Виховання розумової культури

Про матеріал

У презентації розглядається виховання розумової культури як ключовий напрям освітнього процесу, що спрямований на розвиток мислення, творчих та аналітичних здібностей учнів. Окреслено основні методи та підходи для стимулювання самостійного мислення, критичного аналізу інформації та вміння ставити й вирішувати складні завдання. Матеріали презентації допоможуть педагогам формувати в учнів основи розумової культури, необхідної для успішної навчальної та життєвої діяльності.

Перегляд файлу

Комунальний заклад “Новопокровський опорний ліцей” Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області

Виховання розумової культури

Пахомова В.В.

ПЛАН ВИСТУПУ

Розумова культура Навчальні вміння Методи розумового виховання Інтелектуальні вміння

Висновки

Джерела інформації

Розумова культура

Розумова культура - надбання знань і формування наукового світогляду, розвиток пізнавальних і творчих здібностей, виховання інтересу й потреби в розумовій діяльності, постійне збагачення науковими знаннями та

"засвоєння перших наукових істин відбувалося не за підручником, який часто гасить чуттєві враження, засушує уяву і фантазію, притупляє емоції, не завжди запалює іскорку мислення, а з джерел природи"

МЕТА РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ

Забезпечення засвоєння учнями основ наук, розвиток їх пізнавальних здібностей і формування на цій основі наукового світогляду.

Його зміст — система фактів, понять, положень з усіх галузей.

Освічена людина повинна володіти основами наук, техніки, мистецтва і культури. Ці знання мають бути систематизовані, постійно поповнюватися.

Типи завдань для розвитку розумової культури

В. СУХОМЛИНСЬКИЙ ВВАЖАВ,

ЩО КОЖНИЙ УЧЕНЬ ЗА РОКИ

НАВЧАННЯ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

ПОВИНЕН ОБОВ'ЯЗКОВО

ВИСЛОВЛЮВАТИ ОВОЛОДІТИ ТАКИМИ

ЗАГАЛЬНО НАВЧАЛЬНИМИ ВМІННЯМИ

Методи розумового виховання

В. О. Сухомлинський створив «природні класи», «У початкових класах спостереження необхідні які покликані були стимулювати дитині як сонце, вода і повітря потрібні рослині. молодших школярів. Так був започаткований Тут спостереження – найважливіше джерело «сад матері», де вчитель разом з учнями енергії розуму. Виховуючи молодших школярів, спостерігав за деревами, квітами, треба вчити їх бачити в звичайному незвичайне, змінами та красою. Спілкуючись з педагогом, шукати і відкривати причинно-наслідкові зв'язки, дитина розширює свій діапазон знань, ділиться відповідаючи на запитання «чому?». Школа з ним власними міркуваннями, спостережливості в молодшому шкільному віці – відбувається процес нестандартного мислення. необхідна умова розумового розвитку»