Виховна година для учнів 6-7 класів .

Виховна година для учнів 6-7 класів на тему: "Якщо сталася пожежа..."

 

Мета. Ознайомити учнів із алгоритмами гасіння невеликих пожеж, особливостями гасіння електроприладів, навчити захищати органи дихання під час пожежі та здійснювати евакуацію з приміщення школи.

Учні мають вміти:

1. Демонструвати способи гасіння невеликої пожежі, в тому числі й гасіння пожежі, спричиненої електричним струмом.

2.Демонструвати, як захистити органи дихання від отруйних газів.

3.Показувати шлях евакуації з приміщення школи.

Хід заходу

• Організація класу.
• Актуалізація опорних знань.
• Горючі речовини (горючі, важкогорючі, негорючі).
• Пожежа, паніка, евакуація.
• Умови пожежі.

ІІІ. Повідомлення теми, мети, пояснення матеріалу.

Вогонь - наш надійний помічник. У цьому неважко переконатись, уявивши своє життя без нього. Якщо ти дивився телевізійну гру «Останній герой», то бачив, як, опинившись на безлюдному острові, люди найперше прагнуть добути вогонь і як він полегшує їхнє життя. Та водночас вогонь може бути небезпечним. Дуже небезпечним!Особливо тоді, коли виходить з-під контролю і спричиняє пожежу.

Обговорити: До яких небезпечних наслідків може призвести пожежа в житловому будинку, громадському приміщенні (школі, кінотеатрі), на промисловому підприємстві, на військовому складі?

Як загасити невелику пожежу

У більшості випадків пожежу можна загасити на стадії загоряння, поки вона ще не набрала сипи. Для цього буває достатньо затоптати вогонь ногами чи вилити на нього склянку води.

Можна накрити вогонь пальтом, килимом, ковдрою, засипати його землею чи піском або скористатися вогнегасником.

Особливості гасіння електроприладів

Уяви ситуацію: ти сидиш у кімнаті й дивишся телевізор. Несподівано з нього повалив дим і вогонь. Як ти маєш вчинити?

По-перше, діяти треба дуже швидко. Якщо гаяти час, вогонь буде поширюватися. А якщо вчасно і правильно зреагувати, можна ліквідувати пожежу за лічені хвилини.

По-друге, діяти треба надзвичайно обережно! Слід пам'ятати, що на електроприлади, увімкнені в розетку, лити воду дуже небезпечно! Можна отримати ураження електричним струмом. Тому треба обгорнути руку неодмінно сухою тканиною (одягом, рушником чи серветкою) і висмикнути вилку з розетки або вимкнути електрику на щитку.

Лише знеструмивши електроприлад, його можна гасити як звичайний осередок вогню. Найкраще накрити його ковдрою, щоб припинити доступ кисню, і залити водою.

/ останнє. У таких випадках ніколи не спід вагатися, думати про те, що, гасячи, наприклад, телевізор, зіпсуєш його. Пошкодуєш, змарнуєш хвилини, секунди - і втратиш набагато більше, а, може, й своє здоров'я чи життя.

Дослід (склянка з піском, свічка, сірники, цупка тканина, синтетична тканина).

Як вибратись із задимленого приміщення

Хоч як це дивно, та найбільшою небезпекою під час пожежі є не вогонь, а отруйні гази, так званий «чадний газ», що утворюється під час горіння. Тому, опинившись у задимленому приміщенні, слід негайно подбати про захист органів дихання. Для цього, опустившись на підлогу, де менше диму, закрий рот і ніс тканиною. Якщо є можливість, намочи її водою. Щоб не втратити орієнтації, вибирайся із задимленого приміщення уздовж стіни.

Евакуація з приміщення школи

Особливо небезпечними є пожежі, що виникають у приміщенні школи. Адже тут перебувають сотні дітей, а коли небезпека загрожує відразу багатьом, може виникнути паніка.

Паніка — це стан, коли люди втрачають контроль над собою і здатність правильно оцінювати ситуацію. їх охоплює страх, вони починають плакати, кричати, хаотично бігати або, навпаки, ховатися в недоступних для рятувальників місцях. Така поведінка створює додаткову небезпеку для них самих і для оточення.

Якщо багатьох людей охоплює паніка, виникає збуджений некерований натовп. Натовп - це скупчення людей. Проте, хоча люди й розумні істоти, натовп зовсім не схожий на них - він має велику силу, але не має розуму.

Для запобігання утворення натовпу під час пожежі або іншої небезпечної ситуації у кожній школі чи будь-якому іншому громадському приміщенні на видноті висить план евакуації .

Практична робота

• Уважно вивчи план евакуації своєї школи. У зошиті намалюй маршрут, яким має скористатися твій клас у разі пожежної тривоги.
• За командою вчителя кілька разів організовано проведіть евакуацію. Пам'ятайте, що головне - запобігти утворенню натовпу, в якому можна постраждати. Особливо уважними й організованими треба бути на сходах, у дверях та вузьких проходах.
• Разом із батьками намалюй план евакуації свого будинку чи квартири. Познач виходи з кожної кімнати і місце зустрічі після евакуації- кіоск, стовп чи дерево поблизу.

