"Виховання толерантності під час спілкування"

«ВИХОВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ

ПІД-ЧАС СПІЛКУВАННЯ»

Вправа  1.

 “ Створи  собі  настрій”.

Сьогодні ми продовжимо розмову  про спілкування. Готові? 

Поверніться один до одного і  посміхніться,  скажіть один  одному: “Доброго дня, друг!”. Дякую !

Знову поверніться один до одного і  скажіть : “ Я тебе  ненавиджу”.

Так, добре.  Що ви відчули під час  першого спілкування і під час другого?

А тепер ще раз посміхніться один одному і побажайте що-небудь доброго.

Добре, дякую.

Скажіть мені, що є  найважливішим у спілкуванні?

•           бути доброзичливими!
•           частіше посміхатися!
•           бути толерантними.

Добре. Це так, а що ви розумієте під толерантністю?

Вправа 2.

Повідомлення “Виховання толерантності під-час спілкування”
Я довго думала над цим питанням і прийшла висновку: все наше життя залежить від нас та оточуючих нас людей. Почну розповідь з вірша:
 

Толерантне ставлення людини

Збереже планету від негод,

Розрубає мотлох павутини,

Переріже нитку перешкод.

Толерантне ставлення до всього

Збереже, врятує і спасе,

Допоможе вгледіть перемогу,

Допоможе витримати все.

Будь завжди нестримним вільнодумцем,

Свої мрії пензлем намалюй.

Освіти  життя яскравим сонцем,

Толерантний Всесвіт побудуй.

Толерантність у перекладі з латини - tolerantia – означає терпимість.

Толерантність - повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань.

Толерантність - це єдність у різноманітті.

Толерантність - не тільки моральний обов'язок, а й політична та правова потреба.

Толерантність - це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від війни до культури миру.

Толерантність - це не поступка, поблажливість чи потурання.

Толерантність - це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.        

                                                      (Ст.1 Декларації принципів толерантності).

  Це вміння терпіти чужі думки, висловлювання, ініціативи, навіть якщо ти вважаєш їх неправильними. Ця якість дає людям можливість жити разом навіть за умови відсутності приязні та любові, допомагає зберегти певну дистанцію між людьми, щоб вберегтися від образ.
Проблема взаємовідносин між людьми існувала завжди. Ось що говорили з цього приводу письменники: «Зараз найкорисніша людина в світі – та, хто вміє ладнати з іншими» (Стенлі С.Аллін),

     Я вважаю, що суспільство потребує толерантності, щоб люди мирно співіснували, розуміли одне одного, поважали думки кожної людини. Нетерпиме ставлення однієї людини або суспільства до думок, поглядів іншої людини може призвести до образ, зневаги, навіть до війни.
     В сьогоднішньому світі найголовнішим завданням є виховання толерантності у спілкуванні. Спілкування може бути джерелом щастя та натхнення, а може – болю та страждань. Тому треба навчатися спілкуватися з повагою, з любов’ю. Навіть зауваження можна зробити ввічливо!
    На мій погляд, зараз небагато людей, яких зустрічаєш на вулиці з веселою, радісною посмішкою. Не зустрінеш, нажаль, багато людей, які просто побажають тобі здоров’я та щастя. Тому і потрібна толерантність до всіх людей, радісних і стомлених, привітних і не дуже. А для цього потрібно просто любити оточуючих тебе людей, дім, в якому живеш, двір, через який кожного дня ходиш до школи, травку та деревця у дворі. Подаруєш зустрічному посмішку – посмішку отримаєш у відповідь. Посмішка – це подарунок душі. Щира посмішка ніколи не буває недоречною! З посмішкою ми можемо принести більше світла та тепла у наш світ!

     Толерантність не дається від народження, а формується у процесі виховання та самовиховання, придбання життєвого досвіду. Чим більш доброзичливішими будуть люди, тим більш організованим та добрішим буде суспільство.
     Якщо людина не права, на наш погляд, ми можемо з терпінням їй висловити свої погляди, дати час, щоб розібратися у думках.
Про суспільство можна судити по відношенню до окремих людей: стареньких, з особливими потребами, з обмеженими фізичними можливостями. Перш ніж вимагати уваги до себе, треба самим з повагою та добротою ставитися до оточуючих, контролювати свої вчинки.

Вправа 2.

Що зображено на плакаті ?

    Доведіть.

  Підсумок:

   Тобто, небажання зрозуміти іншого, впевненість, що ваша думка єдино правильна, невміння зняти свої  “стереотипні окуляри” -  найкоротший шлях до непорозуміння, а часто й до виникнення  конфлікту.

     Отже, якщо ми прагнемо продуктивного спілкування, необхідно  поводитися так, якби  не ображати  партнера, поважати точку зору іншого та його особистість, незалежно від соціального  статусу, національності, індивідуальних  уподобань тощо. Таке  спілкування і називається толерантним.

Додатковий матеріал, який можна використовувати під час висловлювання своїх думок:

Пасивні люди – порушують свої права через:

•           ігнорування особистих інтересів;
•           розповідь про свої потреби невпевнена, із почуттів провини перед іншими;
•           придушення власних почуттів;
•           бояться висловлювати власні думки;
•           підкоряються іншим думкам та бажанням.

