Виховна година 5 клас "Майбутнє починається сьогодні"

«Майбутнє починається сьогодні»

Мета: вчити дітей взаєморозуміння; формувати у них норми поведінки під час спілкування; навчити різноманітних прийомів вербального та невербального спілкування; ознайомити учнів із загальнолюдськими цінностями, навчити контролювати себе у різних критичних ситуаціях, розширити свій  словниковий запас, розвивати гнучкість мислення.

Обладнання: аркуші формату А4, фломастери, маркери, скріпки.

 

Хід заняття

І. Вступна частина

1.1 Привітання та оголошення теми

Доброго дня. Раді бачити вас у гарному настрої. Сьогодні у нас з вами дуже цікавий урок. Ми будемо з вами вчитися взаємопорозумінню, як долати агресію та бути толерантним, сподіваюся на те,  що ви багато чого нового дізнаєтеся, і урок буде для вас цікавим, що наша спільна робота не буде марною, а знання, які ви отримаєте, знадобляться вам.

 

1.2 Вправа «Знайомство»

Учитель роздає всім учасникам аркуші А4, на яких кожному потрібно написати своє ім’я й намалювати власний образ (це може бути певний символ, предмет, будь-що). Слід наголосити, що вміння малювати тут не важливе. Коли всі виконають завдання, учитель пропонує кожному по черзі назвати своє ім’я й розповісти про власний образ. Після закінчення презентацій створюємо «галерею портретів» учасників.

Учитель. А тепер погляньмо на нашу галерею. Подумайте і скажіть, який висновок ми можемо зробити після виконання цієї вправи? (Усі люди різні.) А як же нам, таким різним, жити, навчатися й працювати разом, та ще й не сперечатись одне з одним? (Потрібно бути толерантними одне до одного.)

 

ІІ.Основна частина

 

2.1 Аналіз ситуацій

Розглянемо з вами кілька ситуацій, які виникають щодня у вашому шкільному житті чи в родині. Обговоримо, як треба поводитися, або правильно спілкуватися.

Ситуація перша.

Розмова по телефону. Ваш товариш захворів, або ви довго не бачились. Він вам зателефонував і ви почувши знайомий голос зраділи і почали говорити першим про всі новини, які тут трапились без нього, не давши вашому співрозмовнику право висловити те, з якою метою він і зателефонував. Як правильно було б повестися в даній ситуації?

Підсумок вчителя. Відтворення алгоритму правильного спілкування по телефону.

Ситуація друга.

На перерві директор школи просить когось із вас покликати вашого класного керівника. Ви застали класного керівника за розмовою з іншим вчителем (учнем). Як правильно виконати прохання директора?    (Думки дітей)

Підсумок вчителя: про вміння увійти в розмову.

 Ситуація третя.

На уроці вчитель задає запитання і просить з місця відповідати. Учні мовчать. Тоді. Один учень починає відповідати. Але невпевнено, інші починають перебивати його, наперебій висловлюють власну думку. Чи правильно це?(Думки дітей)  Підсумок вчителя: про поведінку на уроці.

 

2.2 Вправа „Міф чи реальність”

Завдання – дітям пропонується прослухати факти про насильство та виявити, що являється правдою, а що ні. Для цього їм надаються дві картки з позначками „так”, „ні”. 

Перелік запитань:

1. Насильство має і позитивні сторони (НІ);

2. Використання нецензурних слів дитиною по відношенню до іншої не є проявом насильства (НІ).

3. Насильство – це коли видно сліди на тілі жертви (НІ).

4. Б’ють заслужено (НІ).

5. У школі найбільш розповсюджене психологічне насилля, використання нецензурних слів однієї дитини по відношенню до іншої (ТАК).

6. Дитина, яка потерпає від насильства повинна мовчати про це (НІ).

7. Хлопці схильні до проявів насильства більше, ніж дівчата (ТАК).

8. Насильство не карається законом України (НІ).

9. Насильство – це ознака мужності дитини у школі (НІ).               

10.  З 11 років дитина несе адміністративну відповідальність перед законом (ТАК).

11.  Розповідати, про те, що над Вам були здійснені насильницькі дії – це ознака слабкості дитини (НІ).       

12.  Кримінальна відповідальність неповнолітніх настає з 16 років (ТАК).

13.  Особи, які чинять насильство – психічно хворі (НІ).

14.  Насильство – це не злочин, а нормальне явище у школі (НІ).

15.  Міліція не повинна втручатися у вирішення проблеми насильства (НІ). 

 

2.3 Корисні поради.

Щодня ми спілкуємося. Але щоб нам було приємно і радісно, треба дотримуватися певних правил-порад. Послухайте:

Уміння слухати складається. На думку вчених, із трьох складових: уваги, дружелюбності й активності.

1.    Увага.

1.Поважайте того хто говорить, цінуйте його бажання повідомити про щось нове.

2.Знайдіть із ним контакт на початку бесіди. Тим самим показуючи, що щиро готові його слухати.

3.Не ховайте очей, дивіться на співрозмовника.

4.Не переривайте. Наберіться терпіння і дайте можливість людині сказати те, що вона хоче.

5.Не поспішайте з висновками.

2.    Дружелюбність.

1.Не пригнічуйте співрозмовника авторитетом, інформацією. Або довгою розмовою.

2.Стримуйте емоції. А якщо не можете контролювати. Уявіть себе на місці співрозмовника.

3.Не поспішайте із запереченнями. Перебивши людину, яка не все сказала, ми викликаємо в неї гнів, роздратування. А коли вона вже висловилася, то слухати вас більше не хоче.