IV. Підсумок заходу

 

2.2 Позакласний захід для учнів 7-8 класів "Щоб правильно діяти, треба передбачати небезпеку".

 

Тема: Небезпека, що підстерігає людей вдома, на вулиці, дорогах і в природному середовищі.

Мета: Виявити сильні та слабкі сторони теоретичної та практичної підготовки школярів з курсу «Основи здоров’я» ; доповнити та поновити набуті знання і навички; шляхом створення атмосфери суперництва між командами спонукати всіх дітей, у тому числі й «відстаючих» з цього предмета, до пошуку відповідей на поставлені запитання, навчити швидко її приймати правильні рішення і діяти відповідно до ситуації, що виникла.

Форма проведення. Гра з попереднім розподілом ролей між учнями одного класу, з використанням фрагментів музичних творів сучасних авторів, віршів і куплетів, що придумали учні й учителі.

Місце проведення. Актова зала школи.

Матеріальне забезпечення. Стіннівки, плакати, присвячені проблемам безпечного перебування дітей вдома, на дорогах, у природному середовищі, медичні аптечки, посуд, електрична і газова плита (іграшкові), інші предмети, необхідні для розігрування тих чи тих ситуацій, що виникають у житті. Учасники (учні 5-6 класів школи, які виконують певні ролі).

Діти і батьки (батько, син, учениця, футболіст, двоє друзів-сперечальників, тітонька, Данило, Ваня, Лариса, бабусі-сусідки, «водопровідник Іванов» та інші персонажі) розігрують сцени-ситуації, що виникають на дорогах, в природному середовищі та становлять небезпеку, відповідають на запитання арбітрів.

Сусіди розігрують сцени-ситуації в побуті, які можуть, у разі порушення правил безпеки, перерости в небезпечні для їхнього життя і здоров'я.

Туристи розігрують сцени-ситуації, що можуть виникнути під час походу.

Медики (спеціалісти з надання першої медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях) коментують дії сусідів, дітей, розповідають, що треба робити в тому чи разі або демонструють правильні дії.

Теоретики коментують і оцінюють дії виконавців сцен, можуть ставити додаткові (допоміжні) запитання.

Журі оцінює за п'ятибальною шкапою дії, рішення і відповіді учасників (сусідів, дітей, медиків, туристів).

Гості (вони ж незалежні експерти): представники відділу з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту району, районного відділу ДАІ, управління пожежної охорони району.

Вступ. Лунає музика — гімн МНС.

Ведучий. Ми живемо у технічно розвинутому суспільстві, в якому багато джерел небезпеки і лиха. Людину з давніх часів оточували небезпеки. Спочатку це були екстремальні прояви природи, і люди часом сприймали їх і жертви сил стихії як належне, як кару вищих сил. Поступово людина робила своє життя більш комфортним, але створені нею блага одночасно ставали і джерелом нових лих: електро- і атомна енергія, нафто- і газопроводи, транспорт. Ризик виникнення небезпечних ситуацій різко зріс.

Людина почала серйозніше замислюватися над тим, як захистити себе від можливих бід, як запобігати їх виникненню. Вона усвідомила, що своїми невмілими діями, помилковими вчинками нерідко сама породжує небезпеку і збільшує вірогідність виникнення надзвичайної ситуації. Відсутність знань у тій чи тій сфері часто обертається бідами. Запитаймо себе: «А чи все ми робимо, щоб не допустити, уникнути небезпечної ситуації або, якщо вона виникла, вийти з неї з мінімальними втратами?». Гра починається! Познайомимося з її учасниками.

Ведучий представляє учасників.

Діти і батьки - вони покажуть нам, як одвічна проблема «батьки і діти» виливається у серйозні неприємності, якщо між старшими і молодшими немає належного взаєморозуміння.

Сусіди — люди, що ніколи не вивчали предметів «Основи здоров'я» та

«Основи безпеки життєдіяльності», а тому часто живуть буквально на «бочці з порохом», здійснюють вчинки, небезпечні для себе і оточуючих.

Туристи — любителі подорожей, а частенько й пригод, які виникають на ґрунті відсутності елементарних знань, наприклад, вміння орієнтуватися на місцевості.

Медики — якщо ви не знаєте, що робити з постраждалим, не вмієте надавати першу медичну допомогу, звертайтеся до них.

Теоретики — це найпідготовленіші з ОЗ та ОБЖ спеціалісти.

Прохання не тільки до журі, але й до всіх учасників заходу, до глядачів: будьте уважними, аналізуйте дії та рішення персонажів сцен, тому що вони можуть помилятися, чогось не знати, їм потрібна буде ваша допомога.

ДІЯ ПЕРША Небезпеки, що підстерігають людей Ведучий. Де вдома найчастіше трапляються неприємності?

Зал або ведучий. На кухні!

Ведучий. Жила-була господиня, до якої всі сусіди зверталися за порадою і допомогою...

Сусіди. Будь ласка!

СЦЕНА 1. Господиня протирає чашки рушником. Дзвінок. Забігає Перша сусідка.