Таким чином вони намагаються заспокоїти інших, уникнути конфліктів та неприємностей. За будь-яку ціну.

Агресивні люди  висловлюють свої думки, переконання, почуття, порушуючи права інших, почуваються з ними ніяково. Вони поводяться зверхньо, принижуючи інших, знаходячи їхні вразливі сторони. Вони ніби кажуть : “Я так думаю, я так хочу, я так відчуваю, і мене не хвилює, що з тобою”.

Таким чином вони прагнуть домінувати, вигравати, наказувати, змушувати інших програвати, щось втрачати.

Відповідальні люди  (толерантні) :

•           виражають свої думки, переконання та  почуття прямо та відкрито, поважаючи права інших;
•           діють певним чином, не тому, що відчувають провину чи тривогу, їхні дії природні;
•           відповідають за свої вчинки, не перекладаючи відповідальність на інших;
•           розуміють власні потреби і можуть  прямо про щось попросити;
•           якщо їм відмовляють, вони можуть бути невдоволені, розчаровані. але розуміють, що інші  люди можуть мати особисті бажання;
•           можуть допомагати іншим, але за їхнім бажанням і проханням, не нав’язуючи  своєї допомоги або свого світосприйняття.

ОЗНАКИ ТОЛЕРАНТНОЇ ЛЮДИНИ

ТОЛЕРАНТНА  ЛЮДИНА:

•       ДОБРЕ СПІВПРАЦЮЄ З ІНШИМИ НА ЗАСАДАХ  

         ПАРТНЕРСТВА.

•       ГОТОВА СПРИЙМАТИ  ДУМКИ      ІНШИХ.
•       ПОВАЖАЄ  ПРАВА  ІНШИХ.
•       ПОВАЖАЄ  ЛЮДСЬКУ  ГІДНІСТЬ.
•       СПРИЙМАЄ ІНШОГО ТАКИМ,  ЯКИМ ВІН Є.
•       ЗДАТНА  ПОСТАВИТИ СЕБЕ НА МІСЦЕ ІНШОГО.
•       ПОВАЖАЄ ПРАВО БУТИ ІНШИМ.
•       ВИЗНАЄ  РІЗНОМАНІТНІСТЬ.
•       ВИЗНАЄ РІВНІСТЬ ІНШИХ.
•       ТЕРПИМА ДО ЧУЖИХ ДУМОК, ВІРУВАНЬ, ПОВЕДІНКИ.
•       ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВІД ДОМІНУВАННЯ Й НАСИЛЬСТВА.

       Толерантність – це терпимість до думок, поведінки та поглядів інших людей. Інтолерантність – це протилежне поняття до толерантності.

       Поділ людей на толерантних та інотолерантних є досить умовним. Кожна людина у своєму житті здійснює як толерантні, так й інотолерантні вчинки. Але здатність вести себе толерантно може стати особистісною рисою і зможе забезпечити успіх у спілкуванні.

      Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критичні відносно до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших. Вони не перекладають відповідальність на інших. Толерантна людина не ділить світ на дві частини - чорне та біле; не робить акцент на розбіжностях між «своїми» та «чужими», тому готова вислухати та зрозуміти інші точки зору.
    Асоціативний ряд  Давайте спробуємо на кожну літеру слова толерантність

назвати рису характеру, притаманну толерантній людині.
(На дошці записане у стовпчик слово толерантність, педагоги по черзі називають риси характеру і виходять записують їх)

Т – терплячий, товариський, тактовний.
О – обережний, об'єктивний, оригінальний, особливий.
Л – лояльний, лагідний, легкий у спілкуванні.
Е – енергійний, елегантний, ефективний.
Р – рівний, розсудливий, рівнозначний, рівноправний.
А – активний, акуратний, авторитетний.
Н – надійний, найдорожчий.
Т – терплячий.
Н – необхідний людям, ніжний, незалежний.
І – інтелігентний, ідеальний, ідейний.
С – співпереживаючий, співчуваючий, сприймаючий    свободу думок і дій 

      іншого, страждаючий.
Т – тактовний, товариський.
Ь.

Базові знання труднощів, бар'єрів у спілкуванні та вміння їх обходити

Самовдосконалювати свій потенціал у спілкуванні - це значить будувати свої взаємини з іншими на принципах взаєморозуміння, співпраці, неконфліктності, щиро і успішно спілкуватися, співпереживати чужим почуттям.

У цьому допоможуть базові знання труднощів, бар'єрів у спілкуванні та вміння їх обходити (див. схему).            

Інтелектуальні (смислові) труднощі:

•  невміння обмежити предмет дискусії;

•  відсутність зворотного зв'язку;

•  некомпетентність однієї із сторін та ін.

Мотиваційні труднощі:

•  надмір мотивації (наприклад, "хвилювався і не все сказав, згадав");

•  відсутність мотивації (не хочу розуміти, нецікаво) та ін.