4.Не демонструйте своїм виглядом зневагу до того, що сказав, або збирається сказати співрозмовник.

5.Робіть паузи. Дайте висловитися іншому.

3.Активність.

1.Не будьте мовчуном. Час від часу подавайте сигнали, що вирозумієте про що йдеться і виявляйте своє ставлення до висловленого.

2.Стриманість – гарна риса людини. Але і тут повинна бути міра.

3.Не намагайтеся здобути славу розумника.

4.Тримайте себе спокійно, але не розслабляйтеся, бо співрозмовник втратить бажання спілкуватися з вами.

5.Якщо ви стомилися то краще вибачитися і перенести розмову на інший час.

 

2.4 Вправа «Скріпка».

 Для гри викликаються 4 учасники, які отримують по одній звичайній канцелярській скріпці. Їм пропонується, за командою класу, на швидкість розігнути скріпку.

Після того, як усі впораються із завданням, дається наступна команда: кожен повинен повернути своїй скріпці попередній вигляд. Гравці демонструють класу отримані вироби.

Учитель. Діти, ви розумієте: те, що ми бачимо, назвати скріпками важко. Пригадайте, як швидко ви розігнули скріпки і як нелегко було скласти їх назад. Ось так і в житті: швидко можна наробити безглуздих помилок, але виправити їх нелегко, а іноді й неможливо.

 

2.4 Вправа «Плітка»

Вчитель  виводить за двері 4-х учасників, а решті учасників зачитує «плітку»: «Сьогодні четвер». Погода кепська: хмарно, накрапає дрібний дощик. Настрій поганий, та ще й треба готуватися до завтрашньої контрольно з алгебри. Але хлопці збираються у кіно, на якийсь новий i досить цікавий фантастичний фільм. Але, в принципі, весь клас збирається на виставку собак, що розмістилася за кiнопалацом. Треба взяти З гривні. Я не можу визначитися — куди все ж таки податися. Проблема. Складно. Нудно i сумно».

(Коли із-за дверей виходить перший учасник, один з присутніх у класі розповідає “плітку, яку він щойно слухав. Згодом заходить другий учасник i той перший, який щойно почув “плітку”, розповідає її іншому i т.д.)

Отже, ситуація ніколи не може передатися достеменно. Одна людина достовірно не запам’ятавши iнформацiю, передає її iншiй. А друга цю iнформацiю трактує по-своєму. І врешті-решт це призводить до пліток.

 

2.5 Вправа «Обов`язок»

Учитель:

«Я маю право!», «Чому ви порушуєте мої права?» -- ці слова, на жаль, часто використовує людина в ситуаціях, коли сама неправа. Зазвичай, заява про особисті права слугує виправданням пасивності, лінощів, прагненням отримати щось, нічого не даючи взамін. Та слід знати не лише свої права, але й обов’язки.

(Учні перелічують обов’язки)

Обов’язки:

1 . Поважати і любити своє оточення. Ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб ставились до нас.

2. Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитись так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини.

3. Бути толерантним до таких людей. Поважати їх і допомагати їм.

4. Дотримуватись режиму харчування. Вживати продукти до кінця терміну придатності. Поважати працю кухарів.

5. Дотримуватись правил моральної етики; організовувати дозвілля так, щоб воно приносило корись і не заважало іншим.

6. Сумлінно навчатись; активно працювати на уроках, готуватись самотужки; старанно виконувати домашні завдання.

7. Дотримуватись певних норм поведінки, прийнятих у суспільстві. Намагатись не створювати ситуації, які призводять до порушення закону.

8. Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висловлювати свої думки. Не нав'язувати своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні.

9. Цінувати і дбати про своє здоров'я. Виконувати приписи лікарів у разі потреби.

10. Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висловлювати свої думки. Дотримуватись правил мовного етикету.

11. З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас.

12. Виконувати роботу, яка не завдає шкоди здоров'ю. Виконувати всі види обслуговуючої праці.

13. Самостійно знаходити інформацію в різноманітних джерелах.

1 4. Не ображати і не принижувати оточуючих.

15. Дотримуватись норм і правил поведінки, прийнятих у суспільстві. Не створювати ситуацій, що можуть спричинити нещасні випадки.

 ІІІ. Заключна частина

3.1 Правила поведінки

 Як підсумок заняття учитель пропонує дітям скласти правила поведінки в класі, які відповідали б «золотому правилу».

3.2 Пам’ятка успішного спілкування

Для успішного спілкування потрібно:

1. Виявляти щирий інтерес до інших. Бути радником, вивчаючи iндивiдуальнi особливості людей завжди i всюди. Намагайся зрозуміти людей, подивитися на світ їхніми очима. Бути уважним до людей.

2. Не принижувати самооцінку іншого. Пам’ятати, що піклування про самооцінку іншого — найкращий спосіб піклування про власну! Не звинувачувати, не критикувати, не спробувавши зрозуміти іншу людину. Не хвалитися, не демонструвати байдужість до когось, а навпаки, дати їй змогу відчути перевагу над вами, виявляти в комусь гарні риси характеру, хвалити людину.

3. Бути уважним слухачем. Заохочувати інших розповідати про себе, вести розмову довкола iнтересiв співрозмовника.

4. Посміхатися.

 

3.3 Підсумок

 Кожна людина може помилятися. Розвиваючи свій характер, ми вчимося на власних помилках, і це допомагає нам робити правильний вибір у майбутньому. Отже, необхідно намагатися робити правильні вчинки, приймати правильні рішення незалежно від того, чи сприяють цьому обставини.