Виховна година до Дня української мови

Виховна година

Тема: «Найцінніший скарб у тебе – рідна мова»

Мета: Розширити знання дітей про Україну, українську мову. Збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати мовлення. Виховувати любов до рідної мови.

Хід заняття

Мені хочеться почати нашу виховну годину із загадки.

Є в ній вогонь калини, дзвін струмків,

Солодкий щебет ранніх солов’їв,

Твоя дитино, пісня колискова

І материнське тепле й ніжне слово

 (Рідна мова)

• Діти, сьогодні тема нашого  виховної години : " Найцінніший скарб у тебе – рідна мова»
• Ми з вами поговоримо про найважливіший скарб нашого народу - мову.
•  Звичайно, для кожного народу дорога своя мова. Для росіян - російська, для білорусів - білоруська, для поляків - польська. А для нас, українців, - українська.
• «Рідна мова дорога людині, як саме життя», - так говорить народна мудрість.
• Без мови не може існувати народ, його культура. Мова - це найдивовижніший витвір, що створила людина за свою історію.

-        Як ви думаєте, чи завжди мова була такою, як зараз?

• Мова первісних людей була дуже бідною. Складалася з небагатьох слів, що супроводжувалися жестами, мімікою. Та йшов час, змінювалася людина, змінювалася її мова. Багато людей доклали зусиль, щоб сьогодні ми з вами могли читати й писати.
•  Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть! Хай сьогоднішня виховна година  відкриває перед вами розум, мудрість, гумор нашого талановитого народу.

Ось послухайте, як пишуть про красу рідного слова відомі українські поети.

1.  Буква до букви — 
   І виникло слово. 
   Слово до слова — 
   Звучить рідна мова.

 

2. Ніжна, мила, світанкова

   Ясна, чиста, колискова,

   Мелодійна, дзвінкотюча,

   Дивна, радісна, співуча,                     

   Лагідна, жива, казкова,

   Красна, чарівна, шовкова,

   Найдорожча, добра, власна,

   Мудра, сонячна, прекрасна,

   Солов’їна , барвінкова

   Українська  мова!

3. Велична, щедра і прекрасна мова. 
   Прозора й чиста, як гірська вода, 
   Це України мова барвінкова, 
   Така багата й вічно молода.

4. Мова — державна перлина, 
   Нею завжди дорожіть: 
   Без мови немає країни — 
   Мову, як матір, любіть!

 

5. Ой яка чудова

Світла і багата

Українська мова

Мова мами й тата.

Мова мами й тата, діда і бабусі.

Знаю її добре, ще краще навчуся.

6.Вивчайте мову українську

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну.

Прекрасну, милу і чудову

Як материнську пісню колискову.

•  Наша мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для 45 мільйонів людей вона була і є рідною.
• Мова — це носій прекрасних традицій та звичаїв, цінної культурної спадщини народу. Ось чому кожен з нас повинен шанувати, берегти і звеличувати рідну мову.
• Сьогодні ми створимо з вами квітку-мову, так яка ж наша мова?

(складаємо з пелюсток і віночка квітку)

А яка вона – МОВА ?

Мелодійна                                                                       солов’їна

Різна         барвінкова

Барвиста колискова

Мудра         чиста

• Сьогодні на Землі налічується близько 6 тисяч мов — самобутніх, унікальних, неповторних. Половина з них знаходиться на межі зникнення. Щоб уберегти мови від вимирання, було проголошено Міжнародний день рідної мови, який вперше відсвяткували 21 лютого 2000 року в Парижі. І саме в Парижі на конкурсі мов вона була визнаною на рівні з французькою і перською, як найкраща, наймилозвучніша й найбагатша мова світу.

1. Краса рідної мови

Любіть красу своєї мови,
Звучання слів і запах слів:
Це квітка ніжна і чудова
З широких батьківських степів.
Всі каравани знайдуть воду
В краю пустель і злих негод:
Як річка, з роду і до роду,
Там мова з’єднує народ.
2.  Рідне слово

Ти постаєш в ясній обнові,
як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!
Несеш барвінь гарячу, яру
в небесну синь пташиним граєм
і, спивши там від сонця жару,
зеленим дихаєш розмаєм.
Плекаймо в серці кожне гроно,
прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
в сім'ї великій, вольній, новій.
(Дмитро Білоус)

3. Рідна мова в рідній школі

Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче і миліш,
І дорожче в час недолі?!
Рідна мова! Рідна мова,
Що в єдине нас злила, —
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.