Перша сусідка. Аню, здрастуй! Чи немає в тебе чого-небудь від опіків? Уявляєш, перевертала м'ясо на сковороді, а поруч - чайник закипів, вода бризнула на сковороду... (Показує руки). Тут, тут і ось обпекла страшенно - так болить! А ось ще болюче місце - руку прямо під струмінь пару підставила!

Господиня. Ой, бідненька, уявляю, як ти страждаєш! Десь у мене була мазь від опіків (шукає на поличках у кухонній шафці). Ти знаєш, щось не знайду ніяк. Та нічого, не горюй, люба, ми тобі зараз ранку олійкою змажемо (маже олією руку потерпілій).

Ведучий (медикам).

1. Чи правильно діяла Господиня^?

2. Як треба надавати допомогу в разі опіків?
3. Які бувають опіки?

Відповіді медиків. Коментарі і додаткові запитання теоретиків.

Ведучий. Останнім часом почастішали такі небезпечні ситуації, як пожежі. За даними управління протипожежної служби, у нашому районі за              20.. рік трапилося ... пожеж, унаслідок яких постраждали і дорослі, і діти. Біда виникає буквально з нічого, з найнезначнішої, на перший погляд, дрібниці, з необдуманих вчинків і дій.

СЦEHA 2. Сусіди, ваш вихід!

Господиня (постраждалій Першій сусідці). Ну, добре, не сумуй, заживе. Давай-но ще з тобою чайку поп'ємо! Дзвінок. Забігає Друга сусідка.

Друга сусідка. Аню! Аню! У мене на кухні пожежа! Син мав із школи прийти, я обід готувала, збільшила вогонь під каструлею із супом - прихватка поруч лежала і зайнялася, а від неї папір промаслений, потім рушник, який над плитою сушився!..

Забігає Перший сусід.

Перший сусід. Усі двері розчинені...А у тебе (Другій сусідці) взагалі дим із дверей валує! Забігаю на твою кухню, там - вогонь! Ну, я кран з водою відкрив, туди папір і ганчіку покидав. А рушник вже не врятувати, я його так палаючим у вікно і викинув!

Ведучий (теоретикам).

1.Чому почалася пожежа на кухні у сусідки?

2.Чи правильно діяв Перший сусід?

3.Як треба було йому діяти?

Відповіді теоретиків. Коментарі медиків. Відповіді бажаючих із зали.

Ведучий. Інші сусіди теж дізналися про неприємності у під'їзді і потяглися до гостьової кімнати господині, щоб їх обговорити. Подивимося, звідки ще чекати неприємностей.

СЦЕНА 3. Господиня (Першому сусіду). Іди, Дімо, заспокойся, чайку попий! Перший сусід пішов.

Дзвінок. Заходить Третя сусідка з кексом у руках.

Третя сусідка. Здрастуйте, дорогі мої, чула про ваші неприємності. Ось кекс, вранці спекла. Пригощайтеся, будь ласка... У мене, до речі, теж жахливий випадок був. Хотіла пиріг спекти яблучний, увімкнула духовку, а сама почала тісто місити. Раптом, чую, ^— газом пахне! Дивлюся — вогонь згас, а газ щосили йде! Ну, я швидко сірник запалила і в духовку його, а там я-я-як бабахне! Усю спідницю мені обпалило!

Ведучий (теоретикам).

• .Що «бабахнуло» в духовці у Третьої сусідки⁷.

2.Чи правильно вона діяла на кухні?

3.Що треба було робити?

Відповіді теоретиків. Коментарі медиків. Питання із зали.

Ведучий. А до нашої сусідки приходять нові гості: послухати, поспівчувати. Подивимося далі, заодно дізнаємося, які ще бувають причини виникнення пожеж.

СЦЕНА 4. Дзвінок. Входить Другий сусід.

Другий сусід. Привіт усій компанії! Чув, у нас у під'їзді постійні надзвичайні події, так і дивися, такого «червоного півня» пустимо на волю, що без допомоги пожежних не обійдемося! Щось дуже часто у нас усілякі загорання трапляються. У мене, правда, теж трапився.

Я, знаєте, люблю вовтузитися з електроприладами. Ремонтую якось на днях пилосос — приятель попросив. Усього там справ - провід порвався. Я його з'єднав, а ізоляційної стрічки вдома не виявилося. Що робити? Побіг до магазину за ізоляційною стрічкою. Дружині нічого не сказав. А вона не зрозуміла, що пилосос не наш -сусідський, давай килими чистити.

Провід довгий, з вітальні в коридор тягнеться, дружина і не помітила, як заіскрило. Коли димом запахло, на кухню кинулась, подумала: чи не залишила чогось на плиті? А насправді килим загорівся. Дружина, звичайно, розгубилася. Метушиться туди-сюди. В цей час я підійшов, недовго роздумуючи, схопив відро, набрав води - та на килим її. Потім хотів провід з розетки висмикнути, схопився за нього...

Ведучий. Дякую сусідам! (Теоретикам).

1.Чому трапилася пожежа у даному випадку?

2.Чи правильно діяв господар квартири?

3.Яких помилок він припустився?

Коментарі медиків.

Ведучий. Ще один сусід на порозі у Господині зі своєю проблемою. Цього разу поміркуємо про небезпеки вдома, які не помітні, але впливають на здоров'я людини.

