Виховна година "Добре слово краще всього"

Розробка виховної години для 4 класу «Добре слово краще всього»

Мета: вчити дітей спілкуватися між собою на основі знань етикету; розвивати уміння вести діалог; закріпити уявлення дітей про ввічливі слова; формувати виразні форми спілкування (інтонацію, міміку, пантоміміку); сприяти розвитку мислення (оцінки, самооцінки); виховувати повагу до себе і до тих, з ким спілкуєшся

Обладнання: іграшковий зайчик, «квітка добрих слів», картки білого і сірого кольору, магнітофонний запис, олівці, аркуші паперу, на яких крапками зображені контури серця.

Виховний захід відбувається в класі. На класній дошці вгорі написано назву виховного заходу та прилаштовані плакати з приказками та прислів'ями на тему «Доброта».

      На дошці написаний епіграф :

"У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належить

схилятися, це - геній, і одна річ, перед якою

слід упасти на коліна, це – доброта".

                                                              В. Гюго

   Учитель: Кажуть люди, що дурний язик голові не приятель. Що ж виходить, що голова не думає, що язик говорить? Таке буває? (Відповіді дітей.) Як ви гадаєте, що «меле» язик у таких випадках? (Відповіді дітей.) Бачите, народ підмітив і такі прикрі випадки у житті людей, коли дитина язиком щось сказала, не подумавши, і образила свого друга або й дорослу людину, або сказала щось неприпустиме і тепер "пече раків". А цього могло б і не бути, якби дитина перед тим, як щось сказати, добре подумала над своїми словами. Недарма ж у народі кажуть: "Сім раз відмір, а один раз відріж". Тому зі словами треба поводитися обережно, зважати на те, яке слово можна вживати у даному випадку, а яке - ні, що можна сказати, а про що краще помовчати, бо "слово - не горобець, вилетить - не спіймаєш". Горобця важко упіймати, але все ж таки можна. А от сказане слово не упіймаєш, воно вилетіло з твоїх вуст і подалося у світ, його почули люди. Слово має надзвичайно велику силу і владу. Воно може нести важливу інформацію, а може образити і скривдити людину. Тому зі словами треба бути обережним.

Гра «Не сварись, посміхнись!»

   Учні стають в коло. Кожна дитина повертає голову до товариша, що стоїть поряд, дивиться йому в очі і говорить лагідно, сердечно посміхаючись: «Не сварись,

посміхнись» (Гра закінчується, коли всі діти звернуться один до одного з цим проханням).

Учитель: А  що потрібно, щоб слово приносило радість? (Відповіді дітей.) Так, насамперед треба добре володіти своєю рідною мовою, знати їі досконало, мати багатий словниковий запас, уміти гарно і правильно висловлюватися і вживати у мові слова доречно і правильно. А ще треба знати, що сказати одноліткам, а що дорослим людям, як правильно звертатися до людей, які слова ввічливості щоразу треба вживати при спілкуванні, як вітатися і прощатися, як повідомляти про щось цікаве, а що говорити в інших випадках. Усього цього відразу ніхто не може знати, тому треба вчитися говорити правильно, запам'ятовувати нові слова, пробувати самому гарно висловлюватися. Почнемо з того, що треба досконало володіти рідною мовою, бо це наш скарб. Іван Огієнко, вчений-мовознавець, писав: "...хочеш добра своїй нації - не нехтуй рідною мовою, вчи їі уважно".

Розігрування та обговорення ігрових ситуацій

Учитель:   До нас в гості прийшов зайчик. Він хоче привітатись з кожним із вас. Ви також, мабуть, хочете привітатись з ним? Але запам’ятайте: кожний із вас повинен це зробити по-своєму, по-різному.

(Учні підходять і вітають зайчика, кожний по-своєму: кланяються, жмуть лапу, гладять по голівці, посміхаються, говорять добрі слова.

•   Що ви можете сказати про те, як себе почуває зайчик? Поясніть свою думку. (Йому добре, хороше, він радіє, посміхається, тому, що він зрозумів, що ми йому раді, любимо його, він у нас не чужий). Давайте і ми посміхнемося зайчику та один одному іще раз. (Діти посміхаються).

