Виховна година для учнів початкових класів. "Вшануймо Кобзаря!"

 

                        Вшануймо Кобзаря !

Виховна година проведена вчителем початкових класів

Миронівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Гекало Любов’ю  Володимирівною

Мета: збагачувати знання дітей про видатного поета й художника Тараса Шевченка; розвивати цікавість до літературних та   художніх творів митця; виховувати шанобливе ставлення до   особистості Шевченка та до його творчої спадщини.

 

Обладнання: обрамлений рушником портрет Т.Г.Шевченка;

3.         репродукції написаних Шевченком картин;

                      світлина із  зображенням шевченківської могили в Каневі;

                      виставка книг «Наш незабутній Кобзар».

 

                                Хід заняття

 

І.Організаційний момент.

    Дорогі діти! Усім вам змалку знайома приказка про Батьківщину: «Українська держава – наша честь і слава.» Чим же таким на вашу думку, славна наша Вітчизна, наш рідний край?

(Думки дітей)

    Найбільша честь України – у наших видатних співвітчизниках, які й прославили рідну землю та наш народ у своїй безсмертній творчості, закарбувавши власне геніальне ім'я в нашу історію та культуру назавжди.

 

 

ІІ. Розкриття теми заняття.

      Одним із таких імен є ім'я, мабуть найвідомішого сина України – Тараса Григоровича Шевченка, поета та митця, невтомного борця за долю Батьківщини та за щастя народу, нескореного, полум’яного, великого нашого Кобзаря. Шевченко – ім'я,  відоме кожній українській дитині змалку, ще до школи. Часто Тараса Шевченка називають Кобзарем – співцем рідної землі, такої прекрасної і стражденної, героїчної і волелюбної, нескореної і відважної…

 

ІІІ. Повідомлення теми та мети.

     Сьогодні, на роковини народження поета ми уклінно віддамо шану нашому славетному Кобзареві, Тарасові Шевченку. Віддамо шану його палкому слову, його безсмертному подвигу народного співця… Цьому й буде присвячена наша класна година.

 

ІV.  Подання нових знань.

     Демонстрація світлини із зображенням місця поховання Т.Шевченка.

Місто Канів… Саме тут спить у могилі Тарас Шевченко. Люди виконали його заповіт, поховавши на рідній землі, біля повноводного Дніпра… біля пам’ятника Шевченкові – завжди живі квіти…

 

    Послухайте оповідання В.О.Сухомлинського, у якому педагог згадує свої дитячі враження від відвідування могили Шевченка.

 

 

1.Робота з оповіданням «На Тарасовій могилі»

 

   Ми їздили в Канів на могилу Тараса Григоровича Шевченка.

    Коли піднялися на високу могилу, де спить вічним сном наш великий поет, мене пройняло якесь щемливе хвилювання.

    Я подував: це ж більше ста років минуло, як помер Тарас. Ні на Україні, ні в світі немає жодної людини, яка б жила в той час, яка б його пам’ятала. Тепер живуть інші люди. Але все одно ми бачимо живого Тараса, чуємо його гарячі слова :

                                  Поховайте та вставайте,

                                  Кайдани порвіте…

   Бачимо далекі береги Дніпра, його могутні води, бачимо зелені ліси на високих кручах. І все це дороге для нас. Бо воно – тисячолітнє. Люди народжуються і помирають, але народ вічний, безсмертний.

    Я вперше відчув, що переді мною – Україна, що я її син. Ці гори, далекі степи, води Дніпра – це моя рідна земля, а слово поетове – моя рідна мова. А рідна мова – це наша чиста криниця, без якої ми не зможемо жити.

 

                                                                                                 В.О.Сухомлинський

 

Запитання та завдання:

 

• Розкажіть, які думки та почуття викликала у малого Василя Тарасова могила.
• У чому бачив юний Сухомлинський справжню велич, чим він пишався?
• Чи хотілося б вам відвідати це пам’ятне місце – могилу Шевченка у Каневі? Які слова сказали б ви легендарному поету?