СЦЕНА 5.

Господиня. І правда, чим більше люди полегшують своє життя, тим більше усіляких небезпек з'являється навколо.

Дзвінок. Входить Третій сусід.

Третій сусід. Здрастуйте, яке приємне товариство!

Перша сусідка. Нічого собі - «приємне», одні пригоди! (Показує забинтовану руку). Ось!

Третій сусід. А у мене щось голова страшенно болить! Мабуть, буря магнітна. Аню! Чи немає у тебе пігулок? Вдома я вже всі випив!

Друга сусідка. Голова просто так ніколи не болить! Мабуть, знову добу за комп'ютером провів?

Третій сусід. Та яку там добу, усього ніч. Інформацію в Інтернеті шукав. Та вже відпочив: уранці класний бойовик по телевізору показували!

Ведучий. Дякуємо! Запитаємо у медиків.

1.Чому розболілася голова у Третього сусіда?

2.Яких помилок він припустився?

Відповіді медиків. Коментарі теоретиків.

Ведучий. Дякуємо всім! Журі ставить оцінки. Команді сусідів - за те, як представили небезпечні випадки. Теоретикам і медикам - за знання.

Поки працює журі - гра з глядачами.

Ви уважно стежили за тим, що відбувається? Дайте відповідь на запитання медиків і теоретиків.

Запитання (кілька запитань до глядачів).

Ведучий. А тепер — практичне завдання. Цікаво, хто краще і швидше зробить ізоляцію провода: глядачі чи сусіди? Прошу підійти до мене по одному представнику.

Проводиться змагання.

Ведучий. Дуже важливо заізолювати провід, щоб уникнути короткого замикання і ураження струмом.

Отже, за відповіді глядачі набрали балів.

З практичним завданням краще впоралися .

Рахунок на користь_____.

Ведучий. Журі підбиває підсумки першої частини гри.

Ведучий. Надаємо слово гравцям.

Вірші. Куплети у стилі «peп».

(учні 5-го класу: Господиня, сусіди, діти - по черзі, по рядку)

У мене, як у господині, правило існує,

Чистота та порядок завжди тут панує,

А якщо шматинки по кухні розкидати,

То тоді пожежі в квартирі слід чекати!

Посуд поставиш будь-як на плиті —

Знай, бути опіку, бути біді!

Вогонь у будівлі палає,

Вода його заливає.

Не панікуй, не розгубись,

На «101» ти додзвонись.

 Електропроводку частіш перевіряй,

Побутові припади у справності тримай.

Інколи може газ вибухати,

Сірники не можна тоді в руки брати.

Вірші у виконанні теоретиків (по рядку кожний)

 Якщо у домі зайнялося,

А ти у ньому сам-один —

Телефонуй ти як скоріше,

Набирай враз «101».

 Коли травма або рана

Ввечері, а може зрання,

Часу ти дарма не гай,

«Швидку» чим швидше викликай!

(Усі хором) І в усіх випадках, коли треба допомогти людині, набирайте телефон рятувальної служби — «101».

ДІЯ ДРУГА

Небезпеки, що підстерігають людей удома, на вулиці, в дорозі, поході

Ведучий. Дорога - місце небезпеки. Вона приносить найбільше неприємностей, травм і ран. Сумна статистика ДАІ: в нашому мікрорайоні (районі, місті) в минулому році постраждало               дітей. Що буде у зведеннях за цей рік? А, здається, Правила дорожнього руху такі прості! І, здавалося б, ніщо не заважає їх виконувати. Але ось які ситуації їм трапляються на дорогах.

Діти і батьки, просимо вас!

СЦЕHA 1 Батько, син та інші діти.

Батько. Чому ти знову затримався? Ми так з тобою на заняття секції запізнимося. Швидко хапай форму, ракетку - і бігом на вулицю.

 Виходять на вулицю).

Батько. Так де ти все ж таки забарився? Син (щось бурмоче під ніс). Ну ми, цей, ну взагалі... Тату, куди ти мене тягнеш, адже тут нема переходу? Переходимо, поки машин нема!

Син. Але ж перехід он там! (Показує рукою).

Батько. Я тобі кажу: машин нема. Не вовтузься, біжи за мною!

Син. Але ж ти сам казав, що для переходу існує «зебра» і світлофор!

Батько. А я кажу - хутко переходимо!

Тим часом поруч опиняється дівчинка з підручником у руках. Вчить, повторює уроки. Починає переходити дорогу, зупиняється, зазирає у книгу.

Обабіч дороги хлопчик грається м'ячем, підкидає його ногою, м'яч летить на дорогу, хлопчик кидається за ним, навіть не глянувши навсебіч.

Двоє хлопчиків перебігають дорогу, безтурботно перемовляючись,

сперечаються «Задавили — не задавили?».

Ведучий (теоретикам). У чому помилки пішоходів?

Відповідь теоретиків.

Свої варіанти відповідей пропонують глядачі.

СЦЕНА 1. Розігрується сцена зустрічі дівчинки з «тітонькою».

Тітонька. Та я ж подруга твоєї мами, донечко! Пішли додому! Мама просила дещо u брати з квартири.