• А тепер я пропоную вам зробити першу  зупинку у нашій подорожі:   «Казкова».
• Ваше завдання відгадати що це за казка.

«Спробуй казку відгадати…»

  Не тримали сина й доні

  У своїх вони долонях.

  Тож пішов дідусь у ліс,

  Деревиночку приніс.

  У колисочку поклали,

  Бабця нічку колихала,

  А на ранок в ній синочок

  Та й відкрив розумні очка.

  Як же зветься це хлоп’ятко,

  Любі хлопчики й дівчатка?        

  («Івасик-Телесик»)

  Це маленька горошина

  Принесла в родину сина.

  Мав таку цей хлопець силу,

  Що зміюку підкорила.

  Визволив сестру, братів,

  Простить зради не схотів,

  То ж пішов у світ блукати,

  Долі кращої шукати.

  Відгадайте без підказки,

  Із якої герой казки?              

  («Котигорошко») 

   Дівчина, хоч і кривенька,

  Роботяща, моторненька,

  Як гніздо її спалили,

  То з качками полетіла.

  Всі ви знаєте цю казку,

  То ж назвіть її, будь ласка!       

   («Кривенька качечка»)

  У лисички розкошує

  Спить у ліжку і жирує.

  Цей котюра ну й доскоцький!

  А назвав себе…                       

 («Пан Коцький»)

  Ця брехуха – і рогата,

  І баньката й бородата.

  Обдурила свого діда,

  Принесла в родину біди,

  Хату в зайчика украла,

  Жити в домі цьому стала.

  Добрий рак її прогнав

  І зайчика врятував.

  Як же звати цю рогату

  Вередуху бородату?            

   («Коза-Дереза»)

  Він любив пісні співати.

  Від звірят усіх тікати.

  Скік! Тут був, і вже – нема!

  І шукать його – дарма!

  Та лисичка його з’їла,

  Ба! Таки перехитрила!        

    («Колобок»)

  Хто журавлика вітав,

  Ще й кашкою пригощав?

  Пригадайте-но, будь ласка,

  Із якої герой казки?               

   («Лисичка та Журавель»)

  Це який такий бичок,

  Не простий – а третячок,

  Дуже, дуже він був ловкий,

  Упіймав ведмедя, вовка,

  Зайчика, а ще – лисичку,

  Хоч і сам він невеличкий.

  Допоміг і бабі, й діду

  Пережити їхні біди.          

   («Солом’яний бичок»)

- Молодці, діти. А тепер послухайте ці прекрасні рядки про нашого великого українського поета. Хто ж він ?

 РІДНЕ СЛОВО
Барвінково, волошково
В небі світиться зоря.
Починаймо рідне слово
Зі сторінки «Кобзаря».
Рідне слово любить ненька,
І співає: «Люлі-лю».
Так любив його Шевченко,
Так і я його люблю.
-   З-під пера Великого Кобзаря українська мова заграла всіма барвами своїми.  Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її і, як ніхто, відчув чудову, чарівну музику українського слова.

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

 А серце б'ється-ожива,

Як їх почує!..    (Тарас Шевченко)

• Так як, українська мова є барвистою, різною, чистою та багатою – то несе в собі багато цікавих фактів!

Цікаві факти  про українську мову:

• Чи знаєш Ти, наприклад, про те, що найбільше наших слів починаються з літери “п”, до того ж, саме на цю літеру починається найбільша кількість слів. Найчастіше в українській мові вживають літеру «о»?

БУКВА "П"

Букву „П” почну вивчати, Щоб навчитися читати! Слів на „П” великий ряд: Перемога, і Парад,  Прапор, Право, Полонина,  Пів – до всього Половина. Полуниця, Пава, Пір”я,  Порт, Папуга і Подвір”я,  Букву „П” не важко вчити, Якщо вірш цей Повторити!

• А от букви “ф” і “г” використовуються найрідше. Адже слова на літеру “ф” здебільшого запозичені.
• Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.
• Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів «дихлордифенілтрихлорметилметан». В ній міститься тридцять літер.

Наступна пауза - зупинка: « Мудра».