 

 

2.Ознайомлення з книжковою виставкою.

Діти, подивіться на виставку книг, присвячену Шевченкові та його творчості.

Діти слухають огляд літератури, а потім самі переглядають книги.

Сьогодні вірші Шевченка приходять у наше життя одними з перших. Нікого не залишають байдужими його поетичні рядки; їхня мова зрозуміла навіть малим дітям: про красу природи рідного краю, про червону калину, про темну діброву, про вишневий садочок та вечірню зореньку…

Ви також, діти, любите ці вірші. До сьогоднішнього заняття ви вивчили відомі поезії Тараса Шевченка напам’ять. Давайте ж послухаємо ці твори в читанні учнів нашого класу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Читання віршів.

 

«Садок вишневий коло хати», «Вечір», «Тече вода з-під явора», «Зоре моя вечірняя», «Весна», «Дивлюся, аж світає»,

4. Розгляд ілюстративного матеріалу.

 

    Шевченко знаменитий не тільки своїми літературними творами, але й відомий як талановитий художник.

(Діти розглядають кілька репродукцій картин Т.Г.Шевченка, а потім розповідають про них)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опорні запитання:

• Як називається картина? Кого і що ми бачимо на ній?
• Які кольори використав у цій роботі художник? Який настрій у цієї картини? Поясніть, чому ви так вважаєте.
• Який вірш Шевченка пригадується вам, коли ми дивимося на це полотно?
• Про які почуття Шевченка свідчить зміст картини (любов до рідної природи, хвилювання за долю свого народу, туга за батьківщиною, щось інше)?

 

5. Бесіда «Слово про Кобзаря»

  

 Тарас Шевченко. Ось він, немов живий, дивиться на нас з обрамленого українським рушником портрета… високе чоло, розумний, зосереджений та задумливий погляд…

    Від дня народження цієї видатної людини минуло вже дві сотні років. А народна мудрість каже нам: «Тарасове слово живе і здорове», «Як цар Шевченка не гнітив, та дух його не зломив», «Шевченків «Кобзар» панів пік, як жар» - ці та інші прислів’я, присвячені Тарасу Шевченкові, свідчать про велику любов та пошану до нього тих, за чию долю поет щиро вболівав. Український народ пам’ятає подвиг Тараса Григоровича. А подвигом було все його життя.

    У дитинстві малий Тарасик пізнав, що таке злидні, свавілля панів, смерть близьких… за своє вільнодумство, за поклик до боротьби довелося чимало пережити поету: і заслання, і розлуку з коханою батьківщиною, і муштру царської солдатчини, і ув’язнення.

 

 

Розкажіть, яким ми бачимо Шевченка на портреті.

• Що вам відомо про життя Тараса Шевченка?
• У якій сім'ї народився він?
• Коли втратив Тарасик матір?
• Які якості були притаманні Шевченкові?
• Які поневіряння довелося пережити Кобзареві?
• Як український народ ставиться до Шевченка та до його творчої спадщини? Чому?

 

6. Розучування народних коломийок, присвячених Шевченку

 

Озивавсь Тарасів голос та й по всьому світі:

-- Поховайте та вставайте, кайдани порвіте!

 

Цар боявся слів Тараса, рішив закувати,

І в  степи поета дальні він велів заслати.

 

На Тарасовій могилі розквітають квіти,

А кругом країна славна щастям вічним світить.

 

Тебе любимо, Тарасе, твої знаєм слова,

Батьківщина тебе славить, повноцвітна й нова.

 

V. Підсумки заняття

   Нашу класну годину мені б  хотілося завершити словами відомого сучасного письменника Бориса Харчука: «Тарас Шевченко такий великий, що бути більшим не можна. Як Україна. Як світ. Він безсмертний, як саме життя, тому став нашою долею і заповітом. І на сторожі правди, любові й честі стоїть його слово.»