Дівчинка стоїть збентежена. Виручають бабусі-сусідки, що сидять біля під'їзду мі лавці.

Бабусі-сусідки. Не слухай сторонніх, Ларисо!

Ведучий. А першокласник Данило був удома сам, коли пролунав дзвінок. Хлопчик кинувся відчиняти двері.

СЦЕНА 3. Розігрується сцена телефонного дзвінка.

Хлопчик, що залишився сам удома. Йому телефонує невідомий, говорить, що телефонує працівник ЖЕКу. Він питає у дитини, вдома батьки чи ні, просить назвати адресу. Хлопчик усе розповідає: що він вдома сам, яка у них адреса.

Ведучий. А тепер спробуймо показати, як було б правильно вчинити. Ану, Ваню, покажімо!

СЦЕНА 4. Розігрується сцена, в якій «водопровідник Іванов» намагається шляхом обману потрапити до квартири, щоб ліквідувати начебто «аварійну ситуацію». Хлопчик телефонує в ЖЕК.

Ведучий (теоретикам). Проаналізуйте розіграні ситуації:

1.У чому їхня небезпека?

2.Яких помилок припустилися діти?

3.Як треба було вчинити?

Відповіді теоретиків.

Відповіді бажаючих з числа присутніх у залі.

Ведучий. Ось ви, п'ятикласники, збираєтесь у похід. А там дітлахів підстерігає численна кількість різних небезпек, які «підкидає» сама природа.

Герої нашої наступної сцени також вирушили у похід і... відстали від однокласників. Погляньмо, що з цього вийшло.

Будь ласка, туристи!

СЦЕНА 5.

 

1-й турист. Щось, Максиме, дуже довго ми йдемо, тобі не здається? Туди дійшли значно швидше. А назад - нічого зрозуміти не можу. Все йдемо, йдемо...

2-й турист. Треба перевірити за компасом! (Дістає компас). Так: он там північ, значить, з протилежного боку південь, там захід, а ось схід. А туди в якому напрямну йшли, не пам'ятаєш, Максиме?

1-й турист. А ми що, дивилися? Йшли та йшли собі спина в спину.

2-й турист. Ну, гаразд, головне - згадати прикмети.

1 - й турист. Я згадав: копи туди йшли, ялину бачив велику і березу!

2-й турист. Ялину-ялину... Та тут на кожному кроці ялини та берези! Давай, думай, як ще можна дорогу знайти.

3-й турист. По сонцю можна...

1-й турист. Ось тобі сонце (показує). Туди йшли, де воно було,пам'ятаєш? 3-й турист. Над головою!

1-й турист. А зараз де?

 3-й турист. Та начебто теж над головою!

 Ведучий (теоретикам).

1. Чому дітлахи заблукали?

2. Яких правил треба було їм дотримуватися, щоб не заблукати?

3. Як виплутатися з такої ситуації?

Відповіді теоретиків. Коментарі медиків.

СЦЕНА 6.

1-й турист. Все, не можу. Хочу пити і їсти!

2-й турист. Ти що, забув? Учора ввечері на привалі все доїли і допили, щоб легше було йти!

3-й турист. А я чув, що є такі трубочки, через які можна пити прямо з калюжі...

1-й турист. Ні, з калюжі нізащо пити не буду! Треба хоча б криницю знайти.

2-й турист. Ага! Зараз! Так прямо для тебе тут взяли і вирили колодязь!

3-й турист. Точно. Ми ж у лісі. Давайте рослини чи ягоди їстівні пошукаємо!

1-й турист. Що їх шукати? Он прямо на узбіччі дороги, на кущі, червоні такі. Може, це ожина?

2-й турист. Ти що, вони якісь овальні! А хіба ожина червона? Та й звідкіля їй тут узятися – просто на узбіччі? Це, напевне, якась костяниця.

3-й турист. Все, знайшов! (кидається вбік, зриває). Бачите, вони чорні, це чорниця, не інакше. І кущі чорниця. Точно - чорниця!

2-й турист.Та тут усе всіяне цією ягодою! Дивіться, за розмірами й формою на око схожа...Може , й справді чорниця, а ми чогось боїмося?!

3-й турист (другому). Слухай, у тебе на шиї якийсь жучок сидить... (намагається струсити з товариша незнайому комаху). Ти знаєш, чомусь комаха не струшується...Та не хвилюйся, додому прийдеш — мама голкою виколупає. Я би теж витяг, тільки голки немає з собою.

2-й турист (третьому). А я і не хвилююся, жучок мене не турбує. Сидить собі, то й нехай сидить. Не боляче, ну і добре!

Ведучий (медикам)

1. Які ягоди знайшли діти?

2.Що ви знаєте про неїстівні рослини?

3.Що за жучок був знайдений на тілі 2-го туриста і яких помилок припустилися діти?

4. Які ще небезпеки чатують на людину в лісі?

Відповіді теоретиків, медиків, глядачів.

Ведучий. Спасибі медикам, дітям, туристам, теоретикам.
Журі прошу підбити підсумки. А поки - гра з глядачами: медики і теоретики ставлять усім присутнім.

Медики.

1.Які їстівні рослини ростуть у лісі?