 « Метаграми»

 Він у бурю, в хуртовину

Виростає біля тину.

Коли ж букву замінити, -

Можна буде в ньому жити. (Замет - намет).

Коли я з д – росту на гілці,

Коли ж із т – пливу по річці. (Плід - пліт).

З и я плаваю у морі,

З і – ловлю мишей в коморі. (Кит – кіт).

З димаря він вилітає,

Як в печі вогонь палає.

Варт нам д на р змінить –

Стане містом він умить. (Дим – Рим).

Тече собі, хвилюється,

Навколишнім милується,

А р на п змінити –

Почне пекти й варити. (Річка – пічка).

Не цвірінькає – співає,

Жовто-чорне пір’я має.

З лісових густих кущів

До родини горобців

Пташка в гості прилітає,

Як харчів не вистачає.

Після с як замість и

Букву у напишем ми –

Будем мати запашну

Гарну ягоду смачну. (Синиця - суниця).

• Які ерудовані діти! Справилися навідмінно.

 

КОЖНУ ЛІТЕРУ ЦІНИ

Кожну літеру ціни,

бо немає їй ціни.

 

Ось відома в давнину

дудочка — сопілка:

виймеш літеру одну —

і вже буде спілка...

 

Сварка йде така, що ну! -

перепалка (бійка):

зміниш літеру одну —

          мирна перепілка.

 

Зміниш літеру одну

у словечку бійка -

і вже — леле — на сосну

мчить звірятко білка.

Більше прикладів не дам,

Помізкуй – придумай сам.

 

• Діти, до нас сьогодні завітав Всезнайко, якому ну дуже кортить ознайомити нас з різними цікавими словами. Давайте його послухаємо.

Всезнайко :

Не тільки лелека, ай ….Бузько , бусол, гайстер, чорногуз, лелека

Ґринджо́ли — сани примітивної конструкції, відомі у західних областях України. Великі ґринджоли використовують для перевезення дров та інших важких речей, маленькі «ґринджолята»— для легких вантажів, а також як дитячі санчата.

ОКРА́ЄЦЬ,

1. Скибка, відрізана від непочатого краю хлібини.

2. Кінцева частина чого-небудь; край.

Свічадо:

• Свічадо — дзеркало.
• Свічадо — підвісний свічник для багатьох свічок.

КЛЯ́КНУТИ

1. Дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість;

Чашка, також філіжанка — невелика посудина (частіше з вушком), переважно з порцеляни, фаянсу, з якої п'ють чай, каву та інші напої.

Слово філіжанка вживають лише щодо посуду з якого п'ють каву .

Слово «філіжанка» є запозиченим з турецької мови.

 

• Дякуємо тобі за твою роботу і обіцяємо що будемо говорити справжньою українською мовою!

 

Наступна зупинка: «Творча»

•  Сьогодні ми почули багато віршів  і я пропоную вам уявити себе теж поетом і , утворивши рими, скласти свої вірші!!!
• А Капітанов Назар нам розкаже гумореску, про те, в які можна потрапити ситуації коли не знаєш мови!

Інсценізація гуморески П.  Глазового «Кухлик»

Дід приїхав із села, ходить по столиці.

Має гроші - не минає жодної крамниці.

Попросив він:

- Покажіть кухлик той, що з краю.

- Что? Чево? Я нє панімаю.

 - Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.

- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.

Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:

- На Вкраїні живете й не знаєте мови.

Продавщиця теж була гостра та бідова.

- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.

І сказав їй мудрий дід:

- Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда в моєї корови:

Має, бідна, язика і не знає мови.

 

Остання зупинка у нашій подорожі: «Солов’їна »

 

• Мова завжди живе поряд з піснею. Бо наша мова – як чарівна пісня, що вміщує палку любов до Вітчизни, ніжність до рідної землі.

300 000 пісень склала Україна.  Пісня – душа народу.

 

• Тому діти 2-В класу заспівають пісню про мову «Мова барвінкова»

Вірш Ю. Рибчинського «Наша мова»

Мова наша, мова −

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова наша, мова −

Пісня стоголоса,

Нею мріють весни,

Нею плаче осінь.

Як вогонь у серці

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

• Пізнавайте свою рідну мову — і Ви щоразу дивуватиметеся  її красі й багатогранності!

Конкурс на кращий виконаний вірш піктограмами.