Виховна година до дня Святого Миколая «Різдвяна казка»

Тема. Виховна година до дня Святого Миколая « Різдвяна казка».

Мета: сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, викликати бажання берегти  свою національну культуру; розвивати комунікативну, інформаційну компетентності та компетентність творчої діяльності; прививати любов і повагу до традицій та обрядів рідної України; створити атмосферу добра і дружби; виховувати в учнів чуйність, доброту, доброзичливість, увагу, милосердя, вдячність.

Матеріал до заняття: святково прибраний клас: сніжинки, дитячі малюнки, зірочки, пісні про Святого Миколая, маски звірів і птахів.

Хід виховної години

Ведуча: Ще з дитинства люблю я це свято:

За вікном сніговиця реве,

Візерунки на вікнах морозні,

В небі місяць, мов човен пливе.

Зірочки заглядають у хату,

Білий сніг у віконце летить,

Розуміють дорослі й малята:

На землі править диво в цю мить!

Кажуть, казка в цю мить ожива.

Сорока: Ви бачили? Ви чули?

Зима прийшла до нас!

І білим снігом вкрила

і ліс, і луг нараз!

СорокаI: Вставайте, поспішайте!

Навколо білий сніг!

Сніжок  м’який легенький

Вночі на землю ліг!

Білочка: Ой! Як гарно! Справді диво!

Сніг пухнастий і легкий

Стало всюди так красиво,

Ліс здається чарівним!

Вовк: Тоді дивуються всі люди:

Ото зима! Ото красива!

Чарівна, біла і вродлива.

Лисиця: Зимонько-снігуронько,

Наша білогрудонько,

Не верти хвостом,

А труси тихесенько,

Рівнесенько, гладесенько

Срібненьким сніжком.

Ведмідь: Ми повибігаємо,

Снігу накачаємо

Купу за садком.

Бабу здоровенную,

Уночі страшенную

Зліпимо гуртом.

Зробим очі чорнії,

Рот і ніс червонії – буде як мара.

День і ніч стоятиме,

Вовка проганятиме від свого двора.

(Пісня «Зимовий мотив» Н. Вірші Іванової, муз.А Олєйнікової.)

Ведуча: Грудень закінчує рік, а зима морозами починає. На останній місяць року припадає дуже багато свят. З цього приводу кажуть: «У грудні що день, то свято».

Учениця: Першого грудня Платона і Романа.

Платон і Роман, кажуть – зима нам.

Який був перший день грудня, такай зима буде.

Учень: 4 грудня українці вшановують перше зимове свято. Введення або третя пречиста. Вважають, що в цей день Бог відпускає праведні душі подивитися на своє тіло,тому й Введення.

Учениця: 7 грудня великомучениці Катерини. При народженні людини, Бог неодмінно посилає їй долю – добру або лиху. Катерина була із знатного роду, багата, вродлива, мудра. Вона бажала поєднати свою долю з найгарнішим чоловіком. Але такого не знайшла на землі й присвятила себе Господу. А потрапивши після смерті до раю, Катерина стала опікувався долями дівчат і просити для них у Бога щастя.

Учень: 13 грудня – день святого Андрія Первозванного.  В цей день відбувалися вечорниці з кусанням калети, де дівчата вгадували майбутню долю.

Учень: 14 грудня – святого Наума. У цей добре починати вчитися: наука на ум піде. Казали, що прийшов Наум — час братися за ум.

Учениця: 17 грудня – день Варвари Великомучениці. Народна легенда каже, що свята Варвара мала хист до вишивання. Вона вишила ризи Самому Ісусові Христові.

Учень: 18 грудня – Сави. Сава батько зимового Миколи. Один Микола з травою, а другий з зимою.

Ведуча: А на це свято з нетерпінням чекали усі люди, а особливо діти.

Учениця: У грудні, в гарну тиху ніч, зорі, як мільйони свіч, що світять вниз, на рідний край, де ходить Святий Миколай.