2.Що знаходиться в аптечці?(демонструє усім вміст аптечки).

3. Що робити, якщо вкусила оса (змія) і чим небезпечні їхні укуси?

4. Яка допомога потрібна людині, що знепритомніла?

Оголошується практичний конкурс: треба знайти місце за компасом. Поки мурі виставляє оцінки та підбиває підсумки — визначає переможців, діти виконують куплети (кожний по рядку).

Медики. Дій сміливо, та не поспішай!

Якщо сам не можеш - лікаря викликай!

Щоб людям зміг ти допомогти —

Основи медицини вивчай і ти.

Тому у домі кожен мусить мати

І йод, і бинт, і пакет вати.
Туристи. Небезпека у лісі — то мешканці лісу,

Живуть у гущавині та на узліссі.

Треба всім знати, що є небезпека,

Та дбати усім тут про власну безпеку.

Бути відважним та сильним, умілим.

Діяти впевнено, бути сміливим!

Ведучий. Надаю слово журі.

Голова журі називає кращі команди, недоліки і радить, над чим треба попрацювати додатково. Вручаються призи командам і кращим знавцям курсу ОЗ. Виступають гості, батьки. Лунає гімн МНС.

 

2.3 Позаурочний захід для учнів 5 класів "Школа пішохода"

 

Мета. Закріпити знання учнів з Правил дорожнього руху.

Дійові особи: Інспектор дорожнього руху (роль інспектора дорожнього руху може виконувати вчитель або учень старших класів), два Школярі, Світлофор, Дорожні знаки (серед них обов'язково повинен бути знак «Підземний перехід»).

Підготовча робота:

1. Для гри «Світлофор»: 2 м'ячі (гумові або пластмасові) та 2 «світлофори» (картонні коробки, в яких прорізані три отвори з діаметром вдвічі більшим, ніж діаметр м'яча).

2. Для гри «Будь уважним на дорозі» виготовляють два картонні кружечки. Один обклеєний з одного боку червоним папером, з другого - жовтим. Другий кружечок з одного боку - зелений, з другого також жовтий; шкільна крейда.

3. Для позначення дійових осіб виготовляють:

• для Світлофора - червоний, жовтий, зелений кружечки, що закріплюють на одязі учня, який зображує світлофор;
• для Інспектора дорожнього руху - нагрудний знак, жезл, кашкет;
• для Дорожніх знаків — зображення дорожніх знаків, що закріплюють на одязі.

4. Учням даються завдання намалювати малюнки із зображеннями дорожньої розмітки: пішохідний перехід, острівець безпеки, осьова лінія тощо.

5. Клас можна прикрасити плакатами за тематикою дорожнього руху, кольоровими кульками, малюнками дітей.

Хід свята

Інспектор. Здрастуйте, діти! Я - інспектор дорожнього руху. У будь-яку пору року я стою на дорозі та слідкую, щоб води та пішоходи дотримувалися Правил дорожнього руху. Сьогодні я побачив двох хлопчиків-школярів, які зовсім не знають, як треба пере і у. От разом із ними я завітав до вас у «Школу пішохода», щоб ви допомогти цих пустунів правил поведінки на вулиці. Зараз вони самі розкажуть вам, що з ними трапилося.

1 Школяр. Ми спізнилися у школу,

Чуємо - лунає дзвін,

А попереду — дорога...

Ми крізь неї - навздогін.

2 Школяр. Тут немає світлофора

І далеко перехід...

Першим рушив друг мій, Боря.

 Він побіг — і я побіг.

1Школяр. Мчать на швидкості машини,

Начебто струмок страшний.

Раптом гальма заревіли,

Став сварити нас водій:

2 Школяр. «Хто отак дозволив йти

Вам через дорогу?!»

Залишились хоч живі

Дякувати Богу!

Ну, куди ви біжите,

Життям ризикували!

Ви причиною ДТП

Зараз ледь не стали!».

1 Школяр. В клас з'явились ми сумні,

Зошити розклали...

Та ніякої вини ми не відчували.

2 Школяр. Що зробили ми таке?

За що нас сварити?

І що значить «ДТП»?

Підкажіть нам, діти!

Інспектор. Хто з вас підкаже хлопчикам, у чому їх помилки?

(Діти відповідають. Інспектор, за потреби, допомагає, ставить уточнюючі запитання).

Інспектор (Школярам). От бачите, ви зовсім не знаєте мови вулиць і доріг. Так і до біди не далеко!

1 Школяр. Та хіба вулиці вміють розмовляти? От люди - говорять, машини - сигналять, а вулиці - мовчать.

Інспектор. Діти, а справді, чи можуть вулиці розмовляти? Давайте запитаємо у мого друга — Світлофора (входить Світлофор).

Світлофор. Добридень, діти! Я, Світлофор, не маю язика, але це зовсім не означає, що я не вмію розмовляти. Просто розмова моя інша:

Є три різні ока в мене:

Червоне, жовте і зелене.

Вночі та вдень вони мигають,

Людям всім розповідають

Мої правила прості:

Як горить червоне — «СТІЙ!»

Жовте каже пішоходу:

«ПРИГОТУЙСЬ до переходу»,

А зелене, як маяк:

«Спокійно ЙДИ - відкрито шлях!».