Етичні (моральні) труднощі:

•  брак тактовності, толерантності;

•  розв'язність, зухвальство;

•  плітки, чутки, обман, підлість, непорядність;

•  заздрість, необ'єктивність та ін.

Емоційні труднощі:

•  неохайний, визивний зовнішній вигляд;

•  зухвалі поза, жести, манери, звички тощо;

•  брутальний тон, визивна тональність голосу та ін.

Бар'єри ділового спілкування

(перешкоди у спілкуванні з окремою людиною чи групою людей)

а)   Специфічні: політичні, соціальні,  релігійні,  мовні,  професійні відмінності, що породжені різним світосприйняттям, світорозумінням, незнання іноземних мов (йдеться, наприклад, про належність до різних партій; віруючих - невіруючих, бідних - багатих; іноземців тощо).

б)  Психологічні: різні індивідуально-психологічні особливості тих, хто спілкується (наприклад, потайливість одного, сором'язливість іншого; антипатія, недовіра тощо); випадки, коли настійливо звертають увагу на ті сторони особистості партнера, які він не усвідомлює і які перебувають у суперечності з його уявленням про себе.

в)   Психофізіологічні: йдеться про зустріч із глухонімими, сліпими, розумово відсталими, сектантами, фанатиками, алкоголіками, наркоманами тощо.

Переважна більшість ко конфліктних ситуацій вимагає для свого розв'язання обов'язкового врахування фактора темпераменту, що спричиняє або супроводжує конфлікт. Знання характерних рис темпераменту, зокрема в критичних ситуаціях, особливостей його емоційних і поведінкових реакцій допомагає попереджувати конфлікти і віднаходити шляхи їх продуктивного розв'язання.

У разі виникнення між співрозмовниками непорозумінь, вони можуть звертатися по допомогу до посередників, тобто третіх осіб. Найкращий вихід із конфлікту - конструктивний. Спілкування потребує постійного коригування, а за цим стоїть саморегуляція (самопереконання, самонаказ, самонавіювання, самопідкріплення тощо).

Варто запам'ятати і п'ять стилів поведінки у конфлікті: стиль конкуренції, співпраці, компромісу, ухиляння та пристосування.

Слід мати на увазі, що при ухилянні від конфлікту жодна з сторін не досягає успіху. При таких формах поведінки, як конкуренція, пристосування, компроміс, один із учасників конфлікту може опинитися у виграші, тим часом як інший програє, або ж можуть програти обидві сторони, оскільки йдуть на поступки. І лише при співпраці виграш здобувають обидві сторони.

На додаток пропоную анкету - як загальну перевірку на толерантність.

Терпіння - одна з тих якостей, яка властива далеко не кожній людині.

Тест: «УМІННЯ СЛУХАТИ»

Важливим у спілкуванні є вміння бачити нав­колишній світ очима співрозмовника. Для цього потрібно вміти слухати.

Слід зазначити, що вміння слухати включає в себе такі компоненти:

    1. Увага: поважати і цінувати бажання щось сказати;

2. Привітність:

3. Активність:  якщо стомилися слухати, краще вибачитись і відкласти розмову.

Спробуйте перевірити своє вміння слуха­ти. Дайте відповіді на запитання, оцінивши їх за шкалою:

•        завжди — 4 бали;
•        часто — 3 бали;
•        інколи — 2 бали;
•        ніколи — 1 бал.

1. Чи даєте ви співрозмовнику шанс висло­витись?
2. Чи звертаєте увагу на підтекст висловлю­вання?
3. Чи намагаєтесь запам'ятати почуте?
4. Чи звертаєте увагу на головне у повідом­ленні?
5. Коли слухаєте, чи намагаєтесь зберегти у пам'яті основні факти?
6. Чи звертаєте увагу співрозмовника на ви­сновки з його повідомлення?
7. Чи стримуєте своє бажання ухилитись від неприємних запитань?
8. Чи утримуєтесь від роздратування, коли чуєте протилежну точку зору?
9. Чи намагаєтесь зосереджувати увагу на сло­вах співрозмовника?

10. Чи охоче ведуть із вами розмову?

 Інтерпретація результатів

32 і більше — відмінно.

27—31 — добре.

22—26 — посередньо.

Якщо ви набрали менше 22 балів — вам слід потренуватися слухати співрозмовника.

Пам’ятка-рекомендація.

Щоб оцінити своє "Я", порівнюйте себе з іншими.

Однак не з тими, хто гірший, а з тими, хто кращий за Вас. Хочете стати кращими - порівнюйте себе з ідеалом,з еталоном розуму, моральності, волі.

Хто орієнтується в самоспостереженні на гірших і каже

"Я - кращий", вже стає гіршим; випробовуйте себе в труднощах, долайте їх!

Хто вміє долати труднощі, той подолає й свої недоліки.

І насамкінець, в контексті проблеми, що розглядається наведемо вислів М. Мамардашвілі: "Окультурення ніколи не буває запізнілим" і висловимо сподівання: якщо кожен з нас зробить бодай дещицю добра ближньому, світ довкола нас обов'язково зміниться. І зміниться на краще.