Учень: Коли Святий Миколай з небес на землю йде, тотожний дім і школа, мов вулик бджіл гуде.

Учень: Вітаємо вас у нашій світлиці з нагоди свята! Дорогі гості, сьогодні ми зібралися, щоб відзначити свято Миколая.

Учениця: Микола – це другий заступник після Бога, покровитель хліборобів і скотарів, господар усієї води, заступник від біди і горя.

Ведуча: Давно – давно жив хлопець Миколай. Був він сирота. Його батько й мати померли, залишивши синові велике майно. Мав Микола дуже добре серце і хотів допомогти всім довкола. Під покровом ночі Миколай брав на плечі мішок з харчами, грошима і одягом та йшов до осель бідняків. А там підкидав подарунки у вікна. Дуже любив він дітей, тому вони найпершими отримували подарунки. Але не забував і про вдів, сиріт і інших нужденних.
  Минули роки. Миколай став  священником, а далі і єпископом. Всі шанували і любили його за доброту, за ласкавість і мудрість. А про діток він і далі не забував. Як тільки довідувався, що якась дитина в біді, зараз ішов до неї з потіхою і подарунками.
  Коли помер Миколай, і його душа стала перед Господнім престолом, Господь спитав:

– Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?

–  Нічого не бажаю, – відповів Миколай, –  тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю й відвідувати дітей.

Усміхнувся ласкаво Господь і сказав:

– Знав я, яке буде твоє прохання. Щороку в день свої іменин зможеш сходити на землю.

А на землі пам’ять про Миколая не завмерла. Всі пам’ятали про його добрі діла, про його святе життя, і тому Церква його святим назвала.
  Та й на небі Миколай не сидить та відпочиває: він то подорожніх від хуртовини рятує, то пожежу допомагає гасити, то на морі шторм зупиняє. Допомагає людям, як може.
  У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки,а іноді у черевички сплячої малечі жадані подарунки. І що характерно – саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка.
  Взагалі то напередодні чарівної ночі потрібно написати лист-прохання до святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії:  чи от Ангел, чи то яка пташка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого  від нього сподіваються. Але якщо  малюк цілком ще не писемний, то святий і так здогадається.
  А що чекає неслухняних? Ну таких в Україні геть мало. Якщо трапляються, то їм дістанеться різочка,але тоненька і не довга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то попри різочку святий все ж покладе бодай цукерку чи помаранчу. Хіба би дитина зовсім не вірила в чудо. Є ж пісенька для святого Миколая.

(Пісня колядка «Святий Миколай».)

Учень: Сьогодні Святий Миколай завітає до нас у гості.

Забігає Чортик: (в рюкзаку прутики) Доброго дня, діти! Чув, ви когось чекаєте в гості. От я й прийшов. Зустрічайте! Пригощайте мене!

Учениця: Зачекайте, хто ви?

Чортик: Я – чортик!

Учень: Але ми чекаємо Святого Миколая!

Чортик: Як, і ви його чекаєте? Навіщо вам Святий Миколай, якщо  я прийшов, різочки вам приніс, а Святого Миколая я не бачив!

Учениця: Е ні! Це ти затримав його. У нас всі діти слухняні, заслуговують на подарунки. Ми не погодимося на свято без Святого Миколая!

Чортик: Гаразд! Тоді виконайте моє бажання. Затанцюйте мені.

Танець ведмедика Ем (флешмоб).

Чортик: «Хочу ще» Заспівайте мені!

Учень: Наші діти знають пісні про Миколая, молитви про нього. Здається,я знаю чого бояться чортики. Від усякої напасті спасе Миколай.

(Пісня: «Заходь Миколай!)

Чортик злякано тікає.

Заходить Святий Миколай – вітає дітей, роздає подарунки.

Бажаю всім щастя, здоров’я, а всьому українському народу — кращої долі.