Отак, не промовляючи ані слова, я регулюю рух на дорозі. І всі мене розуміють.

Інспектор. А ви знаєте, діти, що світлофори бувають різні. Деякі з них можуть попереджати, що одне світло за мить зміниться іншим. Тому запам'ятайте: коли ви бачите, що на світлофорі миготить зелене світло - треба закінчити рух через дорогу. А розпочинати переходити дорогу в цей момент зовсім не можна. Є також світлофори, у яких немає жовтого світла, а є лише червоне та зелене. Такі світлофори встановлюють для пішоходів. Часто на таких світлофорах можна побачити: на червоному — зображення людини, яка стоїть, а на зеленому — людину, яка йде. Це — підказки для пішоходів.

Світлофор. А для того, щоб ви краще запам'ятали мову світлофора, давайте пограємо у гру «Світлофор».

Гра «Світлофор»

Для гри на підлозі крейдою проводиться лінія. На відстані 3-4 м від неї закріплюються «світлофори» з прорізаними отворами. З класу обираються по 5-7 гравців для команди. Команди очолюють школярі. Гравці команд вишикуються один за одним. Перші гравці команд тримають м'яч.

Гравці повинні влучити м'ячем у той отвір світлофора, який відповідає зеленому світлу. Влучив у «жовтий» — маєш право кинути м'яча ще раз, у «червоний» — вибув з гри.

Перемагає команда, яка швидше впорається із завданням.

І Школяр. Тепер я зрозумів, як без слів вміє розмовляти світлофор.

2 Школяр. А я не згоден. Те, що світлофор має свою мову, я переконався. Але до чого тут мова вулиць і доріг? Здається, що, окрім світлофора, більше ніхто на дорозі мовляти не вміє.

Інспектор. Ти дуже помиляєшся. Прислухайся, хто це говорить? (Входять дорожні знаки).

І Дорожній знак. У різних країнах ми схожі.

Говоримо мовою одною.

Ми вдень і вночі на сторожі

Поставлені біля дороги.

2 Дорожній знак. Побачивши нас, розуміють

Цю мову водій, пішохід:

Тут можна залити бензину,

А тут повертати вам слід.

З Дорожній знак. На селище, місто вам вкажемо.

Залізну дорогу чи міст,

Завжди водієві підкажемо.

Що тут небезпечний проїзд.

4 Дорожній знак. А ви нас зуміли впізнати?

 Скажіть, як нас звуть, дітвора?

Всі знають - дорожні ми знаки –

Безпечного руху слова.

5 Дорожній знак. Ти, може, ще вчишся читати,

Можливо, рухаєш повільно,

Та мову дорожнього знаку

Повинні всі знати відмінно!

І Дорожній знак. Бачите, ми різні: серед нас є кола, трикутні та чотирикутні знаки, підказуємо, що треба враховувати, рухаючись дорогою. А щоб нас було видно й уночі, на нас наносять спеціальну фарбу, яка відбиває світло.

4 Дорожній знак. Нас роблять однаковими у різних країнах для того, щоб водій або пішохід, звідки б вони не прибули, розуміли нашу мову та почувалися безпечно на дорозі.

5 Дорожній знак. Якщо уявити, що вулиця - це велика книга, то ми, дорожні знаки, - її слова. Але розуміти нашу мову може лише той, хто знає Правила дорожнього руху.

1 Школяр. Скажіть мені, а навіщо пішоходу знати, що говорять дорожні знаки? Це водіям потрібна підказка, що там, наприклад, поворот, а туди їхати не можна. А я пішки ходжу. Мені – байдуже.

2 Дорожній знак. Неправильно ти кажеш. Грамотний пішохід буде особливо уважним там, де стоїть знак «Слизька дорога» або там, де залізничний переїзд без шлагбаума. Пішохід буде пам'ятати, що там, де є поворот, може раптово виїхати машина.

3 Дорожній знак (підземний перехід). Я - спеціальний знак лише для пішоходів. От послухайте - це вірш про мене:

Що за знак стоїть отут –

Під землю сходинки ведуть?

Знак пішоходам говорить,

Що тут — підземний перехід,

По ньому маємо ми змогу

Безпечно перейти дорогу.

Як побачите підземний перехід, пам'ятайте, що переходити вулицю у цьому місці і пише ним. Дорогою переходити не можна, бо це — небезпечно.

Інспектор. Там, де немає підземних переходів, місця переходу позначаються просто і юзі широкими білими смугами.

Білі смуги на дорозі

На тварину зебру схожі.

Ця розмітка говорить:

«Тут — пішохідний перехід».

Побачив «зебру» на путі -

Дорогу можна перейти.

Світлофор. Це - дорожня розмітка. У неї теж своя мова (показує малюнки із зображенням дорожньої розмітки). Ось - «зебра» - пішохідний перехід, це - розподільна смуга, що ділить дорогу на рівні частини, а це — острівець безпеки, на якому можна заткати на зелене світло, щоб закінчити перехід дороги.

