портрети композиторів, репродукції тощо.  

ІІ варіант.

Діти, об’єднані в групи, самі готують це завдання. І потім пропонують його по черзі. Перемагає та група, яка складе більше варіантів понять.

6.Вчимо ноти.

Творча робота «Характер нот»

Учні повинні розуміти, що кожна нота це певний звук. Кожний звук має своє  забарвлення, свій характер.  Учні з інтересом фантазують, придумують «прізвиська» нотам. Робота барвисто оформляється. Ось зразок.

 ДО – весела                             СОЛЬ - примхлива

 РЕ - злюка                                          ЛЯ - балакуха

 МІ – пустунка                              СІ – вередлива

7.Заборонена нота.

 Перед початком гри вибирається заборонена нота. Наприклад: «мі». На дошці, на нотному стані написана гама / від До до До/. Учитель показує на будь-яку ноту. Учні називають цю ноту  і плескають. Якщо вчитель покаже на заборонену ноту, учні мовчать. Якщо хтось випадково плесне або викрикне, то даному ряду, де сидить роззява, приписується штрафне очко. Виграє ряд, який одержить менше штрафних очок. Гру можна проводити під музику. У даному варіанті учні  увесь час плескають. Але як тільки вчитель вкаже на заборонену ноту,  учні перестають  плескати. Гра розвиває  увагу, уміння стежити за грою.

8.Чарівна ялинка

 На дошці або ватмані намальована ялинка. На гілочках ялинки недописані, тобто зашифровані слова. Треба підібрати до кожного слова іграшку за змістом, щоб можна було прочитати слова. Ускладнений варіант: на іграшках ноти не писати, а розташовувати на нотному стані. Наприклад: іграшка з нотою мі, а зашифроване слово на ялинці  камін,  або іграшка сі, а зашифроване слово таксі. Дана гра дозволить учням без труднощів  й з більшим задоволенням запам'ятати назва нот і розташування нот на нотному стані.

9.Гірка

 На дошці або ватмані намальована гірка. Нота мі катається на санках. Вибрала вона гірку, піднімається нагору, стоїть  перед кожним словом, читає. А коли їде з гірки, отут вуж не затримаєшся – санки летять. Не встигає «мі» прочитати, що за нове слово вийшло. Допоможіть їй!

Відповідь: помідор , мімоза, камін, місто, доміно.

Такі гірки можна  робити й з іншими нотами.

10.Веселі кулі.

 На дошці або ватмані намальований чоловічок з кулями. У кулях зашифровані слова. Щоб кулі не полетіли, треба вставити ноти, щоб вийшли слова.

11.Музичні ребуси

 Ребуси можна писати на дошці, або на листочках. Учні  самі із задоволенням вдома  складають ребуси й на уроці загадують однокласникам.  Наприклад: на картці, на нотному стані намальована нота ля, за нотним станом недописане слово (лька). Виходить, що зашифроване слово (лялька) або на картці намальована нота до, за нотним станом недописане слово (рога). Виходить, що зашифроване слово (дорога).

12.Фотополювання

 Заготовлюються фотографії із зображенням тварин. Вони розрізаються на 2 частини.   Зі зворотної сторони листівки на одній частині намальована нота на нотному стані, на іншій – її назва.  Учень бере половинку, де намальована нота. Потім вибирає її назву. Якщо назва обрана, вірно, то при сполученні частин, коли перевернемо листівку, вийде картинка із зображенням тварини.

13.Допоможи розпуститися квітці

 Заготовка: серединка листка - квіточки, на якій напис - гама. Окремо заготовлюються пелюстки, на яких написані ноти на нотному стані. Завдання в правильному порядку прикріпити пелюстки, щоб вийшла гама. Якщо завдання зроблене, вірно, з букв на пелюстках можна скласти  слово.

14.Склади інструмент

 Учням треба скласти назву музичного інструмента з перших букв наступних слів, які назве вчитель. Наприклад: учитель називає слова: 1)бобер, абрикос, яблуко, нарцис. 2) сом, олово, піч, ізюм, літо, каруселі, азбука.

15.Свій оркестр

Для гри знадобляться листівки із зображенням музичних інструментів. Учитель включає будь-яку веселу музику й показує листівки, чергуючи одну  за  одною.

 Який інструмент зображений на малюнку, на такому інструменті «грають  учні».  Для пожвавлення гри іноді вчитель дуже швидко міняє листівки.  Деякі  учні не можуть  швидко зорієнтуватися, плутаються. Це вносить нотки гумору, пожвавлення в гру. Якщо вчитель листівки не показує, учні просто сидять і слухають музику.

Висновки

      Інтерактивне навчання – це насамперед діалогове спілкування між вчителем і учнем. Тому вчитель організує навчальний процес таким чином,що практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання. Спільна діяльність учнів у процесі освоєння навчального матеріалу означає , що кожний вносить свій внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. В умовах доброзичливості , взаємної підтримки учні одержують не тільки знання, але йде і розвиток пізнавальної діяльності, що переводить її на більш високі форми кооперації і співробітництва.

              У ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити , вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, брати участь у дискусіях , спілкуватися з іншими людьми.

             В арсеналі методичних прийомів кожного учителя  є багато цікавих форм роботи на уроці. Надані методи інтерактивного навчання  на уроках музики, дозволяють учням не тільки глибше проникнути в світ музики і образотворчого мистецтва, а й творчо розкрити свій внутрішній світ, виявити все краще, що в них є. Діти починають розуміти, до духовна культура пробуджує в людині особистість, підносить саму людину  та її роль у світі до найвищих цілей і завдань.       

              Дати учням загальний музичний розвиток, приблизити їх до високого музичного мистецтва, сформувати естетичні смаки на кращих зразках народної, класичної зарубіжної та української музики, творах сучасних композиторів, виховати активних учасників художньої самодіяльності, допомагати моральному вдосконаленню підростаючого покоління в дусі сучасності – такі основні напрямки роботи по музичному вихованню школярів.  В.Сухомлинського писав: «Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основною естетичної культури»

Список використаних джерел:

1. Азарова А. Педагогічна система Карла Орфа (До питання можливостей застосування зарубіжних методик у вітчизняному музичному вихованні) / А. Азарова //Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. – К.: ДАКККіМ, 2003. – Вип.3. – С. 79-87.
2. Аристова Л. Використання навчально-методичного комплексу "Музичне мистецтво" в естетичному вихованні молодших школярів : [1-2-й класи ЗОШ] / Л. Аристова // Мистецтво та освіта. - 2013. - № 3. - С. 10-13.
3. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: монографія / К.О. Баханов. - Запоріжжя: Просвіта, 2000. - 160 с.
4. Дмітрієва Л. Інноваційні технології на уроках музичного мистецтва / Л. Дмітрієва // Мистецтво в школі (Музика. Образотворче мистецтво. Художня культура). - 2013. - № 1. - С. 2-6.
5. Завалко К. В. Основи інноваційної діяльності вчителя музики : навч.-метод. посіб. / К. В. Завалко. - Черкаси : Черкас. ЦНП, 2013. - 211 c.
6. Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О. Пометун, Л. Пироженко. -К., 2002. - 135 с.
7. Ростовський О. Я. Теорія і методика музичної освіти: навч.-метод. посіб. / О. Я. Ростовський. - Т.: Навч. кн.-Богдан, 2011. - 639 c
8. Семенюк О. В. Використання інтерактивних технологій навчання на уроках музичного мистецтва / О. В. Семенюк // Мистецтво в школі (Музика. Образотворче мистецтво. Художня культура). - 2012. - № 1. С. 13-16.