• А що ви зараз відчуваєте? Чому?
• Так, це від того, що ми з вами стали добрими чарівниками. А які чарівні слова ви знаєте? (Привіт! Добрий ранок (день, вечір)! Ми тобі раді, на все добре…)
• Як потрібно промовляти ввічливі слова? (тихим, лагідним голосом, дивлячись     у вічі).
•  А як ми вітаємось вранці, вдень, увечері?
• Запам’ятайте: діти повинні вітатися з дорослими першими; хлопчики

 першими вітаються з дівчатками.

• Наші учні знають вірші про «чарівні слова».

Учні:              Ми слова чарівні знаєм, вивчили охоче!

І в розмові їх вживаєм зранку і до ночі!

Доброго здоров'я, Аню!

Добрий день, Женя!

Ти до мене, я до тебе

Звернемось гарненько.

З добрим ранком всіх вітаю,

Як іду із хати.

І кажу всім: «На добраніч!»,

Як лягаю спати.

І «Спасибі» й «Дуже прошу»

«Вдячна вам», «Будь-ласка»!

Словом радість вам приношу –

 Світ стає, як казка!

«Всім привіт», «Іди здорова!»

«Дякую красненько!»

Ось така чарівна мова, радує серденько!

Учитель: Діти, ви добре запам’ятали слова вітання та «чарівні слова». А ось така ситуація:

      «Одного разу мама послала Маринку до сусідки тітоньки Олі позичити

цукру. Маринка подзвонила у двері, зайшла до кімнати і сказала …(«Добрий

день!»). Дайте мені …(будь-ласка) цукру. Тітонька Оля саме спочивала, тому Маринка сказала … («Вибачте, будь-ласка, що я потурбувала вас»). Тітонька Оля дала Маринці цукор і сказала …(«Візьми, будь-ласка»), а Маринка на те віддячила…(«Дякую, до побачення») і пішла додому».

• Молодці, ви впорались з завданням. А яке прислів’я тут буде доречним?

(«Якщо чемно попросити, завжди дадуть»).

•       У вас на партах лежать картки з білими і сірими кружечками. Я буду викликати учнів, а вони розіграють ситуації. Ви всі поміркуєте, де діти чинять правильно, а де – ні. Якщо правильно – покажете кортку з білим кружечком, а якщо неправильно – з сірим.

      «Випадок на вулиці»

   Вулицею йшов хлопчик, а попереду – дівчинка. Було слизько і дівчинка впала.

- Не плач, будь-ласка. Давай я тобі допоможу.

- Велике спасибі!

      «Розмова по телефону»

- Алло!

- Слухаю!

- Покличте до телефону Марину!

- Її немає вдома.

- Перекажіть їй, щоб вона мені подзвонила.

   «В магазині»

- Добрий день!

- Доброго здоров'я!

- Дайте мені, будь-ласка, коробку цукерок «Ромашка»

- Візьміть, будь-ласка.

- Дякую, до побачення!

- На все добре!

    Учитель: Є чимало правил спілкування між однолітками і дітей з дорослими. Це вже культура спілкувания, до якої входять не лише слова, мова, а й жести, погляд, висота звуку, сила голосу та ін. Спробуймо дібрати слова, що їх ми можемо сказати людині, щоб окрилити її або образити, підняти або знищити, бо слово має надзвичайну силу. У народі кажуть: «Від теплого слова і лід розмерзаеться». Як ви гадаете, що то за слово? (Відповіді дітей.)

   Справді, слова бувають теплі, щирі, лагідні і добрі, які можуть втішити і зігріти людину, надати їй сили, звеличити, розрадити і заспокоїти. І якщо вам гірко і боляче, ви повні відчаю і зневіри, варто комусь підійти і сказати щиро і від душі слова втіхи, і вам стане легше, ви повірите в себе, заспокоїтесь, і світ стане лагідним і привітним. Як це важливо! "Добре слово ліпше, як готові гроші" - каже народна мудрість. Інколи і гроші не можуть зарадити біді, а от щире, добре і привітне слово - може! Добрі слова треба говорити від усієї душі, щиро, палко, щоб людина повірила у них. Вони несуть у собі любов, радість, спокій, щастя.