Інспектор. Ось, наприклад, «зебру» — пішохідний перехід - на дорозі позначають широкими білими смугами. Пішохід, побачивши таку розмітку, розуміє, що у цьому місці кому дозволено переходити дорогу, а в інших місцях дороги цього робити не можна. Водій, також здалеку помітивши «зебру», знає, що будь-якої миті на переході може з’явитися пішохід, і знижує швидкість машини.

Світлофор. Там, де намальована «зебра», але немає світлофора, переходити дорогу слід особливо уважно та обережно.

Інспектор (Школярам). От ви сьогодні неправильно переходили дорогу, а діти, я впевнений, знають, як треба це робити. Давайте зараз, разом з дітьми, пограємо у гру «Уважний пішохід» та потренуємося правильно долати нерегульований перехід (крейдою малює дорогу: 2 лінії— узбіччя, одна — розподільна смугa дороги, перехід).

Світлофор. А щоб ви запам'ятали, як слід долати дорогу, я вам це нагадаю. (бере Школярів за руки і, читаючи вірш, переходить з ними «дорогу»): Ми стоїмо біля переходу,

Де немає світлофора.

Як у випадку такому

Безпечно перейти дорогу?

На тротуарі зупинись

Та ліворуч подивись

І, якщо нема машини,

То дійди до середини.

На смузі осьовій ти стань

 І тоді - праворуч глянь:

Від машин дорога вільна –

Далі йди собі спокійно.

 Є машини — зачекай,

Автотранспорт пропускай.

Гра-тренування «Уважний пішохід»

Крейдою малюють дорогу. Обирають 4-5 учнів з класу, з якими буде проводись гра-тренування з переходу дороги. Обирають таку ж кількість учнів, які будуть імітувати машини на дорозі. «Пішоходи» переходять дорогу, відпрацьовуючи всі етапи: зупинки на тротуарі, поворот голови ліворуч, хід до роздільної смуги, зупинка, поворот голови праворуч, закінчення переходу. «Машини» — рухаються дорогою. Потім гравці міняються місцями. Якщо є час, тренування можна повторити кілька разів із іншими гравцями. Перемагає та команда, яка правильно виконає перехід дороги (гравці не будуть бігти, штовхатися, метушитися та робити кроки назад або вперед на осьовій лінії).

Інспектор. Коли ви зупиняєтеся на осьовій лінії, пам'ятайте, що не лише попереду, але й за вашою спиною рухаються машини. Тому стояти на осьовій лінії досить небезпечно. Посеред дороги не можна метушитися, штовхатися, відступати назад. Tреба спокійно дочекатися, коли можна буде безпечно закінчити перехід.

2 Школяр. Це ж довго: стояти, чекати. А чому б швиденько не перебігти дорогу? Правда, діти?

(Діти відповідають, Інспектор та Світлофор, в разі потреби, доповнюють).

1 Школяр. Я зрозумів, що на дорозі треба бути уважним. Ви мене переконали, що дорога призначена для машин, а пішохід може з'являтися на ній лише у дозволених для переходу місцях. Для пішоходів є тротуари. І як пішохід я можу робити на тротуарі все, що мені заманеться. Хочу - буду бігати. Хочу - у футбол пограю з друзями або на роликових ковзанах покатаюся.

 

Світлофор. Ну, що ти з цим пустуном робитимеш?! Діти, розкажіть цьому неграмотному пішоходу, чому не можна гратися на тротуарі?

(Діти відподають, Інспектор та Світлофор, за потреби, доповнюють).

 Інспектор. Ви все правильно розповіли. І в мене був нещодавно схожий випадок. Послухайте

Якось дітки пустували:

На тротуарі в м'ячик грали.

Раптом б'ється м'яч об ногу —

Вилітає на дорогу!

За м'ячем біжить малий...

Ледь загальмував водій!

Тут я хлопців зупинив

І суворо насварив:

«Чи ви Правил не вивчали?

Що ж ви край дороги грали?

Є майданчик для футболу

У дворі та біля школи.

Хоч до ночі м'яч ганяйте.

Там - безпечно, там і грайте».

Світлофор. Щоб переконатися, що ви добре запам'ятали мову моїх сигналів, давайте пограємо у гру «Будь уважним на дорозі».

«Будь уважним на дорозі»

На підлозі крейдою малюють «дорогу» - дві лінії на відстані 8-10 кроків одна від одної. Ведучий бере червоний та зелений кружечки, що зі зворотного боку — обидва жовті. Обирають 8-10 учнів, яких ділять на дві команди. Гравці стають за лінією паралельно їй. Ведучий показує почергово кружечки різного кольору. Гравці, коли показують червоний кружечок, роблять крок назад, зелений — крок уперед, жовтий — залишаються на місці. Помилився — вибув із гри. Перемагає та команда, гравець якої першим перейде «дорогу».

Інспектор. Дякую вам, діти. Ви сьогодні довели, що добре знаєте Правила дорожнього руху, і я сподіваюся, що ви завжди будете їх дотримуватися (Школярам). А ви, нарешті, розуміти, як треба поводитися на дорозі?

 Школярі.

 

Вже знаємо ми, що невірно робили,

Сьогодні ми мову доріг зрозуміли.

Ми будемо Правила руху вивчати –

Про власну безпеку усім треба дбати!