Виховна година:"1030-річчя Хрещення Київської Русі".

Вчитель

    У липні 2018 року вже вкотре ми відсвяткували річницю Хрещення Русі. У цьому році 1030.

    А починалося все дуже давно, ще за часів князя Володимира Святославовича. Саме тоді  Русь перетворилася на могутню державу.

1.Учень

    Володимир завершив об’єднання всіх земель. Він посів великокнязівський стіл у 980 році і правив державою упродовж 35 років. За Володимира почали карбувати перші давньоруські монети – златники і срібники. На них з одного боку був зображений сам князь, а з іншого – його герб – тризуб і напис «Володимир на столі, а се його се ребро» або «Володимир на столі, а се його злато».

    Чимало зусиль доклав князь для боротьби проти загарбників-кочівників-печенігів. Він не тільки ходив у походи на войовничих сусідів, а й зміцнював власне військо, будував міста-фортеці для захисту південних кордонів Київської Русі.

    Та найбільше уславив своє ім’я Володимир у справі поширення християнства, впровадивши його як єдину загальнодержавну релігію.

Вчитель

    У міру того, як зростала, міцніла Київська Русь, їй дедалі частіше доводилося мати стосунки з Візантією та іншими державами Європи. У всіх них державною релігією було християнство – віра в єдиного бога – Ісуса Христа. На Русі вірили ж в багатьох богів.

2-6.Учень

Повідомлення про язичницьких богів

Вчитель

    До Києва приходили з різних сторін чужоземці й намовляли князя покинути давню віру і прийняти іншу. Болгари з-над Волги хвалили йому віру арабського пророка Магомета, євреї – закон Мойсея, німці -  латинську віру, греки – грецьку. Зібрав Володимир бояр і почав з ними радитись. Послухав він їхньої ради і вирішив послати двісті найрозумніших мужів у різні країни, щоб ті побачили, як і хто служить Богу. Коли ж повернулися посланці, то розповіли, що найбільше сподобалась їм грецька віра. У греків виявилося найгарніше богослужіння і наймудріші люди. «Нема влади, окрім як од Бога», - стверджувала християнська релігія. З цього виходило, що ніби сам Бог дарує князеві владу.

7.Учень читає уривок з поеми О.Олеся«Княжа Україна».

  «Хрещення Володимира Великого».

Вчитель

    Отже, у 988 році Володимир прийняв нову віру і охрестився. Потім він велів охрестити своїх синів, яких мав 12. За синами були охрещені бояри.

8.Учень

«Прозріння». Із «Повісті врем’яних літ» преподобного Нестора (літописця)

Уривок про хрещення Русі. У перекладі Василя Яременка

…Із божого допусту в це врем’я розхворівся очима Володимир, і не бачив нічого, і затужив сильно, і не знав, що робити. І послала до нього цариця, кажучи: «Коли хочеш хвороби цієї позбутись, то охрестися негайно, а коли ні, то не збудешся цього». І як почув це, сказав Володимир: «Якщо справді так буде, то воістину великий Бог християнський». І повелів охрестити себе. І єпископ же корсунський із попами царициними благословив його і охрестив Володимира. І коли возложив руку на нього, Володимир у ту ж мить прозрів. Коли Володимир відчув це нагле прозріння, то прославив Бога і сказав: «Тепер тільки узнав Бога істинного». Побачила це дружина його, і багато охрестилося. Хрестилися ж в церкві святої Софії

Вчитель

    Священики стояли при березі на дошках і читали молитви, необхідні при хрещенні. Вони давали нові імена людям і веліли тричі занурюватись у воду. Після цього усім новохрещеним одягли хрестики.

    Старих богів поскидали у Дніпро. Люди плакали за ними, але корилися княжій волі. Поступово була охрещена вся Русь. Після цього почали будувати церкви, а найбільшою була Десятинна церква.

9. Учень

Розповідь про Десятинну церкву.

    На Перуновому пагорбі – Св.Василія у 996 р. завершилося будівництво першої кам’яної церкви – Десятинної ( на її утримання великий князь розпорядився виділити десяту частину данини й оброків зі своїх володінь, тому дістала таку назву).

Висновок:

    Таким чином, після впровадження християнства в державі почали набувати поширення наука й освіта. При церквах відкривали школи, де навчали спочатку боярських дітей, а потім і всіх інших. Християнство зміцнило державу, підтримало князівську владу, сприяло розвитку культури і забезпечило тісні зв’язки з іншими країнами. Русь стала невід’ємною складовою європейської християнської цивілізації.

    Здійснені князем перетворення, запровадження християнства як державної релігії, пройдений ним особисто шлях морального самовдосконалення стали підставою для того, аби зарахувати Володимира до лику святих руської православної церкви й назвали Великим.