                               Розігрування ситуацій

Учитель:  Діти, а ще зайчик приніс з лісу незвичайну квітку. Вона називається «Квітка добрих слів». На кожній пелюстці живуть добрі слова з якими звертаються до рідних людей: мами, тата, бабусі, дідуся, друга. Давайте скажемо ці слова.

 ( Показую пелюстки – діти називають добрі слова для своїх близьких).

•  Якими щасливим стали люди, які почули ці слова. Як радісно забились їх серця! Давайте зробимо їм сюрприз: з’єднаємо крапки ось на цих листках. (Діти з’єднують крапки, отримують зображення серця).
• Ці серця дуже щасливі, добрі, ніжні: вони почули багато хороших слів.

                                   Підсумок заняття

   Учитель:  Скажіть, чи комусь із вас довелося на собі відчути силу доброго слова? (Відповіді дітей.) Чи часто ви користуєтеся добрими словами, щоб сказати їх людям? (Відповіді дітей.) Хто говорить їх іншим, той і сам стає добрішим. Але є ще й інші слова, що ними людину можна принизити чи завдати їй болю. Сила таких слів є руйнівною і страшною. Тому їх говорити людині не можна, бо "слово — не стріла, а глибше ранить" — каже народна мудрість. Вода все сполоще, а злого слова — ні!", "Удар забувається, а слово пам'ятається" — така сила злого слова. Народна мудрість повчає: "Не говори, що знаєш, а знай, що говориш". Не можна говорити злих слів, тому що зло, заподіяне словом, залишається в душі людини надовго. Спробуйте пригадати, можливо, і з вами колись траплялося, що слова вас глибоко ранили і завдали нестерпного болю? (Відповіді дітей.) Тому ніколи їх не говоріть, щоб іншим не було боляче так, як вам. У народі кажуть: "Не кидай словами, як пес хвостом" або "Довгим язиком тільки полумиски лизати". А якщо не вмієш чи не хочеш сказати доброго слова і щоб не образити нікого злим, краще помовчи: "Їж борщ з грибами та тримай язик за зубами". 

       Сьогодні на уроці ми з'ясували з вами про добрі і злі слова. Спробуйте пригадати, як дехто з однокласників дае дітям прізвиська. Такі слова принижують людську гідність, ображають. Як ви гадаєте, що треба зробити, щоб у класі ніхто не обзивався? (Відповіді дітей.)

       У нашій мові є чимало чудових слів на всі випадки життя, що поряд з ними запозичені слова-покручі, а тим більше лайливі слова нам зовсім не потрібні. Чому, на вашу думку, люди вживають їх? (Відповіді дітей.) Хіба це свідчить про культуру людини, про їі високий розум, про добрі наміри чи доброту дупіі? Звичайно, ні. Це свідчить про обмежений розум, про те, що людина не знає рідної мови, яка ніколи нічого доброго не зробить для інших, бо в неї жорстоке серце. Людина з добрим серцем ніколи не буде вживати лайливих слів, адже в її словниковому запасі є гарні, щирі і добрі слова.

     Тому поміркуйте і скажіть, які слова для спілкувания з людьми краще використовувати. (Відповіді дітей.) Отже, віднині ви зобов'язуєтеся говорити один одному лише добрі слова, а прізвиська, лайливі слова, слова-покручі викидаємо з нашого вжитку.

       "Що вимовиш язиком, те не витягнеш і волом" — каже народна мудрість. Тому перш ніж щось сказати, треба добре подумати. Запишіть у свій активний словничок ті прислів'я, що вам найбільше сподобалися, запам'ятайте їх і завжди доречно вживайте!

До побачення вам, діти!

 Будьте всі здорові!

 І слова чарівні всюди

 Ви вживайте в мові.